про залишення позовної заяви без розгляду
м. Вінниця
11 лютого 2026 р. Справа № 120/8683/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши в письмовому провадженні заяву представниці відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
11 лютого 2026 року представницею Головного управління ДПС у Вінницькій області подано до суду заяву про залишення позову без розгляду. Така заява обґрунтована приписами частини 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. У зв'язку із неявкою позивачки в судові засідання, призначені на 09 жовтня 2025 року, 27 жовтня 2025 року, 25 листопада 2025 року, 13 січня 2026 року та 11 лютого 2026 року, представник відповідача наполягав на залишенні позовної заяви без розгляду.
Розглянувши заяву про залишення позову без розгляду, суд зважає на таке.
Про особливості залишення позовної заяви без розгляду йдеться у статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зокрема цією нормою визначено й чіткі підстави для залишення позову без розгляду, серед яких і якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності (пункт 4 частини 1 статті 240 процесуального закону).
Вказана норма узгоджується з приписами, що визначені частиною 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Таким чином, суд залишає позов фізичної або юридичної особи без розгляду за наведеної вище підстави у випадку наявності наступних передумов:
1) має місце повторна неявка позивача (його представника) у підготовче засідання чи в судове засідання;
2) така неявка обумовлена неповажними причинами або взагалі позивач не повідомив суд про причини своєї неявки;
3) при цьому від позивача не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Водночас положення часини 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України дещо розширюють перелік умов, за яких суд залишає позов без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зокрема до таких передумов для залишення позову без розгляду слід також віднести наступні:
1) якщо неявка перешкоджає розгляду справи;
2) і якщо відповідач (суб'єкт владних повноважень) не наполягає на розгляді справи по суті.
Так, в ході розгляду заяви представниці відповідача про залишення позову без розгляду суд установив, що в судове засідання, призначене на 13 січня 2026 року, позивачка не з'явилася, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином.
Повістка про виклик до суду на 13 січня 2026 року надсилалася на адресу позивачки, що зазначена у позовній заяві.
Однак, до суду повернувся поштовий конверт із зазначенням причин невручення поштової кореспонденції "адресат відсутній за вказаною адресою" (у поштовому повідомленні проставлено відмітку про відсутність особи за адресою місцезнаходження із зазначенням дати 03 січня 2026 року).
Часом вручення повістки вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 3 частини 1 статті 127 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відтак, днем вручення позивачці повістки про виклик до суду на 13 січня 2026 року слід вважати 03 січня 2026 року.
У зв'язку із першою неявкою позивачки у судове засідання, не повідомивши при цьому суд про причини неявки та не подавши заяву про розгляд справи за її відсутності, суд ухвалою, що постановлена без оформлення окремого документа, від 13 січня 2026 року відклав розгляд справи на 11 лютого 2026 року.
Проте, і 11 лютого 2026 року позивачка повторно не з'явився у судове засідання.
При цьому повістка про виклик до суду на 11 лютого 2026 року надсилалася на адресу позивачки, що зазначена у позовній заяві.
Однак, і цього разу до суду повернувся поштовий конверт із зазначенням причин невручення поштової кореспонденції "адресат відсутній за вказаною адресою" (у поштовому повідомленні проставлено відмітку про відсутність особи за адресою місцезнаходження із зазначенням дати 30 січня 2026 року).
Відтак, з огляду на приписи пункту 3 частини 1 статті 127 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення позивачці повістки про виклик до суду на 11 лютого 2026 року слід вважати 30 січня 2026 року.
Отже, в ході розгляду заяви про залишення позову без розгляду знайшли підтвердження обставини повторної неявки позивачки в судове засідання, не повідомивши при цьому суд про причини такої неявки, а також не подавши заяви про розгляд справи за її відсутності. При цьому відповідач не наполягає на розгляді справи по суті, а навпаки вказує на наявність підстав для залишення позову без розгляду. Також, на переконання суду, неявка позивачки перешкоджає розгляду справи.
Окрім того, згідно з усталеною практикою, викладеною в рішеннях Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, за наведених вище обставин слід констатувати про обгрунтованість поданої представницею відповідача заяви про залишення позову без розгляду, а тому таку слід задовольнити.
Керуючись статтями 127, 205, 240, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву представниці Головного управління ДПС у Вінницькій області про залишення позову без розгляду задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович