04 лютого 2026 року м. Київ справа №640/18870/22
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-ПРОФІТЕКС" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК-ПРОФІТЕКС" із позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3585283/43706752 від 29.12.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 06.10.2021 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 06.10.2021 року датою її фактичного надходження.
На обґрунтування позову Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК-Профітекс» посилається на те, що оскаржуване рішення № 3585283/43706752 від 29.12.2021 року прийнято контролюючим органом необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому є протиправним і підлягає скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/18870/22 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
19 травня 2023 року від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла адміністративна справа №640/18870/22 на виконання Закону України № 2825-IX від 13 грудня 2022 р. «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
Указаним законом ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва та вирішено, що до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями цю справу передано на розгляд судді Лиска І.Г.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду дану справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачі надали до суду відзиви на адміністративний позов, відповідно до яких просять відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначають, що квитанція яку отримав позивач відповідає вимогам чинного законодавства, а тому рішення комісії контролюючого органу є правомірним, оскільки квитанція має передбачену форму та формується автоматизованою системою, в свою чергу платнику надається перелік документів відповідно до Порядку № 520, а саме п.5, де платник податку може подивитися, які документи потрібні для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної.
Відповідачі зазначили, що при розгляді документів, наданих позивачем до контролюючого органу на підтвердження реальності здійснення господарської операції, відображеної у спірній податковій накладній, Комісією ГУ ДПС у м. Києві було встановлено, що платником податку не надано копії первинних документів, достатніх для прийняття рішення Комісією регіонального рівня щодо реєстрації спірної податкової накладної.
У відповіді на відзив Позивач підтримав усі свої позовні вимоги.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд назначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК-Профітекс» (ідентифікаційний код: 43706752) зареєстроване як юридична особа, видами діяльності позивача є: 14.12 Виробництво робочого одягу (основний); 13.92 Виробництво готових текстильних виробів, крім одягу; 14.13 Виробництво іншого верхнього одягу; 14.39 Виробництво іншого трикотажного та в'язаного одягу; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
ТОВ «ТК-Профітекс» пройшло сертифікацію ISO 9001:2015 (сертифікат SIC.MS.001.ISО9001.1760 від 07.09.2020) та ISО 14001:2015 (сертифікат SIC.MS.001.ISО14001.1761 від 07.09.2020).
10.08.2020 14.07.2021 року між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕПІЦЕНТР К» (ЄДРПОУ 32490244) укладено договір поставки № 942Т, відповідно до п.п. 1.1 та 1.2 якого, у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується поставляти Покупцеві Товар у встановлені строки, а Покупець зобов'язується приймати такий Товар і сплачувати за нього на умовах даного Договору. Предметом поставки є визначений Товар, зазначений у Специфікаціях та/або інших документах, згідно умов Договору, підписаних Постачальником та Покупцем.
Згідно Специфікації №1 до Договору поставки № 942Т від 14.07.2021 року ТОВ «ТК-ПРОФІТЕКС» повинен поставити ТОВ «ЕПІЦЕНТР К»:
- комбінезон дитячий-трансформер ТМ ТК-ПРОФІТЕКС, унісекс р.0-12 місяців, бежевий, 100% ПЕ, 100% бав., приблизною кількістю 500 шт. за ціною 400,00 грн з ПДВ;
- комбінезон дитячий-трансформер ТМ ТК-ПРОФ/ТЕКС, унісекс р.0-12 місяців, світло-беж., 100% ПЕ, 100% бав., приблизною кількістю 500 шт. за ціною 400,00 грн з ПДВ;
- комбінезон дитячий, д/хТМ ТК-ПРОФІТЕКС, р.6-18 міс., темно-синій., 100% ПЕ," 100% бав., приблизною кількістю 500 шт. за ціною 670,00 грн з ПДВ;
- комбінезон дитячий, д/хТМ ТК-ПРОФІТЕКС, р.12-18 міс., синій., 100% ПЕ, 100% бав., приблизною кількістю 500 шт. за ціною 670,00 грн з ПДВ;
- комбінезон дитячий-трансформер ТМ ТК-ПРОФІТЕКС, унісекс р.0-12 місяців, сірий, 100% ПЕ, 100% бав., приблизною кількістю 1 000 шт. за ціною 400,00 грн з ПДВ.
