Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/120/26 Головуючий у суді І-ї інстанції >
Справа № 394/167/25 Доповідач в колегії апеляційного суду
Категорія 126 ч.1 (107 ч.1) ОСОБА_1
04.02.2026 року. Кропивницький апеляційний суд колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому дистанційно в режимі відеоконференції апеляційну скаргу з доповненнями прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на ухвалу Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 26 листопада 2025 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42021122050000048 від 09.11.2021 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172, ч.1 ст.126 КК України повернуто прокурору для усунення порушень вимог КПК України,
Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 26 листопада 2025 року обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172, ч.1 ст.126 КК України повернуто прокурору для усунення порушень вимог КПК України.
Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції зазначив, що потерпіла ОСОБА_10 не отримала копії матеріалів дізнання, наявності порушень вимог ч. 5 ст.301 КПК України, в частині належного вручення копії матеріалів дізнання, суду не надано доказів щодо відмови чи умисного зволікання потерпілої ОСОБА_10 від отримання копій матеріалів дізнання, з огляду на активну процесуальну участь потерпілих, в тому числі ОСОБА_10 під час досудового розслідування, зокрема подання ряду клопотань, скарг, а також з метою забезпечення конституційної засади змагальності сторін, з урахуванням позиції потерпілої ОСОБА_10 щодо не погодження із кваліфікацією дій обвинуваченого ОСОБА_8 , суд першої інстанції прийшов до висновку, що встановлені істотні порушення вимог КПК України не дають суду підстав для призначення судового розгляду на підставі вказаного обвинувального акту, у зв'язку з чим вказаний обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК України.
При цьому, суд першої інстанції врахував, що потерпіла ОСОБА_10 не ознайомилася з матеріалами дізнання у порядку, передбаченому ч.5 ст.301 КПК України, при цьому не зверталася до суду з клопотанням про постановлення відповідної ухвали про відкриття їй матеріалів дізнання, які ще не приєднані до справи і знаходяться у прокурора, натомість наполягала на відновленні її права на ознайомлення з матеріалами дізнання шляхом повернення обвинувального акту прокурору, та ознайомлення її з матеріалами дізнання врученням копій особисто згідно з вимогами чинного законодавства.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021122050000048 від 09.11.2021 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 126 КК України, повернути до Маловисківського районного суду Кіровоградської області для розгляду по суті зі стадії підготовчого судового засідання у іншому складі суду.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що повертаючи обвинувальний акт прокурору, своє рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ч. 5 ст. 301 КПК України, оскільки потерпіла ОСОБА_10 не отримала копії матеріалів дізнання, наявні порушень вимог ч. 5 ст.301 КПК України, в частині належного вручення копії матеріалів дізнання, суду не надано доказів щодо відмови чи умисного зволікання потерпілої ОСОБА_10 від отримання копій матеріалів дізнання, з огляду на активну процесуальну участь потерпілих, в тому числі ОСОБА_10 під час досудового розслідування, зокрема подання ряду клопотань, скарг, а також з метою забезпечення конституційної засади змагальності сторін, з урахуванням позиції потерпілої ОСОБА_10 щодо не погодження із кваліфікацією дій обвинуваченого ОСОБА_8 , суд вважає, що встановлені істотні порушення вимог КПК України не дають суду підстав для призначення судового розгляду на підставі вказаного обвинувального акту, у зв'язку з чим вказаний обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК України.
Проте, відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Тобто, для ухвалення рішення про повернення обвинувального акту прокурору, суд має встановити невідповідність форми чи змісту такого обвинувального акту положенням ст. 291 КПК України, в якій визначений перелік відомостей, які мають бути зазначені в обвинувальному акті.
При цьому повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42021122050000048 від 09.11.2021 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 126 КК України, в повному обсязі відповідає вимогам ст. 291 КПК України та підстав для повернення його прокурору для усунення недоліків відсутні.
Що і не заперечується самим судом, який не вказав про будь-які порушення вимог ст. 291 КПК України при складенні обвинувального акту.
