Справа № 344/21685/23
Провадження № 11-кп/4808/77/26
Категорія ч.4 ст.185 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
11 лютого 2026 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_3
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8
захисника адвоката ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12023091010002545 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 жовтня 2025 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
За вироком суду ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк шість років.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань за даним вироком та вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20.12.2023 року остаточно призначено покарання ОСОБА_8 - у виді шести років шести місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_8 ухвалено рахувати з моменту його фактичного затримання з 01.09.2023 року.
Зараховано в строк відбуття покарання за даним вироком, покарання відбуте частково за вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20.12.2023 року з 01.09.2023 року по день набрання даним вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 задоволено частково. Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_10 207 557 (двісті сім тисяч п'ятсот п'ятдесят сім) гривень 82 копійки матеріальної шкоди.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_8 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.
ОСОБА_8 зайшов до приміщення будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , де повідомив потерпілій ОСОБА_10 неправдиву інформацію та під приводом купівлі будинку в період часу з 10 год.15 хв. по 13 год. 00 хв. 07.08.2023 року пройшов на другий поверх приміщення.
Перебуваючи у вказаному приміщенні, у ОСОБА_8 виник умисел на таємне викрадення чужого майна, яке знаходилось всередині приміщення, а саме кімнати спальні, яка розташована на другому поверсі вказаного будинку.
Реалізуючи свій протиправний намір, ОСОБА_8 , діючи умисно та повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, у період дії на території України воєнного стану, який введено згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, востаннє внесеними Указом Президента України № 254/2023 від 01.05.2023, затвердженим Законом України № 3057-ІХ від 02.05.2023), шляхом вільного доступу, таємно викрав із вказаного приміщення будинку грошові кошти в сумі 40 000 гривень, 500 доларів США (18 284 гривні 30 копійок відповідно до курсу НБУ станом на 07.08.2023), ювелірні вироби: один золотий ланцюжок 585 проби вагою 20,00 г, вартістю згідно висновку експерта 47 394 гривні 77 копійок (без ПДВ), три золотих ланцюжки 585 проби вагою 4,00 г кожний, вартістю згідно висновку експерта 28 436 гривень 85 копійок (без ПДВ), один золотий ланцюжок плетіння «Бісмарк» 585 проби вагою 10,00 г, вартістю згідно висновку експерта 23 697 гривень 39 копійок (без ПДВ), два золотих персні 585 проби вагою 7,00 г кожен, вартістю згідно висновку експерта 33 176 гривень 34 копійок (без ПДВ), одну золоту чоловічу печатку 585 проби вагою 7,00 г, вартістю згідно висновку експерта 16 588 гривень 17 копійок (без ПДВ), належні ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після вчинення крадіжки ОСОБА_8 із викраденим майном та грошовими коштами покинув місце вчинення злочину, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив майнову шкоду потерпілій ОСОБА_10 на загальну суму 207 557 гривень 82 копійки.
Не погоджуючись з вказаним вироком суду, обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу. Просить вирок суду змінити та призначити йому менш суворе покарання.
Зокрема, звертає увагу на те, що на досудовому слідстві він свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, не чинив жодних перешкод від час судового розгляду провадження, не зловживав своїми процесуальними правами. Однак, суд першої інстанції зазначеним обставинам не дав належної оцінки та призначив йому надто суворе покарання.
Крім того, зазначає, що суд не задовольнив його клопотання про виклик та допит в судовому засіданні всіх свідків, яких було допитано на досудовому слідстві.
Під час апеляційного розгляду:
- обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_9 підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги. При цьому, обвинувачений ОСОБА_8 вказав, що в обвинувальному акті зазначено значно більший обсяг викраденого майна ним майна, що не відповідає дійсності. Крім того, стверджував, що розгляд в суді першої інстанції відбувся без допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , пояснення яких вважає важливими.;
- прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив вирок суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, яке ухвалено згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає, що зазначених вимог закону суд першої інстанції дотримався в повному обсязі.
За змістом апеляційних доводів обвинувачений ОСОБА_8 не заперечує, що вчинив крадіжку майна потерпілої ОСОБА_10 , проте висловлює незгоду щодо обсягу викраденого. Також зауважує, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні його клопотання про виклик та допит в судовому засіданні свідків, яких було допитано під час досудового розслідування.
Колегія суддів вважає неспроможними зазначені апеляційні доводи обвинуваченого, оскільки суд першої інстанції повно дослідив надані сторонами кримінального провадження докази, надав їм належну оцінку, правильно встановив фактичні обставини справи і прийшов до вірного висновку, що ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Як вбачається з мотивувальної частини вироку, обвинувачений ОСОБА_8 будучи допитаним у судовому засіданні суду першої інстанції свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав. Зокрема, зазначав, що визнає суму викрадених грошових коштів в сумі 40 000 гривень та 500 доларів США, кількість та вартість золотих виробів.
Крім того, винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення повністю доведена дослідженими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_13 та сукупністю письмових доказів.
Зокрема, зі змісту показань свідка ОСОБА_13 , який є чоловіком потерпілої ОСОБА_10 , вбачається, що 07.08.2023 року до них за адресою їхнього проживання, зайшов в гості обвинувачений, вони спілкувалися у будинку, а далі ОСОБА_8 пішов подивитися на ремонт, який зроблений на другому поверсі будинку. Грошові кошти та ювелірні прикраси знаходилися у спальній кімнаті, у сумочці. Його дружина самого моменту крадіжки не бачила, стверджує, що ОСОБА_8 07.08.2023 року викрав грошові кошти та ювелірні золоті вироби, які до крадіжки точно знаходилися у спальній кімнаті на другому поверсі. Обвинувачений визнавав всі обставини вчиненої крадіжки та обіцяв відшкодувати завдану шкоду. Вказав, що його дружина, яка визнана потерпілою в справі не зможе з'явитися в судове засідання у зв'язку зі станом здоров'я, який на даний час погіршився.
Вищевказані показання свідка є послідовними та узгоджуються з даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 07.08.2023 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_10 заявила, що 07.08.2023 року у період часу з 10 год. по 13 год., невідома особа у період дії на території України воєнного стану, перебуваючи у приміщенні будинку АДРЕСА_3 , таємно, шляхом вільного доступу, вчинила крадіжку грошових коштів в сумі 40 000 гривень та 500 доларів США та золотих виробів, які знаходилися у спальній кімнаті, в сумочці, чим завдала майнової шкоди. (а.п. 152 т. 1).
В той же час, ні обвинуваченим, ні його захисником не було надано доказів, які б спростовували свідчення свідка.
Водночас, доводи обвинуваченого про те, що суд безпідставно не допитав свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , колегія суддів вважає неспроможними, оскільки суд першої інстанції вживав заходів для допиту цих свідків. Однак, свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на неодноразові виклики суду не з'являлися та ухвала суду про примусовий привід свідків в судове засідання не виконана. При цьому, прокурор відмовився від допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що апеляційному суду не надані дані, які вказують на необхідність допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 в судовому засіданні апеляційної інстанції та які свідчать про те, що останні можуть надати суду показання, які спростують правильність встановлених судом фактичних обставин вчиненого правопорушення. Зокрема, колегія суддів звертає увагу на те, що вищевказані свідки є свідками з боку сторони обвинувачення та які повинні були надати пояснення, які додатково доводять винуватість ОСОБА_8 у вчинення правопорушення.
Крім того, згідно з апеляційними доводами обвинуваченого ОСОБА_8 , він не погоджується з обсягом викраденого майна.
Колегія суддів зауважує, що під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції як обвинувачений, так і його захисник не оспорювали обсяг викраденого майна і не ставили питання про недопустимість доказів, на підставі яких суд встановив суму крадіжки.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано на підтвердження встановлених фактичних обставин та доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні крадіжки майна в обсязі, встановленому під час судового розгляду, послався на сукупність письмових доказів у кримінальному провадженні, які відповідають критеріям належності, допустимості та достовірності доказів.
Зокрема, згідно з протоколом пред'явлення речей для впізнання за фотознімками від 30.08.2023 року та довідки до нього потерпіла ОСОБА_10 впізнала на фото №1 свій ланцюжок за видом плетіння, який відповідно до довідки до протоколу пред'явлення для впізнання за фотознімками на фото №1 зображено прикраси потерпілої ОСОБА_10 (а.п.170-172 т.1)
За змістом письмової заяви ОСОБА_10 від 14.09.2023 року потерпіла надала сімейні альбоми з фотознімками, в якому наявні фото з ювелірними виробами, які були викрадені в неї, для проведення слідчих дій.(а.п.173 т.1)
Відповідно до протоколу огляду предмету від 14.09.2023 року оглянуто альбом із фотознімками на яких зображена потерпіла ОСОБА_10 із одягненими прикрасами (частиною прикрас), зокрема сережки, намисто із перлин білого кольору та перстень на середньому пальці лівої руки. (а.п. 174-177 т.1)
Згідно з протоколом пред'явлення речей для впізнання за фотознімками від 30.08.2023 року та довідки до нього свідок ОСОБА_13 впізнав на фото №1 ланцюжок за індивідуальними ознаками, який відповідно до довідки до протоколу пред'явлення для впізнання за фотознімками на фото №1 зображено прикраси потерпілої ОСОБА_10 (а.п.184-186 т.1)
Відповідно до відповіді на запит №13216/108/46/01/2023 від 14.08.2023 року встановлено факт надання фінансового кредиту під заставу майна ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: 07.08.2023 року за Договором фінансового кредиту та застави Позичальник отримав грошові кошти (далі - Кредит) в розмірі 12 387 грн. під заставу ювелірного виробу із золота 583 проби (брухт) загальною вагою 36,62 г., строком застави до 07.08.2023 р., але обов'язки по Договору не виконав, у зв'язку з чим, Кредитодавець на підставі п.6.16 Договору звернув стягнення на майно передане у заставу; 07.08.2023 року за Договором фінансового кредиту та застави Позичальник отримав грошові кошти (далі - Кредит) в розмірі 36379 грн. під заставу ювелірного виробу із золота 585 проби (брухт) загальною вагою 11,14 г., строком застави до 07.08.2023р. але обов'язки по Договору не виконав, у зв'язку з чим, Кредитодавець на підставі п. 6.16 Договору звернув стягнення на майно передане у заставу. (а.п.156 т.1)
