Справа № 461/3145/25 Головуючий у 1 інстанції Радченко В.Є.
Провадження № 22-ц/811/3270/25 Доповідач в 2-й інстанції Копняк С. М.
12 лютого 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Копняк С. М.,
суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В.,
секретар судового засідання - Федчун Н. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» на рішення Галицького районного суду м. Львова від 04 вересня 2025 року (повний текст рішення складено 12 вересня 2025 року) у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Меленчук Володимир Ігорович про визнання правочину недійсним, припинення права власності,
у квітні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (далі - ТОВ «Консалт Солюшенс») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просило суд:
- визнати недійсним договір дарування від 15 вересня 2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Береською Н. Р., за реєстровим № 363, в частині дарування ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1/5 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;
- припинити право власності ОСОБА_2 на 1/5 частки квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 123, 4 кв.м., яка належить їй на праві власності на підставі договору дарування від 15 вересня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Береською Н. Р., за реєстровим № 363.
В обґрунтуванням позову посилається на те, що 12.09.2008 між Акціонерним банком «Факторіал-Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредиту № 143-В/46, за умовами якого Кредитодавець надає Позичальнику кредитні кошти в розмірі 58 000 доларів США 00 центів, строком до 11.09.2013. 12.09.2008 між Банком та ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лаврик Т.Я., реєстр. № 698. Позивач стверджує, що після отримання кредитних коштів ОСОБА_1 порушувались умови кредитного договору та не сплачувалась заборгованість за кредитом. 27.05.2011 рішенням Галицького районного суду м. Львова у справі № 2-686/11 позов Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк» (який є правонаступником АБ «Факторіал-Банк») - задоволено. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк» заборгованість по невиконаним зобов'язанням в розмірі 562 163,30 гривень; Вирішено стягнути з ОСОБА_3 в користь Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк» заборгованість по невиконаним зобов'язанням в розмірі 562 163, 30 гривень, шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_3 . 15.09.2011 ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 здійснено безоплатне відчуження на користь ОСОБА_2 3/5 частини нерухомого майна, яка належала їм на праві спільної часткової власності, шляхом укладення Договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Береською Н. Р., реєстр. № 363. Позивач вважає, що ОСОБА_1 вчинив фраудаторний правочин на шкоду кредитору, з метою приховання цього майна від звернення стягнення на нього в майбутньому. При цьому, спірна частка квартири була безоплатно передана у власність рідній особі позичальника, що, на думку позивача, вказує на недобросовісні дії, направлені на уникнення від звернення стягнення на квартиру. Позивач зазначає, що за реалізацію предмета іпотеки стягувачу було перераховано 163 504, 47 грн, проте залишок заборгованості становить 398 658, 83 грн. Позивач вказує, що рішення Галицького районного суду м. Львова від 27.05.2011 у справі № 2-686/11 в частині стягнення боргу за кредитом з ОСОБА_1 у розмірі 398 658, 83 грн на даний час не виконано, позичальник ухиляється від виконання свого зобов'язання, чим порушує принцип обов'язковості виконання рішення суду. Тому позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 04 вересня 2025 року відмовлено в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Меленчук Володимир Ігорович про визнання правочину недійсним, припинення права власності.
