12 лютого 2026 р.Справа № 591/11008/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Судді-доповідача: Ральченка І.М.,
Суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору у справі за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 30.01.2026 року по справі № 591/11008/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправними дій та скасування рішення,
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 30.01.2026 року часткова задовоолено адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та скасування рішення.
До Другого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на зазначене рішення.
Розглянувши заяву відповідача, дослідивши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведена норма кореспондується зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
З наведених положень Закону вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших, ніж незадовільний майновий стан особи, підстав законодавством не визначено.
Таким чином, фактично єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан скаржника.
Обмежене фінансування бюджетної установи, суб'єкта владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Отже, незабезпечення державою достатнього фінансування органу державної влади, що діє в її інтересах, не може бути визнано достатньою підставою для відстрочення від сплати судового збору.
Колегія суддів зазначає, що по-перше, заявником до апеляційної скарги не додано належних доказів, які б свідчили про його майновий стан, а, по-друге, апелянтом не надано доказів стосовно вжиття відповідних заходів щодо виділення з Державного бюджету України коштів на витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору.
Враховуючи вищевказане, слід зазначити про відсутність підстав для відстрочення апелянту сплати судового збору.
З урахуванням наведеного, а також того, що відповідно до чинної на час подання апеляційної скарги редакції Закону України "Про судовий збір" ІНФОРМАЦІЯ_2 не наділен пільгами щодо сплати судового збору, відповідач зобов'язаний сплачувати судовий збір.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору.
Керуючись ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Ральченко І.М.
Судді Катунов В.В. Подобайло З.Г.