12 лютого 2026 року Справа № 280/10843/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів достовірної інформації про моє виключення з військового обліку, на підставі п. 4 ч. 6 ст. 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції 11.08.2013 року), яка була чинна на момент виключення мене, ОСОБА_1 , з військового обліку;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 включити по ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів “Оберіг» в електронний кабінет у “Резерв+» достовірну/актуальну інформацію про виключення ОСОБА_2 з військового обліку шляхом: включення у графу: “Підстава виключення з військового обліку» інформацію про підстави виключення з обліку, відповідно до інформації, яка міститься у військовому квитку серії НОМЕР_1 ; “Категорія обліку» інформацію “Виключеній з військового обліку»; замінити у графі: “На обліку» на “Виключений з військового обліку».
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 23.10.2013 ОСОБА_1 було знято з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 та виключено з військового обліку за віком, оскільки станом на 2013 рік йому виповнилось 44 роки, що перевищувало граничний вік перебування у запасі для осіб рядового складу. Із «Резерв+» дізнався, що перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 у статусі військовозобов'язаного. 16.10.2025 позивачем до ІНФОРМАЦІЯ_6 було надіслано заяву від 23.09.2025, в якій він просив включити в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в Єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів та в електронний кабінет у «Резерв+» достовірну інформацію. Окрім того, 16.10.2025 представником позивача на адресу відповідача було надіслано адвокатський запит із проханням надати інформацію чи було включено достовірну інформацію стосовно позивача. Відповідач листом від 31.10.2025 повідомив, що всі громадяни віком від 18 до 60 років повинні перебувати на військовому обліку призовників, військовозобов'язаних або резервістів, окрім підстав, визначених чинним законодавством. Позивач вважає, що він не є військовозобов'язаним, не перебуває в запасі, оскільки виключений з військового обліку у 2013 році за досягненням граничного віку перебування в запасі, а тому на нього не розповсюджуються Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». У звязку з цим він не може бути призваний під час мобілізації, не зобов'язаний проходити ВЛК, оновлювати військові дані та йому не може бути вручено повістку. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 12.12.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
05.02.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 з 23.10.2013 року, як звільнений зі служби поліцейський, особи начальницького та рядового складу МВС. Відповідно до штампів, що маються у військовому квитку позивача, 23.10.2012 він був виключений з військового обліку військовозобов'язаних на підставі п 4 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», як особу, що досягла 40 річного віку. 18.05.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який виключив підставу передбачену п.4 ч.6 ст.37 Закону, з підстав виключення з військового обліку. Виключення позивача з військового обліку у жовтні 2013 року відбулось на підставі діючої на той час норми Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», і до нього свого часу був застосований закон, якій діяв на той час. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 р. № 3633-IX, ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» була викладена в новій редакції. Відповідач зазначає, що аналогічна зміна категорій осіб, які підлягають виключення з обліку вже відбувалася в 2014 року. Так, відповідно до редакції ст.ст.28, 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» на 01.01.2014 року з військового обліку виключалися особи, які досягли граничного віку перебування в запасі рядовий склад - до 40 років; сержанти і старшини - до 45 років; прапорщики і мічмани - до 50 років; молодший офіцерський склад - до 50 років; старший офіцерський склад: майор (капітан 3 рангу), підполковник (капітан 2 рангу) - до 55 років. Натомість, Законом №1604-VII від 22.07.2014 цей вік був змінений до 60 років. Тобто, скасування підстав для виключення осіб з військового обліку певного віку, має наслідком покладення на цих осіб військового обов'язок та можливості призову його на військову службу. Відсутність у Законі України «Про військовий обов'язок і військову службу» конкретної норми, яка б передбачала повноваження відповідача на поновлення на військовому обліку раніше виключених осіб, зауважує, що Закон також і не містить обмежень чи заборон з приводу можливості взяття особи на військовий облік, після її виключення. Вважає, що під час взяття особи на військовий облік, відповідний ІНФОРМАЦІЯ_5 повинен керуватися саме правовими нормами, які діють в цей час, а не які діяли раніше. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Судом встановлено, що згідно даних військового квитка серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 було виключено з військового обліку 23.10.2013, про що свідчить відповідна відмітка.