Суд, повертаючи обвинувальний акт, вказав, як на недолік, відсутність у матеріалах провадження інформації про надання доступу до матеріалів кримінального провадження, потерпілій ОСОБА_10 , однак відповідно до вимог ч. 5 ст. 301 КПК України, у разі прийняття прокурором рішення про звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор зобов'язаний у межах строків, визначених частиною другою цієї статті, забезпечити надання особі, яка вчинила кримінальний проступок, або її захиснику, потерпілому чи його представнику копій матеріалів дізнання шляхом їх вручення, а у разі неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, зокрема шляхом надсилання копій матеріалів дізнання за останнім відомим місцем проживання чи перебування таких осіб. У разі відмови вказаних осіб їх отримати чи зволікання з отриманням вказані особи вважаються такими, що отримали доступ до матеріалів дізнання.
Відповідно до копії протоколів від 04.02.2025 про надання доступу до матеріалів досудового розслідування прокурор Голованівської окружної прокуратури ОСОБА_9 , розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №42021122050000048 від 09.11.2021, за ч.1 ст.172, ч.1 ст.126 КК України, з дотриманням вимог ст.103, 104, 290, 301 КПК України надав потерпілій ОСОБА_10 копії вказаного досудового розслідування шляхом надсилання за останнім відомим місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 зі світлокопією експрес- накладної 59001313926697.
Однак, потерпіла ОСОБА_10 вказані копії матеріалів досудового розслідування відмовилась отримувати, а в подальшому зволікала з їх отриманням, достовірно знаючи що вони їй надіслані через оператора поштового зв'язку «Нова пошта» кур'єрською доставкою за місцем проживання. Це ж потерпіла частково підтверджує в своєму клопотанні та в судовому засідання вказавши, що на її мобільний телефон надходили повідомлення з «Нової пошти» про отримання посилки, а також подальшого платного зберігання у зв'язку з неотримання нею посилки з 16.02.2025 року. Внаслідок зволікання, що свідчить про фактичну відмову потерпілої отримати посилку, у зв'язку з неможливістю вручення адресату вказана посилка повернулась до відділення «Нової пошти» і отримала новий номер накладної №59001316201666 замість номеру №59001313926697, який присвоювався раніше. Також прокурор зауважує, що за зберігання вказаної посилки кошти сплатив відправник.
Потерпіла, наполягала на ознайомленні з матеріалами кримінального провадження на стадії досудового розслідування з дотримання вимог КПК України, але при цьому не зверталася до суду з клопотанням про постановлення відповідної ухвали про відкриття їй матеріалів дізнання, які ще не приєднані до справи і знаходяться у прокурора, натомість наполягала на відновленні її права на ознайомлення з матеріалами дізнання шляхом повернення обвинувального акту прокурору.
Відповідно до ч. 2 ст. 314 КПК України, у разі встановлення об'єктивної неможливості ознайомитися з матеріалами дізнання у порядку, передбаченому ч.5 ст. 301 КПК України, суд за клопотанням сторони кримінального провадження вирішує питання про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів дізнання, про що постановляє відповідну ухвалу.
З огляду на наведені вимоги кримінального процесуального закону, які не містять положень про відкриття стороні кримінального провадження матеріалів дізнання, то при встановленні факту неотримання з тих чи інших причин потерпілим копії матеріалів дізнання, суд першої інстанції, задля дотримання розумності строків судового розгляду, не був позбавлений можливості прийняти рішення про зобов'язання прокурора виконати вимоги КПК України, або надати потерпілому строк для ознайомлення з такими матеріалами.
При цьому, прокурор під час розгляду клопотання про повернення обвинувального акту зазначив, що вживались всі заходи для направлення матеріалів досудового розслідування потерпілій ОСОБА_10 та в обґрунтування своєї позиції щодо виконання обов'язку, передбаченого ч.5 ст.301 КПК України, щодо надання потерпілій матеріалів дізнання, надав копії відповідних матеріалів. Крім того, прокурор наголошував, що суд має можливість в даному випадку, згідно ч. 2 ст. 314 КПК України, вирішити питання про відкриття потерпілій матеріалів дізнання.
