Дата документу 11.02.2026 Справа № 317/2655/25
Єдиний унікальний №317/2655/25 Головуючий у 1-й інстанції: Каряка Д. О.
Провадження № 22-ц/807/467/26 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.
11 лютого 2026 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідача суддів: Подліянової Г.С., Кухаря С.В., Онищенка Е.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника, адвоката Корсік Ярослава Ігоровича на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 14 листопада 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості донарахованого необлікованого об'єму природного газу, -
У травні 2025 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості донарахованого необлікованого об'єму природного газу.
В обгрунтування позову зазначає, що 23 січня 2024 року працівниками AT "Запоріжгаз" на об'єкті споживання, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 виявлено факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу) (Розділ XI глава 2 п.1 п.п. 3) та пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ не обліковується або обліковується некоректно; пломба гос. повірника не читається (Розділ ХІ глава 2 п.3 п.п.1). З урахуванням виявлених порушень представниками Оператора ГРМ складено акт про порушення N ZP 000466 від 23 січня 2024 року. Акт у порядку визначеному Кодексом газорозподільних систем підписано працівниками AT «Запоріжгаз» та ОСОБА_1 без зауважень та заперечень.
23 січня 2024 року лічильник було демонтовано для проведення його експертизи, про що складено протокол N 000190 демонтажу та направлення засобу вимірювальної техніки для проведення експертизи, який підписано представниками Оператора ГРМ та споживачем ОСОБА_1 .. За фактом підписання протоколу зауважень споживачем до протоколу не внесені. 29 січня 2024 року за результатами проведеної експертизи, комісією, виявлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ: при візуальному огляді пломб виявлено, що розміри та штрафи літер, цифр та елементів відбитку тавр про повірку ЗВТ на пломбі, встановленій на лічильнику (правий бік лічильного механізму), не відповідають встановленому зразку. Наявний доступ в роботу лічильного механізму. Внаслідок виявлених порушень здійснюється викривлення даних обліку природного газу. Витрата природного газу комерційним ВОГ обліковується з порушенням законодавства. ЗВТ експлуатується з порушенням законодавства. Під час проведення експертизи застосовувалась фото фіксація. Лічильник не придатний до подальшої експлуатації. лічильник поміщено в пакет, опломбовано пломбою №R38339364, повернуто споживачу. Результати експертизи викладені в акті N 0037 експертизи лічильника газу від 29 січня 2024 року.
За фактом втручання відповідача в роботу ЗВТ, комісією АТ «Запоріжгаз» з розгляду актів про порушення, було прийнято рішення про задоволення акту про порушення №ZP 000466 від 23.01.2024 року частково, а саме в частині несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, що відображено у протоколі №228 від 27.02.2024 року. Споживач ОСОБА_1 будучи присутнім на засіданні комісії написав свої зауваження, що з несанкціонованим втручанням в роботу приладу не згоден.
З урахуванням факту несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ, комісією АТ «Запоріжгаз» з розгляду актів про порушення, було прийнято рішення про часткове задоволення Акту про порушення №ZP 000466 від 23.01.2024 року, а саме в частині несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, що відображено у протоколі №228 від 27.02.2024 року. Після проведення експертизи проведено позачергову повірку лічильника. За результатами повірки лічильника визнано непридатним до подальшої експлуатації, що відображено в протоколі повірки ДП «Запоріжжястандартметрологія» від 29 січня 2024 року №0037 та довідці ДП «Запоріжжястандартметрологія» про непридатність законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки №ЗП 3-0764-24 від 29 січня 2024 року. Вартість не облікованого (донарахованого)об'єму (обсягу) природного газу склала 43 138,81 грн.
АТ "Запорріжгаз" на адресу відповідачів рекомендованим листом з повідомленням направлено Акт-розрахунок необлікованого об'єму природного газу і його вартість та рахунок на оплату необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу та його вартості, з пропозицією погашення вартості не облікованого об'єму природного газу у сумі 43 138,81 грн протягом 10 днів, однак на день подання позову заборгованість не погашена.
Зважаючи на вищевикладене позивач просить стягнути з відповідача вартість донарахованого не облікованого об'єму природного газу у розмірі 43 138,81 грн та судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 3 028, 00 грн.