За даними копії ВОД, сформованого у мобільному додатку "Резерв+" 27.08.2025 та дійсного до 27.08.2026, ОСОБА_1 , категорія обліку - військовозобов'язаний, звання рядовий ВОС - 040936, номер в реєстрі Оберіг 120620241429876200009, дата уточнення даних 05.02.2025, адреса проживання: АДРЕСА_3 . Також наявна графа у чорному кольорі "На обліку".
16.10.2025 позивачем засобами поштового зв'язку на адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 було надіслано заяву від 23.09.2025 із проханням включити, згідно військового квитка серії НОМЕР_1 в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в Єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» та в електронний кабінет у «Резерв+» достовірну/актуальну інформацію у графу: 1.1 «Підстава виключення з військового обліку» інформацію про підстави виключення з обліку; “Категорія обліку» інформацію “Виключений з військового обліку»; замінити у графі: “На обліку» на “Виключений з військового обліку». В якості додатків додано: паспорт громадянина України та РНОКПП; військовий квиток серії НОМЕР_1 ; пенсійне посвідчення. Вказане підтверджується наявною в матеріалах справи накладною Укрпошти № 6903500257360.
Аналогічна заява була також надіслана відповідачу засобами поштового зв'язку 03.12.2025, про що свідчить наявна в матеріалах справи накладна Укрпошти № 6903500270014.
Відомості про розгляд заяв ОСОБА_1 від 23.09.2025 та від 03.12.2025 в матеріалах справи відсутні, відповідач такі відомості не надав.
Окрім того, представником ОСОБА_1 16.10.2025 на адресу відповідача засобами поштового зв'язку було надіслано адвокатський запит від 23.09.2025 № 23/09/2025 із проханням надати інформацію, чи було включено, згідно військового квитка серії НОМЕР_1 в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в Єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» та в електронний кабінет у «Резерв+» достовірну/актуальну інформацію у графу: 1.1 «Підстава виключення з військового обліку» інформацію про підстави виключення з обліку; “Категорія обліку» інформацію “Виключений з військового обліку», а також чи замінено у графі: “На обліку» на “Виключений з військового обліку».
ІНФОРМАЦІЯ_7 листом від 31.10.2025 № 6111, у відповідь на адвокатський запит від 23.09.2025, повідомив представнику позивача про те, що всі громадяни віком від 18 до 60 років повинні перебувати на військовому обліку призовників (віком з 18 до 25 років, якщо не має підстав для зняття або виключення з військового обліку), військовозобов'язаних або резервістів, окрім підстав, визначених чинним законодавством.
Суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України» на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений воєнний стан, згодом строк дії воєнного стану в Україні продовжений.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Згідно з ч.1 ст.27 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» №2232-XII у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
Відповідно до ст.33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За правилами ч.1 ст.34 Закону №2232-XII персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до цього п.4 ч. 6 статті 37 Закону № 2232-XII (в редакції, на час звернення позивача із заявою) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022.
Відповідно до п. 3 Порядку № 1487 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 15 Порядку № 1487 визначено, що за умови запровадження інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, відповідно до Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів»:
взяття на військовий облік, зняття з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відомості про яких наявні та актуалізовані (верифіковані) в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, за умови дотримання ними правил військового обліку здійснюється на підставі відомостей про декларування, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання осіб в електронній формі, надісланих органами, що здійснюють реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб (далі - органи реєстрації) через єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
відомості про декларування/зняття із задекларованого/ зареєстрованого місця проживання призовників, військовозобов'язаних та резервістів, надіслані органом реєстрації через єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, є підставою для взяття особи на військовий облік або зняття з військового обліку районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, органом СБУ, відповідним підрозділом розвідувального органу.
У разі звернення призовника, військовозобов'язаного або резервіста до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів за новим задекларованим місцем проживання в його військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки про взяття на військовий облік за новим місцем проживання.
