м. Вінниця
11 лютого 2026 р. Справа № 120/14946/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_1 ) до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_1 ) до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивачів зазначив, що ОСОБА_5 24 лютого 2022 року було мобілізовано та призвано до Збройних Сил України.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24 лютого 2022 року ОСОБА_5 призначено стрільцем другого відділення першого взводу роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 .
08 листопада 2022 року під час виконання бойових та спеціальних завдань поблизу міста Миколаїв ОСОБА_5 загинув внаслідок гострої серцево-судинної недостатності.
Водночас ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є членами сім'ї ОСОБА_5 .
З огляду на смерть ОСОБА_5 під час захисту Батьківщини позивачі з метою реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 15 000 000 гривень, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", звернулися до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відповідними заявами.
В березні 2024 року територіальний центр комплектування та соціальної підтримки надав позивачам витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 09 лютого 2024 року, затвердженого заступником Міністра оборони України від 15 лютого 2024 року.
Зі змісту витягу з цього протоколу слідує, що комісія дійшла висновку призначити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в сумі 1 860 750 гривень в рівних частках кожному.
Водночас представник позивачів вважає, що його довірителі мають право на отримання не 1 860 750 гривень, а 15 000 000 гривень.
За таких обставин представник позивачів вважає, що слід визнати протиправним та скасувати висновок ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12 вересня 2023 року № 952/9/9223, згідно з яким позивачі мають право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня поточного року, в якому настала смерть, у рівних частинах кожному; визнати протиправним та скасувати пункт 35 рішення Міністерства оборони України, що оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 09 лютого 2024 року № 14/975, відповідно до якого вирішено призначити позивачам одноразову грошову допомогу в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня поточного року, в якому настала смерть, в сумі 1860750 гривень у рівних частках кожному; зобов'язати Міністерство оборони України призначити позивачам одноразову грошову допомогу як членам сім'ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 солдата ОСОБА_5 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року в розмірі 15 000 000 гривень з урахуванням вже виплачених сум.
Ухвалою від 12 листопада 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачам строк для усунення недоліків, що містить позовна заява, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску; надання документів про сплату судового збору за звернення до суду з позовом немайнового характеру в розмірі по 968,96 гривень кожним позивачем окремим платіжним документом; подання належним чином засвідченої копії висновку ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12 вересня 2023 року № 952/9/9223.
21 листопада 2024 року на виконання вимог ухвали від 12 листопада 2024 року представником позивачів подано до суду заяву, до якої долучено копію висновку ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12 вересня 2023 року № 952/9/9223 та надано докази сплати позивачами судового збору в належному розмірі.
Ухвалою суду від 26 листопада 2024 року позивачам продовжено строк до 13 грудня 2024 року для усунення недоліків, що містить позовна заява, шляхом зазначення інших обставин (з наданням відповідних доказів), які перешкодили вчасно звернутися із цим позовом до суду.
06 грудня 2024 року представником позивачів подано до суду заяву, у якій просив поновити строк звернення до суду.
Ухвалою від 11 грудня 2024 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовної вимоги, що стосується визнання протиправним та скасування висновку ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12 вересня 2023 року № 952/9/9223.
Іншою ухвалою суду від 11 грудня 2024 року відкрито провадження в адміністративний справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою відповідачеві встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
06 січня 2025 року від Міністерства оборони України до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві. Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця є дата смерті, зазначена у свідоцтві про смерть.
На дату смерті позивача Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" діяв у редакції від 25 серпня 2022 року, а постанова Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168 діяла у редакції від 18 жовтня 2023 року.
Як зазначає представник відповідача далі, відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з Законом мають право на її отримання.
При цьому пунктом 4 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначено, що одноразова грошова допомога призначається у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних із проходженням військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.
Водночас пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168 передбачено, що сім'ям загиблих осіб виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів. Виплата одноразової грошової допомоги здійснюється також сім'ям осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Тобто, на думку представника відповідача, зазначеним пунктом визначено два випадки, які дають можливість виплатити одноразову грошову допомогу відповідно до постанови Уряду № 168, зокрема: загибель, смерть внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва). Умови для даних випадків наступні: воєнний стан; участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони і т.д.; перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) - на тимчасово окупованій території, між позиціями сил оборони і т.д.
З витягу з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії від 28 червня 2022 року № 2194 слідує, що захворювання військовослужбовця, солдата ОСОБА_5 , пов'язане із захистом Батьківщини.
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02 червня 2023 року № 153 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 поблизу м. Миколаїв внаслідок "ішемічної хвороби серця від гострої серцево-судинної недостатності", що підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть № 4351.
З огляду на викладене представник відповідача вважає, що у разі смерті військовослужбовця під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби чи смерті військовослужбовця, що настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, одноразова грошова допомога призначається відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, а не відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
За наведених обставин відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
06 січня 2025 року представником відповідача подано до суду клопотання про залучення ІНФОРМАЦІЯ_3 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
10 січня 2025 року представником позивачів подано до суду відповідь на відзив, у якій додатково наведені аргументи щодо задоволення позовних вимог.
16 січня 2025 року представником відповідача подано до суду додаткові докази.
Ухвалою суду від 20 січня 2025 року подане представником відповідача клопотання про залучення третьої особи задоволено та залучено до участі у справі ІНФОРМАЦІЯ_1 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24 лютого 2022 року № 34 ОСОБА_5 призначено стрільцем другого відділення першого взводу роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 23 вересня 2022 року № 4917 ОСОБА_5 з 05 липня 2022 року виконував завдання за фахом на передній лінії зіткнення під час оборони, відсічі збройної агресії проти України в складі оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_5 ".
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_3 від 05 червня 2023 року ОСОБА_5 в період з 05 липня 2022 року по 08 листопада 2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України.
ІНФОРМАЦІЯ_4 під час виконання бойових та спеціальних завдань поблизу міста Миколаїв ОСОБА_5 загинув внаслідок гострої серцево-судинної недостатності, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 4351 та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 .
08 листопада 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_6 скерував на адресу дружини загиблого військовослужбовця повідомлення про смерть № 2764, зі змісту якого слідує, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 за попереднім діагнозом "гостра серцева недостатність" в місті Миколаїв.
Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 02 червня 2023 року № 153 ОСОБА_5 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення у зв'язку зі смертю (загибеллю).
Витягом з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 2194 від 28 червня 2023 року підтверджується те, що захворювання ОСОБА_5 "Так, пов'язане із захистом Батьківщини".
З огляду на смерть ОСОБА_5 під час захисту Батьківщини позивачі з метою реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги 13 серпня 2023 року звернулися до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відповідними заявами.
Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 09 лютого 2024 року № 14/975, затвердженого заступником Міністра оборони України від 15 лютого 2024 року, комісія дійшла висновку призначити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в сумі 1 860 750 гривень в рівних частках кожному.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд враховує наступне.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зазначена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-ХІІ) у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України та триває дотепер.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до статті 41 Закону № 2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Частиною першою статті 16 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Із наведених вище приписів Закону № 2011-XII слідує, що подія смерті військовослужбовця під час виконання обов'язків військової служби і подія смерті військовослужбовця під час проходження військової служби є визначеними законом підставами для призначення допомоги.
Водночас перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги визначено у статті 16-1 Закону № 2011-XII, відповідно до якої у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).
Підпунктом «а» пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону; 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.
Відтак, одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім'ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби.
Так, матеріалами справи підтверджується те, що відповідно до протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 28 червня 2023 року № 2194 захворювання солдата ОСОБА_5 (гостра серцево-судинна недостатність, ішемічна хвороба серця), яке призвело до смерті військовослужбовця, "Так, пов'язане із захистом Батьківщини".
Пунктом 3 статті 16-2 Закону № 2011-XII передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1, 6 статті 16-3 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 9 статті 16-3 Закону № 2011-XII).
На виконання пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону № 2011-XII Кабінетом Міністрів України 25 грудня 2013 року прийнято постанову № 975, якою затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (надалі - Порядок № 975; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
За пунктом 4 Порядку № 975, одноразова грошова допомога призначається у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних із проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.
Відповідно до приписів пункту 5 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста:
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть);
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).
В ході судового розгляду встановлено, що 13 серпня 2023 року ОСОБА_1 (дружина), ОСОБА_2 (батько), ОСОБА_3 (мати) та ОСОБА_4 (донька), які є членами сім'ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_5 , звернулися до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявами про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" від 25 грудня 2013 року № 975.
