Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/7417/25
Провадження № 1-кп/279/331/26
11 лютого 2026 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 (дистанційно)
захисника адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Коростень клопотання прокурора Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_6 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025060490000763 від 21.10.2025 року по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.1 ст. 121 КК України, -
В провадженні Коростенського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч.1 ст. 121 КК України.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк діїї якого закінчується 14.02.2026 року.
В зв'язку з задовленням клопотання обвинуваченого про повернення на стадію судового слідства перед останнім словом (після судових дебатів), прокурор підтримав раніше подане письмове клопотання про продовження тримання обвинуваченого під вартою, оскільки такий закінчується 14.02.2026 року, а ризики, які були враховані судом при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідно до вимог ст. 177 КПК України не зменшилися.
Захисник заперечив щодо клопотання прокурора та вважав за можливе обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. Обвинувачений підтримав захисника.
Заслухавши думку учасників процесу, суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Отже, вирішуючи клопотання про продовження тримання під вартою, суд враховує конкретні обставини даної справи та обставини, які були раніше встановлені під час розгляду клопотання про обрання міри запобіжного заходу та його продовженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Суд враховує положення статті 178 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_4 немає достатніх соціально-стримуючих факторів, оскільки обвинувачений не працевлаштований, немає постійного законного джерела доходу, раніше неодноразово судимий.
Враховуючи зазначені обставини , а також те, що судове слідство розгляду справи по суті буде проведено спочатку, суд приходить до переконання про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу увиді триманняпід вартою відносно ОСОБА_4 , оскільки на даний час ризики та обставини, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися та продовжують існувати.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченим більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Даних про те, що ОСОБА_4 не може утримуватися в умовах СІЗО, суду не надано.
Тому, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів.
Керуючись ст. ст. 7, 132, 176, 182, 184, 194, 370,372,376 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 11 квітня 2026 року, включно.
Розмір застави та обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави залишити без змін.
Копію даної ухвали негайно направити до ДУ "Житомирська установа виконання покарань (№8)" для організації її виконання .
Ухвала діє до вказаного часу до 11.04.2026 року.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів до Житомирського апеляційного суду.
Повний текст ухвали суду виготовлено о 09-00 год. 12.02.2026.
Суддя ОСОБА_8