про залишення позовної заяви без руху
10 лютого 2026 року м. Київ № 320/4867/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовом1. ОСОБА_1 ; 2. ОСОБА_2 ; 3. ОСОБА_3
до1. Міністерства внутрішніх справ України; 2. Головного управління Національної гвардії України
третя особаВійськової частини НОМЕР_1
провизнання протиправним та скасування рішення, визнання смерті пов'язаною з проходженням військової служби, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 (позивачі) звернулися до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (відповідач 1); Головного управління Національної гвардії України (відповідач 2); третя особа: Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Національної гвардії України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого старшого солдата ОСОБА_4 , оформлене листом військової частини НОМЕР_1 НГУ № 10/29/14-5858-2025 від 10.09.2025.
- визнати смерть старшого солдата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , пов'язаною з проходженням військової служби.
- зобов'язати Головне управління Національної гвардії України призначити та виплати одноразову грошову допомогу членам сім'ї загиблого військовослужбовця старшого солдата ОСОБА_4 у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, відповідно до підпункту «а» пункту 1 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в рівних частках.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2026 позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.
05 лютого 2026 року позовну заяву було фактично передано судді Жуковій Є.О.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано одне із основоположним прав людини - право на справедливий суд, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав.
В національному законодавстві дане право випливає із положень Конституції України, у частині другій статті 55 якої закріплено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Реалізація права на суд залежить як від інституційних та організаційних чинників, так і від особливостей здійснення окремих судових процедур.
Практикою Європейського суду з прав людини, сформованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) визначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Положеннями пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) передбачено, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суд встановив її невідповідність вимогам статті 160, 161 КАС України з огляду на наступне.
Щодо уточнення позовних вимог.
Відповідно до частин першої та другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Приписами частин першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
За змістом наведених норм особа, яка звертається до адміністративного суду з позовною заявою, має вказати в позовній заяві обставини порушення прав по відношенню до себе або інших осіб, внаслідок чого порушено таке право.
Зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.
Іншими словами зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.
Звернувшись до суду з цим позовом, позивачі, зокрема, просять суд:
- визнати смерть старшого солдата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , пов'язаною з проходженням військової служби.
Суд зазначає, що сформовані позивачами, позовні вимоги в зазначеній частині, фактично унеможливлюють їх розгляд в порядку адміністративного судочинства, оскільки позовні вимоги в цій частині не відповідають положенням статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Більше того, нормами чинного КАС України не передбачено право суду у разі задоволення позову приймати рішення щодо визнання смерті військовослужбовця пов'язаною з проходженням військової служби.
Таким чином, позивачам необхідно уточнити прохальну частину позовної заяви у відповідності до приписів статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зазначене судом, не є надмірним проявом формалізму, оскільки суд вчиняє відповідні процесуальні дії передбачені положеннями чинного Кодексу адміністративного судочинства України для визначення ефективного способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу, у разі задоволення позовних вимог на користь позивачів.
Щодо необхідності формування позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідачами у цій справі визначено: Міністерство внутрішніх справ України та Головне управління Національної гвардії України, водночас, позовні вимоги заявлені лише до відповідача 2.
Отже, позивачам необхідно сформувати позовні вимоги до Міністерства внутрішніх справ України.
Щодо долучення до позовної заяви оригіналу або копії оспорюваного рішення чи клопотання про його витребування.
Відповідно до частини 7 статті 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Таким чином, позивачам необхідно надати оригінал або копію оспорюваного індивідуального акту, а у разі його відсутності - клопотання про його витребування, а саме рішення комісії Головного управління Національної гвардії України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого старшого солдата ОСОБА_4 , оформлене листом військової частини НОМЕР_1 НГУ № 10/29/14-5858-2025 від 10.09.2025.
Щодо сплати судового збору.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Абзацом 2 частини 7 статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Водночас, ставки сплати судового збору визначені статтею 4 Закону України "Про судовий збір", де вказано, що за подання до адміністративного суду:
- адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом із тим, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" передбачено, що з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3328 гривень.
Матеріалами справи підтверджується, що позов подано 3 (трьома) позивачами та фактично заявлено 1 (одну) основну позовну вимогу немайнового характеру.
Отже, відповідно до положень Закону України “Про судовий збір», сума судового збору повинна становити 1331,20 грн для кожного із позивачів, яка повинна сплачуватись окремим платіжним документом.
В той же час, серед доданих до позовної заяви документів наявна лише одна квитанція до платіжної інструкції, що підтверджує сплату судового збору ОСОБА_1 .
Відповідно до частини першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, суд вважає за належне вказати, що зазначені вище недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду із посиланням на реквізити даної ухвали, зокрема:
- уточненої позовної заяви у відповідності до статті 5, пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- копію уточненої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи;
- оригінал або копію рішення комісії Головного управління Національної гвардії України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого старшого солдата ОСОБА_4 , оформлене листом військової частини НОМЕР_1 НГУ № 10/29/14-5858-2025 від 10.09.2025, а у разі його відсутності - клопотання про його витребування;
- документа про сплату судового збору у розмірі 1331, 20 грн. (Отримувач коштів ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989; Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача UA718999980313151206084010001; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);
- документа про сплату судового збору у розмірі 1331, 20 грн. (Отримувач коштів ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989; Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача UA718999980313151206084010001; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);
Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 без руху.
2. Позивачам усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання даної ухвали.
3. Попередити позивачів про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Жукова Є.О.