12 лютого 2026 р. № 400/6599/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Величка А.В., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,
провизнання протиправними та скасування наказів №285 від 24.05.2025, №289 від 27.05.2025, №295 від 31.05.2025,
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) № 285 від 24.05.2025 «Про результати проведеного службового розслідування», яким капітана ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) притягнуто до повної матеріальної відповідальності та дисциплінарної відповідальності; визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) № 289 від 27.05.2025 «Про результати проведеного службового розслідування», яким капітана ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) притягнуто до повної матеріальної відповідальності та дисциплінарної відповідальності; визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) № 295 від 31.05.2025 «Про результати проведеного службового розслідування», яким капітана ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) притягнуто до повної матеріальної відповідальності та дисциплінарної відповідальності.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що на підставі виявленої нестачі відповідачем було вирішено питання , щодо стягнення з позивача матеріальних збитків на тій підставі, що він перебував на посаді командира роти, яка передбачає матеріальну відповідальність.Для цього проведено формальні службові розслідування, в ході яких встановлено, що вина позивача виражається у формі: власному безвідповідальному ставленні до виконання своїх службових обов'язків, а також у тому, що капітан ОСОБА_1 перебував на посаді командира роти, у зв'язку із чим порушив вимоги статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», яка при цьому встановлює, що особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій.
Факт перебування на посаді, яка передбачає матеріальну відповідальність, став для відповідача достатнім для притягнення позивача до повної матеріальної та дисциплінарної відповідальності, при тому, що жодного доказу умислу і самих діянь, які мають прямий зв'язок з виявленими нестачами, не виявлено.
Позивач вважає накази відповідача незаконними та необґрунтованими, прийнятими усупереч положенням чинного законодавства, а тому його права підлягають захисту в судовому порядку, внаслідок чого ним подається цей позов до суду.
Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 257 від 08.05.2025 проведено службове розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяло факту відсутності майна, яке рахується за капітаном ОСОБА_1 , при прийманні-передачі гусеничного тягача БТС-4АР б/н 432, шасі № НОМЕР_4 .
З рапорту заступника командира евакуаційної роти лейтенанта ОСОБА_2 від 08.05.2025 № 4042 стало відомо що під час прийнятті-передачі гусеничного тягача БТС-4АР б/н, шасі № НОМЕР_4 , були відсутні документи, а саме: відомість індивідуального комплекту ЗІП та картки не комплектності. Відсутній ЗІП , інструмент. Опис додається.
На підставі відібраних пояснень заступника командира евакуаційної роти лейтенанта ОСОБА_2 , стало відомо, що в ході службового розслідування капітан ОСОБА_1 надав йому картку некомплектності ЗІП до гусеничного тягача БТС-4, заводський номер № НОМЕР_4 . Після звірки з карткою некомплектності ЗІП, стало відомо що перелік вказаний в рапорті був списаний, окрім агрегата МЗА-3 заправочний малогабарітний ОСТЗ-1406-72 -1 шт, якого немає в наявності (пункт в рапорті 119). Під час спроби отримати пояснення по даному факту капітан ОСОБА_1 , відмовився надавати будь-які пояснення, на підставі чого було складено акт про відмову надавати пояснення.
Вказує, що в ході службового розслідування не було виявлено обставин, які б передбачали відсутність в діях позивача обставин, що виключають матеріальну відповідальність.
Виходячи з матеріалів службового розслідування, вина капітана ОСОБА_1 виражається у формі власному безвідповідальному ставленні до виконання своїх службових обов'язків.
Капітан ОСОБА_1 перебував на посаді командира роти у зв'язку із чим порушив вимоги статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», яка становить, що особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій.
В супереч вимогам розділу XVШ Наказу Міністра оборони України від 17.08.2017 № 440 «Про затвердження Інструкції обліку військового майна у Збройних Силах України» капітан ОСОБА_1 не вжив вичерпний перелік заходів направлених на належне використання, оформлення, списання паливно-мастильних матеріалів.
Відповідно до п.п. 5.18.1.4.- 5.18.1.6. розділу 5 наказу Міністра оборони України № 300 від 16.07.1997 «Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України» за все ротне господарство відповідає безпосередньо командир роти.
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24.05.2025 №285 «Про результати службового розслідування» капітана ОСОБА_1 притягнуто до повної матеріальної відповідальності та стягнуто з нього на користь держави суму матеріального збитку у розмірі 2502 грн. 02 коп. (дві тисячі п'ятсот дві грн. 02 коп.)відповідно довідки-розрахунок №1389 від 23.05.2025; за порушення вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статті 4
Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено «Сувора Догана».
Щодо вимоги позивача визнати незаконним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 27.05.2025 № 289 зазначає,на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.05.2025 №234 (з адміністративно-господарської діяльності) проведено службове розслідування з метою уточнення причин і умов, які сприяли факту виявлення недоліків при прийманні-передачі майстерні ТРМ-80 №147 на ЗіЛ-131 в/н НОМЕР_5 на шасі НОМЕР_6 , а саме: відсутність документації, ЗІП та інструменту.
На підставі рапорту командира взводу технічного обслуговування евакуаційного батальйону головного сержанта ОСОБА_3 на ім'я командира евакуаційного батальйону військової частини НОМЕР_1 від 01.05.2025 №3785 командиром військової частини НОМЕР_1 було призначено службове розслідування, з метою уточнення причин і умов, які сприяли факту виявлення недоліків, при прийманні-передачі майстерні ТРМ-80 №147 на ЗіЛ-131 в/н НОМЕР_5 на шасі НОМЕР_6 , а саме: відсутність документації, ЗІП та інструменту (перелік якого відображено в акті службового розслідування на сторінках 2-7.
В ході проведення службового розслідування, було виявлено з пояснювальної командира взводу технічного обслуговування евакуаційного батальйону військової частини НОМЕР_1 головного сержанта ОСОБА_4 , що при прийманні- передачі майстерні ТРМ-80 №147 на ЗіЛ-131 в/н НОМЕР_5 на шасі НОМЕР_6 виявлено відсутність документації, ЗІП та інструменту.
Для перевірки комплектності були надані: акт технічного стану №360 від 04.08.2017; Довідка-розрахунок від 15.12.2016 (завірена Начальником штабу в/ч п.п. НОМЕР_7 підполковником ОСОБА_5 ) на 42 найменування.
Опис та перевірку комплектності провели згідно «Відомості обладнання, інструмента та приладдя» головний сержант ОСОБА_4 , старший сержант ОСОБА_6 , солдат ОСОБА_7 . Майно, приладдя та інструмент, яке відсутнє, перелічено в рапорті на ім'я командира евакуаційного батальйону від 01.05.2025 №3785.
В ході службового розслідування встановлено, що вищезазначене майно, приладдя, інструмент та документація відсутні.
В Акті технічного стану №360 від 04.08.2017 є посилання на Картку некомплектності №1036/2323. Картка некомплектності №1036/2323 відсутня.
Під час спроби отримати пояснення по факту відсутності майна, приладдя та інструменту командир евакуаційної роти евакуаційного батальйону військової частини НОМЕР_1 капітан ОСОБА_1 відмовився надавати будь-які пояснення, на підставі чого було складено Акт про відмову надавати пояснення.
Таким чином, службовим розслідуванням встановлено, що військове майно, яке рахується за капітаном ОСОБА_1 , вважається втраченим.
На підставі вищезазначеного, начальником служби наземних систем озброєння - озброєння логістики була складена Відомість щодо визначення залишкової вартості на втрачене військове майно за №1390 від 23.05.2025 на суму 23 321 грн 05 коп. (двадцять три тисячі триста двадцять одна гривня 05 коп.). Обставини, що пом'якшують вину командира евакуаційної роти евакуаційного батальйону військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_1 службовим розслідуванням не встановлено.
Звертаю увагу суду, що в ході службового розслідування не було виявлено обставин, які б передбачали відсутність в діях Позивача обставин, що виключають матеріальну відповідальність.
Капітан ОСОБА_1 перебував на посаді командира роти у зв'язку із чим порушив вимоги статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», яка становить, що особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій.
