12 лютого 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 686/33444/25
Провадження № 33/820/102/26
Суддя Хмельницького апеляційного суду Топчій Т.В., розглянувши у відкритому засіданні в місті Хмельницькому за участю секретаря Мельничук К.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Біленького М.В., апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 грудня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, -
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини.
Постановою суду встановлено, що 09 листопада 2025 року о 15 год. 07 хв. на автодорозі Житомир-Чернівці, 192 км 560 м, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів) та від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 грудня 2025 року скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП, відносно нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стверджує, що за обставин, які вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, транспортним засобом «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , він не керував, водієм даного авто був його товариш ОСОБА_2 , при цьому посвідчення водія він пред'явив лише тому, що є законослухняним громадянином. Водночас, зауважує, що працівники поліції поводили себе агресивно, застосовували штовханину, незважаючи на те, що він неодноразово пояснював, що не є водієм.
Вважає, що твердження суду про те, що автомобілем марки «Mercedes-Benz» керував саме він, на тій підставі, що військовослужбовець його бачив у якості водія не відповідає дійсності, оскільки ні на одному відеозаписі не зафіксовано, що дійсно цей військовослужбовець бачив особу водія та може її ідентифікувати.
В той же час, зазначає, що працівник патрульної поліції не бачив, чи ОСОБА_3 був водієм чи пасажиром даного авто, отже підстав виключати його як водія транспортного засобу «Mercedes-Benz» не було. Отже, на його думку, посилання суду на те, що поліцейський назвав саме його як особу водія, є припущенням.
Звертає увагу і на те, що працівник поліції не назвав жодну ознаку алкогольного сп'яніння, а лише те, що він випивший, а тому підстав вважати їх наявність є помилкою. При цьому він не відмовлявся пройти тест на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Таким чином, на його думку, суд не перевірив усі наявні докази у справі, постановив рішення на основі припущень, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.
Позиції учасників апеляційного провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Під час апеляційного перегляду справи ОСОБА_1 та його захисник Біленький М.В. підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати постанову суду з підстав викладених у ній.
Заслухавши сторону захисту, перевіривши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Мотиви суду.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Вимоги ст.ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді дотримався зазначених вимог закону.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст. 130 ч. 1 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених як судом першої інстанції, так і апеляційним судом. Зокрема відомостями із:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №508145 від 09.11.2025, відповідно до якого 09 листопада 2025 року о 15 год. 07 хв. на автодорозі Житомир-Чернівці, 192 км 560 м, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів) та від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху (а.с.1);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2025 року в КНП «ХОЗЗНПД», в яких зафіксовано ознаки алкогольного сп'яніння виявлені у ОСОБА_1 , а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів хитка хода, поведінка, яка не відповідає обстановці (а.с.5-7);
- відеозаписами, на яких зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, у тому числі рух транспортного засобу «Mercedes-Benz», д.н.з. д.н.з. НОМЕР_1 , вимога про зупинку цього транспортного засобу працівником поліції за допомогою сигнального диска з червоним сигналом, на яку ОСОБА_1 не зупинився та з увімкненою аварійною сигналізацією продовжив рух, після чого на службовому транспортному засобі поліцейські наздогнали указаний транспортний засіб та виявили його на території автозаправної станції «Укрнафта», де ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння (а.с.11).
Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
За результатами апеляційного перегляду провадження апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, повно, всебічно та об'єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Посилання ОСОБА_1 на те, що на відеофайлах з нагрудних камер поліцейських не зафіксовано факт його керування транспортним засобом «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , тобто не підтверджено ідентифікацію його як водія, апеляційний суд вважає безпідставними та такими, що спростовуються дослідженими доказами по справі.