За результатом розгляду наданих заяв комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум відповідно до пункту вирішила призначити заявникам одноразову грошову допомогу відповідно до Порядку № 975: дружині, батьку, матері та доньці померлого ОСОБА_5 внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2022), в сумі 1 860 750 гривень у рівних частинах кожному.
Водночас на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнято постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168; у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), пунктом 2 якої установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Також пунктом 2 Постанови № 168 передбачено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
Отже, Постанова № 168 є нормативно-правовим актом, який встановлює право на отримання одноразової грошової допомоги сім'ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, у період дії воєнного стану.
При цьому виплата збільшеного до 15 000 000 гривень розміру одноразової допомоги згідно з пунктом 2 Постанови № 168 передбачена для сімей військовослужбовців лише у двох випадках: 1) у разі загибелі військовослужбовця; 2) у разі, якщо військовослужбовець помер внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у своїх рішеннях (постанови від 29 березня 2024 року (справа № 440/3321/23), від 21 серпня 2024 року (справа № 160/20229/22), від 18 листопада 2024 року (справа № 240/1743/24), відповідно до якого питання розміру допомоги визначається окремо та залежить від окремих чинників (умов), а саме:
у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби (абзац 1 пункту «а» частини першої статті 16-2 Закону № 2011-ХІІ);
у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби (абзац 2 пункту «а» частини першої стаття 16-2 Закону № 2011-ХІІ);
у розмірі 15 000 000 гривень на період дії воєнного стану для сімей загиблих осіб (абзац 1 пункту 2 Постанови № 168). Також, сімей осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва) (абзац шостий пункту 2 Постанови № 168).
Іншими словами, діючим на момент прийняття оскаржуваного рішення законодавством України передбачалася виплата одноразової грошової допомоги в різних розмірах, для кожного із яких чітко визначені на законодавчому рівні умови призначення та виплати.
Водночас на відміну від Закону № 2011-ХІІ та Порядку № 975 Постанова № 168 містить звужений перелік підстав для виплати допомоги у збільшеному розмірі через те, що розмір допомоги у сумі 15 000 000 гривень передбачений лише на період дії воєнного стану та виключно для сімей загиблих військовослужбовців, а також померлих, але внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовців.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17 березня 2025 року у справі № 280/2749/24.
Водночас при розгляді цієї адміністративної справи судом не встановлено, а представником позивачів не надано будь-яких доказів, які б підтверджували факт отримання ОСОБА_5 за період проходження служби поранень (контузії, травми, каліцтва), від яких могла настати його смерть.
Більше того, вище суд уже вказував на те, що 11 Регіональною військово-лікарською комісією встановлено, що причиною смерті ОСОБА_5 стало не поранення (контузія, травма, каліцтво), а захворювання у вигляді гострої серцево-судинної недостатності, ішемічної хвороби серця.
Таким чином, оскільки захворювання військовослужбовця ОСОБА_5 хоча і пов'язане із захистом Батьківщини, проте це не надає права членам його сім'ї на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до приписів Постанови № 168 в розмірі 15 000 000 гривень, оскільки фактичні обставини справи свідчать про те, що смерть військовослужбовця пов'язана саме із захворюванням, а не настала внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва).
Враховуючи те, що відповідно до висновку 11 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 28 червня 2023 року № 2194 ОСОБА_5 не мав поранень (контузій, травм, каліцтв), а загинув (помер) внаслідок захворювання, а тому він не належить до категорії загиблих та померлих внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовців, що давало б позивачам право на отримання допомоги у збільшеному розмірі.
За встановлених обставин слід дійти висновку, що Міністерство оборони України правомірно прийняло рішення про виплату позивачам одноразової грошової допомоги у визначеному законодавством розмірі 1 860 750 гривень у рівних частках кожному, що еквівалентно 750-кратному розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у якому помер ОСОБА_5 .
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, та докази, надані представника позивачів, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги не підлягають задоволенню.
З огляду на приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з відмовою в задоволенні позову відсутні підстави для відшкодування позивачам понесених ними витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_1 ) відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивачі:
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 )
ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 )
ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 )
ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8 )
Відповідач: Міністерство оборони України (місцезнаходження: 03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, буд. 6; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 00034022)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_9 )
Повний текст рішення суду складено 11.02.2026
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович