Справа 688/6280/25
№ 2/688/74/26
Ухвала
Іменем України
12 лютого 2026 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Козачук С.В.,
з участю секретаря судового засідання Чупрової К.О,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Шепетівці цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
16.12.2025 АТ «Акцент Банк»звернулось до суду в системі «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №АВН0СТ155101727951277774 від 03.10.2024 в розмірі 105039,10 грн, що складається із заборгованості за кредитом в розмірі 58726,10 грн, заборгованості за процентами в розмірі 41574,14 грн, заборгованості за пенею в розмірі 4738,86 грн та понесених судових витрат.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 18.12.2025 відкрито провадження в справі та призначено судовий розгляд о 14 год 00 хв 14.01.2026, який відкладено до 09 год 00 хв 12.02.2026.
Згідно повідомлення Шепетівської міської ради Хмельницької області від 19.12.2025 за вих №03-16/6103, отриманого Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області 05.01.2026 за вх. №134, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З повідомлення Шепетівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 04.02.2026 за вих №24.16-37/74 слідує, що в архіві відділу наявний актовий запис про смерть за №51, складений 20.01.2025 на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті ч. 1, 2, 4 ст. 25 ЦК України.
Згідно з ч. 2 ст. 48 ЦПК України, позивачами і відповідачами можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
За змістом вказаних норм, на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі має мати цивільну правоздатність, тобто бути живим. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).
У своїй постанові від 16.05.2018 по справі № 183/4229/14 Верховний Суд зазначив, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.
У постанові Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №127/328/17 зазначено, що норма ст. 205 ЦПК 2004 року (ст. 255 чинного ЦПК) є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених у п.п.1-8 ч. 1 ст. 255 ЦПК (п.п.1-7 ст. 205 ЦПК 2004 року), незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов'язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі-спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб'єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі.
Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, а й щодо національних судів («Diya 97 v. Ukraine», №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).
Отже, якщо позов пред'явлено до померлої особи, то відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК 2004 року, чинного на час пред'явлення позову та розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій, суд своєю ухвалою закриває провадження, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження.
При цьому незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов'язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі-спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб'єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі.
Саме такого висновку дійшов ВС у складі Об'єднаної палати КЦС у постанові від 20.06.2019 у справі №185/998/16.
Частиною 1 статті 55 ЦПК України передбачено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Таким чином суд дійшов висновку, що процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку ст. 55 ЦПК України можливе лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , його правоздатність відповідно до вимог ст. 25 ЦК України припинилась, а провадження в даній справі відкрито 18.12.2025, в силу вказаного вище він не міг бути стороною по справі.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку закрити провадження в справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.12, 13, 55, 253-255, 260, 353 ЦПК України, суд
постановив:
Провадження в справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Світлана КОЗАЧУК