Як вбачається із відеозапису з нагрудної камери поліцейського (файл «clip-0») на 07-11 секундах від початку відтворення слідує, що поліцейський, у якого увімкнений відеореєстратор з короткої відстані від транспортного засобу за допомогою сигнального диска з червоним сигналом, декілька разів подає вимогу про його зупинку. На 11 секунді з початку відеозапису файлу clip-0 військовослужбовець повідомляє поліцейському, який зупиняв транспортний засіб, що водій «Пригнувся, бачив де він?» На 01 хв. 33 секунди з початку відеозапису файлу «clip-0» чоловік у сірій кофті, який потім назвався ОСОБА_2 повідомляє поліцейському, який зупиняв транспортний засіб, що він «сидів збоку» та те, що поліцейський це бачив. На 02 хв. 12 секунд з початку особа жіночої статі за вказівкою ОСОБА_1 із передньої панелі транспортного засобу бере та передає останньому посвідчення водія для надання працівнику поліції. Після чого, ОСОБА_1 пред'являє ці документи, зазначаючи, що йому немає чого боятися («clip-2» на 07 хв. 31 с.). Разом з тим, як вбачається із відеофайлу «clip-3» о 15:21:02 ОСОБА_1 підтвердив, що перебував за кермом транспортного засобу «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , а також пояснив, що віз машину на базу. Після чого, як стверджується із відеофайлу «clip-4» ОСОБА_1 неодноразово запитував у поліцейського: «Чи можна без 130? Чи можна, щоб інша особа взяла на себе вину?».
Відображені на відеозаписах відомості поряд із зверненням поліцейським до ОСОБА_1 як до водія, наявність у транспортному засобі на видному місці його документів, у тому числі посвідчення водія, а також підтвердження ним на окремому відеофайлі факту керування, на переконання апеляційного суду, свідчать, що саме він керував транспортним засобом «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи при цьому з ознаками алкогольного сп'яніння і розумів, що у разі його зупинки, вони будуть виявлені, у зв'язку із чим намагався вжити заходів для унеможливлення його ідентифікації як водія транспортного засобу.
Апеляційний суд вважає, що зафіксована на відеозаписах інформація є достатньою та підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджується з іншими наявними в матеріалах справи доказами. Отже, відеозапис місця події є належним та допустимим доказом по справі. Будь-яких порушень працівниками поліції при виконанні вимог ст.266 КУпАП та Інструкції №1452/735 при проведенні огляду ОСОБА_1 на встановлення факту перебування його в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом, апеляційним судом не встановлено.
Отже, доводи сторони захисту в частині недоведеності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , за обставин, які вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, задоволенню не підлягають. З аналогічних підстав підлягають відхиленню твердження ОСОБА_1 про те, що за кермом даного авто був його товариш ОСОБА_2 , оскільки такі аргументи спростовуються відеозаписами з нагрудної камери поліцейського.
Безпідставними є і посилання ОСОБА_1 на те, що працівник поліції не назвав жодну ознаку алкогольного сп'яніння, оскільки як вбачається із відеозапису з нагрудної камери поліцейського («clip-0» на 7 хв., «clip-5»), поліцейський повідомляє ОСОБА_1 , що він вбачає у нього ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів хитка хода, поведінка, яка не відповідає обстановці. Такі ж ознаки сп'яніння зафіксовані і в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2025 року в КНП «ХОЗЗНПД»(а.с.5-7).
Також, апеляційний суд вважає неспроможними доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся пройти тест на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку з огляду на наступне.
Із долучених відеозаписів убачається, що ОСОБА_1 протягом усього спілкування із працівниками поліції, які зупиняли транспортний засіб та із працівниками поліції, які у зв'язку із виникненням конфліктної ситуації із первинним екіпажем, прибули на місце події та здійснювали оформлення матеріалів про притягнення його до адміністративної відповідальності, намагався поставити у залежність проходження огляду на стан сп'яніння від того, чи існує відеозапис з фактом його керування, а не від власної позиції про готовність чи відмову від проходження такого огляду. У зв'язку із неодноразовими пропозиціями ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, поліцейські правильно оцінили його поведінку як відмову від проходження огляду, що зафіксували у протоколі про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення складений в силу ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписі, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Порушень вимог ст.256 КУпАП в редакції, що була чинною на час складання протоколу про адміністративне правопорушення, не встановлено. А відомостей, які піддавали б сумніву достовірність зазначених у протоколі даних про обставини вчинення правопорушення, у справі немає.
Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ст.130 ч.1 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає відомостям характеризуючим особу правопорушника.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, та підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 грудня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: