Справа № 296/1540/26
1-кс/296/634/26
Іменем України
про арешт майна
12 лютого 2026 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Корольовського районного суду м. Житомира клопотання старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Житомирській області підполковника юстиції ОСОБА_6 , погоджене старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 22025060000000093 від 10.06.2025, за ч.3 ст.436-2 КК України,-
11.02.2026 до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Житомирській області підполковника юстиції ОСОБА_6 , погоджене старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 22025060000000093 від 10.06.2025, за ч.3 ст.436-2 КК України, а саме:
-мобільного телефону Motorola moto g72 ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 із сім-картками з номерами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .
що був вилучений під час обшуку житла ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що СВ УСБУ в Житомирській області здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 22025060000000093 від 10.06.2025, за ч.3 ст.436-2 КК України за фактом, що громадянин України ОСОБА_4 будучи активним користувачем міжнародної комп'ютерної мережі Інтернет, не пізніше 13.05.2024 особисто створив в середовищі месенджеру «Telegram» власний акаунт під ніком « ОСОБА_8 » за електронним посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ID-акаунту: НОМЕР_5 ) з прив'язкою до особистого номеру мобільного телефону НОМЕР_3 , та як єдиний власник (адміністратор) такого аканту, мав можливість і повноваження безпосередньо створювати, вступати в чати, публікувати, видаляти пости, публікації, фото та відео матеріали тощо.
Після чого, не пізніше 25.07.2024, ОСОБА_4 , використовуючи власний акаунт під ніком « ОСОБА_8 » вступив до публічного чату (групи) даного месенджеру «Telegram» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за електронним посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 , доступ до перегляду змісту якого, а також можливість поширення у яких власних публікацій, фото та відеоматеріалів, будь-якими іншими учасниками даних чатів, не обмежено.
Відповідно до висновку судової семантико-текстуальної експертизи
№ СЕ-16/Л5 від 26.01.2026, у вказаних публікаціях міститься виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
10.02.2026 на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира №296/1168/26 від 02.02.2026 було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
10.02.2026 постановою слідчого вищевказане майно, яке належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 22025060000000093 від 10.06.2025, за ч.3 ст.436-2 КК України.
11.02.2026 слідчий подав до суду клопотання про накладення арешту на вищевказане майно на підставі п.1 ч.2 ст.170 КПК України з метою забезпечення збереження речових доказів.
Слідчий в судовому засіданні клопотання повністю підтримав та просив його задовільнити вказуючи, що телефон підозрюваного вилучено з дозволу слідчого судді та він відповідає критерію речового доказу в кримінальному провадженні.
Власник майна - підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_9 заперечували проти арешту майна.
Захисник пояснив, що телефон тільки 26.01.2026 повернуто його клієнту, оскільки він є обвинуваченим в іншому кримінальному провадженні за аналогічною статтею. Наразі обвинувальний акт перебуває на розгляді в Деснянському районному суді м.Києва. А тому орган досудового розслідування в межах співпраці може ознайомитися з протоколом огляду телефону в іншому кримінальному провадженні.
Підозрюваний пояснив, що в телефоні збережені номери для комунікації з людьми, які доглядають його матір за кордоном, якій майже 90 років. Вона має дименцію, знищила всі документи, копії ж маються в його телефоні.
Після виступу сторони захисту слідчий вказав, що в нього існує необхідність в огляді даного телефону в межах кримінального провадження яке він розслідує. Підозрюваному під час обшуку була надана можливість скопіювати номери телефонів, що він і зробив. Наразі, він може поновити сім картку у мобільного оператора та спокійно спілкуватися з ким є потреба. А той факт, що телефон вже вилучався в межах іншого кримінального провадження не має значення в цьому випадку.
Розглянувши клопотання по суті, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.
