Красилівський районний суд Хмельницької області
вул.Булаєнка,4 м.Красилів, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., Україна ін.31000
Справа № 677/1720/25
12.02.2026м.Красилів
Слідчий суддя Красилівського районного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання першого заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_2 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42025242210000029 від 12.09.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України -
10.02.2026 прокурор звернувся до суду з клопотанням, в якому просить винести ухвалу про накладення арешту з позбавленням права відчужувати, розпоряджатися та/або користуватися майном, а саме: мобільним телефоном марки «Iphone» моделі «17 PRO», з сім карткою мобільного оператора України, синього кольору, в полімерному чохлі чорного кольору, який було вилучено під час проведення санкціонованого обшуку за адресою проживання ОСОБА_3 , а саме в кв. АДРЕСА_1 , з метою збереження речових доказів.
В обґрунтування даного клопотання прокурор зазначив, що 09.02.2026 старшим слідчим відділу СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 вказаний мобільний телефон визнано речовим доказом про що винесено постанову про визнання речовими доказами в кримінальному провадженні №42025242210000029.
Вилучений в ході обшуку мобільний телефон має важливе значення для доказування у вказаному кримінальному провадженні, так як він міг використовуватися ОСОБА_3 , під час вчинення кримінального правопорушення, тому в останньому можуть міститись відомості, щодо обставин вчинення злочину, у зв'язку із чим виникає необхідність у його детальному дослідженні та проведенні відповідних комп'ютерно-технічних експертиз, з подальшим оглядом інформації, яка міститься у вказаному мобільному телефоні.
Згідно вищевказаного є необхідність у встановленні заборон відчуження, розпорядження та користування вилученим майном ОСОБА_3 , під час санкціонованого обшуку, у зв'язку з можливою зміною або видаленням останнім, інформації, яка має значення для досудового розслідування та свідчить про його причетність до вчинення кримінального правопорушення.
У зв'язку з тим, що вищевказаний мобільний телефон має значення речового доказу в кримінальному провадженні, оскільки містить в собі інформацію, щодо протиправної діяльності, виникла необхідність у накладенні арешту, у вигляді позбавлення володільця права відчужувати, розпоряджатися та/або користуватися ними, а також з метою збереження речових доказів.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення збереження речових доказів, є підстави накласти арешт вилучений мобільний телефон в ході санкціонованого обшуку за адресою проживання ОСОБА_3 , а саме в кв. АДРЕСА_1 .
Дослідивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що воно підлягає поверненню прокурору з таких підстав.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Відповідно до ст. 170 КК України арештом майна є тимчасове до скасування установленому КПК України порядку позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду право на відчуженням розпорядження та користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання, можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів.
Зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України вбачається, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Слідчий суддя, суд здійснює судовий розгляд в межах клопотання, не наділений процесуальними повноваженнями самостійно встановлювати, визначати обставини, які підлягають з'ясуванню відповідно до ч.2, 4 ст. 170 КПК, а має здійснювати перевірку викладених у клопотанні доводів, до змісту якого визначені конкретні вимоги, передбачені ст. 171 КПК та робити висновки щодо доведеності особою, яка подала клопотання,необхідність такого арешту та наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК.
Однак у клопотанні не встановлено конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження таким майном.
Крім цього, частиною 1 статті 172 КПК України передбачено, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна.
Відповідно ч. 1 ст. 135 КПК України, особа викликається до слідчого судді шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Отже, у порушення вказаних вимог, клопотання та додані до нього документи мають такі недоліки:
- не зазначені конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження таким майном; не зазначені власники (володільці) вилученого майна;
- у клопотанні відсутні відомості щодо засобів зв'язку тощо з володільцями (користувачами) вилученого майна, або з їх представниками, що не дозволяє суду вчасно (у дводенний термін) повідомити їх про дату, час та місце розгляду клопотання (враховуючи вилучення, ймовірно, особистого телефону).
Слід зазначити, що одна лише постанова про визнання майна речовим доказом не може бути єдиною підставою для подальшого арешту такого майна.
Вказані недоліки позбавляють слідчого суддю вирішити питання про накладення арешту та мають бути усунуті.
Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Враховуючи наведене, клопотання про арешт майна слід повернути прокурору для усунення недоліків, зазначених у цій ухвалі, протягом сімдесят двох годин з моменту отримання копії даної ухвали.
Керуючись ст.ст. 169, 171, 172,173 КПК України, слідчий суддя,
клопотання першого заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури про арешт майна повернути прокурору, встановивши строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити прокурору, що у разі повернення клопотання про арешт майна прокурору, тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1