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.05.2025 №289 «Про результати службового розслідування» капітана ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності та стягнути з нього на користь держави суму матеріального збитку у розмірі 23 321 грн 05 коп. (двадцять три тисячі триста двадцять одна гривня 05 коп.); за порушення вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено «Сувора Догана».
Щодо вимоги позивача визнати незаконним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 31.05.2025 №295 зазначаємо наступне.
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.04.2025 № 222 (з адміністративно-господарської діяльності) проведено службове розслідування, з метою уточнення причин і умов, що сприяли факту виявлення під час прийому - передачі посади відсутність військового майна, яке рахується за капітаном ОСОБА_1 , командиром евакуаційної роти.
На підставі рапорту заступника командира евакуаційної роти лейтенанта ОСОБА_8 , вх. №3664 від 28.04.2025 командиром військової частини НОМЕР_1 було призначено службове розслідування, з метою уточнення причин і умов, що сприяли факту виявлення під час прийому - передачі посади відсутність військового майна, яке рахується за капітаном ОСОБА_1 , командиром евакуаційної роти (перелік майна міститься на сторінках 2-15 акту службового розслідування).
В ході проведення службового розслідування, стало відомо про те, що під час проведення службового розслідування деяке майно яке зазначене в рапорті лейтенанта ОСОБА_8 було в наявності. Від пояснень капітан ОСОБА_1 відмовився про що, було складено Акт відмови від надання пояснень.
Звертаю увагу суду, що в ході службового розслідування не було виявлено обставин, які б передбачали відсутність в діях Позивача обставин, що виключають матеріальну відповідальність.
Капітан ОСОБА_1 перебував на посаді командира роти у зв'язку із чим порушив вимоги статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», яка становить, що особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій.
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.05.2025 № 295 «Про результати службового розслідування» капітана ОСОБА_1 притягнуто до повної матеріальної відповідальності та стягнуто з нього на користь держави суму матеріального збитку у розмірі 333 898 грн 93 коп. (триста тридцять три тисячі вісімсот дев'яносто вісім грн. дев'яносто три коп.), за порушення вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено «Сувора догана».
В розумінні чинного законодавства командир роти є матеріально відповідальною особою. Він відповідає за збереження та облік майна роти, що закріплене за підрозділом. Це означає, що командир несе особисту відповідальність за можливі збитки або втрати цього майна.
Командир роти, як посадова особа, несе повну матеріальну відповідальність за майно роти, що передано йому для зберігання та використання.
Матеріальна відповідальність передбачає, що командир зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані втратою або пошкодженням майна, якщо це сталося з його вини.
Майно, за яке відповідає командир, може включати стрілецьку зброю, боєприпаси, речове майно, транспортні засоби та інше обладнання, закріплене за ротою.
Відповідальність командира роти за майно є одним з аспектів його посадових обов'язків та важливим елементом військової дисципліни.
У випадку звільнення з посади або зміни командира, відбувається передача майна іншій особі за актом.
Так, як абзац шостий статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначає, що кожен військовослужбовець повинен знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.
Також стаття 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначає, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до статті 111 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, командир роти в мирний і воєнний час відповідає за бойову готовність роти, за бойову підготовку, за стан і збереження озброєння, боєприпасів, техніки та іншого майна роти, за успішне виконання ротою бойових завдань, за ведення ротного господарства.
Згідно із статтею 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, командир роти зобов'язаний: підтримувати озброєння, бойову та іншу техніку в постійній бойовій готовності; організовувати в роті бойову підготовку; досконало знати і вміло володіти всіма видами зброї і техніки роти, правильно їх зберігати, використовувати та особисто перевіряти їх наявність, утримання та бойову готовність; знати наявність і стан озброєння, боєприпасів, техніки, пального та інших матеріальних засобів; організовувати своєчасне одержання, правильну експлуатацію, збереження, технічне обслуговування і ремонт озброєння, техніки, казарменого інвентарю, речового, технічного та іншого майна роти, перевіряти не менше ніж один раз на місяць їх наявність, стан та облік. Результати огляду озброєння, боєприпасів та техніки записувати до книги огляду (перевірки) озброєння, техніки та боєприпасів; один раз на місяць звіряти дані ротного обліку матеріальних засобів з обліковими даними військової частини; керувати господарством роти.
Відповідно до Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.97 № 300 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 грудня 1997 р.за № 615/2419), а саме: пункт 3.1.9. Усі посадові особи військової частини (з'єднання), які відають військовим (корабельним) господарством, повинні:
знати вимоги чинного законодавства України, наказів, положень, настанов, інструкцій та інших керівних документів щодо організації та ведення військового (корабельного) господарства та неухильно керуватись ними у своїй діяльності; організовувати та контролювати ведення обліку, правильне зберігання і своєчасне оновлення запасів матеріальних засобів усіх видів, а також експлуатацію, ремонт та технічне обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки, казармено- житлового фонду, інженерних та спеціальних споруд у підпорядкованих службах (службі); здійснювати постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням (використанням) матеріальних засобів і коштів, вживати необхідних заходів для боротьби з нераціональними їх витратами (використанням), втратами, нестачами, псуванням і розкраданням.
Згідно Наказу Міністра оборони України від 29.03.2021 № 81 «Про затвердження Порядку списання військового майна у Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту» Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 травня 2021 р. за № 655/36277.
Пункт 1.5. Розділу І Списання військового майна (крім будівель (споруд) проводиться за актами якісного (технічного) стану, інспекторськими посвідченнями та за актами списання.
Пункт 1.6. Розділу І Затверджені акт якісного (технічного) стану та акт списання військова частина відображає у регістрах обліку. Інспекторське посвідчення військова частина відображає в регістрах обліку, Книзі обліку нестач військового майна (ведеться у фінансово-економічному органі військової частини), Книзі обліку втрат військового майна (ведеться у службі забезпечення військової частини).
Пункт 18. Розділу V. Наказу Міністра оборони України від 17.08.2017 № 440 «Про затвердження Інструкції обліку військового майна у Збройних Силах України».
Організація, ведення обліку та документальне оформлення руху військового майна у військовій частині.
У підрозділах, розміщених окремо від військової частини, облік військового майна ведеться командирами підрозділів або посадовими (службовими) особами, призначеними наказом командира військової частини.
Пункт 19. Розділу V. Організація, ведення обліку та документальне оформлення руху військового майна у військовій частині.
Абзац 5 пункту 1 статті 1 розділу 1 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду завдану державі» визначає - пряма дійсна шкода (далі-шкода) - збитки, завдані військовій частині, установі, організації шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання та незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.
У пункті 1 статті 3 розділу 1 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» зазначено: підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключать матеріальну відповідальність.
Абзац 6 пункту 1 статті 1 розділу 1 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» визначає: службовий ризик - можливість виникнення та вірогідні масштаби наслідків негативного впливу протягом певного часу, спричиненого діями або бездіяльністю особи, на яку поширюється дія цього Закону, в особливих, надзвичайних
(екстремальних) умовах, спрямованими на запобігання шкоді, якщо її не можна було уникнути іншим способом.
В статті 9 розділу 111 України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» зазначається: пункт 1 «Завдана шкода не підлягає відшкодуванню, а особи звільняються від матеріальної відповідальності у разі, якщо шкоду завдано внаслідок»: підпункт 4 виконання наказу або розпорядження командира (начальника) крім випадків виконання явно злочинного наказу або розпорядження; підпункт 5 - виправданого службового ризику.
Тобто, Позивач, перебуваючи на посаді командира ремонтної роти артилерійського озброєння ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_1 допустив безпідставну втрату військового майна, що за ним рахувалось, жодних дій з метою підтвердження використання вказаного майна не здійсним, від надання пояснень - відмовлявся.
Відповідач діяв в межах чинного законодавства і протиправних дій з боку відповідача стосовно позивача допущено не було.
Відповідно до ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку.
В період проходження служби наказом № 10 від 25.01.2023 ОСОБА_1 був призначений на посаду командира евакуаційної роти евакуаційного батальйону в/ч НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу № 154 від 31.05.2025 капітана ОСОБА_1 було призначено на посаду: офіцер резерву взводу резерву офіцерського складу роти резерву офіцерського складу військової частини НОМЕР_8 , відповідно вважати таким, що справи та посаду здав 31 травня 2025 року та вибув до нового місця служби до військової частини НОМЕР_8 АДРЕСА_2 , для подальшого проходження військової служби.
