10 лютого 2026 року м. Рівне№460/7410/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши в порядку письмового провадження заяву про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, ухваленого в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду
В провадженні суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 позов задоволено повністю. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, чинній до 01.10.2017 року, починаючи з 17.10.2024. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату призначеної пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, чинній до 01.10.2017 року, збільшивши розмір пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, починаючи з 17.10.2024.
02.02.2026 позивач звернувся до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду, в порядку статті 383 КАС України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до статті 229 КАС України.
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання судового рішення, суд зазначає таке.
За правилами статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі "Валерій Фуклєв проти України" від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі "Apostol v. Georgia" від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Так, рішення суду зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату призначеної пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, чинній до 01.10.2017 року, збільшивши розмір пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, починаючи з 17.10.2024.
12.01.2026 позивач отримав лист ГУ ПФУ в Рівненській області від 24.12.2025 за №1700-0202-8/100159 разом з протоколом/розпорядженням ГУ ПФУ в Рівненській області щодо призначення/перерахунку пенсії від 25.12.2025 де зазначено, що на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 №760/7410/25 з урахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2025 позивачу проведено перерахунок пенсії з 17.10.2024. Так, з 17.10.2024 до пенсії за віком, визначеної відповідно до статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон), встановлено доплату за понаднормовий стаж в розмірі | проценту заробітку (заробітної плати для обчислення пенсії, визначеної відповідно до статті 40 Закону) за кожен рік роботи понад 20 років, тобто за 18 років - 4786,37 грн (26590,97 грн - заробітна плата х 18%). Після вищезазначеного перерахунку з 17.10.2024 розмір пенсії становить 19469,50грн, з 01.03.2025 - 20969,50 грн, в тому числі 4786,37 грн - доплата за понаднормовий стаж, встановлена на виконання рішення суду. Доплата пенсії по проведеному перерахунку на виконання судових рішень у справі №460/7410/25 становить 68453,04 грн.
Як встановлено судом з матеріалів заяви, з 17 грудня 2024 року по 31 грудня 2024 року розмір пенсії ОСОБА_1 становить 19469,50 грн., в тому числі 4786,37 грн. доплата за понаднормовий стаж; з 01 січня 2025 року по 28 лютого 2025 року розмір пенсії становить 19469,50 грн., в тому числі 4786,37 грн. доплата за понаднормовий стаж, з 01.03.2025 по 31.12.2025 розмір пенсії становить 20969,50 грн., в тому числі 4786,37 грн.
Відповідачем не враховано, що з 01.03.2025 змінився розмір середньомісячного заробітку позивача. Так, з 17.12.2024 по 23.03.2025: середньомісячний заробіток становив 26590,97 грн.; з 01.03.2025 середньомісячний заробіток становив 26590,97 грн..
За таких обставин , враховуючи зміну розміру середньомісячного заробітку у кожному році, відповідач має обов'язок перераховувати та виплачувати пенсію за віком, встановивши доплату до пенсії за понаднормовий стаж в розмірі 1% заробітку за кожен рік роботи понад 20 років, але не вище 75% заробітку, відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній до 01.10.2017.
За змістом частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Жодних доказів того, що позивач звертався до пенсійного органу чи в судовому порядку з проханням здійснювати розрахунок його пенсії із застосуванням «двоскладової формули» відповідно до положень частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" матеріали справи не містять та Відповідачем не надано.
У разі здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача на умовах, визначених частиною другою статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" він фактично застосовує до спірних правовідносин положення Закону №2148-VIII та нову редакцію частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які на них не поширюються.
Вказане свідчить про протиправність дій пенсійного органу щодо виконання судового рішення у справі.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до частини першої статті 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про порушення відповідачем норм чинного законодавства при виконанні рішення суду, а тому у даному випадку наявні усі правові підстави для застосування заходів судового контролю у порядку статті 383 КАС України.
Тому, заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 248, 249, 256, 294, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду у справі №460/7410/25 задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року у справі №460/7410/25 щодо не здійснення перерахунку та виплати пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення від 21 травня 2025 року в справі №460/7410/25 у спосіб встановлення ОСОБА_1 з 17 жовтня 2024 року доплати до пенсії за понаднормовий стаж в розмірі 1 процент заробітку заробітної плати для обчислення пенсії, визначеної відповідно до частин 1, 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування) за кожен рік понад 20 років, встановлений частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, чинній до 01.10.2017, без застосування «двоскладової формули» розрахунку, передбаченої частиною дрпугою статі 27 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Установити Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області тридцятиденний строк з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 10 лютого 2026 року.
Суддя С.М. Дуляницька