12 лютого 2026 року Справа № 280/1076/26 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Чернова Ж.М. перевіривши матеріали адміністративного позову
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
10 лютого 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
1. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січня 2008 року;
2. зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), для розрахунку індексації грошового забезпечення, - січня 2008 року, у розмірі 55445,97 грн., із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
3. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу в повному розмірі індексації-різниці грошового забезпечення в сумі 4 084,96 грн. на місяць за період з 01 березня 2018 року по 23 серпня 2025 року відповідно до нормі абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
4. зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу в повному розмірі індексацію-різницю грошового забезпечення в сумі 4 084,96 грн на місяць за період з 01 березня 2018 року по 23 серпня 2025 року, у загальній сумі 367 646,40 грн., відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
5. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 та з 19.06.2025 по 23.08.2025 грошового забезпечення (основних та додаткових видів грошового забезпечення) з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
6. зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 29.01.2020 по 31.12.2020, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року (2102 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням раніше виплачених сум;
7. зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 01.01.2021 по 31.12.2021, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року (2270 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням раніше виплачених сум;
8. зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 01.01.2022 по 31.12.2022, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року (2481 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, та здійснити виплату різниці з урахуванням раніше виплачених сум;
9. зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 01.01.2023 по 19.05.2023, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року (2684 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, та здійснити виплату різниці з урахуванням раніше виплачених сум;
10. зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 19.06.2025 по 23.08.2025, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2025 року (3028 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, та здійснити виплату різниці з урахуванням раніше виплачених сум.
У позовній заяві заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування клопотання зазначено, що підставою для звільнення позивача у запас з військової служби слугували беззворотні зміни у стані його здоров'я, при приходженні військової служби позивач здобув захворювання, які у підсумку слугували отриманню статусу інвалідності. Позивачу стало відомо про порушення його прав через свого представника - адвоката Комарової А., яка тільки 07.01.2026 отримала інформацію від відповідача, що містила в собі ознаки триваючої протиправної бездіяльності. На думку позивача, строк звернення до суду було пропущено з наступних поважних причин: необізнаність про порушення прав, виконання обов'язків військової служби, фактично без наявності вихідних днів та безпосередня участь у виконанні бойових завдань, хворобливі стани здоров'я.
Вирішуючи заяву про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язана із захистом Вітчизни. У зв'язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Суд зазначає, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог статті 6 КАС України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 29.11.2024 у справі №120/359/24 сформував такі висновки щодо застосування положень статей 122, 123 КАС України у правовідносинах, пропуск процесуального строку у яких пов'язаний з призовом до Збройних Сил України для виконання конституційного обов'язку із захисту суверенітету і незалежності Держави Україна: проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:
1) обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду;
2) виконання обов'язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори;
3) фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду;
4) повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку;
5) обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на повідомлені позивачем обставини, суд знаходить підстави для визнання причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п.1, 13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Спір виник із публічно-правових відносин, у яких відповідач є суб'єктом владних повноважень.
Згідно положень статті 19 КАС України на зазначений спір поширюється юрисдикція адміністративних судів та він має розглядатись у порядку адміністративного судочинства, відповідно до ч.2 ст.20 КАС України підсудний окружним адміністративним судам.
Відповідно до вимог ст.ст. 12, 257, 259 КАС України дана позовна заява підпадає під розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.
За таких обставин, суддя дійшов висновку про наявність підстав для відкриття спрощеного позовного провадження, при цьому судом під час відкриття провадження у справі не встановлено підстав для проведення судового засідання з викликом сторін та/або розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Керуючись ст.ст. 171, 257, 259, 260, 262 КАС України, суддя
Визнати поважною причину пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду у даній справі.
Відкрити спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/1076/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Витребувати від Військової частини НОМЕР_2 належним чином засвідчені докази по справі, а саме:
копію витягу з наказу командира військової частини про зарахування позивача до списків особового складу частини, копію витягу з наказу командира військової частини про виключення позивача зі списків особового складу частини;
довідку про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2016 року по 28 лютого 2018 року (із зазначенням його складових, розміру нарахованої та виплаченої індексації та із зазначенням базового місяця для нарахування індексації);
інформаційну довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (включно зі всіма складовими грошового забезпечення, які не мають разового характеру) за посадою, на яку було зараховано ОСОБА_1 за лютий 2018 року та березень 2018 року (із зазначенням усіх складових у розрізі місяців);
відомості про нараховану та виплачену ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення (передбачену абзацами 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078) за спірний період (якщо таке мало місце).
Встановити строк для подання до суду витребуваних доказів протягом 15 днів від дня одержання копії даної ухвали суду.
Справа буде розглянута протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Справа розглядатиметься одноособово суддею Черновою Жанною Миколаївною в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Роз'яснити сторонам право на звернення до суду з клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, відповідно до приписів статті 262 КАС України.
Запропонувати:
відповідачу - протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив та документи на його обґрунтування, з урахуванням вимог статті 162 КАС України;
позивачу - протягом 2-х днів від дня отримання від відповідача відзиву, подати письмову відповідь на відзив, в якій викласти свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення, з урахуванням правил, встановлених частинами другою - четвертою статті 162 КАС України;
відповідачу - протягом 2-х днів від дня одержання від позивача відповіді на відзив подати заперечення щодо пояснень, міркувань та аргументів щодо наведених позивачем у відповіді на відзив, з урахуванням правил, встановлених частинами другою - четвертою статті 162 КАС України.
Роз'яснити відповідачу, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (ч.4 ст.159 КАС України).
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі до відома, відповідачу - копію позовної заяви з додатками.
Адреса веб-сторінки за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання.
Суддя Ж.М. Чернова