Разом з наказом про переведення позивачу було видано грошовий атестат, відповідно до якого позивачу стало відомо про непогашені нарахування на підставі: наказу командира в/ч НОМЕР_1 № 285 від 24.05.2025 у сумі 1883,29 грн., № 289 від 27.05.2025 у сумі 27023,2 грн, № 295 від 31.05.2025 у сумі 332 661,46 грн. З вказаними наказами не погоджується звернувся до суду за захистом своїх порушених прав, просить їх скасувати.
Стосовно Наказу командира в/ч НОМЕР_1 № 285 від 24.05.2025.
Відповідно до акта службового розслідування від 24.05.2025 за підписом заступника командира взводу технічного обслуговування ремонтної роти артилерійського озброєння в/ч НОМЕР_1 , під час прийнятті-передачі гусеничного тягача БТС-4АР б/н, шасі № НОМЕР_4 , були відсутні документи, а саме: відомість індивідуального комплекту ЗІП та картки некомплектності. Відсутній ЗІП, інструмент.
На підставі відібраних пояснень заступника командира евакуаційної роти лейтенанта ОСОБА_2 стало відомо, що в ході службового розслідування капітан ОСОБА_1 надав йому картку некомплектності ЗПІ до гусеничного тягача БТС- 4, заводський номер № НОМЕР_4 . Після звірки з карткою некомплектності ЗІП стало відомо що перелік вказаний в рапорті був списаний окрім агрегата МЗА - 3 заправочний малогабарітний ОСТ3-1406-72 1- шт, якого немає в наявності (пункт в рапортії 19).
Відповідно до пункту 5 акта службового розслідування у результаті проведеного службового розслідування встановлено наступні неправомірними дії військовослужбовця та їх причинний зв'язок з подією:
«Вина капітана ОСОБА_1 виражається у формі власного безвідповідального ставлення до виконання своїх службових обов'язків.
Капітан ОСОБА_1 втратив майно, яке за ним рахується, чим порушив вимоги статті 1, 4, 45, 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статті 1, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі». Відомість індивідуального комплекту ЗІП вважати втраченою.
Причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення стало упущення вимогливості до себе особисто та ставленні до своїх функціональних обов'язків».
За результатами зазначеного службового розслідування прийнято наказ № 285 від 24.05.2025, згідно з яким: «Відповідно до статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» притягнути капітана ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності та стягнути з нього на користь держави суму матеріального збитку у розмірі 2502 грн 02 коп. (дві тисячі п'ятсот дві грн. 02 коп.) відповідно довідки-розрахунок № 1389 від 23.05.2025 року.
За порушення вимог статей 1, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, капітана ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності та оголосити «Сувора догага». Стосовно наказу командира в/ч НОМЕР_1 № 289 від 27.05.2025.
За результатами службового розслідування від 27.05.2025 було прийнято наказ № 289 від 27.05.2025, згідно з яким можна встановити наступне.
В ході проведення службового розслідування було встановлено, що з пояснювальної командира взводу евакуаційного батальйону військової частини НОМЕР_1 головного сержанта ОСОБА_4 стало відомо, що при прийманні- переда чі майстерні ТРМ-80 N0147на ЗіЛ-131 в/н НОМЕР_5 на шасі НОМЕР_6 виявлено відсутність документації, ЗІП та інструменту.
Опис та перевірку комплектності провели згідно «Відомості обладнання, інструмента та приладдя» головний сержант ОСОБА_4 , старший сержант ОСОБА_6 , солдат ОСОБА_7 . Майно, приладдя та інструмент, яке відсутне, перелічено в рапорті на ім'я командира евакуаційного батальйонувід 01.05.2025року 3785.
В ході службового розслідування встановлено, що вищезазначене майно, приладдя, інструмент та документація відсутні.
Під час спроби отримати пояснення по факту відсутності майна, приладдя та інструменту командир евакуаційної роти евакуаційного батальйону військової частини НОМЕР_1 капітан ОСОБА_1 відмовився надавати будь-які пояснення, на підставі чого було складено Акт про відмову надавати пояснення.
