Справа № 420/38061/25
12 лютого 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про перебування на військовому обліку відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 виданого 20.02.2019; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») стосовно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , про перебування на військовому обліку відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 виданого 20.02.2019 на підставі поданої ОСОБА_1 заяви від 25.09.2025 та доданих до неї документів, без вимоги його особистого прибуття до ТЦК та СП.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є військовозобов'язаним, що підтверджується належним та чинним військово-обліковим документом тимчасовим посвідченням №350 від 20.02.2019. Відповідно до ст. 9 Закону України № 1951-VІІІ, громадянин має безумовне право звертатися до органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного невключення запису про себе або виправлення недостовірних відомостей. Таким чином, звернення позивача від 25.09.2025 було реалізацією його законного права на актуалізацію персональних даних в АІТС «Оберіг». Відповідач, як орган ведення Реєстру, зобов'язаний забезпечувати повноту, достовірність та своєчасність внесення відомостей. Відмова у внесенні даних з посиланням на знищення паперових архівів є нікчемною, оскільки Позивач надав первинне джерело інформації оригінал (копію) військово-облікового документа, що є достатньою підставою для вчинення реєстраційної дії. Вимога Відповідача щодо обов'язкового особистого прибуття Позивача до ТЦК та СП для актуалізації даних позбавлена нормативного обґрунтування. Порядок № 559 та Порядок № 1487 не встановлюють виключної умови особистої присутності для технічного внесення вже підтверджених документально відомостей до електронної бази даних. У даному випадку Відповідач застосував надмірний формалізм, що призвело до обмеження прав позивача. Бездіяльність відповідача призвела до неможливості реалізації позивачем інших конституційних прав. Через відсутність запису в АІТС «Оберіг» позивач не може згенерувати електронний ВОД у застосунку «Резерв+», що є обов'язковою умовою для отримання консульських послуг (оформлення закордонного паспорта) згідно з чинними нормативно-правовими актами. Це створює ситуацію, за якої позивач не може ані відновити документи для законного перебування за кордоном, ані перетнути кордон для виконання вимоги про «особисту явку», що прямо порушує принцип пропорційності та належного врядування. Враховуючи, що відповідач фактично визнав відсутність даних у Реєстрі, але відмовився їх внести за наявності законних підстав, єдиним ефективним способом захисту є визнання такої бездіяльності протиправною та зобов'язання Відповідача внести відповідні відомості до АІТС «Оберіг» на підставі вже поданих документів без штучної вимоги про особисте прибуття.
Ухвалою судді від 17.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
27.11.2025 до суду від третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшли пояснення, згідно з якими законодавство не передбачає процедури «дистанційного» або «заочного» взяття на облік на підставі поштових чи електронних звернень. Перебування Позивача за кордоном (у Швейцарії) не звільняє його від обов'язку дотримуватися загальних засад військового обліку, оскільки спеціальну норму щодо обліку через дипломатичні установи (пп. 10-1 п. 1 додатка 2) було виключено Постановою КМУ № 916 від 30.07.2025. Статус позивача в системі «Оберіг» визначено як «Не прив'язаний до військкомату», що свідчить про відсутність запису про перебування на обліку в актуальній базі даних. Автоматичне взяття на облік за п. 14-3 Порядку № 1487 не відбулося через відсутність необхідної інформації про позивача в інших державних реєстрах та системі «Трембіта». Оскільки електронна ідентифікація в застосунку «Резерв+» не була успішною, єдиним законним способом відновлення облікових даних згідно з п. 23 Порядку № 1487 є особисте прибуття до органу ведення Реєстру.
08.12.2025 до суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що статус позивача в Реєстрі «Не прив'язаний до військкомату» підтверджує, що дані про нього відсутні в інших державних реєстрах, інтегрованих із системою «Трембіта» (що унеможливило автоматичну верифікацію за п. 14-3 Порядку). Відповідно до п. 23 Порядку № 1487, якщо особа не може здійснити електронну ідентифікацію в застосунку «Резерв+», вона зобов'язана особисто прибути до ТЦК та СП. Суб'єктивне трактування позивачем норм права щодо «дистанційного» обліку суперечить діючому регламенту. Твердження позивача про неможливість прибуття в Україну не підтверджені належними доказами. Навпаки, ігнорування встановленої законом процедури та вимога вчинити дії в обхід КМУ може свідчити про недобросовісне виконання позивачем конституційного військового обов'язку.
