справа № 380/827/26
з питань розгляду справи за правилами загального позовного провадження
11 лютого 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним і скасування висновку висновку та наказів, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач-1), Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-2), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати висновок (постанову) військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби під час мобілізації;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час проведення мобілізації» в частині призову на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини № НОМЕР_1 ОСОБА_1 ;
- скасувати наказ військової частини № НОМЕР_1 , яким ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу військової частини № НОМЕР_1 та поставлений на всі види забезпечення.
Ухвалою судді від 19.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.
На адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій просив про розгляд справи в загальному позовному провадженні за участю позивача.
При вирішенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження суд враховує таке.
Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій вказаної статті.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд встановив, що вказана справа не відноситься до справ, які відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України не можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.
Поряд з цим згідно із ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням (ч.ч. 1, 4 ст. 260 КАС України).
Згідно з п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд звертає увагу на те, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (ч. 3 ст. 12 КАС України).
Суд також звертає увагу, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін не призводить до порушення принципу справедливості, оскільки задля досягнення його досягнення процесуальне законодавство наділяє сторін рівними правами, використання яких у спрощеному позовному провадженні ніяким чином не обмежено. Усі свої доводи та міркування сторони мають право викладати у письмових заявах чи клопотаннях.
Дослідивши клопотання представника позивача, матеріали справи, предмет та підстави позову, судом не встановлено обґрунтованих підстав для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, тому у задоволенні клопотання представника позивача слід відмовити.
Керуючись положеннями ст.ст. 12, 243, 248, 256, 257, 260, 262, 293, 294 КАС України, суд, -
у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Желік О.М.