Тож, враховуючи, що рішення суду про повернення обвинувального акта не пов'язано з його невідповідністю вимогам ст. 291 КПК України, які можуть бути перешкодою для призначення судового розгляду, апеляційна скарга прокурора у провадженні підлягає задоволенню, а ухвала Маловисківського районного суду 26 листопада 2025 року - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
В запереченнях на апеляційну скаргу, потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 зазначають, що апеляційна скарга прокурора підлягає залишенню без руху або її поверненню оскільки, прокурор подав апеляційну скаргу не за тим адресом Кропивннцького апеляційного суду - вул. В. Пермська, 2, хоча справжньою юридичною адресою Кропивницького апеляційного суду є - проспект Європейський, 2 . Крім цього, у справі відсутні підтверджуючі відомості, що саме він, ОСОБА_9 , належить до групи прокурорів по справі.
Також зазначають, що суд мав не лише повернути прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42021122020000048, але й зобов'язати старшого групи прокурорів - керівника Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_12 , внести зміни в підозру від 16.01.2025 року щодо правової кваліфікації дій голови Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області ОСОБА_8 у справі №42021122020000048, з частини 1 статті 126 КК України, на частину 1 статті 187 КК України, як першоджерельну і правильну кваліфікацію за якою самостійно 24.10.2024 року Кіровоградською обласною прокуратурою було внесено відомості в ЄРДР за №42024120000000199 за ч. 1 ст. 187 КК України.
Щодо не ознайомлення потерпілої ОСОБА_10 матеріалами справи зазначають, що будь - які твердження прокурора про відмову останньої від ознайомлення із матеріалами справи та обвинувальним актом по справі №42021122020000048, вони категорично заперечують і вони нічим не підтверджуються також і в поданій апеляційній скарзі.
Виходячи з наведених підстав потерпілі просять апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляційні вимоги, вивчивши матеріали провадження та обговоривши доводи і вимоги апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до вимог ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Зокрема, суд має право прийняти таке рішення, якщо цей документ містить положення, що суперечать одне одному; в ньому не викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, або не зазначена правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланнями на положення закону та формулювання обвинувачення.
Повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
В ст.ст. 109, 291 КПК України викладено вичерпні вимоги до змісту обвинувального акта та його додатків. Повернення обвинувального акта прокурору зі стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим цих вимог.
У відповідності до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, тобто підводиться підсумок стадії досудового розслідування шляхом формулювання офіційного обвинувачення.
Перевіривши обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 42021122050000048 від 09.11.2021 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172, ч.1 ст.126 КК України, апеляційний суд приходить до висновку, що при його складанні було дотримано вимоги, передбачені ст. 291 КПК України.
До таких висновків прийшов і суд першої інстанції, зокрема у мотивувальній частині ухвали судом зазначено, що обвинувальний акт, крім іншого, відповідає вимогам п.5 ч.2 ст.291 КПК України.
Разом з цим, суд першої інстанції рішення про повернення обвинувального акту прокурору мотивував тим, що потерпіла ОСОБА_10 не ознайомилася з матеріалами дізнання у порядку, передбаченому ч.5 ст.301 КПК України.
Проте, такі висновки суду першої інстанції є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Посилання суду першої інстанції на те, що в порушення вимог КПК України стороною обвинувачення потерпілу ОСОБА_10 не було ознайомлено з матеріалами дізнання у порядку, передбаченому ч.5 ст.301 КПК України, не відповідають засадам ст.314 КПК України та є безпідставними.
Так, у відповідності до приписів ч.5 ст.301 КПК України у разі прийняття прокурором рішення про звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор зобов'язаний у межах строків, визначених частиною другою цієї статті, забезпечити надання особі, яка вчинила кримінальний проступок, або її захиснику, потерпілому чи його представнику копій матеріалів дізнання шляхом їх вручення, а у разі неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, зокрема шляхом надсилання копій матеріалів дізнання за останнім відомим місцем проживання чи перебування таких осіб. У разі відмови вказаних осіб їх отримати чи зволікання з отриманням вказані особи вважаються такими, що отримали доступ до матеріалів дізнання.
Матеріалами кримінального провадження підтверджено, що стороною обвинувачення дотримано вимоги вищезазначеної норми кримінального процесуального закону в повному обсязі.
Належним виконанням приписів ч. 5 ст. 301 КПК є вручення копій матеріалів дізнання сторонам провадження у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, зокрема шляхом надсилання копій матеріалів дізнання за останнім відомим місцем проживання чи перебування таких осіб.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 314 КПК, у разі встановлення об'єктивної неможливості ознайомитися з матеріалами дізнання у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 301 цього Кодексу, суд за клопотанням сторони кримінального провадження вирішує питання про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів дізнання, про що постановляє відповідну ухвалу.
Отже, у разі, коли йдеться про відкриття матеріалів сторонам провадження, приписи ч. 5 ст. 301 та ч. 2 ст. 314 КПК складають цілісний процесуальний припис щодо необхідного і достатнього обсягу дій з боку сторони обвинувачення щодо реалізації принципу змагальності в провадженні стосовно кримінального проступку, які застосовуються із урахуванням приписів ст. 9 КПК, Конвенції та практики ЄСПЛ з цього питання, з урахуванням яких, у разі невиконання вимог ч. 5 ст. 301, ч. 2 ст. 314 КПК щодо відкриття матеріалів дізнання, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
Як встановлено під час апеляційного перегляду, керівник Голованівської окружної прокуратури ОСОБА_13 04.02.2025 направив потерпілим ОСОБА_14 та ОСОБА_15 копії матеріалів кримінального провадження №42021122050000048 від 09.11.2021 за ч.1 ст.172, ч.1 ст.126 КК України в 5 томах в порядку ч.5 ст.301 КПК України.
Вказана обставина підтверджується експрес-накладними від 04.02.2025 за №59001313928054 та №59001313926697, відповідно до яких відправник ОСОБА_16 , одержувач ОСОБА_11 , ОСОБА_10 відповідно. Доставку сплачує відправник 100 грн.
У відповідності до списку згрупованих рекомендованих відправлень, що передаються в межах України 22424 від 05.02.2025 ТОВ «Нова пошта», відправник Голованівська окружна прокуратура, одержувачами значені - ОСОБА_10 , № касового чека 59001313926697 та ОСОБА_11 , № касового чека 59001313928054.
Також старшим дізнавачем СД Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_17 04.02.2025 потерпілим ОСОБА_11 та ОСОБА_10 у порядку ч.1 ст.301 КПК України повідомлено, що матеріали досудового розслідування №42021122050000048 від 09.11.2021 та повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у виді кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.172, ч.1 ст.126 КК України спрямовані до Новоархангельського відділу Голованівської окружної прокуратури.
Згідно копій протоколів від 04.02.2025 про надання доступу до матеріалів досудового розслідування прокурор Голованівської окружної прокуратури ОСОБА_9 , розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №42021122050000048 від 09.11.2021, за ч.1 ст.172, ч.1 ст.126 КК України, з дотриманням вимог ст.103, 104, 290, 301 КПК України надав потерпілій ОСОБА_10 копії досудового розслідування №42021122050000048 від 09.11.2021, шляхом надсилання за останнім відомим місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 зі світлокопією експрес-накладної 59001313926697.
Як убачається з матеріалів провадження потерпіла ОСОБА_10 в судовому засіданні підтвердила, що на її мобільний телефон надійшло повідомлення «посилка №59001316201666» від ОСОБА_18 прибула до відділення №1 смт. Новоархангельськ.
Проте, потерпіла ОСОБА_10 вказані копії матеріалів досудового розслідування №42021122050000048 від 09.11.2021 відмовилась отримувати, безпідставно посилаючись на те, що вона не повинна сплачувати за неї кошти. Вказана обставина свідчить про помилковість розуміння потерпілою фактичну відмову потерпілої ОСОБА_10 отримати посилку.
В подальшому у зв'язку з неможливістю вручення адресату вказана посилка повернулась до відділення «Нової пошти» і отримала новий номер накладної №59001316201666 замість номеру №59001313926697, який присвоювався під час відправлення, на що помилково звернув увагу суд першої інстанції.
