про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
12 лютого 2026 р. Справа № 120/1504/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Мультян Марина Бондівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Липовецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Липовецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Разом із тим, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно частини 1 статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
Так, обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
Згідно, пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Як слідує зі змісту позовної заяви, в якості відповідача визначено Липовецьку міську раду.
Разом із тим, у прохальній частині позовної заяви позивача просить:
про визнання протиправними дій Липовецької міської ради та її посадових осіб щодо здійснення 27 листопада 2025 року виїзних дій за адресою: м. Липовець, вул. Василя Липківського, 47;
визнати такими, що не створюють правових наслідків, будь-які акти, висновки, довідки чи інші документи, складені за результатами зазначених дій; визнати протиправним;
скасувати припис від 22 січня 2026 року, виданий інспектором з благоустрою КП «Комунсервіс».
Суд зазначає, що наведене формулювання позовних вимог не дозволяє однозначно визначити коло належних відповідачів у справі, характер оскаржуваних рішень (дій) та їх індивідуалізацію, конкретний спосіб судового захисту щодо кожної із заявлених вимог.
Зокрема, позивач просить визнати протиправними дії Липовецької міської ради та її посадових осіб, однак їх процесуальний статус не окреслений, а також не конкретизовано, які саме посадові особи вчинили відповідні дії та в чому виявилася їх протиправність.
Окрім цього, вимога про визнання такими, що не створюють правових наслідків, будь-яких актів, висновків, довідок чи інших документів, складених за результатами зазначених дій, сформульована узагальнено, без зазначення конкретних документів, їх назв, дат прийняття чи реквізитів, що унеможливлює визначення предмета спору та меж судового розгляду.
Також позивач просить скасувати припис від 22 січня 2026 року, виданий інспектором з благоустрою КП «Комунсервіс», однак КП «Комунсервіс» Липовецької міської ради не визначено відповідачем у справі, що свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України щодо зазначення змісту позовних вимог стосовно кожного відповідача.
За таких обставин позовна заява не містить належним чином сформульованих позовних вимог у розумінні статей 5, 160 КАС України, що перешкоджає відкриттю провадження у справі.
Також відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
В силу вимог частини 1 статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3328 грн.
При цьому, відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, ставка судового збору за подання адміністративного позову із однією вимогою немайнового характеру становить 1064,96 грн.
Як свідчать матеріали справи, позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру, отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, при зверненні до суду позивач мав би сплатити судовий збір в сумі 3194,88 грн.
Разом із тим, до матеріалів позовної заяви представником позивача не додано доказів сплати судового збору, однак заявлено клопотання про звільнення/відстрочення сплати судового збору.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з таких мотивів.
Положеннями частини 1 статті 133 КАС України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір").
З цієї норми видно, що підставою для відстрочення сплати судового збору є, зокрема, майновий стан заявника.
В той же час, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Водночас, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подання позовної заяви у встановленому законом порядку.
Відтак, заявлене клопотання є необґрунтованим, у зв'язку з чим не підлягає задоволенню.
Положення статті 133 КАС України та статті 8 Закону України "Про судовий збір" не визначають, що такі відомості мають бути підтвердженні виключно даними з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплаченого доходу за минулий рік.
Такими доказами, виходячи з наведених вище правових норм, можуть бути будь-які дані, які характеризують майновий стан сторони, а розмір річного доходу може також (але не виключно) визначатися, наприклад, відомостями отриманих від джерела доходів (якщо особа працює), або відомостями чи доказами які свідчать про те, що особа не працевлаштована (не працює), не отримує різного роду допомог чи компенсацій від держави чи інших осіб, не має вкладів чи рахунків в банках, на яких зберігаються кошти, тощо.
Суд звертає увагу позивача, що наявність у неї скрутного матеріального становища, який перешкоджає сплаті судового збору може бути підтверджений і іншими доказами, наприклад відомостями про наявність статусу малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, потреба у лікуванні, наявність утриманців тощо.
Таким чином в порядку усунення даного недоліку позовної заяви позивачу необхідно або навести належні обґрунтування щодо можливості звільнення від сплати судового збору із долученням до такого клопотання відповідних доказів, які б підтверджували майновий стан сторони та фінансову неспроможність оплатити судовий збір; або надати суду документ про сплату судового збору в розмірі 3194,88 грн. за наступними реквізитами: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
Відмовити у задоволенні клопотання позивача про її звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Липовецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Суддя Мультян Марина Бондівна