Іменем України
12 лютого 2026 року
м. Харків
справа № 643/12420/21
провадження № 22-з/818/69/26
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Тичкової О.Ю., Яцини В.Б.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи цивільну за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Карточка плюс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ «Аквафонд Плюс» про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
за заявами Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквафонд Плюс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Карточка плюс» про ухвалення додаткового рішення,
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 21 лютого 2025 року у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
Постановою Харківського апеляційного суду від 27 січня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 адвоката Кравченка Сергія Миколайовича - залишено без задоволення. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 21 лютого 2025 року - залишено без змін.
01 лютого 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквафонд Плюс» подало заяву про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 13000,00 грн.
Також 02 лютого 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Карточка Плюс» подало заяву про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 15000,00 грн.
10 лютого 2026 року представник ОСОБА_3 адвокат Кравченка С.М. подав заяву, в якій просив відмовити у задоволенні заявлених клопотань, оскільки витрати є завищеними та не відповідають критерію розумності. Також наголошує, шо представник ТОВ ФК «Карточка Плюс» - Авалян Є.В. не підтвердив своїх повноважень. Також до заяв не долучено детальний опис робіт виконаних представниками.
Обговоривши доводи клопотання, судова колегія вважає, що заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквафонд Плюс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Карточка плюс» підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 270ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Частинами 1, 2 ст.246ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270цього Кодексу (ч. 3 ст. 246 ЦПК України).
Відповідно до статті 270ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Стаття 133ЦПК України визначає види судових витрат.
Так судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Зі змісту статті 58ЦПК України вбачається, що сторона, третя особа, а також особа, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до статті 60ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно статті 15ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Частиною четвертою статті 62ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
У відповідності до статті 1Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Судом встановлено, що 27 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аквафонд Плюс» та адвокатом Коваленка М.В. укладено договір про надання правової допомоги від 27 лютого 2024 року.
Додатковою угодою №1 до договору від 27.02.2024 року внесено зміни до договору та визначено, що предметом договором є забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Замовника у судах всіх юрисдикції та інстанцій щодо судової справи № 643/12420/21, що розглядається Харківським апеляційним судом.
Пунктом 1.2. ЗАМОВНИК доручає, а ВИКОНАВЕЦЬ бере на себе зобов?язання надавати правові послуги ЗАМОВНИКУ в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.»
Пункт 4.1. Договору змінено на викладено у наступній редакції: «4.1. Гонорар - винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів Замовника та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені Договором. 4.1.1. Гонорар є фіксованим, визначається сторонами за домовленістю та становить 13000 грн. 00 коп. для Адвоката за розгляд у суді апеляційної інстанції. Замовник оплачує Гонорар протягом 30 календарних днів з дня ухвалення рішення судом апеляційної інстанції по справі №643/12420/21.
Таким чином сторонами погоджено гонорар у розмірі 13000,00 грн.
Клопотання про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу подано Гоч Н.І. яка є керівником ТОВ «Аквафонд Плюс».
27 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Карточка Плюс» та адвокатом Авалян Є.В. укладено договір про надання правової допомоги від 24 вересня 2025 року.
Згідно п.1 предметом договором є забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта у судах всіх юрисдикції та інстанцій щодо судової справи № 643/12420/21, що розглядається Харківським апеляційним судом.
Розділом ІІІ договору передбачено, що гонорар - винагорода адвоката за здійснення представництва інтересів клієнта у суді становить 15000,00 грн.
Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Витрати на правничу допомогу адвоката можуть включати в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.
Для того, щоб суд міг визначити розмір понесених витрат на правничу допомогу з метою їх подальшого розподілу, сторона по справі повинна подати детальний опис наданих робіт (послуг) та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При відшкодуванні витрат на правничу допомогу розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих доказів (договори, рахунки, акти виконаних робіт тощо). У такому випадку важливо, щоб договір про надання правничої допомоги був з прозорим ціноутворенням, аби суд міг об'єктивно оцінити вартість та обсяги роботи адвоката. Адвокат повинен також надати детальний опис виконаних робіт з наданням доказів (документального підтвердження) факту виконаних адвокатом робіт.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
З урахуванням вимог розумності та справедливості, виваженості, складності справи та реального обсягу робіт, з урахуванням клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Кравченка С.М., судова колегія вважає, що наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Аквафонд Плюс» та ТОВ ФК «Карточка Плюс» витрати на правничу допомогу розмірі 6000,00 грн. на користь кожного.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквафонд Плюс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Карточка плюс» про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст.133,137,141,246,270 ЦПК України, суд,-
Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквафонд Плюс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Карточка плюс» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквафонд Плюс» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Карточка плюс» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: О.Ю.Тичкова
В.Б. Яцина