Справа № 420/36974/25
12 лютого 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Вікторії ХОМ'ЯКОВОЇ, розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЦНЕБА" до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЦНЕБА" (далі - позивач) до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.10.2025 № 249859 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю "ОЦНЕБА" (код ЄДРПОУ 25655892; 65082, Одеська область, місто Одеса, вул. Приморська, будинок 18, офіс 16/1) п.8 Критеріїв ризиковості платника податку;
зобов'язати комісію Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних виключити товариство з обмеженою відповідальністю "ОЦНЕБА" (код ЄДРПОУ 25655892; 65082, Одеська область, місто Одеса, вул. Приморська, будинок 18, офіс 16/1) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків;
стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОЦНЕБА" (код ЄДРПОУ 25655892; 65082, Одеська область, місто Одеса, вул. Приморська, будинок 18, офіс 16/1) судові витрати за подання даного позову.
Ухвалою суду від 05.11.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішенням комісії Головного управління ДПС у Одеській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному Реєстрі податкових накладних від 17.10.2025 №249859 про відповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податку визнано позивача таким, що відповідає пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку: 11- накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання, 14- постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв'язку з придбанням товарів, не пов'язаних з господарською діяльністю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару/послуги, що постачається, позивач вважає протиправним та вчинені всупереч діючого законодавства.
Позивач звертає увагу суду на те, що зі змісту Порядку №1165 вбачається, що цим Порядком не передбачено можливості віднесення підприємства до ризикових без факту зупинення реєстрації податкової накладної таким платником. Отже, податкова інформація щодо проведених раніше господарських операцій, податкові накладні за якими вже зареєстровані в ЄРПН, не є підставою для застосування пункту 8 вищезазначених Критеріїв ризику, що має місце в даному випадку. Питання відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається Комісією за результатами автоматизованого моніторингу платника податку, яким подано для реєстрації податкову накладну/ розрахунок коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. Натомість, відповідач прийняв рішення про відповідність платника податку (позивача) критеріям ризиковості платника податку за відсутності факту подання позивачем та/або його контрагентом податкових накладних /розрахунку коригування на реєстрацію. До того ж, відповідачем у оскаржуваному рішенні не вказано, які конкретно документи повинен подати позивач на підтвердження того, що вчинені ним господарські операції не є ризиковими.
Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ТОВ "ОЦНЕБА" від 17.10.2025 року № 249859, хоч і містить посилання на коди податкової інформації, яка є підставою для його прийняття, проте не містить чіткої причини їх прийняття та розшифровку, яка безпосередньо податкова інформація слугувала підставою для включення ТОВ "ОЦНЕБА" до переліку ризикових платників податку, зокрема відповідачем, суб'єктом владних повноважень, не зазначено які саме документи та по яким господарським операціям слід надати ТОВ "ОЦНЕБА" для прийняття рішення про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості.
Представник відповідача (Головного управління ДПС в Одеській області) у відзиві на позовну заяву просить відмовити в задоволенні позову. Посилається на п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Постанова №1165), відповідно до якого автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/ розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням норм ПК України та неможливості здійснення операції з постачання товарів (послуг), щодо яких складено податкову накладну/розрахунок коригування, та/або у ймовірності уникнення платником податку виконання податкового обов'язку.
У контролюючого органу була наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції.
Комісією Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 прийнято рішення про відповідність ТОВ "ОЦНЕБА" критеріям ризиковості платника податку: від 17.10.2025 № 249859. Підстава для прийняття відповідного рішення став п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Звертає увагу суду, що подані платником податку документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.
Згідно даних інформаційно-комунікаційних систем Державної податкової служби України (далі - ІКС ДПС України) ТОВ "ОЦНЕБА" здійснено придбання товарів за кодами УКТ ЗЕД: 4202 - саквояжі, чемодани, дорожні дамські сумки; 6108 - комбінації, спідні спідниці, труси (імпорт, комісіонер), які станом на теперішній час досі не реалізовані. Крім цього, в якості об'єктів оподаткування декларує: офіс 1 (м. Одеса), цех 1 (м. Вознесенськ). При цьому, відповідно до ІКС ДПС України придбання послуг оренди нежитлових приміщень у період з 20.04.2025 по 17.10 2025 не здійснювалися. Податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки" не подавалася.
Згідно з даними ІКС ДПС України, у період з 17.10.2025 по теперішній час, повідомлення про подання інформації та копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку ТОВ "ОЦНЕБА" не подавалось.
Слід відмітити, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту. Просить відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЦНЕБА", код ЄДРПОУ 25655892, було зареєстроване як юридична особа в липні 2025 року, перебуває на обліку як платник податків в Головному Управлінні ДПС в Одеській області та зареєстроване платником податку на додану вартість з (індивідуальний податковий номер 256558910068). Види діяльності: виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас (основний), будівництво житлових і нежитлових будівель, неспеціалізована оптова торгівля, оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення, Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами, промисловими хімічними речовинами.
Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області було прийнято рішення № 249859 від 17.10.2024 про відповідність ТОВ "ОЦНЕБА" платника податку критеріям ризиковості платника податку, підстава: п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв'язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, коди податкової інформації: 11- накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання, 14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв'язку з придбанням товарів, не пов'язаних з господарською діяльністю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару/послуги, що постачається.
В розділі "Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку" ТОВ "ОЦНЕБА" здійснено придбання в період 20.04.2025 - 17.10.2025 товарів за кодами УКТ ЗЕД 4202, 6108.
Позивач не може погодитися із рішенням через його протиправність, безпідставність, необґрунтованість, необ'єктивність та невідповідність фактичним обставинам, первинним документам позивача й вимогам діючого податкового законодавства України, тому звернувся до суду з позовом.
Позивач додав до позову копії наступних документів: договір суборенди від 29.07.2025 нежитлового приміщення за адресою м. Одеса, Приморський бульвар, буд. 18, оф. 16/1, з актом приймання-передачі, договір поставки № 129 від 01.09.2025 про поставку позивачем товарів покупцю - ТОВ "Термопласт", договір поставки № 122 від 01.09.2025 про поставку позивачем товару покупцю ТОВ БІОПРОДАКШН", видаткову накладну № 122 від 11.09.2025 про поставку поліетилену в гранулах ТОВ "БІОПРОДАКШН", видаткові накладні № 137 від 12.09.2025, № 127 від 17.09.2025. № 145 від 30.09.2025 про поставку поліетилену в гранулах ТОВ "АЙ ПІ ДЖІ ХАУЗХОЛД ПРОДАКШН".
Згідно Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за кодом 4202 така група товарів: саквояжi, чемодани, дорожнi дамськi сумки-чемоданчики, кейси для дiлових паперiв, портфелi, шкiльнi ранцi, футляри та чохли для окулярiв, бiноклiв, фото-, кiно- та вiдеокамер, для музичних iнструментiв, зброї, кобури та аналогiчнi контейнери; сумки дорожнi, сумки-термоси для харчових продуктiв та напоїв, сумочки для косметики, рюкзаки, сумочки дамськi, сумки господарськi, портмоне, гаманцi, футляри для географiчних карт, портсигари, кисети, сумки для робочих iнструментiв, сумки спортивнi, футляри для пляшок, пудреницi, скриньки для ювелiрних виробiв, футляри для рiзальних предметiв та аналогiчнi речi, виготовленi з натуральної або композицiйної шкiри, пластмасових листiв або текстильних матерiалiв, вулканiзованих волокон або картону, або з повним покриттям усiєї поверхнi або переважно покритi такими матерiалами чи папером; а за кодом 6108: комбiнацiї, спiднi спiдницi, труси, нiчнi сорочки, пiжами, пеньюари, купальнi халати, домашнi халати та аналогiчнi вироби, трикотажнi машинного чи ручного в'язання, для жiнок або дiвчат.
Згідно податкової інформації, доданій до відзиву, позивач придбав товар за кодами 4202 на суму 1492,6 грн., за кодом 6110- на суму 1205,5 грн., за кодом 6108- 992,9 грн., за кодом 6302 на суму 894,3 грн., придбання від ризикових платників відсутня, сума ПДВ всього 8213,1 грн., реалізація товарів позивачем - сума ПДВ 3387,9 тис. грн., реалізація на ризикових платників відсутня.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правовідносини сторін врегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (далі - Порядок № 1165).
Відповідно до вимог пп.20.1.45 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Відповідно до пункту 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (ст. 74 ПКУ).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пп. 191.1.40 та пп. 191.1.46 п. 191.1 ст.191 ПК України контролюючі органи, визначені пп. 41.1.1 п.41.1 ст. 41цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема (але не виключно): організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов'язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Пунктом 201.16 статті 201 ПК України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Згідно з пунктом 12 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого Постановою КМУ 12.12.2010 №1246 (далі Порядок № 1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/ або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , затверджений постановою КМУ № 1165 від 11.12.2019, визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів. Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Як вбачається з тексту рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ТОВ "ОЦНЕБА" від 17.10.2025 року № 249859, прийнятого Комісією з підстав відповідності позивача критеріям ризиковості платника податку, останній зарахований до ризикових за критерієм ризиковості 8.
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема, у п. 8 зазначено : "У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС".
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що:
- у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
- питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
- у разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
- у рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено,
- у разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
- Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
- документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
- інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
- за результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4);
- якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
- у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.
- у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.
- рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Отже, одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку № 1165, є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. У свою чергу, законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, рішенню Комісії регіонального рівня питання відповідності платника податку критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
Таким чином, питання відповідності підприємства критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації конкретної податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ТОВ "ОЦНЕБА" прийнято з посиланням на п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Для цього критерію ДПС розробила довідник кодів податкової інформації, яка стала підставою для включення платника до складу ризикових . Довідник містить 20 кодів податкової інформації, які мають дати можливість платнику ПДВ зрозуміти, що саме було підставою для прийняття рішення про його відповідність критеріям ризиковості. Довідник затверджено наказом ДПС від 11.01.2023 № 17.
В оскаржуваному рішенні відповідачем вказано коди податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення:
11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання,
14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв'язку з придбанням товарів, не пов'язаних з господарською діяльністю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару/послуги, що постачається.
Крім того, з оскаржуваному рішенні від 17.10.2025 року № 249859 вбачається, що в графі "інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку", вказано період здійснення господарської операції придбання, проведених позивачем , а саме з 20.04.2025 року по 17.10.2025 року, у графі "податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції" вказаний код ЄДРПОУ позивача 25655892.
Виходячи з цього, операції, через які позивач віднесений до ризикових, є придбання товарів за кодом УКТЗЕД 4202, 6108. Відповідно до викладених у відзиві на позовну заяву тверджень придбані товари станом на 17.10.2025 не реалізовані, в якості об'єктів оподаткування позивач декларує: офіс 1 (м. Одеса), цех 1 (м. Вознесенськ). При цьому, відповідно до ІКС ДПС України придбання послуг оренди нежитлових приміщень у період з 20.04.2025 по 17.10.2025 не здійснювалися, податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки не подавалася.
Таким чином,оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ТОВ "ОЦНЕБА" від 17.10.2025 року № 249859, хоч і містить посилання на коди податкової інформації, яка є підставою для його прийняття, проте не містить чіткої причини їх прийняття та розшифровку, яка безпосередньо податкова інформація слугувала підставою для включення ТОВ "ОЦНЕБА" до переліку ризикових платників податку, зокрема відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не зазначено конкретні господарські операції за результатом яких складено та направлено на реєстрацію відповідні податкові накладні, які є об'єктами моніторингу, податковий номер контрагента, задіяного в такій ризиковій операції, а також про реквізити (дата, номер), суть і зміст документів, що містять відомості про такі вчинені операції (зокрема, податкових накладних).
Разом з тим, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження провадження фінансово-господарської діяльності підприємства залежить від чіткого формулювання фіскальним органом, підстав для прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, з посиланням на конкретні операції та/або податкові накладні, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, достатніх для прийняття рішення про невідповідністю платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Порядком № 1165 встановлена послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платнику податку. Вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Відповідачем не зазначено ні в рішенні, ані у відзиві складання та направлення позивачем якої саме податкової накладної/розрахунку коригування передувало прийняттю спірного рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків, а також не надано доказів на підтвердження таких відомостей.
Таким чином, комісією регіонального рівня прийнято спірне рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, та самого моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування, а у зв'язку з наявною податковою інформацією, що отримана податковим органом з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, що не передбачено діючим законодавством.
Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Вказуючи в рішенні від 17.10.2025 року № 249859 коди податкової інформації, які є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (11, 14) відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду жодних належних та допустимих доказів щодо того, що у ТОВ "ОЦНЕБА" відсутні необхідні умови для зберігання придбаних за кодами 4202 та 6108 товарів , не спростовані надані позивачем відомості про придбання послуг суборенди, з огляду на невеликий обсяг придбаних за кодами 4202 та 6108 товарів не доведений факт постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту у зв'язку з придбанням товарів, не пов'язаних з господарською діяльністю платника податку, тому висновки відповідача мають скоріш характер припущень, а не достовірно встановлених обставин.
Верховний Суд в постанові від 05 січня 2021 року по справі № 640/11321/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Верховний Суд в постанові від 04 червня 2020 року по справі № 340/422/19 (№ К/9901/33095/19) зазначив, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
Суд вважає, зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов'язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами. Крім того, внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява №55555/08, п.74; "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N36900/03, п.37).
Податковими органами, не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивачем було порушено податкове законодавство, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про порушення позивачем законодавства України.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Судом враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. За таких обставин суд дійшов висновку про те, що належним і повним способом захисту порушених прав позивача , крім визнання рішення протиправним та його скасування, є зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
З гідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, позивач надав належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених ним позовних вимог, в той час як відповідач, як суб'єкт владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконав, а тому, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю "ОЦНЕБА".
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.10.2025 №249859 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 25655892) п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Зобов'язати комісію Головного Управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних виключити товариство з обмеженою відповідальністю "ОЦНЕБА" (код ЄДРПОУ 25655892) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОЦНЕБА" (код ЄДРПОУ 25655892; 65082, Одеська область, місто Одеса, вул. Приморська, будинок 18, офіс 16/1) судові витрати в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім ) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вікторія ХОМ'ЯКОВА