При цьому слід зауважити, що таким самим чином матеріали досудового розслідування були направлені стороною обвинувачення потерпілій ОСОБА_11 , які вона відповідно отримала.
Таким чином наявними в матеріалах провадження квитанціями, касовими чеками та протоколами підтверджено обставини відправлення стороною обвинувачення на поштову адресу потерпілої ОСОБА_10 копій матеріалів досудового розслідування №42021122050000048 від 09.11.2021.
Посилання суду першої інстанції на те, що прокурором не складено відповідний протокол про відмову від отримання копій матеріалів дізнання чи неотримання таких копій, за встановлених в апеляційному суді обставин є проявом надмірного формалізму та є таким, що призводить до необґрунтованого обмеження права особи на доступ до правосуддя.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутні підстави вважати, що стороною обвинувачення не було виконано вимоги ч.5 ст.301 КПК України, як про це необґрунтовано зазначено судом першої інстанції.
Кримінальним процесуальним законом не передбачено будь-яких примусових заходів, які можуть бути використані стороною обвинувачення стосовно осіб, якими не реалізовано право на ознайомлення з матеріалами дізнання та отримання їх копій.
Крім цього, апеляційний суд звертає увагу на те, що невручення копій матеріалів досудового розслідування потерпілій не є тими обставинами, які дають підстави для повернення обвинувального акта прокурору з підстав невідповідності вимогам КПК України.
При цьому відповідно до вимог ч.2 ст.317 КПК України прокурор має право повторно надати копії матеріалів досудового розслідування сторонам під час проведення підготовчого судового засідання, а головуючий у справі після призначення справи до судового розгляду повинен забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання.
Між тим, колегія суддів звертає увагу і на позицію потерпілої ОСОБА_10 , яка у судовому засіданні та у своїх клопотаннях виявляє бажання ознайомитись з матеріалами досудового розслідування щодо ОСОБА_8 , при цьому не звертається до суду з клопотанням в порядку ч.2 ст. 314 КПК України.
За таких обставин, рішення суду про повернення обвинувального акта щодо ОСОБА_8 з підстав наведених в оскаржуваній ухвалі, не можна визнати законним і обґрунтованим, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України і підстав для застосування п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, колегія суддів не вбачає.
Рішення суду першої інстанції є передчасним, формалістичним і не відповідає вимогам статей 2, 7, 21, 370 КПК та стандартам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Щодо заперечень потерпілих про необхідність повернення або залишенню без руху апеляційної скарги прокурора з підстав зазначення ним адреси Кропивницького апеляційного суду вул. В. Пермська, 2, то колегія суддів не приймає такі доводи до уваги, оскільки вони не є визначеними законом підставами для прийняття таких процесуальних рішень.
Безпідставними також є твердження потерпілих про відсутність повноважень прокурора на подання апеляційної скарги, оскільки прокурор ОСОБА_9 у відповідності до постанови керівника Кіровоградської обласної прокуратури від 15.01.2025 входить у групу прокурорів по кримінальному провадженню №42021122050000048 від 09.11.2021.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги прокурора є слушними, а ухвалу суду першої інстанції не можна визнати законною та обґрунтованою.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи у суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Частиною 1 статті 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили або могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Призначаючи новий розгляд в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції застосовує на підставі ч. 6 ст. 9 КПК України загальні засади кримінального провадження, а саме: вимоги п. 2 ч. 1 ст. 7 КПК України щодо забезпечення принципу законності кримінального провадження, оскільки допущені судом істотні порушення кримінального процесуального закону, передбачені ст. 291 КПК України, не входять в перелік підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, передбачених ст. 415 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і підлягає скасуванню з направленням обвинувального акту до суду першої інстанції для здійснення судового провадження.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора з доповненнями - задовольнити.
Ухвалу Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 26 листопада 2025 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42021122050000048 від 09.11.2021 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172, ч.1 ст.126 КК України повернуто прокурору для усунення порушень вимог КПК України - скасувати.
Постановити нову, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42021122050000048 від 09.11.2021 за обвинуваченням ОСОБА_8 повернути до Маловисківського районного суду Кіровоградської області для розгляду по суті зі стадії підготовчого судового засідання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4