12 лютого 2026 р. Справа № 120/13276/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,
22.09.2025 поштою до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області або відповідач) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги форми "Ф" за № 0009957-1305-0232 від 07.08.2025 про сплату податкового боргу у сумі 26 970,00 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості.
Позивач не погоджується з правомірність спірної податкової вимоги, оскільки вважає, що у нього не має заборгованості із вказаного виду податків. При цьому позивач зазначає, що відповідні податкові зобов'язання за 2022-2024 рр. він сплатив у повному обсязі, тоді як щодо більш ранніх періодів підлягають застосуванню строки давності, визначені статтею 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України), які не можуть перевищувати 1095 днів.
Ухвалою суду від 26.09.2025 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 . Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Водночас у відповідача витребувано документи, на підставі яких була сформована оскаржувана вимога.
17.10.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.
Відповідач зазначає, що податкова вимога № 0009957-1305-0232 від 07.08.2025 направлена на адресу позивача з дотриманням положень ст. 59 ПК України у зв'язку з несплатою у встановлений законом строк зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яке було визначене ОСОБА_1 за 2021 рік на підставі податкового повідомлення-рішення № 0737020-2410-0462 від 06.05.2025.
Також 30.10.2025 на виконання вимог ухвали суду від 26.09.2025 відповідач надав копію вищевказаного податкового повідомлення-рішення та докази його надіслання позивачу.
03.11.2025 поштою до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач наголошує на відсутності у нього податкового боргу. Якщо ж на думку контролюючого органу такий борг виник до 2022 року, то строк давності для його стягнення вже минув. Крім того, позивач звертає увагу на те, що він не отримував податкового повідомлення-рішення № 0737020-2410-0462 від 06.05.2025, на підставі якого була складена спірна податкова вимога.
12.11.2025 поштою до суду надійшли додаткові письмові пояснення позивача, надані у відповідь на ознайомлення з доказами, поданими відповідачем 30.10.2025.
Позивач зазначає, що 24.05.2025 він отримав податкове повідомлення-рішення за 2024 рік та сплатив визначені у ньому податкові зобов'язання. Однак рішення за 2021 рік, як стверджує відповідач, він не отримував.
Інших заяв (клопотань) від сторін не надходило.
Суддя Слободонюк М.В., на розгляді у якого перебувала адміністративна справа, відповідно до наказу Вінницького окружного адміністративного суду від 17.12.2025 № 034-К виключений зі штату суду, а тому втратив повноваження щодо здійснення розгляду раніше переданих йому справ та матеріалів.
Ураховуючи наведене та відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39, Засад використання автоматизованої системи документообігу у Вінницькому окружному адміністративному суді, затверджених рішенням Зборів суддів Вінницького окружного адміністративного суду від 18.03.2025 № 11, на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду від 01.01.2026 № 1 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу справ" здійснено повторний автоматизований розподіл цієї справи між суддями Вінницького окружного адміністративного суду.
Частиною дев'ятою статті 31 КАС України передбачено, що невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.01.2026 суддею для розгляду цієї адміністративної справи визначено суддю Вінницького окружного адміністративного суду Сала П.І.
Ухвалою зазначеного судді від 05.01.2026 справу прийнято до свого провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та оцінивши наведені сторонами доводи на підтримку своїх вимог і заперечень, суд при вирішенні спору виходить з таких мотивів.
За приписами ст. 67 Конституції України та пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України кожен платник податків зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку, строки та у розмірах, що встановлені законом.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Згідно з п.п. 15.1-15.2 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
За визначеннями, наведеними у п. 14.1 ст. 14 ПК України:
грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (пп. 14.1.39);
податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України(пп. 14.1.156);
податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (пп. 14.1.157).
Пунктом 57.2 статті 57 ПК України передбачено, що у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Разом з тим, відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п. 56. 2 ст. 56 ПК України).
Згідно з п. 56.15 ст. 56 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Також пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
За правилами, передбаченими п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Водночас в силу приписів пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Крім того, згідно з п. 265.1 ст. 265 ПК України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України).
Відповідно до пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Як унормовано пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Відповідно до пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Згідно з пп. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПК України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
права на користування пільгою із сплати податку;
розміру ставки податку;
нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
У свою чергу, підпунктом 266.10. пункту 266.10 статті 266 ПК України визначено, що податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, із системного аналізу наведених вище норм податкового законодавства висновується, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у тому числі фізичні особи, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, зобов'язані сплати нараховану їм суму податкового зобов'язання протягом 60 календарних днів з дня отримання відповідного податкового повідомлення-рішення, яке надсилається платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 ПК України.
Поряд з цим, у разі незгоди з прийнятим податковим повідомлення-рішенням, платник податків вправі ініціювати звірку даних шляхом подання до контролюючого органу відповідної письмової заяви. Крім того, платник податків може оскаржити таке податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку або до суду. У цьому випадку визначене рішенням грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання судовим рішенням законної сили. Водночас у разі неоскарження платником податкового повідомлення-рішення та несплати нарахованих відповідно до нього сум податку у встановлений законом строк, відповідні грошові зобов'язання вважають узгодженими та набувають статусу податкового боргу.
Судом встановлено, а позивачем визнається, що він є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Вінницькій області № 0737020-2410-0462 від 06.05.2025 позивачу визначено зобов'язання з вказаного податку на суму 26 970,00 грн за 2021 рік.