У разі коли відомості про призовника, військовозобов'язаного або резервіста не включено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, призовник, військовозобов'язаний або резервіст може за власним бажанням подати відомості для включення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів під час формування декларації про місце проживання з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) за умови запровадження інформаційної взаємодії. Механізм та вимоги до технічного опису сервісу електронної інформаційної взаємодії між Порталом Дія та Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів встановлюються Міноборони.
Відомості про декларування/зняття із задекларованого/ зареєстрованого місця проживання призовників, військовозобов'язаних та резервістів за декларацією (заявою), поданою в електронній формі з використанням засобів Порталу Дія, не включаються органом реєстрації до повідомлення, передбаченого додатком 18.
Відповідно до п. 15-1 Порядку № 1487 до запровадження електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, відповідно до Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» призовники, військовозобов'язані та резервісти (за наявності у них дійсних військово-облікових документів) можуть надавати інформацію про зміну своїх облікових даних шляхом подання заяв та відповідних підтвердних документів через центри надання адміністративних послуг, на підставі яких районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, орган СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів вносять зміни до відповідних облікових документів та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п. 20 Порядку № 1487 Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов'язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України “Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 “Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1234).
Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Згідно з п.22 Порядку № 1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
Під час воєнного стану направлення призовників на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду здійснюється лише у разі їх прийняття на військову службу у добровільному порядку.
Пунктом 79 Порядку №1487 визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов'язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» № 1951-VIII від 16.03.2017 (далі - Закон № 1951-VIII).
Відповідно до ст. 1 Закону № 1951-VIII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Згідно зі ст. 2 Закону № 1951-VIII основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Відповідно до ст. 3 Закону № 1951-VIII, основними засадами ведення Реєстру є:
1) обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.
Оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється з використанням засобів Реєстру.
Частиною 5 ст. 5 Закону №1951-VIII передбачено, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Згідно з ч. ч. 8, 9 ст. 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Статтею 6 Закону № 1951-VIII передбачено, що до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно зі ст. 8 Закону № 1951-VIII до службових даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: 1) відомості про виконання військового обов'язку; 2) відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); 3) відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"; 4) відомості про участь у бойових діях.
Відповідно до ст. 9 Закону № 1951-VIII, призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право:
1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Призовник, військовозобов'язаний та резервіст зобов'язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.
Частинами 1, 3 статті 14 Закону № 1951-VIII передбачено, що ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних 1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Згідно з ч. 4 ст. 14 Закону № 1951-VIII, надання громадянам України інформації відповідно до статті 9 цього Закону здійснюється згідно з Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію.
Суд враховує, що відповідно до п. 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559, яка набрала чинності 18.05.2024 і діяла на час звернення позивача із первинною заявою (23.09.2025), військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 “Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа», а також громадянам України, звільненим з військової служби в СБУ у відставку, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби та не досягли граничного віку перебування в запасі (у разі, коли раніше військово-обліковий документ не видавався).
Відповідно до п.3 вказаного Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно п. 4 Порядку № 559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Таким чином, ведення військового обліку покладається, зокрема, на відповідні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. З метою забезпечення ведення військового обліку громадян України функціонує Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, органами ведення якого є, зокрема, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів. У разі невідповідності відомостей, зазначених, зокрема, у військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін звертається із відповідною заявою до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Отже, встановленому законодавцем праву призовника, військовозобов'язаного та резервіста звертатися в порядку до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру кореспондує обов'язок органу ведення Реєстру (яким в даному випадку є відповідач) розглянути таку заяву, перевірити відповідність персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним і привести відомості Реєстру у відповідність з персональними даними призовника, військовозобов'язаного та резервіста.
Положеннями п. 4 Порядку № 559 встановлено, що виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру військовозобов'язаних, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.
У разі невідповідності відомостей, зазначених у військовому квитку відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку у паперовій формі або в електронній формі.
Отже, у разі виявлення розбіжностей у військово-облікових документах з відомостями які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, така особа повинна звернутися до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку із відповідною заявою та всіма необхідними документами, або у паперовій формі або в електронній формі.
