Справа № 344/23101/25
Провадження № 2/344/2513/26
11 лютого 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Татарінової О.А.,
секретаря Волощук Є.Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження в залі суду у м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03.03.2018 р. між сторонами було зареєстровано шлюб. На даний час їй відомо про те, що ОСОБА_2 подав до Івано-Франківського міського суду позов про розірвання шлюбу між ними.
Позивачкою зазначається, що у неї з відповідачем в шлюбі народилася спільна дитина - дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , відмовляється брати участь у вихованні та матеріальному забезпеченні їхньої спільної дитини. Фактично він самоусунувся від виховання та матеріального забезпечення їхньої спільної дитини, оскільки, починаючи з 2019 року і по даний час, він фактично проживає та працює в Чеській Республіці.
Також позивачкою зазначається, що на даний час вона самостійно не в змозі забезпечити матеріальні потреби їхньої спільної дитини та її повноцінне харчування, лікування, купівлю необхідного одягу та взуття, оплату вартості гуртків, а також інші життєво необхідні потреби дитини, тощо. Відповідач працює в Чеській Республіці і заробляє в місяць, в перерахунку мінімум 50 000 грн. Тому вважає, що відповідач матеріально спроможний і з нього слід стягувати аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 10 000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Враховуючи наведене просить суд стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 10 000 грн. щомісячно, з врахуванням індексації відповідно до закону, до досягнення дитиною повноліття.
26.01.2026 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_2 позов визнає частково, оскільки розмір аліментів, які просить стягнути позивачка є необгрунтованим.
Відповідачем зазначається, що він має нерегулярний заробіток, допомагає коштами на лікування батька ОСОБА_4 , якому з 2018 року встановлено 1 група інвалідності із зазначенням, що він потребує постійного стороннього догляду.
Позивачка вказує про те, що відповідач з 2019 року проживає та працює у Чеській Республіці і отримує заробітну плату щомісячно мінімум 50000 грн. Однак, ОСОБА_1 з дитиною протягом двох років проживали з відповідачем у Чехії і повністю перебували на його утриманні. ОСОБА_5 продовжує надавати посильну матеріальну допомогу, що стверджується переказами через банківські установи. Виходячи з наведеного, просить суд прийняти до уваги зазначене та визначити стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3000 грн. щомісячно в користь ОСОБА_1 до досягнення дитиною повноліття.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала та просила суд позов задовольнити. Суду пояснила, що вона не працює, щомісяця на утримання дитини витрачає 8000-10000 гривень.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову визнала частково, просила суд стягувати з відповідача на користь позивача аліменти в розмірі 3000,00 грн.
Вислухавши пояснення позивачки, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.
03.03.2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 зареєстровано шлюб. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_7 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 від 03.03.2018 року (а.с.7).
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_3 , батьками якої зазначені: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 від 02.11.2018 року (а.с.8).
Згідно Довідки до акта огляду МСЕК Серія 12 ААБ №155001 від 26.12.2018 року ОСОБА_8 встановлено першу А групу інвалідності, загальне захворювання. Потребує постійного стороннього догляду.
Як вбачається з довідки №993 від 21.1.2026 року про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за даними Муніципального реєстру Івано-Франківської міської територіальної громади, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .
Представником відповідача до матеріалів справи долучено копії квитанцій з яких встановлено, що ОСОБА_2 здійснювались перекази коштів ОСОБА_1 .
В судовому засіданні позивачка підтвердила факт отримання від відповідача коштів на утримання дитини.
Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст. 1, 2 Закону Укр аїни «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.
В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 182 СК України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць становить: дітей віком до 6 років - 2817 гривень; дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.
Як встановлено судом неповнолітня дитина сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає з матір'ю.
Положеннями ст.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатня для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
В той же час позивачем не надано належних та допустимих доказів щомісячних витрат на утримання дитини.
Відповідно до вимог ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Виходячи з обставин справи, враховуючи матеріальне становище сторін, та той факт, що обов'язок по утриманню дитини покладається на обох батьків в рівній мірі, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів, виходячи з принципів розумності та справедливості, потреб дитини у розвитку, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 4 000 (три тисячі) гривень 00 копійок, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22 грудня 2025 року до досягнення дитиною повноліття.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги щодо стягнення аліментів, з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп. в дохід держави.
На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст. 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік», п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів», ст. 4, 5, 12, 13, 81, 82 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст.ст. 263-265, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22 грудня 2025 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір в розмірі 1 211 гривень 20 копійок.
В решті вимог позову відмовити.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 .
Суддя: О.А.Татарінова