Справа № 307/2809/25
Провадження № 22-ц/4806/6/26
про залишення апеляційної скарги без руху
26 січня 2026 року м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Собослой Г.Г., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник -адвокат Пітух Василь Іванович, на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 04 грудня 2025 року у справі № 307/2809/25 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
Відповідачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Пітух В.І., 30.12.2025 (відповідно до штемпелю на поштовому конверті) подала апеляційну скаргу на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 04 грудня 2025 року у справі № 307/2809/25.
Вказану справу витребувано із Тячівського районного суду Закарпатської області.
До апеляційної скарги ОСОБА_1 додано клопотання про відстрочення сплати судового збору в порядку ст. 136 ЦПК України. Клопотання мотивує тим, що скаржниця є пенсіонеркою, має ряд тяжких захворювань серця, на праві власності єдине житло - предмет іпотеки, яке перебуває в аварійному стані, а сума судового збору у розмірі 32 494,53 грн є надмірно великою та такою, що перешкоджає доступу апелянту до судочинства. Посилаючись на зазначене, практику Верховного Суду, просила суд на підставі статті 8 ЗУ «Про судовий збір» звільнити або відстрочити сплату судового збору.
Щодо звільнення чи відстрочення від сплати судового збору слід зазначити наступне.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає із положень Конституції України.
Водночас, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя. Судовий збір є таким собі обмежувальним заходом, який попереджає подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів.
Звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, що статтею 129 Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддя - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Слід зазначити, що частиною 2 статті 133 ЦПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення/відстрочення від сплати та повернення судового збору визначено ЗУ «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року зі змінами.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначає, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи (частина третя статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
Крім цього, передбачена статтею 8 ЗУ «Про судовий збір» можливість звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком й застосовується, як правило, у виключних випадках.
Відповідно п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року №10 єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). ... Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniatv. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.
Основна умова, за якою може мати місце відстрочка чи розстрочка, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати - це майновий стан сторони, який повинен бути підтверджений суду достовірними доказами.
На підтвердження скрутного матеріального становища скаржниця надає довідку про доходи видану ЦНАП Тячівської міської ради Закарпатської області, сума доходів якої за період з 01.01.2023 по 31.12.2025 становить 180421,15 грн (пенсія). Довідка видана для звернення за отриманням соціальних послуг.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта - інформаційна довідка № 458722761 від 29.12.2025 встановлено, що іншого майна, окрім предмету іпотеки ОСОБА_1 не має.
Втім враховуючи обставини справи та надані заявницею докази, без додаткових відомостей, як то наявність/відсутність банківських рахунків, зокрема депозитних, наявність/відсутність рухомого майна, укладення прибуткових правочинів (оренда, суборенда, купівлі-продажу, тощо), довідки про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, довідки фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, документів про отримання чи неотримання інших видів доходу, не дають підстав для безумовного висновку щодо майнового стану заявника (подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 вересня 2024 року у справі № 276/622/16).
При цьому, суд відхиляє посилання заявниці на окремі процесцальні ухвали Верховного Суду у подібних питаннях та зауважує, що постанови ВС/КЦС у справі № 761/37888/15-ц від 25 квітня 2019 року не існує, у цій справі наявна відповідна ухвала суду. Згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд апеляційної інстанції при виборі і застосуванні норм права враховує висновки викладені саме у постановах Верховного Суду, тоді як процесуальні ухвали Верховного Суду не містять обов'язкових висновків щодо правозастосування і не обмежують суд у реалізації його дискреційних повноважень.
Отже, обставини зазначені у заяві, не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення чи його зменшення, оскільки заявниця не надала достатніх доказів на підтвердження реального майнового стану, який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором.
Враховуючи встановлений законом обов'язок сплатити судовий збір та відсутність у ОСОБА_1 пільг щодо його оплати, можна зробити висновок про те, що належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи та інтересами заявника щодо можливості звернення до суду апеляційної інстанції (за умови виконання вимог закону щодо оплати апеляційної скарги судовим збором) у цій справі дотриманий.
Таким чином, клопотання ОСОБА_1 про звільнення/відстрочення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
У зв'язку з наведеним, заявниці за подання апеляційної скарги необхідно сплатити судовий збір.
Відповідно до пп. 1, 2 п. 1. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви: 1) майнового характеру, яка подана юридичною особою - ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) позовної заяви немайнового характеру, яка подана: юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3328,00 грн.
Ураховуючи вищенаведене та вимоги закону щодо граничного розміру судового збору для фізичних осіб, який не може перевищувати 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, сума судового збору за подання цієї апеляційної скарги становить - 26 624 грн (3328*8), який повинен бути внесений або перерахований за наступними банківськими реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) : 37975895;
Банк одержувача: Казначейство України (ел.адм.подат.);
Код банку отримувача (МФО): 899998 ;
Рахунок отримувача: UA708999980313161206080007493;
Код класифікації доходів бюджету - 22030101
Призначення платежу: судовий збір, за позовом_______, на рішення від_____,
по справі___, Закарпатський апеляційний суд.
У разі невідповідності апеляційної скарги вимогам ст.356 ЦПК України та несплати суми судового збору до апеляційної скарги застосовуються положення статті 185 ЦПК України.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, про що слід повідомити скаржницю та надати їй строк протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків, шляхом надання доказів оплати судового збору.
Роз'яснити, що у разі виконання вимог ухвали суду у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде вважатись такою, що подана в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається.
Керуючись ст.ст.185, 356, 357 ЦПК України, суддя, -
У клопотанні ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Пітух Василь Іванович, про звільнення/відстрочення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник -адвокат Пітух Василь Іванович, на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 04 грудня 2025 року - залишити без руху, про що повідомити скаржника та надати йому строк протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом надання доказів оплати судового збору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Г.Г. Собослой