з питань закриття провадження у справі
12 лютого 2026 рокусправа № 380/11059/25
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Морська Галина Михайлівна розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові Заяву про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), через свого прежставника, звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі -відповідач), в якому просить (мовою оригіналу)
"Визнати, що ОСОБА_1 перебуває в ситуації прямої дискримінації, за ознакою раси, етнічного походження та місця проживання, а саме зазнає обмеження порівняно з іншими пенсіонерами в аналогічній ситуації, через виключення її, як представника дискримінованої групи - громадян України, євреїв та неєвреїв, асоційованих з ними, які виїхали на ПМП за кордон в Ізраїль, з кола осіб, яким проводиться масові перерахунки, доплати і надбавки до пенсії, відповідно до пенсійного законодавства в діючій редакції на момент нарахування до виплати та через застосування до розрахунку її пенсії законодавства не діючого на момент здійснення виплати поновленої пенсії, а дії Відповідача що призвели до цієї дискримінації та до порушення принципу недискримінації - є протиправними.
Скасувати Протокол розрахунку від 10.06.2021 року, а також будь-які інші протоколи розрахунку, здійснені Відповідачем після протиправного втручання в електронну пенсійну справу Позивачки шляхом застосування режиму “макетної обробки».
Зобов'язати відповідача:
1) Негайно припинити дискримінацію та утриматися від подальших дій, що призвели до її виникнення та порушення принципу недискримінації, зокрема - від виконання протиправних дискримінаційних вказівок Пенсійного фонду щодо виплати пенсії громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, без проведення автоматичного перерахунку на момент фактичної виплати, а також із визначенням її у фіксованому розмірі з будь-якою більш ранньою датою;
2) З метою відновлення законності та захисту публічних інтересів визнати недійсним Протокол розрахунку від 10.06.2021 року, а також будь-які інші протоколи розрахунку, здійснені Відповідачем після протиправного втручання в електронну пенсійну справу Позивачки шляхом застосування режиму “макетної обробки», відповідно до статті 86 Закону України “Про адміністративну процедуру»;
3) Зобов'язати Відповідача в подальшому утримуватися від ручного втручання у справу Позивачки та забезпечити здійснення всіх розрахунків на виконання цього рішення виключно в автоматичному режимі, передбаченому комп'ютерною системою ведення пенсійних справ, як це відбувається щодо інших пенсіонерів;
4) Скасувати позначку “особливостях» пенсійної справи позивача - “Макетна обробка», ознака роботи - “Працює».
5) вжити всіх інших необхідних заходів для включення Позивачки до кола осіб, яким Відповідач проводить індексацію, автоматичні масові перерахунки, доплати та надбавки до пенсії, відповідно до пенсійного законодавства в редакції, чинній на момент здійснення перерахунку пенсії для фактичної виплати;
6) нарахувати та виплатити Позивачці компенсацію за майнову шкоду в сумі 613 340 грн (шістсот тринадцять тисяч триста сорок) гривень;
7) здійснити перерахунок поточної пенсії позивачки та недоотриманої пенсії позивачки починаючи з 07.10.2009 року відповідно до статей 27, 28 та частин 2, 3 статті 42, пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", саме - в чинній редакції на момент виконання судового рішення та здійснити виплату нарахованої пенсії за винятком виплаченої суми компенсації за майнову шкоду та виплачених відповідачем сум пенсій за вказаний період, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів;
8) нарахувати та виплатити Позивачці компенсацію за моральну шкоду в сумі 250 000 (Двісті п'ятдесят тисяч) грн.;
9) здійснити виплату на визначений позивачем банківський рахунок.
10) Встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов'язати відповідача подати звіт про його виконання у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили.".
Ухвалою від 05.06.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків. Позивач вимоги ухвали виконав.
Ухвалою від 19.06.2025 відкрите спрощене провадження у справі без виклику сторін.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_1 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 21.06.1989 року отримувала пенсію за віком. У зв'язку з виїздом в Ізраїль відповідач припинив виплату пенсії позивачки. На виконання Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року по справі № 380/1339/20 відповідач поновив пенсію позивачці з 07.10.2009 року в твердому розмірі 598,01 грн.