Під час судового розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що СВ УСБУ в Житомирській області здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 22025060000000093 від 10.06.2025, за ч.3 ст.436-2КК України за фактом, що громадянин України ОСОБА_4 будучи активним користувачем міжнародної комп'ютерної мережі Інтернет, не пізніше 13.05.2024 особисто створив в середовищі месенджеру «Telegram» власний акаунт під ніком « ОСОБА_8 » за електронним посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ID-акаунту: НОМЕР_5 ) з прив'язкою до особистого номеру мобільного телефону НОМЕР_3 , та як єдиний власник (адміністратор) такого аканту, мав можливість і повноваження безпосередньо створювати, вступати в чати, публікувати, видаляти пости, публікації, фото та відео матеріали тощо.
Після чого, не пізніше 25.07.2024, ОСОБА_4 , використовуючи власний акаунт під ніком « ОСОБА_8 » вступив до публічного чату (групи) даного месенджеру «Telegram» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за електронним посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 , доступ до перегляду змісту якого, а також можливість поширення у яких власних публікацій, фото та відеоматеріалів, будь-якими іншими учасниками даних чатів, не обмежено.
Відповідно до висновку судової семантико-текстуальної експертизи
№ СЕ-16/Л5 від 26.01.2026, у вказаних публікаціях міститься виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
10.02.2026 на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира №296/1168/26 від 02.02.2026 було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 під час якого вилучено:
-мобільний телефон Motorola moto g72 ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 із сім-картками з номерами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .
10.02.2026 постановою слідчого вищевказане майно, яке належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 22025060000000093 від 10.06.2025, за ч.3 ст.436-2 КК України.
11.02.2026 слідчий подав до суду клопотання про накладення арешту на вищевказане майно на підставі п.1 ч.2 ст.170 КПК України з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При цьому закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, - речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, слідчий суддя під час розгляду цього клопотання має встановити лише чи відповідає вилучене майно ознакам речового доказу в даному випадку це телефон.
Розвиток інформаційно-телекомунікаційних технологій обумовлює утворення великої кількості слідів у різних електронних пристроях, комп'ютерних мережах і елементах їх інфраструктури, які необхідно використовувати для встановлення обставин учиненого кримінального діяння і причетної до нього особи. Такі сліди пов'язані не тільки з кіберзлочинами, а й з іншими видами злочинних діянь.
Електронні сліди - це інформація, зафіксована в цифровому форматі, що міститься в електронно-обчислювальних машинах та інших цифрових пристроях, створених на основі їхніх технологій, у засобах рухомого радіотелефонного зв'язку і на різних носіях цифрової інформації, причинно пов'язана з подією злочину, що дозволяє встановити обставини вчиненого і злочинця.
Пристроями, що містять електронні сліди злочину, які можуть використовуватися для встановлення обставин злочину та розшуку особи, яка його вчинила, зазвичай, є: мобільні телефони без підтримки сучасних додатків і смартфони, які підтримують такі додатки; стаціонарні комп'ютери, ноутбуки, нетбуки, планшети та інші малогабаритні комп'ютери; різні електронні гаджети (як-от, багатофункціональні електронні годинники, пульсоміри, крокоміри тощо); елементи інфраструктури інформаційно-комунікаційних мереж і операторів, що надають послуги зв'язку (сервери тощо); автомобільні відеореєстратори; GPS-навігатори та ін.
Отже, мобільний телефон, що вилучений за місцем проживання ОСОБА_4 цілком відповідає речовим доказам у кримінальному провадженні № 22025060000000093 від 10.06.2025, за ч.3 ст.436-2 КК України.
Слідчий, чи інша особа за його дорученням, має оглянути телефон, саме в межах кримінального провадження № 22025060000000093 від 10.06.2025 та скласти протокол огляду.
Отже, слідчий суддя переконаний, що та на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту нателефон, як на речовий доказ.
Таким чином, вважаю за необхідне клопотання слідчого задовільнити в повному обсязі та накласти арешт з забороною відчуження, користування чи розпорядження майном.
При цьому, слідчий суддя роз'яснює, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст. ст. 170-173, 175, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого- задовольнити.
Накласти арешт на майно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучене 10.02.2026, під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , яке визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 22025060000000093 від 10.06.2025:
-мобільний телефон Motorola moto g72 ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 із сім-картками з номерами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .
заборонивши відчуження, користування та розпорядження щодо вказаного майна.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст ухвали оголошено 12.02.2026
Слідчий суддя ОСОБА_1