Справа № 420/38853/25
11 лютого 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження питання про долучення до матеріалів справи відзиву на позовну заяву та доказів у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 420/38853/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо автоматичного поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку, як військовозобов'язаного;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку військовозобов'язаного - ОСОБА_1 , у зв'язку з досягненням граничного віку перебування в запасі;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію стосовно ОСОБА_1 про виключення з військового обліку, у зв'язку з досягненням граничного віку перебування в запасі, з урахуванням інформації, яка вказана у військовому квитку серія НОМЕР_3 від 29.06.1988 року.
Ухвалою суду від 27.11.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також у цій ухвалі запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву (відзив) і всі докази разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу справи копії відзиву та доданих до нього документів.
Вказану ухвалу надіслано судом за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи до Електронного кабінету відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, вищевказану ухвалу суду доставлено до вказаного Електронного кабінету 27.11.2025.
24.01.2026 від відповідача надійшов за вих. від 06.01.2026 року відзив на позовну заяву разом із додатками, в якому останній, серед іншого, просить продовжити процесуальний строк для надання відзиву.
В обґрунтування підстав пропуску строку на подання відзиву зазначено, що з огляду на збройну агресію РФ та постійні бомбардування м. Одеси, зокрема повітряні атаки ворога направлені на знищення ТЦК та СП по всій Україні, розсередження особового складу по різним локаціям на території м. Одеси та велике навантаження документообігу пов'язане з воєнним станом та загальною мобілізацією, суттєво ускладнює роботу військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо дотримання процесуальних строків.
Позивачем 09.01.2026 та 12.01.2026 року подано до суду відповідь на відзив, в якому позивач просить суд відмовити відповідачу в поновленні строку на подання відзиву встановлений ухвалою суду від 27.11.2025 року, оскільки зазначені обставини для поновлення строку носять формальний характер.
Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами 2, 3 статті 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Згідно з частинами 1, 5 статті 162 КАС України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
Так, враховуючи, що відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 27.11.2025 останнім днем, встановленого судом строку для подання відзиву на позовну заяву разом з доказами, було 12.12.2025.
Тож, відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву та докази у справі з пропуском встановленого на їх подання строку.
Разом з тим, Верховний Суд в постановах від 16.02.2023 у справі № 580/5209/22 та від 28.02.2023 у справі № 260/1322/21 вказав, що застосовуючи процесуальні норми суди мають керуватися принципом розумності, відповідно до якого застосування цих норм має бути спрямованим на досягнення легітимної мети, уникаючи надмірного формалізму, що може порушувати право особи на доступ до суду.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», № 47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).
При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).
Отже, при застосуванні процесуальних норм належить уникати надмірного формалізму, що може призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.
Про вказане зазначала і Велика Палата Верховного Суду у постановах від 15.01.2020 у справі № 145/1330/17 та від 30.09.2020 у справі № 9901/144/20.
Крім того, суд зауважує, що однією з основних засад судочинства в Україні є принцип змагальності сторін.
Відтак слід вказати, що надто суворе трактування судом адміністративно-процесуальних правил в даному випадку та повернення без розгляду відзиву на позовну заяву разом з доказами у справі, може призвести до порушення принципу змагальності сторін та позбавлення відповідача можливості надати свої заперечення (міркування) щодо суті спору, що є неспівмірним допущеному порушенню, окрім того, без поданих відповідачем доказів неможливий повний та всебічний розгляд даної справи.
Відповідно до частини 1 статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
За приписами частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно з частиною 3 статті 121 КАС України, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Відповідно до частини 2, 3 статті 242 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, з метою дотримання принципу змагальності сторін та права відповідача надати свої заперечення (міркування) щодо суті спору, суд вважає за необхідне продовжити відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву та доказів у справі, та долучити до матеріалів справи відзив разом з доданими до нього документами, а також докази, додані до клопотання про долучення доказів, з наданням відповідної оцінки аргументам, викладеним у ньому, та належності доказів, при вирішенні справи по суті.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 118, 121, 162, 242, 248, 256 КАС України, суд
Продовжити відповідачу - ІНФОРМАЦІЯ_2 строк на подання відзиву на позовну заяву у справі № 420/38853/25.
Долучити до матеріалів справи № 420/38853/25 відзив на позовну заяву разом з доданими до нього документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Заперечення щодо ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.
Суддя Н.А. Кузьменко