Таким чином, службовим розслідуванням встановлено, що капітан ОСОБА_1 втратив військове майно, яке за ним рахується, чим порушив вимоги статті 4, 45, 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ст.6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних од них осіб аз шкоду, завдану державі».
Відповідно до статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» притягнути капітана ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності та стягнути з нього на користь держави суму матеріального збитку у розмірі 32 321 грн 05 коп. (двадцять три тисячі триста двадцять одна гривня 05 коп.).
За порушення вимог статей 1, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовця капітана ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності, а саме оголосити «Сувора Догана».
Але надана копія акта службового розслідування не містить підтвердження вищезазначеного, або ж була надіслана не у повному обсязі.
Стосовно Наказу командира в/ч НОМЕР_1 № 295 від 31.05.2025.
За результатами службового розслідування від 31.05.2025 було прийнято наказ № 295 від 31.05.2025, згідно з яким можна встановити наступне.
На підставі рапорту заступника командира евакуаційної роти лейтенанта ОСОБА_8 , вх. N0364 ві2д8.04.2025 року командиром військової частини НОМЕР_1 було призначено службове розслідування, з метою уточнення причин і умов, що сприяли факту виявлення під час прийому - передачі посади відсутність військового майна, яке рахується за капітаном ОСОБА_1 , командиром евакуаційної роти.
В ході проведення службового розслідування, стало відомо про те, що під час проведення службового розслідування деяке майно яке зазначене в рапорті лейтенанта ОСОБА_8 було в наявності.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» притягнути до повної матеріальної відповідальності капітана ОСОБА_1 та стягнути з нього на користь держави суму матеріального збитку у розмірі 333 898 грн 93 коп. (триста тридцять три тисячі вісімсот дев'яносто вісім грн. дев'яносто три коп.).
За порушення вимог, статтей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовця капітана ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності, а саме оголосити «Сувора Догана».
Але надана копія акта службового розслідування не містить підтвердження вищезазначеного, або ж була надіслана не у повному обсязі.
Позивач вважає, що притягнення його до повної матеріальної відповідальності та дисциплінарної відповідальності у формі «сувора догана» є неправомірним та таким, що порушує його права, оскільки будь-яких умисних дій чи бездіяльності, спрямованих на нанесення шкоди державі, не вчиняв, а також не вбачає причинного зв'язку між встановленими в ході службового розслідування діями та наслідками у формі нестачі державного майна.
Окрім цього, варто зазначити, що майно, яке зазначено в актах службового розслідування, фактично знаходилось в різних, значно віддалених між собою місцях, в тимчасово створених для оперативного ремонту та відновлення зразків озброєння та військової техніки підрозділах ремонтної роти.
Під час прийому-передачі справ та посади командиром частини не було організовано належний порядок та присутність під час проведення інвентаризацій матеріально відповідальної особи - передаючої сторони - ОСОБА_1 . Фактично, прийом-передача майна проводились без особистої присутності позивача.
Щодо порядку проведення службового розслідування.
Відповідно до пункту 7 Розділу І Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, що затверджений наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 № 608 (далі - Порядок) службове розслідування за фактами завданої шкоди державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, проводиться з дотриманням вимог даного Порядку та положень Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі».
В пункті 3 розділу ІІ Порядку зазначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Пункт 2 Розділу VШ Порядку передбачає особливості проведення службового розслідування за фактами завданої державі матеріальної шкоди та те, що під час проведення такого службового розслідування додатково необхідно з'ясувати: наявність шкоди; протиправну поведінку особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; ступінь нанесення матеріальної шкоди (пошкодження, псування або втрата військового майна); умисність чи необережність дій (бездіяльність) винної особи та обставини, за яких заподіяно шкоду.
Зі змісту актів про проведення службового розслідування та наказів про притягнення до відповідальності вина військовослужбовця була визначена у наступному. Відповідно до акта службового розслідування від 24.05.2025 та наказу № 285 від 24.05.2025, вина капітана ОСОБА_1 виражається у формі власного безвідповідального ставлення до виконання своїх службових обов'язків, на підставі чого позивача притягнуто до повної матеріальної відповідальності за збитки у розмірі 2502,02 грн.
Відповідно до наказу № 289 від 27.05.2025 службовим розслідуванням, нібито, встановлено, що позивач втратив військове майно, яке за ним рахується, але ні обставини події, ні форма вини Позивача встановлені не були. Зазначеним наказом Позивача притягнуто до повної матеріальної відповідальності за збитки у розмірі 32 321,05 грн.
Відповідно до наказу № 295 від 31.05.2025 службовим розслідуванням було встановлено єдиний факт, що «під час проведення службового розслідування деяке майно яке зазначене в рапорті лейтенанта ОСОБА_8 було в наявності» але ні обставини події, ні форми вини позивача щодо нестачі встановлені не були.
Зазначеним наказом № 295 позивача притягнуто до повної матеріальної відповідальності за збитки у розмірі 333 898, 93 грн.
При цьому, акти розслідування не містять жодних фактів, які саме дії чи бездіяльність позивача стосовно виконання своїх службових обов'язків кваліфіковано як безвідповідальність. Тобто сам факт виявлення нестачі став основою і достатнім доказом для звинувачення позивача, притягнення його до дисциплінарної та повної матеріальної відповідальності.
Так само відсутні відомості щодо причин та умов, які сприяли вчиненню правопорушення, які саме правила зберігання та використання майна порушено, де знаходилось втрачене майно, ким і як використовувалось.
Не досліджено питання, чи було військовою частиною належним чином організовано процеси охорони та збереження майна, забезпечено регулярне відрядження Позивача до місць розташування майна для проведення перевірок його збереження та комплектності.
У той же час в актах міститься формулювання, що своїми діями Позивач порушив вимоги статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, яка покладає на військовослужбовців такі обов'язки, як:свято і непорушно додержуватися
Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; постійно підвищувати рівень військових і професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.
А також порушив статтю 16 Статуту, яка визначає, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Але окрім загального і формального посилання на нормативну базу, не зазначено жодного конкретного діяння чи бездіяльності, які вказують на порушення Позивачем цих статей, або на те, що він порушив правила збереження державного майна. Відповідно, також не встановлено і причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою. А відповідно до наказу № 295 від 31.05.2025 є підстави вважати, що розслідування стосовно обставин не проводилося взагалі.
Вищезазначене свідчить про формальний підхід до складання актів службового розслідування без встановлення фактичних обставин події, протиправної поведінки та зв'язку такої поведінки і завданої шкоди, тобто з порушенням встановленого чинним законодавством порядку.
Щодо неправомірності накладення дисциплінарного стягнення «Сувора догана» та притягнення до повної матеріальної відповідальності
Статтею 9 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 548 (далі -Статут) визначено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно- правовими актами.
Відповідно до статті 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема: знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно. Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Згідно зі статтями 26, 27 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення.
Підпункт «в» пункту 48 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-ХГУ (далі - Дисциплінарний Статут) передбачає можливість накладення дисциплінарного стягнення «сувора догана».
Відповідно до пункту 84 Дисциплінарного Статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Згідно з абз. 2 п. 86 Дисциплінарного Статуту якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчиненняправопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Відповідно до наданих відповідачем матеріалів вину військовослужбовця доведено не було, отже притягнення до дисциплінарної відповідальності є неправомірним.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» № 160-ІХ від 23.05.2021 (далі - Закон №160-ІХ) матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.
Пункт 5 частини 1 статті 1 Закону №160-ІХ визначає, що пряма дійсна шкода (далі - шкода) - це збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.
Статтею 3 Закону №160-ІХ передбачені підстави та умови притягнення до матеріальної відповідальності. Так, підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків.
Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.
Розділом ІІ Закону № 160-ІХ матеріальну відповідальність розділено на два види: обмежену і повну та підвищену.
Відповідно до статті 5 Закону № 160-ІХ особа за завдану з необережності шкоду несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п'ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, крім випадків, коли цим Законом передбачено повну чи підвищену матеріальну відповідальність.