07.05.2025 копію цього рішення направлено поштою на адресу позивача (м. Дніпро, вул. Степана Бандери (стара назва - Шмідта), 30-а/1) та вручено 24.05.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0601143497082.
Матеріали справи не містять будь-яких даних щодо оскарження податкового повідомлення-рішення № 0737020-2410-0462 від 06.05.2025, а також щодо сплати позивачем нарахованих за цим рішенням податкових зобов'язань в сумі 26 970,00 грн.
Відтак після спливу 60-денного строку для їх сплати, тобто з 24.07.2025 зазначені зобов'язання стали податковим боргом.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Згідно з п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Як видно з матеріалів справи, 07.08.2025 ГУ ДПС у Вінницькій області сформувало та направило на адресу позивача податкову вимогу за № 0009957-1305-0232, якою повідомило про наявність у нього станом на 05.08.2025 податкового боргу у сумі 26 970,00 грн.
До вимоги додано детальний розрахунок суми податкового боргу, з якого можна побачити, що борг складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 26 970,00 грн (за основним зобов'язанням), що відповідає сумі зобов'язання, що була визначена податковим повідомленням-рішенням № 0737020-2410-0462 від 06.05.2025, але не сплачена у встановлений законом строк.
Отже, під час розгляду справи не підтвердилися доводи позивача про відсутність у нього податкової заборгованості у вищезазначеній сумі, а відтак - безпідставність направлення відповідачем оскаржуваної податкової вимоги.
При цьому суд відхиляє зауваження позивача стосовно того, що сума податкового боргу не перевищує 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки для відповідних цілей один неоподатковуваний мінімум доходів громадян (НМДГ) становить 17 гривень. Тобто грошовий поріг боргу згідно з абз. 3 п. 59. 1 ст. 59 ПК України для надіслання податкової вимоги становить 3060,00 грн (180 Ч 17 грн), тоді як сума податкового боргу позивача - 26 970,00 грн.
Також суд зазначає, що предметом оскарження за цим позовом є саме податкова вимога № 0009957-1305-0232 від 07.08.2025. Натомість доводи позивача щодо недотримання контролюючим органом при визначенні податкових зобов'язань за 2021 рік строків давності, передбачених п. 102.1 ст. 102 ПК України, стосуються правомірності податкового повідомлення-рішення № 0737020-2410-0462 від 06.05.2025, а відтак не можуть братися судом до уваги при вирішенні цієї справи.
Щодо тверджень позивача про неотримання податкового повідомлення-рішення № 0737020-2410-0462 від 06.05.2025, то такі спростовані відповідачем шляхом надання рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0601143497082.
Суд враховує, що відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з п. 42.5 ст. 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
Крім того, вимога щодо надіслання податкового повідомлення-рішення про нарахування зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, саме у спосіб, передбачений статтею 42 ПК України, безпосередньо закріплена положеннями пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України.
Таким чином, надіслання на адресу позивача податкового повідомлення-рішення № 0737020-2410-0462 від 06.05.2025 рекомендованим листом з повідомленням про вручення здійснено ГУ ДПС у Вінницькій області з дотриманням вимог закону.
При цьому суд критично оцінює доводи позивача про фактичне неотримання ним разом з поштовим відправленням № 0601143497082 вказаного податкового повідомлення-рішення.
Суд зауважує, що на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення у відповідній графі міститься підпис позивача про отримання поштового відправлення 24.05.2025, що позивачем не заперечується.
У свою чергу, процитованими вище правовими нормами чітко визначено, яким саме видом поштового відправлення здійснюється листування із платниками податків - шляхом надіслання рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Тобто опис вкладення поштового відправлення при листуванні контролюючого органу з платниками податків законом не передбачений.
Зрештою, як вбачається зі змісту позовної заяви та відповіді на відзив, позивачу було відомо про нарахування йому податкових зобов'язань за 2021 рік, адже позивач акцентує на сплаті ним зобов'язань за 2022-2024 рр., але водночас заперечує правомірність нарахування зобов'язань за період до 2022 року, посилаючись на недотримання відповідачем строку давності у 1095 днів.
Суд повторює, що питання щодо законності визначення позивачу грошових зобов'язань в сумі 26970,00 грн виходить за межі предмету позову у цій справі та не може оцінюватися судом.
Разом з тим відповідач, як суб'єкт владних повноважень, підтвердив дотримання ним приписів ст. 59 ПК України, що регламентують підстави та порядок формування податкової вимоги, а саме, що спірна податкова вимога № 0009957-1305-0232 від 07.08.2025 була направлена на адресу позивача у зв'язку з виникненням в нього податкового боргу в сумі 26 970,00 грн через несплату у встановлений законом строк грошових зобов'язань, нарахованих згідно з податковим повідомленням-рішенням податкового повідомлення-рішення № 0737020-2410-0462 від 06.05.2025.
За змістом статей 77, 90 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, позивач не має права на відшкодування будь-яких понесених у цій справі судових витрат.
Керуючись ст.ст. 242, 245, 246, 250, 252, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
1) позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 );
2) відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ ВП 44069150, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, 21028).
Повне рішення суду складено 12.02.2026.
Суддя Сало Павло Ігорович