11 лютого 2026 року Київ № 320/44022/24
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Білоноженко М.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про встановлення контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі
за позовомАдвоката Орлова Олександра Олеговича ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )
до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
провизнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії
встановив:
Адвокат Орлов Олександр Олегович звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненадання інформації та документів на адвокатський запит вих. №220724/01-03/32 від 22.07.2024;
- зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути адвокатський запит №220724/01-03/32 від 22.07.2024 адвоката Орлова Олександра Олеговича, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧН №000674 та надати обґрунтовану відповідь по кожному пункту адвокатського запиту і належним чином засвідчені документи, що їх підтверджують.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2024 року позовні вимоги задоволено частково.
Позивач звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відмовлено в задоволенні заяви про встановлення судового контролю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2026 року скасовано ухвалу Київського окружного адміністративного суду про відмову в задоволенні заяви про встановлення судового контролю, а заяву направлено до суду першої інстанції.
Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За приписами ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 року звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Відповідно до ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Проаналізувавши наведені положення Кодексу адміністративного судочинства України, можна дійти висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, а не обов'язком.
Між тим, за змістом постанови Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов'язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.
Отже, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Водночас, виходячи зі змісту заяви та за відсутності доказів про те, що позивач зверну до виконання виконавчий лист від 20 березня 2025 року, який отриманий 21 березня 2025 року, до виконання, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю.
Таким чином, у задоволенні заяви належить відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 248, 287, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд -
Заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року в адміністративній справі №320/44022/24 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може буде оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Білоноженко М.А.