Справа № 680/41/26
№2-а/680/6/26
12 лютого 2026 року селище Нова Ушиця
Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі :
головуючого судді - Яцини О.І.,
з участю секретаря судового засідання - Стандрійчук М.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого до суду звернувся представник - адвокат Соловей Олександр Васильович, до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся в суд із позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою поліцейського 2 взводу 1 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області капрала поліції Бібліва В.Д. серії ЕНА №6512535 від 14 січня 2026 року його притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП та накладено 340 гривень штрафу, за те, що він 14 січня 2026 року о 21:39 годині в селищі Нова Ушиця, по вул. Подільський, 32, керував транспортним засобом Infiniti G25, номерний знак НОМЕР_1 , із задніми червоними покажчиками повороту, що не відповідає вимогам п.6.1.5 ДСТУ 3649:2010 в якому чітко передбачені вимоги до кольору покажчиків повороту, чим порушив п.31.1. ПДР.
Вважає, що дана постанова винесена з грубим порушенням норм права, а тому вона підлягає скасуванню.
Так, порушення як керування транспортним засобом з червоними покажчиками поворотів, що не відповідають вимогам ДСТУ, не може бути кваліфіковане за ч. 1 ст. 121 КУпАП. Керований позивачем автомобіль повністю відповідає технічним вимогам і стандартам, установленим законодавством України.
Транспортний засіб було офіційно ввезено на територію України зі США, після чого вказаний автомобіль пройшов відповідну сертифікацію та був вперше покладений на облік 18 червня 2021 року, що підтверджується відповідним свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу та знімком екрану сайту BidFaX(https://bidfax.info/infiniti/g25/8038930-infiniti-g25-sedanx2012-white-25l-vin-jn1dv6ar3cm861109.html).
Більше того, червоний колір задніх покажчиків повороту є особливістю заводської комплектації, а не результатом переобладнання його та відповідає правилам ЄЕК ООН №48, які допускають червоний колір для них. Тому, переобладнання транспортного засобу не здійснювалось, шляхом умисного змінення кольору показників поворотів з автожовтого на авточервоний автомобіля, який пройшов відповідну сертифікацію.
Крім того, у постанові від 14 січня 2026 року вказано, що водій порушив п. 31.1 ПДР, однак зазначений пункт є загальним та не містить в собі конкретних деталізованих вимог, до стану та обладнання транспортного засобу. У даній постанові не вказано, який саме підпункт пункту 31.1 ПДР порушено, що робить неможливим встановити конкретну вину водія або перевірити правильність кваліфікації його дій.
Отже, з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП просив постанову скасувати.
Ухвалою суду від 28 січня 2026 року заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 04 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено без виклику сторін. Поновлено позивачу строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення ЕНА №6512535 від 14 січня 2026 року.
Сторонам направлена ухвала про відкриття провадження, відповідачу копія позовної заяви із додатком документів.
10 лютого 2026 року представник відповідача надіслав до суду відзив на позовну заяву в якому просив суд відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що розглядаючи справу, поліцейський діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами/, тому постанова є правомірною та законною.
Доводи позивача про те, що порушення нібито має кваліфікуватися за ч. 2 ст. 122 КУпАП, є безпідставними. Постанова у справі про адміністративне правопорушення є законною, обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам матеріального і процесуального права, а доводи позивача не спростовують наявності складу адміністративного правопорушення.
12 лютого 2026 року представник позивача надіслав до суду відповідь на відзив у якому просив суд задовольнити позов.
Суд, дослідивши матеріали справи, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно оцінивши докази по справі, дійшов до такого висновку.
Так, 14 січня 2026 року поліцейський 2 взводу 1 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області капрал поліції Біблів В.Д. виніс постанову серії ЕНА №6512535 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП, та застосував до позивача адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 гривень.
Із даної постанови видно, що 14 січня 2026 року о 21:39 годині в селищі Нова Ушиця, по вул. Подільський, 32, позивач керував транспортним засобом Infiniti G25, номерний знак НОМЕР_1 , із задніми червоними покажчиками повороту, що не відповідає вимогам п.6.1.5 ДСТУ 3649:2010 в якому чітко передбачені вимоги до кольору покажчиків повороту, чим порушив п.31.1. ПДР (а.с.8, 9).
Власником автомобіля Infiniti G25, номерний знак НОМЕР_1 , є ОСОБА_2 (а.с.6, 7).
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень збоку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першоюст.5 КАС України зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1, 2 ст.6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч.2 ст.286 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі, вважає, що адміністративний позов обґрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Так, постановою серії ЕНА №6512535 від 14 січня 2026 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлено Правилами дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306.
Відповідно до п.1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно із п.1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Отже, водій при керуванні автомобілем зобов'язаний в першу чергу дотримуватись вимог ПДР України.
Як встановлено судом, причиною зупинки автомобіля позивача працівниками поліції було те, що позивач керував транспортним засобом, у якого покажчики повороту не відповідають вимогам ДСТУ.
Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 1 ст. 121 КпАП України передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Пунктом 31.4.3 Правил дорожнього руху України визначено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам щодо зовнішніх світлових приладів: кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; порушення регулювання фар; не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі й лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
Відповідно до п.п.9.1.а ПДР покажчики поворотів є попереджувальними сигналами. При цьому, згідно з частиною 2 ст. 122 КУПАП за використання попереджувальних сигналів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів передбачено штраф.
Як вбачається зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , власником транспортного засобу марки Infiniti G25, номерний знак НОМЕР_1 , є ОСОБА_2 , а отже такий автомобіль зареєстрований у встановленому чинним законодавством порядку та при реєстрації пройшов усі необхідні процедури, в тому числі на технічну відповідність державним нормам та стандартам України.
Згідно зі свідоцтва про реєстрацію автомобіля вказана дата реєстрації 18 червня 2021 року, як перша дата реєстрації, а отже такий автомобіль однозначно проходив процедуру сертифікації такого, а сертифікат відповідності є невід'ємним документом для такої реєстрації та для експлуатації автомобіля на території України.
Отже транспортний засіб, обладнаний червоними покажчиками повороту, пройшов процедуру державної реєстрації транспортного засобу, яка свідчить про відповідність даного транспортного засобу діючим нормам та стандартам.
Такі дії позивача, як керування транспортним засобом з червоними показниками поворотів, що не відповідають вимогам ДСТУ, не може бути кваліфіковане за ч.1 ст. 121 КУпАП.
Крім того, Україна ратифікувала Женевську конвенцію, в додатку до якої чітко написано (ЄЕК ООН №48-02), що автомобіль на дорогах України може мати покажчики поворотів червоного кольору.
Окрім того, з матеріалів справи, а саме копії постанови серії ЕНА №6512535 від 14 січня 2026 року, видно, що будь-яких доказів, які свідчили б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КУпАП не надано.
В графі 7 оскаржуваної постанови «до постанови додаються» відсутні будь-які відомості та не долучено жодного доказу, який би свідчив, що на момент винесення постанови працівник поліції мав беззаперечні докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Так, на підтвердження порушення позивачем правил ПДР відповідачем було надано диск, на якому наявні відеозаписи з бодікамер поліцейських. На відео видно лише як працівник поліції спілкується із позивачем, роз'яснює суть вчиненого позивачем правопорушення, факт проведення процедури розгляду справи, факт отримання позивачем копії винесеної постанови. Однак із долучених відповідачем відеозаписах з місця події неможливо встановити який колір мали покажчики повороту автомобіля, яким керував позивач.
Отже, долучений відповідачем до матеріалів справи відеозапис, містить лише процес зупинки та розгляду поліцейським справи про адміністративне правопорушення з приводу порушення позивачем п.31.4 ПДР України, відповідальність за яке передбачена положеннями ч.1 ст.121 КУпАП.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
На обов'язок доведення саме відповідачем, як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).
Обов'язок щодо збирання доказів по справі про адміністративне правопорушення покладається на орган (посадову особу), який притягнув позивача до відповідальності (див. також постанову Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року по справі №743/1128/17).
Як на цьому наголосив Верховний Суд у своїй постанові від 23 жовтня 2019 року у справі №357/10134/17, у разі відсутності належних доказів, які би підтверджували факт правопорушення, притягнення особи до адміністративної відповідальності є неправомірним.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Конституційний Суд України у Рішенні N 23-рп/2010 від 22 грудня 2010 року у пунктах 4, 4.1, 4.2 мотивувальної частини Рішення вказав на розповсюдження ряду презумпцій та правових гарантій на усі види юридичної відповідальності, у тому числі й на адміністративну відповідальність. Зокрема прямо вказав у цьому переліку (у п.4 мотивувальної частини Рішення): «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62) [Конституції України ]».
Отже, в матеріалах справи відсутні будь-які об'єктивні і беззаперечні докази наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КпАП України, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.2 ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові ВС/КАС від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а, де вказано, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Отже, позов про скасування постанови серії ЕНА №6512535 від 14 січня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення підлягає задоволенню.
Щодо стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 5 ст. 139 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 532,48 грн необхідно стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь позивача.
Відповідно вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, зокрема із договору про надання про надання правової допомоги № 11 від 22 січня 2026 року, рахунок №11 від 22 січня 2026, акту приймання-передачі виконаної роботи до договору про надання правничої допомоги, що правничу допомогу позивачу надавав адвокат Соловей О.В., в яких передбачено, що вартість наданих адвокатом послуг становить 2000 грн.
Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про падання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За правилами ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що розмір судових витрат позивача підтверджений належними доказами, відповідач в повній мірі не оспорив розміру понесених позивачем судових витрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути документально підтверджені витрати на правничу (правову) допомогу в сумі 2000 грн. Зазначена сума є співмірною до наданих послуг.
Керуючись ст.ст.2, 5, 72-77, 90, 139, 241, 242, 244, 245, 246, 286 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого до суду звернувся представник - адвокат Соловей Олександр Васильович, до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення- задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6512535 від 14 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ: 40108646) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 532 (п'ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ: 40108646) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, адреса: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646.
Суддя О. І. Яцина