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 14 листопада 2025 року позов задоволено.
Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» вартість донарахованого необлікованого об'єму природного газу у сумі 43 138, 81 гривень.
Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» в рахунок повернення сплаченого судового збору 3028,00 гривень.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Корсік Ярослава Ігоровича подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 14 листопада 2025 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції не врахував, що відсутні підстави для відповідальності за виявлені пошкодження ЗВТ у зв'язка з тим, що строк повірки (міжповірочний інтервал) Газового лічильника сплинув 12.09.2019, в результаті несвоєчасного проведення позивачем періодичної повірки газового лічильника тавро на пломбі могло втратити свою якість, що унеможливило його ідентифікацію (зчитування інформації). Позивач, як суб'єкт господарювання, який надає послуги із газопостачання, несе відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки газового лічильника; позивач не зазначає яким саме вимогам не відповідає тавро про повірку ЗВТ на пломбі; позивач не перевіряв факт втручання в лічильний механізм, в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт втручання в лічильний механізм та зазначають характер цього втручання, а тому нарахування позивачу пов'язаних з цим втручанням збитків відповідно до п.1.3 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем є безпідставними; позивачем безпідставно нараховано 1011,27 м.куб. природного газу вартістю 7654,29 грн за неопалювальний період з 23.07.2023 по 30.09.2023 нібито за використанням відповідачем опалювальних приладів, що не підтверджено жодним доказом.
Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу АТ «Запоріжгаз» зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з'ясовано їх правову природу та як наслідок ухвалено обгрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими. В зв'язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
В силу вимог ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2026 року це 99 840 грн (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 328, 00 грн (3 328, 00 грн Х 30 = 99 840 грн), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до п.п.1,2 ч. 1, ч.2 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, зокрема: малозначні справи, що виникають з трудових відносин. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Встановлено, що ціна позову в даній справі становить 43 138,81 грн, що не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Апеляційний суд урахував ціну та предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства та дійшов висновку, що дана справа є незначної складності, ціна позову якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зазначена справа відповідно до п. п.1 , 2 ч. 1 ст. 274 ЦПК України може розглядатися в порядку спрощеного провадження, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України, не належить до виключень із цієї категорії відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України.
Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення зазначеним вимогам відповідає.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідач, який є абонентом та споживачем природного газу і споживачем послуг АТ «Запоріжгаз» за адресою: АДРЕСА_1 , несе відповідальність за збереження та цілісність лічильника газу.
Наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами (актом експертизи N 0037 від 29.01.2024, актом про порушення N ZP 000466 від 23.01.2024 та висновком за результатами експертної повірки лічильника №0037 від 29 січня 2024) підтверджується несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, внаслідок чого відповідачем здійснювалось використання природного газу з порушенням вимог законодавства, що є підставою для покладення на споживача відповідальності за виявлене порушення.
Відповідачем, в свою чергу, не було наведено належних і допустимих доказів, які б безспірно свідчили про неправомірні дії працівників АТ "Запоріжгаз" при проведенні перевірки лічильника газу за адресою його проживання, експертизи останнього з метою перевірки факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, нарахуванні вартості необлікованого об'єму та вартості природного газу.
У зв'язку з чим за розрахунком відповідача, вартість необлікованого природного газу за період з 23.07.2023 року по 21.01.2024 рокускладає - 43 138,81 грн, при цьому жодного іншого розрахунку, стороною відповідача не надано та правильність розрахунку не спростована. На адресу відповідача було надіслано повідомлення щодо погашення вартості необлікованрого об'єму природного газу на суму 43 138,81 грн, яке ним залишено без виконання, тому суд прийшов до висновку, що є правові підстави для задоволення позову.
З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погоджується, оскільки вони не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Судом встановлено, що відповідно до довідки сільського голови Виконавчого комітету Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 29 травня 2025 за вих. №1501/08-27, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.29).
Отже, ОСОБА_1 зареєстрований та проживає у будинку АДРЕСА_1 , а отже є побутовим споживачем природного газу за вказаною адресою.
Вказаний будинок газифікований та забезпечений лічильником газу типу G4 Самгаз 2004 (RS/2001-1 LА) зав. № 2488877, 2004 року випуску.
