Ухвала від 10.02.2026 по справі 336/173/26

ЄУН: 336/173/26

Пр.1-кс/336/34/2026

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретарки судового засідання ОСОБА_2 , розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі клопотання дізнавача сектору дізнання відділу поліції №3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборни Східного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна, подане під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026008708000008 від 08.01.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.309 КК України, -

без участі сторін кримінального провадження,

ВСТАНОВИЛА:

09.01.2026 через систему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшло зазначене клопотання, відповідно до якого дізнавач, за погодженням із прокурором, просить накласти арешт на майно, з метою заборони на відчуження, розпорядження та/або користування майном, а саме: один зіп пакет з невідомою речовиною білого кольору, який упаковано до спец.пакету NPU 5757127 з пояснювальними надписами та підписами учасників слідчої дії; мобільний телефон марки «МОТОРОЛА» в корпусі синього кольору, який упаковано до спец.пакету РSР 1243062 з пояснювальними написами та підписами учасників слідчої дії.

За змістом клопотання в провадженні сектору дізнання відділу поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026087008000008 від 08.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що 07.01.2026 до відділу поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення про те, що за адресою І.Сікорського, біля будинку 315, блок-пост 3-14 було зупинено транспортний засіб «уклон» з пасажиром ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовий в/ч НОМЕР_1 , солдат, оператор БПЛА, під заднім сидінням праворуч було виявлено один зіп пакет з невідомою речовиною білого кольору (ЄО-492, код-333).

Так, 07.01.2026 в період часу з 14.30 по 14.08 дізнавачем сектору дізнання ВП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 в присутності двох понятих було проведено огляд місця події відкритої ділянки місцевості, розташованої за адресою: м.Запоріжжя, вул.І.Сікорського, буд.315, блок пост 3-14, під час якого в автомобілі Рено Логан в кузові білого кольору з д.н.з. НОМЕР_2 , таксі «уклон», під заднім сидінням з правої сторони було виявлено та вилучено наступне: один зіп пакет з невідомою речовиною білого кольору, який упаковано до спец.пакету NPU 5757127 з пояснювальними надписами та підписами учасників слідчої дії; мобільний телефон марки «МОТОРОЛА» в корпусі синього кольору, який упаковано до спец.пакету РSР 1243062 з пояснювальними написами та підписами учасників слідчої дії.

Під час досудового розслідування дізнавачем СД ВП №3 допитано свідка, який пояснив, що він є ДОП СДОП ВП Пологівського РВП ГКУНП в Запорізькій області, 07.01.2026 під час несення служби на БП 3-14 по вул.І.Сікорського, 3115 було зупинено автомобіль Рено Логан в кузові білого кольору з д.н.з. НОМЕР_2 , таксі «уклон», який перевозив двох пасажирів: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які виявились військовослужбовцями в/ч НОМЕР_3 . Під час проведення перевірки документів з кишені ОСОБА_5 випав прозорий зіп пакет з кристалічною речовиною білого кольору, на який він наступив ногою, та потім передав пасажиру ОСОБА_6 на заднє сидіння. Під час поверхневої перевірки у ОСОБА_6 заборонених речовин не виявлено. Після чого було проведено огляд автомобіля, в якому під заднім сидінням праворуч було виявлено один зіп пакет з невідомою речовиною білого кольору.

Під час проведення огляду були присутні свідки - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які в подальшому були опитані працівниками поліції.

Опитаний ОСОБА_5 пояснив, що він є військовослужбовцем, перебував у м.Запоріжжі разом з ОСОБА_6 , оскільки був вихідний. Рухаючись на автомобілі на блок посту їх зупинили працівники поліції та в автомобілі знайшли зіп пакет з невідомою йому речовиною. Пояснити походження вище вказаної речовини ОСОБА_5 не може, оскільки ця речовина йому не належить.

У клопотанні також зазначено, що в ході огляду місця події також вилучено мобільний телефон марки «МОТОРОЛА», який належить ОСОБА_5 , так як у мобільному телефоні може міститися інформація щодо вчинення іншого кримінального правопорушення чи злочину, так само може міститися інформація про факт придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин.

Таким чином, орган досудового розслідування вважає, що вилучене при проведенні огляду місця події є тим об'єктом, який може мати доказове значення при проведенні досудового розслідування та має значення речового доказу у кримінальному провадженні, і саме тому підлягають детальному огляду із залученням спеціаліста, експерта.

Дізнавач, звернувшись до суду за погодженням із прокурором, у передбачені ч.5 ст. 171 КПК України строки, із посиланням на ст.40-1, 131-132, 170, 171, 172 КПК України, з метою збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, просить накласти арешт на зазначені вилучені в ході огляду місця події речі.

У судове засідання дізнавач ОСОБА_3 надав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримує, крім того просив долучити до матеріалів справи висновок експерта №СЕ-19/10826/427-НЗПРАП від 08.01.2026.

Володілець майна ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду клопотання був повідомлений в установленому законом порядку, ніяких клопотань та заяв до суду не скеровував.

За приписами ч.1 ст172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Розглянувши клопотання, перевіривши надані письмові докази, слідчий суддя дійшла висновку про те, що воно підлягає частковому задоволенню у зв'язку із таким.

Відповідно до ч.1, п.7 ч.2 ст.131, ч.1,3 ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до наявного витягу СД відділу поліції №3 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області проводиться досудове розслідування кримінального правопорушення (злочину), відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.01.2026 за №12026087080000008.

Досудове розслідування здійснюється групою дізнавачів, зокрема, ОСОБА_3 , а процесуальне керівництво - прокурорами, серед інших, - ОСОБА_4 , що видно з наданих копій постанов про призначення групи прокурорів та групи слідчих, а також з витягу з ЄРДР.

Під час розгляду справи встановлено, що зазначені слідчим у клопотанні обставини в сукупності підтверджені наданими письмовими доказами, зокрема, дорученням про здійснення досудового розслідування від 08.01.2026; повідомленням про початок досудового розслідування від 08.01.2026; копією протоколу огляду місця події від 07.01.2026; копіями протоколів допиту свідків від 08.01.2026, копією письмових пояснень ОСОБА_5 від 07.01.2026; копією акту про застосування службового собаки від 07.01.2026; фото таблицями до протоколу огляду місця події від 07.01.2026.

Разом з цим, до матеріалів справи долучено висновок експерта Запорізького НДЕКЦ МВС від 08.01.2026 №СЕ-19/108-26/427-НЗПРАП, за змістом якого надана кристалічна речовина білого кольору всередині зіп-пакета містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2піролідин-1-іл-пентан-1-он), маса якої склала 0,5885 г (в перерахунку на основу).

Як передбачено ч.1,2 ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Згідно з ч.2 ст.168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ч.1-3 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається з метою, зокрема, збереження речових доказів. В цьому випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Так, за приписами ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Ч.1 ст.173 КПК України врегульовано, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч.1 ст. 170 цього Кодексу.

За змістом ч.7 ст.237 КПК України, при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження.

Лише вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Так, відповідно до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджених постановою КМУ від 06.05.2000 N770, PVP 1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он відноситься до особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено.

Враховуючи, що арешт майна є заходом забезпечення, за наслідками проведення експертних досліджень, не доведено наявності підстав для його вжиття в частині зіп-пакета з кристалічною речовиною білого кольору.

Суд враховує, що за змістом ч.10,11 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

З огляду на надані письмові докази, встановлено, що клопотання в іншій частині за змістом відповідає ч.1, 2 ст.171 КПК України, подано у передбачені ч.5 ст.171 КПК України строки.

За приписами ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст.170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, дізнавачем й прокурором доведено необхідність арешту мобільного телефону марки «МОТОРОЛА», в корпусі синього кольору, який упаковано до спец. пакету PSP1243062 (згідно з клопотанням). Відповідно, доведено й можливість їх використання як доказу у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя наголошує, що згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже, суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до рішення, що приймається, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити положення ч.3 ст.173 КПК України.

Керуючись ст. 98, 131-132, 167-168, 170-173, 175, 237, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на майно в межах досудового розслідування кримінального провадження №1202608708000008, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.01.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.309 КК України, яке виявлено та тимчасово вилучено дізнавачем сектору дізнання відділу поліції №3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом ОСОБА_3 , на підставі протокола огляду місця події - ділянки місцевості, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, поблизу БП 3-14 по вул.Ігоря Сікорського, б.315 та передано до камери схову відділу поліції №3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, а саме:

- мобільний телефон марки «МОТОРОЛА» в корпусі синього кольору, який упаковано до спец. пакету PSP1243062.

У задоволенні клопотання в іншій частині відмовити.

Копію ухвали вручити учасникам справи.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню, може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Оригінал ухвали міститься в матеріалах кримінального провадження №336/173/26, пр.1-кс/336/34/2026 (Шевченківський районний суд м. Запоріжжя).

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
134019791
Наступний документ
134019793
Інформація про рішення:
№ рішення: 134019792
№ справи: 336/173/26
Дата рішення: 10.02.2026
Дата публікації: 16.02.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення; Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (10.02.2026)
Дата надходження: 09.01.2026
Предмет позову: -
Розклад засідань:
12.01.2026 15:30 Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
19.01.2026 15:30 Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
27.01.2026 15:30 Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
10.02.2026 12:30 Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
Учасники справи:
головуючий суддя:
ВАЙНРАУХ ЛІДІЯ АНАТОЛІЇВНА
суддя-доповідач:
ВАЙНРАУХ ЛІДІЯ АНАТОЛІЇВНА