Крім того, суд зауважує, що Порядком № 559 передбачено внесення змін до Реєстру на підставі відомостей, що надаються військовозобов'язаним, зокрема, у разі невідповідності відомостей зазначених у військовому квитку відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Матеріалами справи встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 23.09.2025 (надісланої 16.10.2025) та від 03.12.2025, щодо внесення достовірних даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
До вказаної заяви позивач надав копії документів які, на його думку, свідчать про необхідність внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв'язку з тим, що його 23.10.2013 було вже виключено з військового обліку за віком, а саме: паспорт громадянина України та РНОКПП; військовий квиток серії НОМЕР_1 ; пенсійне посвідчення.
За таких обставин відповідач, як орган ведення Реєстру, був зобов'язаний розглянути по суті подані заяви та додані до неї документи у строки, визначені Порядком № 559, тобто протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяв, і за результатами розгляду прийняти відповідне рішення (про внесення змін/виправлення відомостей або про відмову із зазначенням правових підстав), надавши заявнику мотивовану відповідь.
Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, подані позивачем заяви від 23.09.2025 та від 03.12.2025 відповідачем по суті не розглянуто, а відомості про прийняття будь-якого рішення за результатами її розгляду у матеріалах справи відсутні. Натомість до матеріалів справи долучено відповідь від 31.10.2025 № 6111 на адвокатський запит представника позивача - адвоката Вартанової Г.М. від 23.09.2025 № 23/09/2025.
Отже, за наслідками розгляду звернення позивача відповідач не надав оцінки поданим документам та не виклав мотивів щодо наявності чи відсутності правових підстав для внесення/виправлення відомостей у Реєстрі. При цьому зміст відповіді на адвокатський запит зводиться лише до констатації того, що всі громадяни віком від 18 до 60 років повинні перебувати на військовому обліку, що саме по собі не може вважатися належним вирішенням питання, порушеного у заяві, та не є рішенням, прийнятим за результатами її розгляду.
Суд зазначає, що за змістом наданої відповідачем відповіді, інформацію саме про наявність або відсутність правових підстав для внесення/виправлень відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів позивачу не було надано.
Тобто, відповідачем по суті не було прийнято рішення ані про задоволення, ані про відмову у задоволенні заяв позивача від 23.09.2025 та від 03.12.2025 (із зазначенням обґрунтованих та визначених законом підстав), а лист від 31.10.2025 (відповідь на адвокатський запит) не може вважатись належним результатом розгляду поданої позивачем заяви з наданням обґрунтованої відповіді.
За наведених обставин суд вважає, що заява позивача про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 не була розглянута відповідачем. Відповідно, питання, порушені позивачем у поданих заявах лишаються не розглянутими.
При цьому суд не оцінює надані позивачем до заяви документи, на підставі яких, на його думку, відповідач зобов'язаний внести відомості до названого вище Реєстру про виключення його з військового обліку, оскільки надані позивачем документи фактично не були предметом розгляду ІНФОРМАЦІЯ_7 .
У звязку з цим наявні підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду по суті заяв ОСОБА_1 від 23.09.2025 та від 03.12.2025 про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку, на підставі п.4 ч.6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 , оскільки відповідачем не було прийнято відповідного рішення про задоволення або відмову в задоволенні заяв, а також не була надана оцінка доданим до заяви документам.
Відтак, враховуючи не належний розгляд відповідачем заяв позивача від 23.09.2025 та від 03.12.2025, а також виходячи з повноважень, визначених статтею 245 КАС України, суд також висновує, що належним способом захисту порушеного права позивача в межах спірних правовідносин буде зобов'язання відповідача розглянути заяви ОСОБА_1 від 23.09.2025 та від 03.12.2025 про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку, на підставі п.4 ч.6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 , з прийняттям відповідного рішення.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі “Серявін та інші проти України»(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи позивача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 суму судового збору у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду по суті заяв ОСОБА_1 від 23.09.2025 та від 03.12.2025 про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку, на підставі п.4 ч.6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяви ОСОБА_1 від 23.09.2025 та від 03.12.2025 про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку, на підставі п.4 ч.6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 , з прийняттям відповідного рішення.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 12 лютого 2026 року.
Суддя А.В. Сіпака