Зазначений лічильник встановлено та прийнято до експлуатації 12 вересня 2011 року, що підтверджується Актом № 9251 встановлення побутового лічильника газу після повірки, ремонту який підписано представниками Оператора ГРМ та споживачем ОСОБА_1 о/р НОМЕР_1 . У відповідності до зазначеного акту споживач взяв на себе відповідальність забезпечити експлуатацію лічильника відповідно до вимог заводу-виробника на даний тип лічильника і правилам безпеки систем газопостачання (а.с.9).
23 січня 2024 року працівниками АТ «Запоріжгаз» на об'єкті споживання відповідача, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено факт несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ (розділ ХI глава 2 п. 1 п.п. 3), пошкодження ЗВТ (лічильника) газу або роботи комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно (розділ ХI Глава 2 п. 3, п.п. 1), а саме пломба госповірника не читається, про що складено акт про порушення № ZP 000466 від 23 січня 2024 року, що підписаний працівниками АТ «Запоріжгаз» в присутності споживача ОСОБА_1 , будь-яких зауважень відповідача зазначений акт не містить (а.с.10-11).
23 січня 2024 року лічильник демонтовано для проведення його експертизи, про що складений протокол № 000190 демонтажу та направлення засобу вимірювальної техніки для проведення експертизи, який підписано представниками Оператора ГРМ та споживачем. За Фактом підписання протоколу зауважень споживачем ОСОБА_2 до протоколу не внесені (а.с.12).
За результатами проведеної експертизи було складено Акт № 0037 від 29 січня 2024 року, яким було виявлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ: при візуальному огляді пломб виявлено, що розміри та шрифти літер, цифр та елюентів відбитку тавра про повірку ЗВТ на пломбі, встановленій на лічильнику (правий бік лічильного механізму), не відповідають встановленому зразку. Наявний доступ в роботу лічильного механізму. В наслідок виявлених порушень здійснюється викривлення даних обліку природного газу. Витрата природного газу комерційним ВОГ обліковується з порушенням законодавства. ЗВТ експлуатується з порушенням законодавства. Під час проведення експертизи застосовувалась фото фіксація. Лічильник не придатний до подальшої експлуатації. Лічильник поміщено в пакет, опломбовано пломбою № R38339364, повернуто споживачу. Даний акт експертизи лічильника споживач ОСОБА_1 підписав та зазначив, що з висновком не згодний, якогось втручання не було (а.с.13-14).
Відповідно до протоколу повірки № 0037 від 29 січня 2024 року вбачається, що за результатам позачергової повірки похибка лічильника, за об'ємної витрати становить: Qmax=5.9, 0,2Qmax=1.2; Qmin: 0,040 (а.с.17).
Відповідно до Довідки ДП «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №3П-0764-24 від 29.01.2024, вбачається, що ЗВТ- лічильник газу G-4 Самгаз RS/2001-2LA, Зав. № 2488877, виробник ТОВ «Самгаз»-Рівне, за результатами повірки не відповідає вимогам ДСТУ 9035:2020. Підстави для визнання ЗВТ непридатним: не відповідає п.11.4 Методики повірки (Основна відносна похибка перевищує допустиме значення) (а.с.74).
Комісією АТ «Запоріжгаз» з розгляду актів про порушення, було прийнято рішення про часткове задоволення акту про порушення № ZP 000466 від 23 січня 2024 року в частині несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, що відображено у протоколі № 228 від 27 лютого 2024 року, який споживач ОСОБА_1 підписав із зауваженнями, що з несанкціонованим втручанням в роботу приладу не згоден (а.с.18-19).
У подальшому, АТ «Запоріжгаз» було складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу і його вартості за період з 23 липня 2023 року по 22 січня 2024 року на суму 43 138,81 грн (а.с.20-22).
АТ «Запоріжгаз» на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням направлено Акт-розрахунок необлікованого об'єму природного газу і його вартість та рахунок на оплату необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу та його вартості, з пропозицією погашення вартості не облікованого об'єму природного газу у сумі 43 138,81 грн протягом 10 днів, однак на день подання позову заборгованість не погашена (а.с.24,26).
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_1 є абонентом та споживачем природного газу і споживачем послуг АТ «Запоріжгаз» за адресою: АДРЕСА_1 .
З 01.11.2016 введено в дію Закон України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 № 329-VІІІ, яким визначено правові засади функціонування ринку природного газу України. У відповідності до статті 38 Закону права та обов'язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу. У відповідності до статті 38 Закону права та обов'язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу.
Згідно пп. 11 п. ст. 1, п. 1 ст. 41 Закону, Кодекс ГРС це правила експлуатації та доступу до газорозподільної системи, що затверджуються Регулятором. За приписами статті 40 Закону, розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.
У відповідності до вищевказаних вимог діючого законодавства з 01.07.2015 Публічне акціонерне товариство з газопостачання та газифікації «Запоріжгаз» здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності та користуванні, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління. В розумінні Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу газорозподільних систем ПАТ «Запоріжгаз» (перейменоване в АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз») серед суб'єктів ринку природного газу, кваліфікується як Оператор газорозподільної системи.
Пунктом 1 та 2 гл. 1 розд. VI Кодексу ГРС передбачено, що суб'єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.
Абзацом 2 п. 1 гл. 3 розд. VI Кодексу ГРС передбачено, що Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт.
За п. 3 гл. 3 розд. VI Кодексу ГРС договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641,642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору (п. 4 гл. 3 розд. VI Кодексу ГРС).
Пунктом 7 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначено, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.
У відповідності до пункту 2.3. Договору при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором. Сторони зобов'язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов'язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розмішена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього Договору та Кодексу газорозподільних систем.
Судом встановлено, що між АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» та відповідачем склалися відносини, що випливають з договору розподілу природного газу, в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем.
Правовідносини між газорозподільними підприємствами та споживачами природного газу (населенням) урегульовано статтею 714 Цивільного кодексу України, Кодексом ГРС, Законами України «Про захист прав споживачів», «Про житлово-комунальні послуги», «Про метрологію та метрологічну діяльність», «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», а також договором про приєднання споживача до газорозподільної системи.
Згідно з частиною першою статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Статтею 13 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що споживач зобов'язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу. У разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач несе відповідальність згідно із законом.
Відповідно до абзацу 3 частини 3 статті 18 Закону України "Про ринок природного газу", вимоги до складових частин вузла обліку природного газу, правил експлуатації приладів обліку, порядку вимірювання обсягів та визначення якості природного газу визначаються технічними регламентами та нормами, правилами, що встановлюються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі.
Відповідно до статті 59 Закону України "Про ринок природного газу" суб'єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.
Правопорушеннями на ринку природного газу є, зокрема, несанкціонований відбір природного газу.
Відносини між газорозподільними підприємствами та фізичними особами (населенням) - споживачами газу регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30 вересня 2015 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1379/27824.
Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС несанкціонований відбір природного газу - це відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу XI Кодекс ГРМ до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу у оператора газорозподільної системи (далі - ГРМ) (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належить, зокрема, несанкціоноване втручання в роботу засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ), зокрема лічильника газу.
Несанкціоноване втручання в роботу засобу вимірювальної техніки (ЗВТ)/лічильника газу - це втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.
Вузол обліку природного газу/вузол обліку/ВОГ - сукупність засобів вимірювальної техніки, зокрема лічильник газу або звужуючий пристрій, та допоміжних засобів, призначених для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об'єму природного газу зведених до стандартних умов, визначених законодавством (п. 4 глави 1 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем).
Пошкодження ЗВТ/ лічильника газу згідно п. 4 глави розділу 1 Кодексу ГРС це механічне пошкодження цілісності конструкції комерційного ВОГ та/або його складових, зокрема корпусу, скла, кріплення, захисних елементів, ліній з'єднання.
Експертиза засобу вимірювальної техніки/експертиза пломб - це комплекс заходів, які здійснюються комісією з проведення експертизи ЗВТ та пломб, яка затверджується наказом оператора ГРМ, або суб'єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України "Про судову експертизу", з метою отримання даних щодо відповідності засобу вимірювальної техніки/пломб параметрам, визначеним їх виробниками, умовам монтажу та експлуатації, їх цілісності чи відповідності метрологічним характеристикам, а також пересвідчення у відсутності інших ознак впливу на засіб вимірювальної техніки/пломбу, які можуть свідчити про втручання в засіб вимірювальної техніки/пломбу та викривлення результатів вимірювання.
Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу у оператора газорозподільної системи (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, зокрема лічильника газу.
За збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені, що має бути зафіксовано у відповідному акті про пломбування (пункт 4 глави 6 розділу Х Кодексу газорозподільних систем).
Згідно з пунктом 1 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС суміжні суб'єкти ринку природного газу, зокрема оператор ГРМ та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об'єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо: 1) відповідності умовам експлуатації та узгодженій проектній документації чи умовам договору; 2) працездатності та/або придатності ЗВТ до застосування на підставі результатів перевірки їх метрологічних характеристик, зокрема загальної похибки вимірювання; 3) відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб; 4) відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу; 5) перевірки стану підвідного газопроводу, зокрема способу прокладання та відсутності можливості відбору газу поза вузлом обліку, в тому числі шляхом обстеження газопроводів приладовим методом на предмет відсутності підключень до підземних та надземних підвідних, розподільчих та транзитних газових мереж поза комерційним ВОГ, візуального обстеження способів монтажу і обв'язки газового та газорегулюючого обладнання; 6) відсутності несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок чого може перевищуватися діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).
У разі виявлення оператором ГРС несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об'єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об'ємами споживання природного газу населенням (додаток Х цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення. (пункт 1 глави 3 розділу XI Кодексу ГРС).
Згідно з пунктом 1 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником оператора ГРС складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 11 до цього Кодексу.
Пунктом 3.1.3 Положення про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 року N 619 (далі - Положення), встановлено, що лічильники газу під час експлуатації підлягають експертизі у разі виявлення представником газопостачальної (газотранспортної) організації: невідповідності показів лічильника об'ємам газу, використаних газовими приладами та пристроями споживача; ознак порушень конструкції лічильника газу, у тому числі справності лічильного механізму, або порушень у роботі лічильника; ознак зняття мастичних пломб або порушення повірочного тавра; зриву або пошкодження пломб газопостачальної (газотранспортної) організації на лічильнику газу або на патрубках лічильника; пристроїв, які застосовані для навмисного заниження показів лічильника газу.
Згідно з пунктом 3.2.2 Положення у разі виявлення представником газопостачальної (газотранспортної) організації ознак порушень, зазначених у підпункті 3.1.3 цього Положення, складається акт про виявлені порушення. Акт про виявлені порушення складається у двох примірниках та підписується представником газопостачальної (газотранспортної) організації та споживачем, що є підставою для проведення експертизи лічильника газу та відшкодування збитків.
Демонтаж лічильника газу проводиться у присутності споживача представником газопостачальної (газотранспортної) організації, якому в установленому порядку надано право виконувати монтажні роботи (абзац перший пункту 3.2.4 Положення).
Згідно з пунктом 3.3.1 Положення експертизу лічильника газу проводить комісія, яка призначається наказом по газопостачальній (газотранспортній) організації.
У разі відсутності споживача або вповноваженої ним особи при проведенні експертизи (у визначених в акті про демонтаж лічильника газу місці, даті та часі) така експертиза проводиться без присутності споживача або вповноваженої ним особи (пункт 3.3.2 Положення).
Пунктом 2.1 Положення визначено, що експертиза лічильника газу - комплекс дій, які проводяться з метою установлення придатності лічильника газу до застосування у разі сумніву в цьому споживача або постачальника газу.
Відповідно до пункту 11 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково) або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.
