Справа № 462/92/26
Іменем України
10 лютого 2026 року м. Львів
Суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянки України, бухгалтера ТОВ «Львівське спеціалізоване автотранспортне підприємство 1302», ЄДРПОУ: 00450890, юридична адреса: м. Львів, вул. Рудненська, 8
за ч. 1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 , будучи бухгалтером ТОВ «Львівське спеціалізоване автотранспортне підприємство 1302», місцезнаходження якого за адресою: м. Лвьів, вул. Рудненське, 8, допустила порушення термінів сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання з єдиного податку, чим порушила вимоги п. 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України від 02.12.2010
№ 2755-VI із змінами і доповненнями та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене
ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
У суд ОСОБА_1 , повторно не з'явилась, про причини неявки суд не повідомлено, хоча судом вживались заходи для належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про дату, час та місце судового розгляду справи шляхом надсилання судових повісток рекомендованою поштою за адресою місцезнаходження підприємства, бухгалтером якого є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак як вбачається із конверта, яким скеровувалась судова кореспонденція ОСОБА_1 , такий повернуто на адресу суду неврученим адресату, із зазанченням причини повернення згідно довідки АТ "Укрпошта": у зв'язку із «відсутністю адресата за вказаною адресою». За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10 травня 2023 року у справі
№ 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки. Крім того, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження, відтак із врахуванням вимог ст. 268 КУпАП, оскільки справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 163-2 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов'язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, а тому, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , на підставі наявних документів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 163-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 012008 серія ГУ ЛВ
№ 2345/ж13/13-01-04-06 від 29 грудня 2025 року та Актом про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів від 18.12.2025 № 58195/13-01-04-06/34605788.
Аналізуючи докази у вказаній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, доведена повністю.
Відтак, із врахуванням даних про особу правопорушника у сукупності із встановленими обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 КУпАП, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» станом на час надходження справи до суду в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить
665,60 грн.
Керуючись ст. 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та обрати їй адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 85 (вісімдесять п'ять) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 665,60 гривень судового збору.
Роз'яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату.
В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, в разі несплати правопорушником штрафу у строк, штраф стягується у подвійному розмірі штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя (підпис) Б.М. Гедз
З оригіналом згідно.
Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи № 462/92/26.
Суддя Б.М. Гедз