справа 278/706/26
11 лютого 2026 року м. Житомир
Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Віктор Мокрецький, розглянувши заяву ОСОБА_1 до Житомирської міської ради та Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Брох Алла Анатоліївни про встановлення факту, що має юридичне значення та про визнання права власності на майно в порядку спадкування,
ОСОБА_1 звернулася із позовом до Житомирської міської ради та Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області з в якому просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент смерті за адресою - АДРЕСА_1 ; визнати за неповнолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на частину садового будинку АДРЕСА_2 , та 45/200 часток житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Разом із тим, оглянувши матеріали зазначеної заяви, суд доходить висновку про необхідність її залишення без руху із огляду на наступне.
Так, правилами п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Водночас, у тексті позовної заяви частина садового будинку АДРЕСА_2 право власності на яку позивачка бажає визнати за своїм малолітнім сином відображена як «?», що унеможливлює суд чітко встановити межі позовних вимог ОСОБА_1 .
За таких обставин, заявниці слід надати у розпорядження суду виправлений примірник позовної заяви у якому чітко зазначити частину вказаного садового будинку право власності на яку вона бажає визнати за своїм малолітнім сином внаслідок розгляду цієї цивільної справи.
Окрім цього, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
За правилами п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 згідно з якою, вирішуючи питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Так, із прохальної частини позову вбачається, що заявниця просить суд визнати за її малолітнім сином право власності на частину садового будинку та частину житлового будинку.
Проте, ціна цього позову ОСОБА_1 не вказана і попри правову позицію, викладену у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20, позивачкою до матеріалів позову не долучено документів із яких суд міг би встановити дійсну вартість спірного майна станом на день звернення до суду із цим позовом, тобто станом на 11 лютого 2026 року.
Абзацом першим статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Стаття 5 вище вказаного закону визначає, що суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі. Права, обов'язки та відповідальність суб'єктів оціночної діяльності встановлюються цим та іншими законами.
Згідно абзацу 9 частини 2 статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим за рішенням суду.
Таким чином суд вказує на те, що ОСОБА_1 слід надати у розпорядження суду документи із яких суд міг би встановити дійсну вартість спірного майна станом на день звернення до суду із цим позовом, тобто станом на 11 лютого 2026 року.
Окремо суд звертає увагу позивачки на те, що вона не обмежена у можливості подання до суду звіту про оцінку майна або будь-якого іншого документу, що підтверджує дійсну вартість такого майна безпосередньо на час звернення до суду.
Також суд зауважує, що ОСОБА_1 у виправленому примірнику позовної заяви слід також вказати актуальну ціну цього позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Але всупереч зазначеній нормі цивільного процесуального права ОСОБА_1 до цього позову не долучено документів на підтвердження сплати нею судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із приписами абз. 2 п.п. 2 п. 1. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За положеннями абз. 2 п.п. 1 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За правилами ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Положеннями ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб із 01 січня 2026 року установлено на рівні 3 328 грн.
Так, із прохальної частини позову убачається, що ОСОБА_1 у межах цього провадження заявлено одну вимогу немайнового характеру (про встановлення факту, що має юридичне значення) та дві вимоги майнового характеру (про визнання права власності в порядку спадкування на частину садового будинку та про визнання права власності в порядку спадкування на частину житлового будинку).
За таких обставин, заявниці слід надати у розпорядження суду докази сплати судового збору за позовну вимогу немайнового характеру в сумі 1 064,96 грн (із розрахунку (3 328х0,4) х 0,8). Щодо сплати судового збору за позовні вимоги майнового характеру суд зазначає, що ОСОБА_1 після визначення актуальної інформації щодо вартості усіх об'єктів нерухомого майна, які остання бажає визнати власністю свого малолітнього сина, необхідно привести у відповідність із ціною позову оплату судового збору.
Платiжнi реквізити для перерахування (доплати) судового збору:
Отримувач коштів ГУК у Жит.обл/Житомир.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA158999980313151206000006196
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський районний суд Житомирської області (назва суду, де розглядається справа).
Недотримання позивачкою зазначених положень при зверненні з позовною заявою у справі перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладені вище обставини, суд дійшов висновку про залишення даної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 1 ст. 185 ЦПК України,
Позовну заяву залишити без руху з наданням п'ятиденного строку для усунення недоліків зазначених в даному рішенні з дня отримання його копії.
Роз'яснити заявнику, що у випадку неусунення зазначених недоліків заява вважається неподаною та повертається авторові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Віктор Мокрецький