Згідно з даними висновку експерта №СЕ-19/109-23/9702-ТВ від 24.08.2023 року, ринкова вартість бувших у вжитку виробів: одного золотого ланцюжка 585 проби вагою 20,00 г, який перебував у справному стані та без будь-яких пошкоджень, станом на 07.08.2023 становила 47 394,77 грн. (сорок сім тисяч триста дев'яносто чотири гривні 77 копійок) (без ПДВ); трьох золотих ланцюжків 585 проби вагою 4,00 г кожен які перебували у справному стані та без будь-яких пошкоджень, станом на 07.08.2023 становила 28 436,85 грн. (двадцять вісім тисяч чотириста тридцять шість гривень 85 копійок) (без ПДВ); одного золотого ланцюжка плетіння «Бісмарк» 585 проби вагою 10,00г який перебував у справному стані та без будь-яких пошкоджень, станом на 07.08.2023 становила 23 697,39 грн. (двадцять три тисячі шістсот дев'яносто сім гривень 39 копійок) (без ПДВ); двох золотих перснів 585 проби вагою 7,00 г кожен які перебували у справному стані та без будь-яких пошкоджень, станом на 07.08.2023 становила 33 176,34 грн. (тридцять три тисячі сто сімдесят шість гривень 34 копійки) (без ПДВ); однієї чоловічої печатки, із золота 585 проби вагою 7,00 який перебував у справному стані та без будь-яких пошкоджень, станом на 07.08.2023 становила 16 588,17 грн. (шістнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят вісім гривень 17 копійок) (без ПДВ); Визначити ринкову вартість одного золотого персня 585 проби вагою 7,00 г із діамантом 0,3 карата, білого кольору, огранка кругла (типу брильянт) станом на 07.08.2023, не є можливим, оскільки у експерта відсутня інформація про вставку виробу, а саме - їх чистота та вартість, у відповідь на клопотання запитувана інформація не надана, що унеможливлює проведення відповідних розрахунків вартості ювелірних виробів. Питання щодо визначення ринкової вартості виробу, як брухту не вирішувалось, оскільки в матеріалах кримінального провадження не зазначена маса дорогоцінного металу без вставки. Визначити ринкову вартість намиста із перлин в кількості трьох штук, із кількістю по 50 перлин у кожному, перлини - морські, білого кольору, розмір перлин 0,7 см кожна, із наявною срібною застібкою 925 проби вагою 1,00 грам кожна станом на 07.08.2023, не є можливим, оскільки у експерта відсутня інформація про перлини, а саме - їх форма та якість, у відповідь на клопотання запитувана інформація не надана, що унеможливлює проведення ідентифікації об'єкта та відповідно визначення його ринкової вартості. (а.п. 200-205 т.1)
Отже, суд першої інстанції, дослідивши, перевіривши та проаналізувавши в судовому засіданні всі вищевказані докази в їх сукупності, як такі, що узгоджуються між собою та не викликають сумніву, правильно дійшов висновку щодо обсягу викраденого майна та необхідності кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
Перевіряючи вирок суду в частині справедливості призначення покарання ОСОБА_8 , колегія суддів вважає, що посилання обвинуваченого на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та його особі внаслідок суворості, є безпідставними.
Відповідно до положень ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. А згідно вимог ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов'язані врахувати ступінь тяжкості злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п.3 визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину й його обставин.
Колегія суддів вважає, що вказані вимоги кримінального Закону судом першої інстанції були виконані в повному обсязі, а висновки суду належним чином мотивовані.
Так, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, зокрема, його вік, стан здоров'я,те, що обвинувачений раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, а також відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.
З урахуванням всіх вказаних обставин в їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_8 покарання у межах санкцій ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 6 років.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20.12.2023 року ОСОБА_8 засуджено за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 3 місяці, тому покарання обвинуваченому слід призначити відповідно до вимог ч.4 ст.70 КК України. Тому, на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань за даним вироком та вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20.12.2023 року остаточно призначено покарання ОСОБА_8 - у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі.
Колегія суддів вважає, що призначене судом першої інстанції покарання обвинуваченому ОСОБА_8 відповідає вимогам ст.ст. 60, 65 КК України та буде необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, а також справедливим щодо досягнення мети покарання.
Окрім цього, під час апеляційного розгляду колегією суддів не виявлено даних які б давали підстави вважати, що в кримінальному провадженні судом першої інстанції допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування судового рішення, та які б перешкоджали чи могли перешкодити суду повно і всебічно розглянути кримінальне провадження та постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для зміни чи скасування вироку суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 376,404,405,407,418,419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою,- в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_3
Судді: ОСОБА_4
ОСОБА_5