Судові витрати позивача залишено за позивачем.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» на користь ОСОБА_2 витрати на правничу
Рішення суду оскаржило ТОВ «Консалт Солюшенс», подавши у вересні 2025 року через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Сихівського районного суду м. Львова від 04 вересня 2025 року, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Здійснити розподіл судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи в суді першої та апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвалюючи оскаржене рішення, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що у діях відповідача ОСОБА_1 відсутні ознаки вчинення фраудаторного правочину, а саме оспорюваного договору дарування, адже оцінка предмета іпотеки була здійснена станом на момент укладення договору іпотеки, а не станом на момент вчинення договору дарування. Фактично від реалізації предмета іпотеки кредитор отримав 163 504 грн 47 коп, що лише частково погасило заборгованість за рішенням суду. Поза увагою суду залишився той факт, що на момент укладення договору дарування вже було ухвалено рішення суду про стягнення кредитної заборгованості в розмірі, який також перевищував вартість предмета іпотеки. Про наведене беззаперечно був обізнаний ОСОБА_1 , однак вчинив оспорюваний правочин. Звертають увагу, що заборгованість за кредитом була частково погашена виключно за рахунок майна, яке належало не ОСОБА_1 , та майновому поручителю ОСОБА_3 . Особисто ОСОБА_1 протягом 14 років не погашено заборгованість за кредитом. Не враховано судом той факт, що після укладення спірного договору дарування, дарувальник залишився проживати в даній квартирі, що також підтверджує факт укладення цього договору «про людське око». Не погоджується заявник з висновками суду про те, що йому (або попередньому кредитору) щонайменше з 2011 року могло бути відомо про укладення спірного договору дарування, адже він не зобов'язаний здійснювати перевірку майнового стану позичальника та проводити моніторинг його дій щодо відчуження рухомого/нерухомого майна, адже згідно з умовами кредитного договору, укладеного ОСОБА_1 , саме він взяв на себе зобов'язання без письмової згоди кредитодавця не укладати договорів по одержанню нових позик і кредитів, а також не укладати договорів на розпорядження будь-яким рухомим та/або нерухомими майном та не надавати поручительств. Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу вважає, що такі стягнуто судом з позивача безпідставно, адже в матеріалах справи відсутні докази їх понесення, а також детальний опис наданих робіт. Зазначає, що стягнутий судом розмір цих витрат є неспівмірним із даною категорією справ, суттєво завищеним та не відповідає критерію розумності.
24 грудня 2025 року від ТОВ «Консалт Солюшенс» надійшла заява про відмову від апеляційної скарги та закриття провадження у справі, у зв'язку з врегулюванням спору в позасудовому порядку. У заяві зазначено про те, що заявнику відомі наслідки відмови від апеляційної скарги.
Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце її розгляду до суду апеляційної інстанції не з'явились, подали заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява ТОВ «Консалт Солюшенс» про відмову від апеляційної скарги та закриття провадження у справі підлягає до задоволення, з огляду на таке.
Згідно із пунктом 3 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Кожна особа несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з частиною четвертою статті 364 ЦПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення апеляційного провадження. За відмови від апеляційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження.
Відповідно до частини п'ятої вказаної статті у разі закриття апеляційного провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги на судове рішення, повторне оскарження цього рішення особою, що відмовилася від скарги, не допускається.
В силу вимог частини шостої статті 364 ЦПК України суд апеляційної інстанції має право не приймати відмову від скарги з підстав, визначених у частині п'ятій статті 206 ЦПК України, де зазначено, що суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Однак, підстав, передбачених частиною п'ятою статті 206 ЦПК України, для неприйняття відмови від апеляційної скарги у цій справі апеляційним судом не встановлено, заява підписана представником, повноваження якого як адвоката не обмежується, особи, які приєдналися до апеляційної скарги ТОВ «Консалт Солюшенс» у даній справі, відсутні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги. За приписами частини другої зазначеної статті про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
Враховуючи викладене та вимоги статті 13 ЦПК України, в якій закріплено принцип диспозитивності цивільного судочинства - розгляд цивільної справи не інакше як за зверненням фізичної чи юридичної особи, та закріплене в статті 364 цього Кодексу право особи, яка подала апеляційну скаргу, відмовитись від неї, а також відсутність підстав, визначених у частині п'ятій статті 206 цього Кодексу, для неприйняття судом такої відмови, колегія суддів дійшла висновку про прийняття відмови ТОВ «Консалт Солюшенс» від апеляційної скарги на рішення Галицького районного суду м.Львова від 04 вересня 2025 року, у зв'язку з чим апеляційне провадження в справі за їх апеляційною скаргою підлягає закриттю.
Керуючись статтями 13, 259, 260, 268, 362, 364, 367, 368, 381 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,
заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про відмову від апеляційної скарги задовольнити.
Прийняти відмову товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» від апеляційної скарги на рішення Галицького районного суду м.Львова від 04 вересня 2025 року.
Апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» на рішення Галицького районного суду м. Львова від 04 вересня 2025 року у справі за позовом за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Меленчук Володимир Ігорович про визнання правочину недійсним, припинення права власності закрити.
Роз'яснити товариству з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», що повторне оскарження рішення особою, що відмовилась від апеляційної скарги, не допускається.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 12 лютого 2026 року.
Головуючий С.М. Копняк
Судді: С.М. Бойко
А.В. Ніткевич