06.01.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою твердження ТЦК про відсутність інформації про позивача є неправдивим. УДМС у Херсонській області офіційно підтвердило, що ще 02.03.2025 передало відомості про нього до Міноборони для Реєстру «Оберіг». У системі «Оберіг» вже створено запис про Позивача (є статус «Не прив'язаний до військкомату» та адреса у Швейцарії). Це свідчить про те, що інформація існує, але ТЦК не виконує обов'язок щодо її опрацювання. У застосунку відображається актуальне фото позивача. Оскільки фото «підтягується» з Демографічного реєстру, це є беззаперечним доказом успішної електронної ідентифікації особи. При цьому Закон України про Реєстр «Оберіг» (ст. 9, 13, 14) дозволяє актуалізувати дані на підставі мотивованої заяви та електронної взаємодії між реєстрами. Жодна норма не встановлює особисту явку як єдиний спосіб оновлення даних. Вимога прибути особисто є «замкненим колом», так як позивач за кордоном із недійсним паспортом, який він не може поновити саме через відсутність актуальних даних в «Оберіг». Отже ТЦК фактично створює штучну перешкоду, порушуючи права позивача.
Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 20.02.2019, перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , діяльність якого на даний момент виконує ІНФОРМАЦІЯ_4 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
На даний час позивач не проживає за зареєстрованим місцем проживання в Україні, а фактичне місце його проживання: АДРЕСА_1 .
Позивач, після спроби сформувати військово-обліковий документ за допомогою застосунку «Резерв+» у відповідь отримав повідомлення про те, що у реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про перебування на військовому обліку не знайдено. Необхідно звернутись до ТЦК та СП для взяття на військовий облік.
У зв'язку із чим позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_7 із заявою від 25.09.2025 щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про перебування позивача на військовому обліку.
У заяві позивач повідомив ІНФОРМАЦІЯ_8 , що строк дії його паспорта громадянина України для виїзду за кордон закінчився, а замовити послугу з оформлення нового закордонного паспорту неможливо без актуального витягу з електронного військово-облікового документу «Резерв+».
Так, під час звернення позивача до Державного підприємства «Документ», представник ДП «Документ» повідомив про обов'язкову вимогу до позивача щодо необхідності надання актуального, сформованого у день отримання витягу з електронного військово-облікового документу «Резерв+». Пояснення позивача про те, що вказаний витяг він не може сформувати з технічних причин, були проігноровані.
Таким чином, у зв'язку із відсутністю актуальних даних позивача у АІТС «Оберіг», у останнього відсутня можливість завершити процес отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон та як наслідок позивач не має змоги прибути до України та звернутись особисто до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації для вирішення даної ситуації.
Зазначена заява про внесення відомостей до АІТС «Оберіг» була направлена на офіційну адресу для листування ІНФОРМАЦІЯ_9 та в подальшому була направлена за належністю на адресу ІНФОРМАЦІЯ_7 .
До вищезазначеної заяви від 25.09.2025 позивачем було додані копії тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 ; паспорту громадянина України та довідки РНОКПП; роздруківка застосунку «Резерв+» Позивача.
Також позивачем подано заяву аналогічного змісту від 25.09.2025 до Міністерства оборони України про внесення/виправлення відомостей у АІТС «Оберіг» відповідно до Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII.
13.10.2025 від ІНФОРМАЦІЯ_7 надійшов лист-відповідь на заяву позивача, за №153 від 08.10.2025, в якій, серед іншого, зазначено наступне: «… ІНФОРМАЦІЯ_10 знищено документи військового обліку. Станом на 08.10.2025 в базі даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відсутні будьякі відомості стосовно Вашого перебування на військовому обліку. У ІНФОРМАЦІЯ_11 військовий облік не ведеться. Відповідно до пунктів 11-1, 12 Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженої Постановою КМУ від 16.08.2024 року № 932 "Про реалізацію експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей призовників, військовозобов'язаних та резервістів", у разі звернення особи чоловічої статі віком від 25 до 60 років до відокремленого підрозділу ДМС України. ДМС України одноразово формує перелік відомостей, зазначених упідпунктах 1-11 пункту 5 цього Порядку, та передає їх Міністерству оборони України для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів в встановленому законодавством порядку. Всі передані Державною міграційною службою України відомості були внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Документи з консульських установ Швейцарії стосовно Вас до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки не надходило. Згідно пункту 81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, для внесення необхідної інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів Вам необхідно особисто прибути до будь якого районного територіального о центру комплектування та соціальної підтримки на території України. 3 собою мати військово-обліковий документ та паспорт
Зважаючи на те, що відомості стосовно перебування на військовому обліку позивача в АІТС «Оберіг», не внесені, а надана відповідь є формальною, останній звернувся до суду із даним позовом.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі - Указ № 64/202), затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому, Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, від 23.07.2024 № 469/2024, від 28.10.2024 № 740/2024, від 14.01.2025 № 26/2025, від 15.04.2025 № 235/2025, від 14.07.2025 № 478/2025, від 20.10.2025 № 793/2025 продовжено строк дії воєнного стану в Україні.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
У частині першій статті 5 Закону № 393/96-ВР визначено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Відповідно до частини третьої статті 7 Закону № 393/96-ВР якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Частинами першою, третьою, четвертою статті 15 Закону № 393/96-ВР визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Згідно з абзацами першим, другим, десятим частини першої статті 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам.
Спеціальним нормативним-правовим актом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби є Закон України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону № 2232-XII військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Абзацами першим - шостим ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до абзаців першого, другого, шостого ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно із частиною третьою статті 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина п'ята статті 33 Закону № 2232-ХІІ).
Частиною 1 ст. 34 Закону № 2232-ХІІ визначено, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Згідно із пунктом 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у ІНФОРМАЦІЯ_26, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов'язаних, зокрема: військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання (абзац п'ятий); які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку (абзац одинадцятий).
Відповідно до частини третьої статті 37 Закону № 2232-ХІІ призовники, військовозобов'язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов'язані в семиденний строк стати на військовий облік.
У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Частиною 4 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ визначено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов'язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов'язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України)..
Відповідно до ч. 11 ст. 38 Закону № 2232-ХІІ призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначені в Закону України від 16.03.2017 № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон № 1951-VIII).
Статтею 1 Закону № 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Згідно зі ст. 2 Закону № 1951-VІІІ основними завданнями Реєстру є:
1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України;
2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період;
3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1951-VІІІ визначено, що основними засадами ведення Реєстру є: обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1951-VІІІ держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Згідно із ч. 5 ст. 5 Закону № 1951-VІІІ органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Відповідно до ч. 8 цієї ж статті, органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, центри рекрутингу Збройних Сил України, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина дев'ята статті 5 Закону № 1951-VІІІ).
Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 1951-VІІІ до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:
1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону № 1951-VІІІ призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону № 1951-VІІІ до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
У ч. 1 ст. 14 Закону № 1951-VІІІ визначено, що ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону № 1951-VІІІ актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Згідно із абзацами 1-5 пп. 1 п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 11.04.2024 № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» установлено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX:
громадяни України, які були зняті з військового обліку у зв'язку з вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців, зобов'язані протягом 30 днів з дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України, що визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, стати на військовий облік громадян України;
громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:
у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності);
у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487), відповідно до пункту 2 якого військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно із пунктом 14 Порядку № 1487 військовий облік забезпечується з урахуванням вимог законодавства у сфері декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники, військовозобов'язані та резервісти працюють (навчаються).
У пункті 14-3 Порядку № 1487 визначено, що громадяни України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, які не перебувають на військовому обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (крім випадків, коли такі громадяни не беруться на такий облік відповідно до законодавства), беруться на такий облік на підставі відомостей, отриманих Міноборони шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта» відповідно до статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Відповідно до пункту 14-5 Порядку № 1487 взяття на військовий облік громадян України, зазначених у пунктах 14-1 і 14-3 цього Порядку, здійснюється за зареєстрованим / задекларованим їх місцем проживання (військовозобов'язаних та резервістів СБУ - в Центральному управлінні та регіональних органах СБУ), а у разі, коли місце проживання не зареєстровано/не задекларовано, - територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил.
Згідно з підпунктом 14-6 Порядку № 1487 взяття на військовий облік зазначених у пунктах 14-1 і 14-3 цього Порядку осіб проводиться без направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 16 Порядку № 1487 військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) ТЦК та СП, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.
Пунктом 20 Порядку № 1487 визначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов'язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад».
Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Абзацом першим пункту 22 Порядку № 1487 визначено, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
У пункті 23 Порядку № 1487 визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 52 Порядку № 1487 військовий облік громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, здійснюється районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, органами СБУ, відповідними підрозділами розвідувальних органів на загальних засадах.
Відповідно до п. 53 Порядку № 1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти, які виїжджають за кордон, не знімаються (не виключаються) з військового обліку у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.
Згідно з п. 78 Порядку № 1487 обласні, ІНФОРМАЦІЯ_12 в межах своїх повноважень:
здійснюють керівництво військовим обліком на території адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку (крім СБУ, розвідувальних органів);
здійснюють контроль та аналіз стану військово-облікової роботи в підпорядкованих районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, методичне супроводження заходів з військового обліку та видання щороку наказів щодо стану військового обліку;
проводять інформування щороку до 25 січня відповідних обласних, Київської міської держадміністрацій та надання пропозицій щодо поліпшення стану військового обліку на території адміністративно-територіальної одиниці;
здійснюють постійну взаємодію з обласними, Київською міською держадміністраціями з питань організації та ведення військового обліку;
проводять архівну роботу з питань проходження громадянами військової служби та подання інформації відповідно до вимог законодавства;
розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів);
здійснюють в межах своїх повноважень аналітичну обробку даних. Як орган адміністрування та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів забезпечують його ведення, контролюють актуальність, повноту та відповідність інформації, виконання рішень розпорядника Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
проводять щороку відповідно до затверджених оперативними командуваннями планів перевірку стану організації та ведення військового обліку не менш як у 30 відсотках районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки;
складають за результатами перевірки акти, які в двадцятиденний строк з дня закінчення перевірки надсилають до оперативних командувань та районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для реагування та вжиття заходів згідно із законодавством;
проводять щороку у взаємодії з обласною, Київською міською держадміністрацією відповідно до затверджених розпорядженням голови обласної, Київської міської держадміністрації планів перевірку стану військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністраціях, на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають на території адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ, розвідувальних органів);
складають за результатами перевірки акти, які в двадцятиденний строк з дня закінчення перевірки надсилають до державних органів, органів місцевого самоврядування, районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, підприємств, установ та організацій, а також до оперативних, районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для реагування та вжиття заходів згідно із законодавством. Результати перевірок вносяться до журналів обліку результатів перевірок;
видають щороку до 5 лютого накази про стан військового обліку в районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за минулий рік та завдання на наступний рік на підставі результатів аналізу звітних даних, проведених заходів та перевірок стану військового обліку відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки за минулий рік. Крім того, в наказах визначаються завдання щодо методичного забезпечення військового обліку та підвищення кваліфікації осіб, відповідальних за ведення військового обліку, а також інші заходи щодо покращення стану ведення військового обліку в районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки. Витяги з наказів щороку до 5 лютого надсилаються до відповідних оперативних командувань.
Згідно з п. 79 Порядку № 1487, Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:
організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;
організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
організовують взаємодію з державними органами, підприємствами, установами та організаціями щодо строків та способів звіряння даних списків персонального військового обліку та карток первинного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також їх оповіщення;
організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;
зберігають протягом 10 років списки, які надходять від закладів освіти щодо жінок, які здобувають освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю (додаток 14);
письмово повідомляють державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям про осіб, які не виконали наказ (розпорядження) керівника зазначених органів, підприємств, установ та організацій та не прибули за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
інформують про стан військового обліку щороку до 5 січня районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських рад та вносять на їх розгляд пропозиції щодо його покращення;
здійснюють взяття на військовий облік жінок, які належать до категорій осіб, зазначених у частині одинадцятій статті 1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу»;
забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов'язаних та резервістів військово-облікових документів;
надсилають запити до органів реєстрації з метою встановлення адреси зареєстрованого (задекларованого) місця проживання призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 29);
розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів);
повідомляють органам досудового розслідування про факти, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення громадянами, які ухиляються від військового обліку або навчальних та спеціальних зборів, призову на базову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (додаток 19);
звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку;
повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи;
виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими, визнані непридатними до військової служби, досягли граничного віку перебування в запасі, припинили громадянство України;
організовують внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів у тридцятиденний строк після досягнення призовниками 25-річного віку без їх виклику до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки про зняття їх з військового обліку призовників та взяття на облік військовозобов'язаних з одночасним присвоєнням військового звання “солдат (матрос) запасу» та зазначенням другої категорії запасу;
виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку;
виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
проводять щороку відповідно до графіків звіряння, затверджених розпорядженнями голів районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів, звіряння даних списків персонального військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які працюють (навчаються) в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, а також даних карток первинного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку у виконавчих органах сільських, селищних, міських рад, з обліковими даними документів районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;
проводять щороку відповідно до затверджених розпорядженнями голів відповідних районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів планів перевірки стану організації та ведення військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях (крім СБУ та розвідувальних органів);
складають за результатами перевірки акти, які в двадцятиденний строк з дня закінчення перевірки надсилають до державних органів, підприємств, установ та організацій, що перевірялися, а також до обласних, Київського міського територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для реагування і вжиття заходів згідно із законодавством. Результати перевірок вносяться до журналів обліку результатів перевірок (додаток 9) і журналу обліку перевірок стану військового обліку районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (додаток 30), який після закінчення зберігається сім років;
видають щороку до 20 січня накази про стан військового обліку в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за минулий рік та завдання на наступний рік на підставі результатів аналізу звітних даних, проведених заходів та перевірок стану військового обліку за минулий рік. Витяги з наказів щороку до 20 січня надсилаються до відповідних обласних, ІНФОРМАЦІЯ_13 ;
організовують контроль та у разі потреби через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки можуть проводити перевірку дотримання призовниками, військовозобов'язаними та резервістами правил військового обліку (додаток 2).
Відповідно до п. 81 Порядку № 1487 взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України) та військово-облікового документа.
Особиста присутність призовників, військовозобов'язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов'язкова.
Абзацами першим, другим підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який є Додатком 2 до Порядку № 1487 (далі - Правила військового обліку), визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) ТЦК та СП (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) ТЦК та СП, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад
Відповідно до підпунктів 7, 8 пункту 1 Правил військового обліку призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні:
особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) ТЦК та СП (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;
у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) ТЦК та СП чи його відділу (для військовозобов'язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 № 932 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок № 932), яким визначено, зокрема: механізм реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - експериментальний проект) шляхом електронної інформаційної взаємодії між національними електронними інформаційними ресурсами у цілях національної безпеки та оборони України; порядок формування переліку громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років, персональні дані яких підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У пункті 17-1 Порядку № 932 визначено, що стосовно громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років ДМС одноразово формує перелік відомостей, зазначених у підпунктах 1 - 11 пункту 5 цього Порядку, та передає їх Міноборони для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів в установленому законодавством порядку з використанням засобів захисту інформації, що мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері захисту інформації, з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних.
Подальше внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів і взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, які на такому обліку не перебувають, здійснюється шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних відповідно до статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта».
На підставі відомостей, отриманих Міноборони відповідно до абзацу першого і другого цього пункту, здійснюється автоматичне взяття зазначених осіб на військовий облік.
Взяття на військовий облік громадян України, зазначених в абзаці першому і другому цього пункту, здійснюється за зареєстрованим / задекларованим їх місцем проживання, а у разі, коли місце проживання не зареєстровано / не задекларовано, - ТЦК та СП, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил.
Взяття на військовий облік зазначених осіб проводиться без направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 (далі - Порядок № 559) військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа», а також громадянам України, звільненим з військової служби в СБУ, розвідувальних органах у відставку, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби та не досягли граничного віку перебування в запасі (у разі, коли раніше військово-обліковий документ не видавався).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, він вважається недійсним.
Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, перевіряється через:
Портал;
районний (міський) ТЦК та СП або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган).
Згідно з пунктом 4 Порядку № 559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів або громадян України, звільнених у відставку із зазначених органів), громадянин України для внесення відповідних змін повинен скористатися засобами Порталу або особисто звернутися до районного (міського) ТЦК та СП, його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви про внесення змін.
У разі невідповідності відомостей, зазначених у військово-обліковому документі у паперовій формі (зокрема відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу), відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, призовник, військовозобов'язаний або резервіст, який перебуває на військовому обліку, або громадянин України, який був виключений з військового обліку (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів або громадян України, звільнених у відставку із зазначених органів), повинен сформувати військово-обліковий документ в електронній формі відповідно до пункту 6 цього Порядку. Зміни у військово-облікові документи у паперовій формі зазначених громадян України не вносяться, а військово-облікові документи у паперовій формі, відомості в яких не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, вважаються недійсними.
У пункті 9 Порядку № 559 визначено, що військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
З огляду на матеріали справи, у відповідності до приписів вищенаведених нормативно-правових актів ОСОБА_1 звернувся із відповідною заявою до органу уповноваженого на внесення змін - ІНФОРМАЦІЯ_7 , але останній, не зважаючи на наявність у розпорядженні всіх персональних даних позивача, не вніс відповідні відомості до АІТС «Оберіг» стосовно перебування на військовому обліку позивача, ігноруючи при цьому порядок виправлення (коригування та/або доповнення) даних Реєстру, встановлений галузевим законодавством. Така бездіяльність є протиправною, оскільки вищенаведені норми прямо вказують на такий обов'язок відповідача.
При цьому твердження відповідача про неможливість внесення даних через знищення паперових архівів не може бути підставою для відмови у реалізації прав громадянина. Позивач надав належне первинне джерело інформації, зокрема, чинне тимчасове посвідчення військовозобов'язаного, яке є офіційним документом. Відмова органу ведення Реєстру актуалізувати дані за наявності такого документа прямо суперечить засадам повноти та достовірності відомостей, закріпленим у ст. 3 Закону № 1951-VІІІ.
При цьому суд зазначає, що посилання відповідача на обов'язкову особисту явку як єдину умову для технічного внесення відомостей до системи «Оберіг» є безпідставним. Аналіз чинного законодавства, зокрема Порядку № 1487 та Порядку № 559, свідчить, що в умовах воєнного стану передбачено механізми дистанційного оновлення даних (через електронний кабінет або поштове звернення). Вимога особистого прибуття особи, яка перебуває за кордоном і не може оформити паспорт через відсутність запису в Реєстрі порушує принцип належного урядування та прямо суперечить законодавчим змінам, які буквально спрямовані на такий вид обліку.
Крім того, судом встановлено факт наявності інформації про позивача в інших державних реєстрах, що підтверджується відображенням його фотокартки та статусу в застосунку «Резерв+». Це спростовує доводи відповідача про неможливість ідентифікації особи. Таким чином, відповідач, маючи всі необхідні дані та правові підстави, свідомо ухилився від виконання обов'язку щодо актуалізації бази даних Реєстру. Така бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_7 визнається судом протиправною, оскільки вона є необґрунтованою та призвела до порушення законних інтересів позивача.