Командир (начальник), який своїм рішенням чи бездіяльністю порушив установлений порядок обліку, зберігання, використання військового та іншого майна або не вжив належних заходів, передбачених законодавством, щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню, іншому незаконному витрачанню військового та іншого майна, внаслідок чого було завдано шкоду, або щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності, несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п'ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, визначається на день видання наказу про притягнення особи до обмеженої матеріальної відповідальності.
Відповідно до статті 6 Закону № 160-ІХ особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі: виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій; виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб; завдання шкоди у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин; вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення; якщо особою надано письмове зобов'язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.
Отже, кваліфікуючою ознакою обмеженої матеріальної відповідальності є завдання військовослужбовцем шкоди з необережності за виключенням випадків, котрі охоплюються повною матеріальної відповідальністю чи підвищеною матеріальної відповідальністю.
Настання повної матеріальної відповідальності за п.1 ч.1 ст.6 Закону № 160-ІХ, у тому числі і за спричинення нестачі майна, обумовлено законодавцем одночасно як виною відповідного військовослужбовця у настанні збитків, так і умислом цього військовослужбовця на настання збитків, тобто, усвідомлення військовослужбовцем (або існування стану фізичної неможливості неусвідомлення військовослужбовцем) того, що саме такі форма, зміст та характер конкретного діяння військовослужбовця об'єктивно здатні призвести до збитків або створити умови, за яких ці збитки невідворотно/неминуче настануть і прагнення до настання таких наслідків.
Натомість, відсутність згаданої фізичної можливості (слід розуміти - запобігти збиткам) з урахуванням перелічених вище факторів виключає правомірність притягнення військовослужбовця саме до повної матеріальної відповідальності у зв'язку із недоведеністю вини військовослужбовця у настанні збитків чи умислу військовослужбовця на настання збитків.
Така позиція узгоджується з судовою практикою, що вже склалась в подібних справах (Постанова Верховного Суду у справі № 813/2751/17, Постанова Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 520/34016/23, рішення у справі № 2540/3198/18).
Зі змісту актів службового розслідування не вбачається вчинення Позивачем діянь, спрямованих на нанесення прямої дійсної шкоди державі, не зазначено, в чому виражалась поведінка, охарактеризована як «власна безвідповідальність та особиста недисциплінованість», відсутні докази вини - об'єктивні дані, котрі поза розумним сумнівом доводять наявність у військовослужбовця фізичної змоги усвідомлено запобігти настанню збитків у вигляді нестачі військового майна завдяки власному професійному досвіду, знанням, проведеному суб'єктом владних повноважень навчанню та використанню виданих суб'єктом владних повноважень технічних засобів контролю чи інших пристосувань, необхідних для виконання службових обов'язків за посадою чи службою.
Відповідно, немає підстав вважати, що діяння позивача перебували у причинному зв'язку з настанням шкоди.
Відповідач не навів будь-яких обґрунтувань притягнення позивача до дисциплінарної та повної матеріальної відповідальності, не навів обставини події настання збитків у вигляді нестачі військового майна та не довів, що між якістю виконання позивачем службових обов'язків військовослужбовця та настанням збитків у вигляді нестачі військового майна існує безпосередній причинно-наслідковий зв'язок і вина у формі умислу або необережності.
На підставі вказаного, суд приходить до висновку, що накази командира військової частини НОМЕР_1 № 285 від 24.05.2025, № 289 від 27.05.2025, № 295 від 31.05.2025, згідно з якими на капітана ОСОБА_1 накладено повну матеріальну відповідальність за нанесення збитків державі та дисциплінарне стягнення «сувора догана», є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Тому позовні вимоги слід задовольнити.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) № 285 від 24.05.2025 «Про результати проведеного службового розслідування», яким капітана ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) притягнуто до повної матеріальної та дисциплінарної відповідальності.
3. Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) № 289 від 27.05.2025 «Про результати проведеного службового розслідування»,яким капітана ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) притягнуто до повної матеріальної та дисциплінарної відповідальності.
4. Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) № 295 від 31.05.2025 «Про результати проведеного службового розслідування», яким капітана ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) притягнуто до повної матеріальної та дисциплінарної відповідальності.
5.Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Величко