Справа № 283/3190/25
Провадження №1-кп/283/140/2026
12 лютого 2026 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
законного представника потерпілої ОСОБА_7 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі Малинського районного суду Житомирської області кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 153, ч. 1 ст. 155 КК України,-
встановив:
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою на 60 днів.
На обґрунтування клопотання зазначила, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Законний представник потерпілої та потерпіла підтримали клопотання прокурора.
Захисник та обвинувачений заперечили проти продовження строку тримання під вартою, оскільки під час дії воєнного стану у обвинуваченого немає можливості ухилитись від суду.
Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку захисника, обвинуваченого, законного представника потерпілої та потерпілої, суд дійшов наступного висновку.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні насильницьких дій сексуального характеру, не пов?язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи (сексуальне насильство), вчинене щодо неповнолітньої особи та у вчиненні повнолітньою особою дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 3 ст. 153 та ч. 1 ст. 155 КК України.
Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України виключно (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
У відповідності до статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
В частинах 4 та 5 статті 199 КПК України зазначено, що суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Суд враховує, що ОСОБА_4 має судимості за вчинення особливо тяжких злочинів за які відбував покарання у виді 13 років позбавлення волі. На даний час він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні нетяжкого та тяжкого злочинів. Санкція за злочин, який передбачений ч. 3 ст. 153 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років.
Тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, може змусити останнього переховуватися від суду та незаконно впливати на потерпілу чи свідків.
Крім того, вищевказані обставини свідчать про те, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Дані ризики існували на час обрання обвинуваченому запобіжного заходу та продовжують існувати і на даний час.
Інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної поведінки обвинуваченого.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
Таким чином суспільні інтереси, які полягають в забезпеченні безпеки потерпілої, свідків та інших осіб, переважають над інтересами обвинуваченого перебувати на волі. У зв?язку з цим ОСОБА_4 необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 днів.
ухвалив:
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою на 60 днів - до 12 квітня 2026 року включно.
Копію ухвали направити обвинуваченому та до Державної установи «Житомирська установа виконання покарань №8».
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п?яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Суддя: ОСОБА_1