У даному випадку, відповідачем не надано доказів щодо неможливості отримати інформацію відносно позивача, шляхом взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, з метою уточнення даних військовозобов'язаного.
Визначаючи належний спосіб захисту порушеного права, суд враховує принцип розподілу влад та межі дискреційних повноважень відповідача як органу державної влади. Дискреційні повноваження - це можливість суб'єкта владних повноважень самостійно обирати один з кількох варіантів законних рішень. Оскільки процес внесення відомостей до АІТС «Оберіг» передбачає не лише технічну дію, а й правову оцінку поданих документів на відповідність вимогам законодавства, суд не може перебирати на себе функції адміністративного органу та безпосередньо здійснювати реєстраційні дії замість ТЦК та СП.
Водночас, оскільки встановлена судом бездіяльність полягала у формальній відмові та ігноруванні поданих позивачем доказів, суд вважає, що ефективним способом захисту в даній ситуації є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.09.2025. При цьому такий розгляд має відбутися з урахуванням висновку суду щодо відсутності безумовної вимоги особистої присутності для актуалізації вже підтверджених даних.
Такий підхід, з одного боку, не порушує дискрецію ТЦК та СП щодо процедурного оформлення записів, а з іншого - створює чіткі правові межі, які унеможливлюють повторне допущення свавілля та зобов'язують орган діяти у відповідності до закону. Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню саме в частині зобов'язання розглянути заяву по суті з урахуванням висновків суду, що забезпечить відновлення порушеного права позивача на актуалізацію даних у Реєстрі.
Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Крім того, згідно з ч. 8 ст. 382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
З огляду на ненаведення позивачем аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і ненадання останнім доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги щодо встановлення судового контролю.
Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.07.2018 по справі № 235/7638/16-а.
З огляду на матеріали справи, згідно Додаткової угоди №1 до Договору про надання юридичної (правничої) допомоги №338/9/25 від 24.09.2025 з доповненнями, укладеного між Адвокатським об'єднанням «Ювченко & Партнери» та ОСОБА_1 вартість послуг, що надаються Адвокатським об'єднанням, за надання правової допомоги в суді першої інстанції, визначається у фіксованому розмірі та становить 40 000,00 (сорок тисяч) грн. 00 коп. Визначений розмір винагороди за надання правової допомоги у вигляді фіксованої суми не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
Згідно з ч. 7 ст. 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем до суду надано заперечення, в якому він зазначає, що гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 40 000,00 грн. є завищеним, становить надмірний тягар для відповідача, стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає критеріям розумності, співрозмірності.
Разом з тим, розмір понесених витрат на правничу допомогу входить до предмету доказування по справі. При цьому, позовні заяви цієї категорії фактично є шаблонними та не потребують значного часу та витрат на їх складання, рівно як і за розглядуваних обставин не потребувало значного часу вивчення судової практики в аналогічних спорах. Так, правовий аналіз судової практики та складання позовної заяви по схожих справах є порівняно типовою роботою, яка не розпочинається спочатку при підготовці наступного позову, а робота із практикою в подальших роботах повторює первісні судові практики. Тобто обсяги роботи при складанні однотипних позовних заяв за аналогічних спірних правовідносин не потребують докладання однакових зусиль та часу у порівнянні із опрацюванням іншої категорії спорів.
При викладених обставинах, дослідивши матеріали даної справи, суд вважає заявлений представником позивача розмір витрат на правову допомогу неспівмірним зі складністю справи; часом, витраченим адвокатом; обсягом наданих послуг, ціною позову (позов немайнового характеру) і значенням справи для сторони, та, з урахуванням задоволення позову, вважає достатнім і співмірним розмір витрат правничої допомоги в сумі 2500 грн.
При цьому суд враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб'єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ; ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про перебування на військовому обліку відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 виданого 20.02.2019.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.09.2025 щодо внесення відомостей про перебування на військовому обліку відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 20.02.2019 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (АІТС «Оберіг»), з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім грн. 96 коп.).
Стягнути з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 2500 грн (дві тисячі п'ятсот гривень).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя І.В. Завальнюк