Стверджує, що до позивачки застосовується дискримінаційний підхід в обрахунку пенсії, оскільки , на відміну від інших громадян України, розмір пенсії не перераховується, не збільшується та не індексується, що є порушенням її прав.
Із вказаних підстав просить суд задовольнити позов.
Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що на виконання Рішення суду від 13.07.2020 ОСОБА_1 здійснено поновлення пенсії з 07.10.2009 відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в пенсійній справі. Розмір пенсійної виплати з 07.10.2009 становить 598,01 грн., нараховано та виплачено компенсацію втрати частини доходів в сумі 177 171,16 грн. Зазначає, що Рішення суду від 13.07.2020 не містить зобов'язань щодо подальших перерахунків пенсії.
Просить відмовити у задоволенні позову.
Представник позивачки надіслав суду відповідь на відзив, у якій зазначив: “…Відповідач посилається на Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 у справі № 380/1339/20, яким суд зобов'язав поновити та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 07.10.2009. На підставі цього рішення, Пенсійний фонд поновив пенсію у розмірі 598,01 грн.- Позивачка стверджує, що це виконання є неналежним та дискримінаційним: Рішення суду не містило приписів щодо ручного втручання чи фіксування пенсії без перерахунків. Нарахована сума 598,01 грн не відповідає вимогам статей 27, 28, 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV, а також постановам Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20 лютого 2019 р. № 124, які були чинними на момент нарахування/ фактичної виплати пенсії Позивачці.- Якби стосовно Позивачки не було запроваджено дискримінаційного підходу, розмір її пенсії як особи, що досягла 65-річного віку та має повний страховий стаж, складав би 3 370 грн. …».
Просив суд задовольнити позов.
11.02.2026 представник Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області подав до суду заяву про закриття провадження у справі. Заява мотивована тим, що вимоги, викладені позивачкою у позовній заяві від 10.07.2025 уже були предметом судового розгляду (справі № 380/1339/20). У позовній заяві в справі № 380/11059/25 позивачка просила суд: «здійснити перерахунок поточної пенсії позивачки та недоотриманої пенсії позивачки починаючи з 07.10.2009 року відповідно до статей 27, 28 та частин 2, 3 статті 42, пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», саме - в чинній редакції на момент виконання судового рішення та здійснити виплату нарахованої пенсії за винятком виплаченої суми компенсації за майнову шкоду та виплачених відповідачем сум пенсій за вказаний період, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів».
Розглядаючи подану заяву про закриття провадження у справі суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 21.06.1989 року отримувала пенсію за віком. У зв'язку з виїздом в Ізраїль відповідач припинив виплату пенсії позивачки.
Львівський окружний адміністративний суд у Рішенні від 13 липня 2020 року по справі № 380/1339/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2020, вирішив:
- Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо поновлення ОСОБА_1 пенсії, виплата якої відновлена на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести ОСОБА_1 поновлення та виплату пенсії за віком з 07.10.2009 відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в пенсійній справі, з компенсацією втрати частини доходів.
Крім того, ухвалою від 09.01.2025 у справі №380/1339/20 Львівський окружний адміністративний суд заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задовольнив повністю, зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 у справі № 380/1339/20.
Ухвалою від 11.06.2025 у справі №380/1339/20 суд прийняв звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 28.01.2025 про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 у справі № 380/1339/20.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2025 у справі №380/1339/20 ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року з питань встановлення судового контролю у справі № 380/1339/20 скасовано та ухвалено постанову. Прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, як часткове виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 у справі № 380/1339/20. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про повне виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 у справі № 380/1339/20 протягом 30 днів з моменту отримання цієї постанови з урахуванням висновків, викладених у цій постанові.
Як зазначає відповідач у заяві про закриття провадження у справі «…На виконання вказаного судового рішення згідно з розпорядженням про перерахунок пенсії від 12.12.2025 ОСОБА_1 нараховано доплату за період 07.10.2009 по 31.12.2025 в сумі 294020,83 гривень та компенсацію втрати частини доходів 218142,60 гривень. Виплата пенсії ОСОБА_1 з січня 2026 року здійснюється згідно з розпорядженням про перерахунок пенсії від 12.12.2025 в розмірі 4679,88 гривень. Доплату та пенсію за січень 2026 року виплачено в січні 2026 року на рахунок НОМЕР_2 в АТ “Ощадбанк», дата виплати 24 числа. Компенсацію втрати частини доходів буде виплачено в найближчий виплатний період…».
На підтвердження вказаного Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області надало копію протоколів про перерахунок пенсії позивачки за період з 07.10.2009 по 31.12.2025.
Зі змісту наданих протоколів перерахунку пенсії встановлено, що розмір пенсії позивачки становить:
- з 01.07.2022 - 3459,40 грн;
- з 01.10.2022 - 3539,40 грн;
- з 01.12.2022 - 3546,60 грн;
- з 01.01.2023 - 3546,66 грн;
- з 01.03.2023 - 3986,66 грн;
- з 01.01.2024 - 3986,66 грн;
- з 01.03.2024 - 4266,14 грн;
- з 01.04.2024 - 4266,14 грн;
- з 01.01.2025 - 4266,14 грн;
- з 01.01.2026 - 4679,88 грн.
Крім того, вказані перерахунки були проведені у зв'язку з індексацією заробітку та у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму.
Також судом встановлено, що відповідач спрямував позивачці на картковий рахунок у Ощадбанку:
1) 24.12.2024 - пенсійні виплати у сумі 286491,25 грн;
2) 04.01.2026 - 25.01.2026 - пенсійні виплати у сумі 4679,88 грн;
3) 04.01.2026 - 25.01.2026 - пенсійні виплати у сумі 131088,61 грн;
4) 04.01.2026 - 25.01.2026 - пенсійні виплати у сумі 162932,22 грн.
Необхідно зауважити, що підставою для звернення до суду із даним позовом слугувало те, що на виконання рішення суду у справі №380/1339/20 пенсія позивачки була нарахована в твердому розмірі, встановленому на момент припинення виплати, замість розміру що мав бути нарахований на момент прийняття рішення про поновлення та фактичну виплату, без урахування індексації та масових перерахунків.
Необхідно звернути увагу, що передумовою для звернення до суду слугувало, на думку позивача невірний обрахунок пенсії, виплата якої поновлення на виконання рішення суду у справі №380/1339/20.
Разом з тим, суд зауважує, що за виконанням рішення суду у справі №380/1339/20 встановлено судовий контроль, зокрема щодо правильності обрахунку пенсійної виплати.
Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частинами другою та четвертою статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 820/4261/18 та від 09.07.2019 у справі №826/17587/18.
З дослідженої позовної заяви слідує, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення в іншій справі (адміністративна справа №380/1339/20) в межах якої позивач скористався процесуальним правом, визначеним ст.382, 383 КАС України.
Таким чином, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він мав звернутися до суду із заявою в порядку судового контролю за виконанням рішення, а не пред'являти новий адміністративний позов.
Зазначений висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 09 липня 2019 року справі № 826/17587/18, від 15 квітня 2020 року у справі № 367/1240/16-а, від 30 грудня 2020 року у справі № 520/1744/18, від 09.05.2023 у справі №340/4445/22, від 28.09.2024 №580/9690/23.
Зважаючи на те, що фактично заявлені позовні вимоги спрямовані на порядок виконання рішення суду у справі №380/1339/20 в якому судом встановлено судовий контроль та зобов'язано суб'єкт владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду , вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Також суд зауважує, що відповідно до ч.5 ст.21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Оскільки у даній справі суд не вирішує публічно-правовий спір, то позовні вимоги про відшкодування майнової та моральної шкоди не можуть розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Положеннями п.7 ч.1 ст.283 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб'єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили.
Зважаючи, що викладені відповідачем у заяві обставини, підтверджені матеріалами справи, та враховуючи вищенаведені положення КАС України, суд вважає, що наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 238 КАС України.
Суд роз'яснює позивачу, що відповідно до ч. 2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Відповідно до частини 2 статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
У зв'язку із закриттям провадження у справі, позивачу слід повернути з Державного бюджету України понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 968,96 грн, який ним був сплачений при поданні позову згідно з квитанцією від 16.06.2025 №0149-2145-6207-8477.
Керуючись ст.ст. 142, 183, 238, 239, 248, 256, 293-295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про закриття провадження задовольнити.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій закрити.
Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір, сплачений при поданні позову, в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп відповідно до квитанцій від 16.06.2025 №0149-2145-6207-8477.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМорська Галина Михайлівна