При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
Відповідно до пункту 3 глави 6 розділу XI Кодексу ГРС у разі, якщо між оператором ГРС і споживачем не досягнуто згоди щодо компенсації споживачу завданих збитків чи перерахунку наданих послуг, спірні питання вирішуються в судовому порядку.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог АТ «Запоріжгаз», суд першої інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку, що АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» довело належними і допустимими доказами факт несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ: при візуальному огляді пломб виявлено, що розміри та шрифти літер, цифр та елюентів відбитку тавра про повірку ЗВТ на пломбі, встановленій на лічильнику (правий бік лічильного механізму), не відповідають встановленому зразку. Наявний доступ в роботу лічильного механізму. В наслідок виявлених порушень здійснюється викривлення даних обліку природного газу. Витрата природного газу комерційним ВОГ обліковується з порушенням законодавства. ЗВТ експлуатується з порушенням законодавства. Під час проведення експертизи застосовувалась фото фіксація. Лічильник не придатний до подальшої експлуатації. Згідно з п.11 гл. 5 розділу ХІ Кодексу ГРС, розрахунок здійснений за цінами закупівлі природного газу протягом періоду необлікованого природного газу. Згідно розрахунку, об'єм донарахованого газу становить 1526,7 м3, вартість необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу склала 43 138,81 грн. Правильність розрахунку відповідачем не спростовується. Відтак, акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу і його вартості на суму 43 138,81 грн. проведений позивачем з дотриманням норм чинного Кодексу ГРС. Підставою для здійснення нарахування (донарахування) об'єму необлікованого природного газу був факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ. Отже, з ОСОБА_1 підлягає до стягнення вартість необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу у розмірі 43 138,81 грн, розмір якої не спростовано ОСОБА_1 ..
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 не наведено належних аргументів, які б безспірно свідчили про неправомірні дії працівників АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» при проведенні перевірки лічильника газу за адресою проживання споживача, його експертизи з метою перевірки факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, нарахуванні вартості необлікованого об'єму природного газу.
Отже, правильним є висновок суду, що дії АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» щодо нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу у зв'язку з виявленим порушенням (несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ) є такими, що відповідають нормам пункту 1 глави 2 та пункту 1 глави 3 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем.
Доводи апеляційної скарги про те, що судове рішення ухвалене на підставі неналежного та недопустимого доказу, є необґрунтованими, оскільки фактично зводяться до незгоди заявника з актом експертизи ЗВТ від 29 січня 2024 року № 0037 та оцінкою зазначеного доказу, наданою судом першої інстанції, яку ОСОБА_1 не спростував.
Аргументи апеляційної скарги щодо недоведеності викривлення даних обліку природного газу є неспроможними позаяк протокол повірки ДП «Запоріжжя стандартметрологія» від 29 січня 2022 року № 0037 та довідка ДП Запоріжжя стандартметрологія» про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № ЗП 2-0764-24 від 29 січня 2022 року є належними та допустимими доказами, які підтверджують викривлення даних обліку природного газу внаслідок несанкціонованого втручання.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 лютого 2023 року у справі № 210/7480/21.
Аргументи апеляційної скарги про те, що відповідачем будь-яких втручань в роботу ЗВТ не здійснювалось, а отже вина відповідача у несанкціонованому втручанні в роботу ЗВТ не доведена, є безпідставними, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 3 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ, споживач зобов'язаний своєчасно, але не пізніше ніж у місячний строк письмово повідомляти Оператора ГРМ про всі зміни, що стосуються видів споживання газу, та/або опалювальної площі, та/або кількості осіб, зареєстрованих на його об'єкті.
Згідно з Актом № 9251 від 12.09.2011 року про встановлення побутового лічильника газу після виконання повірки, ремонту за адресою: АДРЕСА_2 у будинку, власником якого є ОСОБА_1 , встановлено лічильник, який опломбовано пломбою № 5387001 (а.с.9).
Відповідно до довідки сільського голови Виконавчого комітету Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 29 травня 2025 за вих. №1501/08-27, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.29).
Згідно з пунктом 4 глави 6 розділу X Кодексу ГРС за збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені, що має бути зафіксовано у відповідному акті про пломбування.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що саме споживач природного газу, несе відповідальність за збереження і цілісність вузла обліку природного газу (ВОГ), навіть у тому разі, якщо несанкціоновані заходи, здійснені не споживачем, а іншою особою, внаслідок яких здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу (близький за змістом висновок, викладений Верховним Судом у постановах від 02 липня 2019 року у справі N 904/2741/18, від 18 травня 2021 року у справі N 902/417/20, від 11 серпня 2021 року у справі N 927/89/18).
Тож, зважаючи на зазначені правові приписи законодавства України відповідач несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним дій, в даному випадку - не звернення до Оператора ГРМ про проведення своєчасно повірки лічильника газу.
Відповідно до акту N 9251 остання повірка лічильника газу G-4 Самгаз, 2004 року випуску була здійснена 12.09.2011 року. В акті також зазначено, що абонент попереджений, що відповідальність за збереження і цілісність встановлених у споживача лічильнику газу та пломб на ньому несе споживач (а.с.9).
Законодавством встановлена періодичність проведення планової повірки, цей інтервал зазначається у паспорті приладу.
Відповідачем не було доведено, що несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ було здійснено іншим споживачем, крім того, інших належних та допустимих доказів, які б спростовували Акт N 0037 експертизи лічильника газу від 29 січня 2024 року або акт-розрахунок не облікованого об'єму природного газу і його вартості, або доказів, які б свідчили про суттєві порушення під час здійснення перевірки газового лічильника та які б могли вплинути на її результати, як суду першої, так і суду апеляційної інстанції надано не було.
Аргументи апеляційної скарги щодо недоведеності факту несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ є безпідставними.
Аргументи апелянта, що суб'єкт господарювання, який надає послуги із газопостачання, несе відповідальність за несвоєчасність проведення періодичної повірки газового лічильника, не заслуговують на увагу, так позивач, як суб'єкт господарювання - Оператор ГРМ не надає послуги із газопостачання, та навіть у випадку прострочення терміну повірки ЗВТ, то таке прострочення не має будь-яких юридичних наслідків у випадку недотримання з вини Оператора ГРМ строків періодичної повірки лічильника газу при виявленні у побутового споживача пошкодження лічильника газу та/або пломб на ньому та/або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу розрахунки, передбачені главою 3 розділу ХІ Кодексу ГРМ.
Доводи апеляційної скарги що позивач не зазначає яким саме вимогам не відповідає тавро про повірку ЗВТ на пломбі, не заслуговують на увагу, виходячи з наступного. Вимоги щодо повірочних тавр встановлені ДСТУ 3968-2000 «Метрологія. Тавра повір очні та калібрувальні. Правила виготовлення, застосування і зберігання», що затверджені та надано чинності наказом Держстандарту України від 30.04.2002 № 268 (далі - 3968-2000), що повірочні тавра повинні мати: круглу форму - для вчених зберігачів та державних повірників (додаток Б; 1-10); трикутну форму - для повірників (Додаток Б 1А-10А). У відповідно до п.2.6 ДСТУ 3968-2000, повір очне тавро повинно містити: основний елемент малого герба України - тризуб; дві останні цифри року застосування тавра - для металевих та каучукових тавр; рік застосування тавра - для тавр-етикеток; шифр організації або підприємства, що здійснює повірку; індивідуальний знак повірника (за потреби). Зазначене ДСТУ 3968-2000 є загально доступним та оприлюднено у встановлений законодавством України, тому експерта комісія, що проводила експертизу лічильника газу типу G-4 «Самгаз RS/2001-2LA» зав.№2488877, 2004 року виготовлення, керувалася саме цим стандартом при візуальному огляді пломб на вказаному лічильнику газу, внаслідок чого було встановлено, що розміри та шрифти літер, цифр та елементів відбитку тавра про повірку ЗВТ на пломбі, встановленій на лічильнику (правий бік лічильного механізму), не відповідають встановленому зразку.
Розділу І Кодексу ГРМ визначено, що несанкціонованим втручанням в роботу ЗВТ (лічильника газу) - втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрати (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку необліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводить до викривлення даних обліку природного газу. Пошкодження пломб це відсутність чи пошкодження цілісності пломб, пломбу вального матеріалу, на якому встановлено пломби (дріт, кордова нитка тощо), гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал, у тому числі відсутність чи пошкодження на ЗВТ (лічильника газу) пломб з відбитками тавр про їх повірку або індикаторів дії впливу постійного магнітного поля, або підтверджений факт підробки пломби за умови наявності акта про пломбування (іншого документа, що підтверджує факт пломбування і передачу на збереження ЗВТ / лічильника газу та установлених пломб і магнітних індикаторів).
В даному випадку, несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу типу G-4 «Самгаз RS/2001-2LA» зав.№2488877, 2004 року виготовлення, характеризується пошкодженням пломби з відбитком тавра про повірку такого ЗВТ, що виразилося у не відповідності встановленому зразку (ДСТУ 3968-2000), а саме розміри та шрифти літер, цифр та елементів відбитку тавра про повірку ЗВТ на пломбі, встановленій на лічильнику (правий бік лічильного механізму); що складає окремий склад порушення і не потребує додаткової кваліфікації. Відсутність (пошкодження) пломби з тавром повірника не дає можливості використовувати лічильник, як засіб вимірювальної техніки, і вказує на факт несанкціонованого втручання.
Доводи апеляційної скарги щодо факту прострочення періодичної повірки ЗВТ з вини оператора ГРМ не звільняє споживача від відповідальності у разі встановлення факту несанкціонованого втручання споживача в роботу комерційного ВОГ чи ЗВТ, оскільки факт прострочення повірки не має обов'язковим наслідком порушення обліку природного газу (частковий облік), проте як для несанкціонованого втручання такий юридичний наслідок як некоректний облік природного газу засобами ЗВТ є обов'язковим.
Доводи апеляційної скарги щодо неправомірного нарахування позивачем суми в неопалювальний період, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п. 4 Глави 1 Розділу I Кодексу ГРМ, опалювальний період триває з 01 жовтня по 30 квітня включно. У примітках до Додатку 19 до Кодексу ГРМ зазначено, якщо споживач (фізична особа) використовував в неопалювальний період опалювальні прилади (крім опалювально-варильних печей чи кухонних вогнищ), граничний обсяг споживання має становити 30 відсотків від граничного обсягу в опалювальний період. Відповідно до абзацу 5 пункту 3 Глави 4 Розділу IX Кодексу ГРС, якщо на певний період, зокрема, в неопалювальний період споживач не планує використовувати природний газ та бажає щоб за його об'єктом чи окремим газовим приладом не здійснювалося нарахування за нормами споживання, він має письмово звернутися із заявою до Оператора ГРМ про припинення розподілу природного газу на об'єкт споживача або на окремий газовий прилад. У разі отримання такої заяви Оператор ГРМ протягом п'яти робочих днів у міській місцевості та десяти робочих днів у сільській місцевості з дня реєстрації заяви зобов'язаний здійснити відповідне припинення (обмеження) розподілу природного газу на об'єкт (газовий прилад) споживача шляхом закриття та опломбування в установленому законодавством порядку запірних пристроїв. У відповідності до пункту 5 розділу 7 Глави VI Кодексу ГРС припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) споживачу здійснюється, зокрема, шляхом перекриття запірних пристроїв або встановлення інвентарної заглушки та їх опломбування. Абзацом 3 пункту 7 розділу 7 Глави VІ Кодексу ГРС постачання/розподіл природного газу вважається припиненим за умови наявності пломб Оператора ГРМ на запірних пристроях, інвентарних заглушках тощо, що зафіксовано відповідним актом. Враховуючи, що відповідач не звертався до товариства з відповідною заявою, АТ «Запоріжгаз» правомірно нараховано 30 від граничного обсягу споживання природного газу в опалювальний період, так як таке нарахування встановлено нормативним актом і незалежно від того чи користувався споживач опалювальними приладами чи ні. Так, суд першої інстанції врахував висновки щодо застосування відповідних норм права, а саме розрахунку 30% споживання природного газу в літній період, що викладені в постанові Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі №942/1721/19. Отже, в наданому позивачем розрахунку облікованого 30% споживання газу в літній період опалювальним приладом, що відповідає граничним об'ємам споживання природного газу населення у разі порушення вимог Кодексу газорозподільних систем. При цьому безпідставним є посилання скаржника на відсутність доказів здійснення споживачем опалення в літній період, оскільки в установленому порядку від'єднання від газопроводу опалювального пристрою не здійснювалось.
З огляду на зазначене, оскаржуване рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 14 листопада 2025 року відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Тож, наведені в апеляційній скарзі доводи щодо суті спору не спростовують правильність висновків суду першої інстанції у оскаржуваному судовому рішенні.
Оскільки правильність висновків суду першої інстанції у цій справі не спростовано доводами апеляційної скарги, оскаржуване судове рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, то апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Корсік Я.І. підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін з підстав, передбачених статтею 375 ЦПК України.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
З огляду на те, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.
Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника, адвоката Корсік Ярослава Ігоровича - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького районного суду м. Запоріжжя від 14 листопада 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови,лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Повна постанова складена 11 лютого 2026 року.
Головуючий, суддя Суддя Суддя
Подліянова Г.С. Кухар С.В. Онищенко Е.А.