На виконання умов договору Позивачем здійснено поставку товару на загальну суму 15 240,00 грн, в тому числі 2 540,00 грн. ПДВ з урахуванням податку на додану вартість, що підтверджується видатковою накладною № 3к/К10-0002748 від 06.10.2021 року.
Позивачем, відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України складено податкову накладну №6 від 06.10.2021 на загальну суму 15240,00 грн, з урахуванням податку на додану вартість та направлено її на реєстрацію засобами телекомунікаційного зв'язку до контролюючого органу з метою реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
27.10.2021 позивач отримав квитанцію про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової в ЄРПН від 27.10.2021 за №9319913357, зі змісту якої випливає, що податкова накладна №6 від 06.10.2021 прийнята, проте її реєстрація зупинена.
Підставою для зупинення реєстрації зазначено пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України з посиланням на п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (Коди УКТЗЕД/ДКППтовару/послуг 6209, відсутні в таблиці даних платника на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку.
Позивачу запропоновано надати пояснення і копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній.
21.12.2021 позивачем подано відповідачу-2 повідомлення №4 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, до якого приєднано пояснення №5 від 21.12.2021 щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію, якої зупинено, а також документи, що розкривають зміст господарської операції.
29.12.2021 за результатом розгляду поданих позивачем пояснень та документів відповідачем прийнято рішення №3585283/43706752 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (засвідчена паперова копія електронного документу додається з підстав ненадання платником податку копій документів, у тексті рішення хрестиком відмічено документи, які не надані, а саме:
- договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/ придбання товарів/послуг, навантаження, розвантаження зберігання продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки. накладних (документи, які не надано підкреслити); розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач подав 13.01.2022 скаргу на рішення від 29.12.2021.
За результатами розгляду скарги рішенням комісії Державної податкової служби України з питань. зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.01.2022 за №2933/43706752/2 скаргу позивача залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін з підстави ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних.
Не погодившись з рішеннями відповідача - 2 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (у редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин).
Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 7 і 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі Порядок 1165), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що в разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі Порядок № 520), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за № 1245/34216, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно до пунктів 11 і 13 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Вживання податковим органом загального посилання на ненадання платником податку копій документів є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів певних документів.
Верховний Суд у постанові від 4 серпня 2021 року у справі № 0840/4088/18 зазначив, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків, тоді як вживання контролюючим органом загального посилання на відповідний пункт Критеріїв ризиковості платника податку, без наведення відповідного положення, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження прав платника податків. Таким чином, якщо таке рішення контролюючого органу не містить та/або відповідним контролюючим органом чітко не вказано якому саме критерію ризикованості платника податку відповідав такий платник, а також не зазначено документів, яких платником податків не було подано контролюючому органу на підтвердження реальності господарських операцій, то таке рішення контролюючого органу є прийнятим не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.
Як випливає з матеріалів справи, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної № 6 від 06.10.2021.
Суд звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.
Також, під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем направлено відповідачу пояснення та копії документів для підтвердження підстав подання податкової накладної № 6 від 06.10.2021 з метою її реєстрації.
Крім того, зі змісту оскаржуваного рішення випливає, що контролюючий орган відмовив в реєстрації податкової накладної з підстав ненадання документів за господарськими операціями з іншими суб'єктами господарювання (постачальниками та покупцями).
Суд дійшов висновку про невідповідність спірного рішення критерію обґрунтованості.
Отже, оскаржуване рішення прийнято відповідачем-2 необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку із чим, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до пунктів 19 і 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Поставною Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12500,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 п. 1 частини 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до пункту 1 частини 3 вказаної статті для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частинами 4, 5 ст. 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
До суду позивачем, для підтвердження витрат на правничу допомогу, було подано: договір про надання правничої допомоги, ордер про надання правничої (правової) допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, попередній розрахунок.
Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні докази сплати фактичних витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення за рахунок відповідача вказаних витрат.
Відповідно до платіжного доручення № 227 від 28.10.2022 позивачем сплачено 2481,00 грн судового збору за подання позову.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, стягненню на користь позивача підлягає 2481,00 грн сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132-139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3585283/43706752 від 29.12.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 06.10.2021 року.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 06.10.2021 року датою її фактичного надходження.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-ПРОФІТЕКС" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.