Головуючий І інстанції: Шевченко О.В.
12 лютого 2026 р. Справа № 520/25607/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 24.10.25 по справі № 520/25607/25
за позовом Головного управління ДПС у Харківській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан"
про стягнення коштів з розрахункових рахунків та за рахунок готівки,
Позивач, Головне управління ДПС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Титан», в якому просив суд стягнути кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю «Титан» з усіх відкритих розрахункових рахунків та за рахунок готівки, у розмірі 2 969 694,71 гривень в рахунок погашення податкового боргу.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Титан» про стягнення коштів з розрахункових рахунків та за рахунок готівки залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом вказавши в заяві обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів причин пропуску строку звернення.
На виконання ухвали суду представник позивача надав заяву про усунення недоліків, в якій просив суд визнати поважними строки для звернення до суду з адміністративним позовом та поновити строк для звернення до суду з адміністративним позовом.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 позовну заяву Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Титан» про стягнення коштів з розрахункових рахунків та за рахунок готівки - повернуто позивачу.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що для платників податків, стосовно яких контролюючим органом не застосовуються заходи стягнення згідно з приписами п. п. 69.40 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, зупиняється перебіг строків давності, визначених п. 102.4 ст. 102 ПК України.
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, вбачається, що Харківська міська територіальна громада з 24.02.2022 по 15.09.2022 відносилась до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час відноситься до території можливих бойових дій.
На переконання представника позивача, ГУ ДПС правомірно та у відповідності до норм чинного законодавства ініціювало в судовому порядку стягнення коштів з ТОВ «Титан» з усіх відкритих розрахункових рахунків та за рахунок готівки, у розмірі 2 969 694,71 гривень в рахунок погашення податкового боргу.
Відповідач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що предметом стягнення за позовною заявою є штраф за ППР № 0096011210 вiд 05.12.2017 р. в сумі 2 969 694,71 грн.
Дане ППР оскаржувалося до суду, але рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 р. в позові ТОВ «Титан» було відмовлено. Постановою суду апеляційної інстанції від 29.10.2018 р. в апеляції ТОВ «Титан» відмовлено. Тобто, процедура оскарження ППР вiд 05.12.2017 р. закінчилася і з 29.10.2018 р. нарахований штраф в сумі 2 969 694,71 грн. вважається податковим боргом.
Відповідно до ст. 102 п. 102.4 ПКУ, стягнення податкового боргу здійснюється в межах строку позовної давності - 1095 днів (3 роки) з дня виникнення такого боргу. Відповідно до пп. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ з 18 березня 2020 року по 01 серпня 2023 року був зупинений термін стягнення податкового боргу (через «ковід»).
Станом на дату введення мораторію - 18.03.2020 р. - пройшли 1 рік 4 міс. 19 днів з дня виникнення боргу. Після скасування мораторію - 01.08.2023 р. - пройшло ще 2 роки 1 міс. 26 днів.
Тобто, з врахуванням поновлення строків позовної давності, з дня виникнення податкового боргу за ППР № 0096011210 вiд 05.12.2017 р., станом на дату подання позову, а саме, станом на 26.09.2025 р., пройшло 3 роки 6 міс. 15 днів (або 3 роки 200 днів за текстом ухвали суду).
Таким чином, на переконання відповідача, ГУ ДПС області подало позовну заяву за межами встановленого ст. 102 ПКУ строку стягнення податкового боргу.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Повертаючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки з позовними вимогами позивач звернувся до суду поза межами встановленого статтею 122 КАС України, зазначені позивачем в заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду є неповажними та необґрунтованими, отже необхідно повернути адміністративний позов позивачеві.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення позову з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційних скарг.
Відповідно до пп. 20.1.34. п. 20.1. статті 20 ПК України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини, а положення п. 102.4 ст. 102 ПК України надають контролюючому органу право на стягнення податкового боргу, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні грошового зобов'язання, протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
Так, відповідно до пункту 102.4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Ввідповідно до пункту 101.1 статті 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Водночас, згідно з підпунктом 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України під терміном "безнадійний" розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу.
Колегія суддів враховує, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (набрав чинності 18 березня 2020 року) підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнено, зокрема, пунктом 52-2, яким, серед іншого, встановлено, що на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
В подальшому процитована норма пункту 52-2 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України змінена Законом України від 13 травня 2020 року № 591-IX, а саме слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінено цифрами та словами "по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
03 березня 2022 року Верховна Рада прийняла Закон України № 2118-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану", який набрав чинності 07 березня 2022 року (надалі - Закон № 2118-IX), за яким підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнено пунктом 69, зокрема підпунктом 69.9, яким установлено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
12 травня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2260-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" (надалі - Закон № 2260-IX, набрав чинності 27 травня 2022 року), який зупинив дію пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України на період дії воєнного, надзвичайного стану, а також доповнив статтю 102 пунктом 102.9 такого змісту: "102.9. На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи".
Законом України від 03 листопада 2022 року № 2719-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу" (набрав чинності 25 листопада 2022 року) пункт 69.9 доповнено абзацом п'ятим, за змістом якого для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім, зокрема, строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків - суб'єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, передбачені статтями 59-60, 87-101 цього Кодексу, та/або визначення грошових зобов'язань згідно із статтею 116 цього Кодексу.
В подальшому Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" (набрав чинності 01 серпня 2023 року) пункт 102.9 статті 102 виключено, а пункт 69 підрозділу 10 доповнено підпунктом 69.40. такого змісту:
"Тимчасово з 1 серпня 2023 року контролюючі органи не здійснюють передбачені статтями 59-60, 87-101 цього Кодексу заходи з погашення податкового боргу, що виник до 24 лютого 2022 року:
1) щодо платників податків - суб'єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку тимчасової окупації є тимчасово окуповані Російською Федерацією території України, - до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження;
2) щодо платників податків - суб'єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку бойових дій є території, на яких ведуться активні бойові дії, - до останнього числа місяця, в якому було завершено бойові дії на відповідних територіях, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження;
3) щодо платників податків - суб'єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку можливих бойових дій є території можливих бойових дій, - до останнього числа місяця, в якому була припинена можливість бойових дій на відповідних територіях, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження;
4) щодо платників податків - фізичних осіб (у тому числі осіб, які провадять незалежну професійну діяльність), місцем проживання яких є тимчасово окуповані Російською Федерацією території України або території, на яких ведуться активні бойові дії, або території можливих бойових дій, - до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація або завершені бойові дії, або припинена можливість бойових дій на відповідних територіях.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Дати завершення тимчасової окупації, завершення бойових дій та дати припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Установити, що для платників податків, стосовно яких контролюючим органом не застосовуються заходи стягнення згідно з цим підпунктом, зупиняється перебіг строків давності, визначених пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу".
У постанові від 26 вересня 2024 року у справі № 160/1315/24 Верховний Суд, аналізуючи наведене правове регулювання зробив висновок про те, що перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (в тому числі й щодо строків здійснення заходів з погашення податкового боргу) зупинявся:
- з 18 березня 2020 року по 17 березня 2022 року - відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України для всіх платників податків;
- з 07 березня 2022 року по 24 листопада 2022 року - відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України для всіх платників податків;
- з 17 березня 2022 року по 01 серпня 2023 року - відповідно до пункту 102.9 статті 102 Кодексу, при цьому в період з 17 березня 2022 року по 27 травня 2022 року норма діяла без виключень, а з 27 травня 2022 року по 01 серпня 2023 року - з виключеннями щодо випадків, передбачених ПК України.
У період з 24 листопада 2022 року по 01 серпня 2023 року з огляду на положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України перебіг строку здійснення заходів з погашення податкового боргу зупинявся для платників податків, які не мають можливості своєчасно виконувати податкові обов'язки, передбачені статтями 59 - 60, 87 - 101 Кодексу, та/або визначення грошових зобов'язань згідно із статтею 116 Кодексу.
Так, відповідно до Закону України від 30.06.2023 № 3219-ІХ «Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ було доповнено підпунктом 69.40.
Приписами п. п. 69.40 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а саме п. п. 2 та 3, передбачено, що з 1 серпня 2023 року контролюючі органи не здійснюють передбачені статтями 59-60, 87-101 цього Кодексу заходи з погашення податкового боргу, що виник до 24 лютого 2022 року щодо платників податків - суб'єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку бойових дій є території, на яких ведуться активні бойові дії, - до останнього числа місяця, в якому було завершено бойові дії на відповідних територіях, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження та щодо платників податків - суб'єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку можливих бойових дій є території можливих бойових дій, - до останнього числа місяця, в якому була припинена можливість бойових дій на відповідних територіях, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Дати завершення тимчасової окупації, завершення бойових дій та дати припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Також встановлено, що для платників податків, стосовно яких контролюючим органом не застосовуються заходи стягнення згідно з цим підпунктом, зупиняється перебіг строків давності, визначених п. 102.4 ст. 102 ПК України.
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, вбачається, що Харківська міська територіальна громада з 24.02.2022 по 15.09.2022 відносилась до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час відноситься до території можливих бойових дій.
Таким чином, колегія суддів, приймаючи до уваги фактичні обставини справи щодо моменту виникнення податкового боргу відповідача та враховуючи наведене вище правове регулювання дійшла висновку, що позивач не порушив строк звернення до суду, який складає 1095 днів та у відповідності до норм чинного законодавства ініціював в судовому порядку стягнення коштів з ТОВ «Титан» з усіх відкритих розрахункових рахунків та за рахунок готівки, у розмірі 2 969 694,71 гривень в рахунок погашення податкового боргу.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Отже, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції передчасно повернув позовну заяву.
За наведеного правового регулювання та обставин справи суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню в справі.
Доводи апеляційної скарги колегією суддів приймаються в якості належних.
За змістом ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи наведені правові норми та фактичні обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскаржена ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 по справі № 520/25607/25 на підставі вимог статті 320 КАС України підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 320, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 по справі № 520/25607/25 скасувати.
Адміністративну справу № 520/25607/25 за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан" про стягнення коштів з розрахункових рахунків та за рахунок готівки направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.М. Ральченко
Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов