Справа № 683/336/26
1-кс/683/99/2026
12 лютого 2026 року м. Старокостянтинів
Слідчий суддя Старокостянтинівського районного суду ОСОБА_1 , з участю секретарів ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Відділу поліції №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
встановив:
29 січня 2026 року ОСОБА_3 поштовим зв'язком подав до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області скаргу, яка зареєстрована 04 лютого 2026 року, на бездіяльність посадових осіб ВП №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінальних правопорушень, на підставі його заяви від 27.01.2026 року.
Ухвалою від 05.02.2026 року за даною скаргою відкрито провадження та призначено її до розгляду на 10 год. 00 хв. 06.02.2026 року.
06 лютого 2026 року розгляд скарги ОСОБА_3 відкладено на 09 год. 30 хв. 11.02.2026 року, оскільки учасники судового провадження в судове засідання не з'явились, проте були належним чином повідомленні про дату, час та місце судового розгляду.
11 лютого 2026 року розгляд скарги ОСОБА_3 відкладено на 11 год. 30 хв. 12.02.2026 року, оскільки учасники судового провадження в судове засідання не з'явились, проте були належним чином повідомленні про дату, час та місце судового розгляду.
В судове засідання скаржник ОСОБА_3 , участь якого є обов'язковою, не з'явився, подав до суду заяву про розгляд скарги без його участі.
Слідчий та прокурор, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з'явилися.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 107 КПК України, фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено яким саме чином повинен діяти слідчий суддя та яке саме процесуальне рішення він повинен приймати у випадку неявки без поважних причин обов'язкового учасника судового провадження, яким, в розумінні ч.3 ст.306 КПК України, є скаржник чи його представник.
Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону», про що наголошував ЄСПЛ у своєму рішенні від 14 жовтня 2010 року по справі «Щокін проти України». Зокрема, у разі, коли національне законодавство припустило неоднозначне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для таких осіб підхід.
Тобто, вирішення колізій, прогалин у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи (скаржника).
Враховуючи положення ст.7 КПК України, справедливий судовий розгляд має ґрунтуватися, зокрема й на принципах верховенства права, законності, рівності перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, що передбачає надання розумної можливості відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять особу в істотно менш сприятливе становище порівняно з опонентом. Оскільки законом створені найбільш сприятливі умови для швидкого захисту порушених прав під час досудового розслідування, строк проведення якого чітко обмежений, як і обмежений строк розгляду скарг, скаржник, звертаючись до слідчого судді з відповідною скаргою, повинен добросовісно користуватися такою процесуальною можливістю та з'явитися в судове засідання для надання особистих пояснень. Отже, за умов добросовісного користування своїми процесуальними правами скаржником, вони порушені не будуть та доступ до суду не буде обмежений.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Щодо повідомлення ОСОБА_3 телефонограмою про судовий виклик, на вказаний номер телефону у скарзі, що в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати виклики та повідомлення і відповідати на них. Суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, як в тому числі на номер телефону.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22), у постановах від 01 червня 2022 року у справі № 761/42977/19 (провадження № 61-1933св22) та від 26 жовтня 2022 року у справі № 761/877/20 (провадження № 61-11706св21).
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Разом з тим, особі, за клопотанням якої здійснюється судове провадження, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки. Відтак, заявник будучи належним чином повідомленим про розгляд скарги, не з'явився у судове засідання.
Разом з цим, слідчий суддя звертає увагу, що судом було забезпечено достатньо можливостей для подання всіх необхідних документів для доведення своєї позиції щодо скарги.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що особа, яка звернулась до суду не цікавиться поданою скаргою.
Неявка належним чином повідомленого скаржника до судового засідання, позбавляє слідчого суддю можливості розглянути скаргу. Неявка особи для розгляду скарги без поважних причин свідчить про недобросовісне користування його процесуальними правами та зловживання ними і ця його поведінка не спрямована на надання можливості слідчому судді розглянути подану скаргу.
Згідно абз. 12 розділу 7 Узагальнення ВССУ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» визначено наступне: «… у разі неявки скаржника слідчі судді постановляють ухвали про залишення відповідних скарг без розгляду. Такий підхід суду відповідає вимогам ст. 306 ч. 3 КПК України.
За переконанням слідчого судді, у разі відсутності скаржника, який повідомлений про час та місце розгляду справи та який фактично повторно відмовився від участі у розгляді його скарги, задля припинення процесуальної невизначеності у вирішенні даної справи, найбільш сприятливим для скаржника ОСОБА_3 буде прийняття рішення про залишення поданої ним скарги без розгляду.
У такому випадку скаржник буде мати право повторно, у випадку такої необхідності, звернутися з означеною скаргою до слідчого судді.
У рішенні в справі «Каракуця проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.
За таких обставин слідчий суддя вважає, що відмова скаржника від участі у судовому засіданні свідчить про відсутність зацікавленості у ефективному та своєчасному розгляді його скарги, втрату інтересу до предмета оскарження та про неналежне ставлення до наданих йому процесуальних прав і покладених на нього обов'язків. Слідчий суддя позбавлений можливості з'ясувати думку скаржника ОСОБА_3 на момент розгляду скарги, щодо вимог викладених у ній, та щодо інших питань, які виникають при розгляді скарги, відповідно, й слідчий суддя також позбавлений можливості ухвалити будь-яке інше законне рішення за відсутності скаржника, що також прямо заборонено законом. Тому, враховуючи викладені обставини, в даному випадку, згідно з вимогами ст.8, ч.6 ст.9 КПК України, вважаю за доцільне застосувати аналогію права, в зв'язку з чим подана ОСОБА_3 скарга має бути залишена без розгляду.
Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 306, 307, 372 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Відділу поліції №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, залишити без розгляду.
Роз'яснити скаржнику, що залишення скарги без розгляду не позбавляє його можливості повторно звернутись із відповідною скаргою до слідчого судді, в порядку передбаченому КПК України.
Копію ухвали направити для відома скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: