Справа № 334/6212/24
Номер провадження № 1-кс/334/496/26
11 лютого 2026 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у закритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого СВ Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про дозвіл на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.11.2017 за № 22017101110000270, за ознаками кримінальних правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України
за участю: прокурора ОСОБА_4
встановив:
Слідчий СВ Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 , за погодженням прокурора Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області, звернувся до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.11.2017 за № 22017101110000270, за ознаками кримінальних правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим слідством час у ОСОБА_6 , за невстановлених слідством обставин, виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіс.
21.10.2017 ОСОБА_6 на виконання злочинного умислу, направленого на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіс, знаходячись у м. Мелітополь Запорізької області, за невстановлених досудовим слідством обставин, незаконно придбав у невстановлених досудовим слідством осіб брикети прямокутної форми обтягнуті прозорою поліетиленовою стрічкою в кількості 5 штук, в середині яких містився особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, які попередньо були заховані в середині баку для палива автомобіля марки «ВАЗ 211040» д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору, який належить йому на праві власності.
Надалі, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, продовжував зберігати з метою збуту вказані брикети прямокутної форми обтягнуті прозорою поліетиленовою стрічкою, у кількості 5 штук, в середині баку для палива автомобіля марки «ВАЗ 211040» д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору, який належить йому на праві власності.
21.10.2017 р., в межах досудового розслідування вказаного кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_7 від 04.10.2017 р., проведено обшук автомобіля марки «ВАЗ 11040» д.н.з. НОМЕР_2 , синього кольору, який на праві власності належить ОСОБА_6 , під час якого в середині баку для палива було виявлено та вилучено брикети прямокутної форми обтягнуті прозорою поліетиленовою стрічкою, у кількості 5 штук, в яких містилася речовина зеленого кольору з різким запахом.
Відповідно до висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України № 198/8 від 22.10.2017 р., виявлена речовина, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс.
Канабіс, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 р. № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсору» «Список № 1 - особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких оборонено» в «Таблиці І» є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено.
Таким чином, ОСОБА_6 за викладених обставин, своїми умисними діями, вчинив незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіс, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.
22 жовтня 2017 року громадянину України ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України у кримінальному провадженні № 22017101110000022 від 31.01.2017.
Вказане кримінальне правопорушення (злочин) 06.11.2017 виділене з кримінального провадження №22017101110000022 від 31.01.2017 у відношенні ОСОБА_6 та внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за N?22017101110000270, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
06.08.2020 прокуратурою Київської області визначено підслідність кримінального № 22017101110000270 від 06.11.2017 за слідчими Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області.
Згідно повідомлення ТУ БКОЗ СБ України ОСОБА_6 у грудні 2017 року виїхав до м. Луганськ, на території підконтрольній терористичній організації «Луганська народна республіка».
09.01.2018 року громадянина України ОСОБА_6 оголошено в розшук.
У зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України ОРС категорії «Розшук» у відношенні ОСОБА_6 втрачена. 05.10.2022 СКП ВП N?2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області заведено ОРС категорії «Розшук» N?50782203 від 05.10.2022 у відношенні ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя N?l-кс/334/1898/24 від 01 серпня 2024 року у справі N? 334/6212/24 наданий дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 , строк дії ухвали до 03.08.2025 року.
У відповідності до ст. 280 КПК України, 01.08.2024 кримінальне провадження N?22017101110000270 від 06.11.2017 року було зупинене. У відповідності до ч.1 ст. 282 КПК України, 03.08.2025 кримінальне провадження N?22017101110000270 від 06.11.2017 року відновлене.
Зважаючи на положення ст. 177 КПК України, досудовим розслідуванням встановлено існування ризиків, що підозрюваний ОСОБА_6 , відповідно до:
- абз. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, може продовжити переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, є тяжким злочином, оскільки санкція становить покарання у вигляді позбавлення волі від шести до десяти років;
- абз. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- абз. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, зважаючи на характер та обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, наявні соціальні зв?язки зі свідками, що не виключає погроз або застосування фізичного насильства до останніх;
- абз. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- абз. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_6 , слід зважати на всі встановлені досудовим розслідуванням обставини, передбачені ст. 178 КПК України. З метою з?ясування необхідності застосування:
-п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України, встановлено вагомість наявних доказів про підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України за вказаних обставин;
-п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України, встановлено тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а саме, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна;
-п. 4 ч. 1 ст. 178 КПК України, не встановлено міцність соціальних зв?язків підозрюваного ОСОБА_6 в місці його постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , яке на теперішній час знаходиться на окупованій країною-агресором території України;
-п. 7 ч. 1 ст. 178 КПК України, майновий стан підозрюваного ОСОБА_6 не можливо встановити у зв?язку з переховуванням останнього від органів досудового розслідування;
-п. 8 ч. 1 ст. 178 КПК України, встановлено, що судимості у ОСОБА_6 відсутні;
-п. 9 ч. 1 ст. 178 КПК України, встановлено, що раніше до підозрюваного ОСОБА_6 застосовувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, ухвалений 23.10.2017 Печерським районним судом м. Києва, та визначено заставу у межах 123 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199 752 гривні. 30.10.2017 ОСОБА_6 сплатив заставу та, звільнившись, почав переховуватись від органів досудового розслідування;
-п. 12 ч. 1 ст. 178 КПК України, встановлено ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, що його створює підозрюваний ОСОБА_6 , що на теперішній момент підтверджується характером вчиненого та матеріалами кримінального провадження.
У зв'язку з викладеним, враховуючи те, що підозрюваний на теперішній час переховується від органу досудового розслідування, вважають, що запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, неможливо при застосуванні до нього запобіжного заходу, більш м'якого, ніж тримання під вартою, просить надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу до Дніпровського районного суду міста Запоріжжя для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 підтримала клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просила клопотання задовольнити.
Вивчивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, слідчий суддя приходить до такого висновку.
22 жовтня 2017 року громадянину України ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України у кримінальному провадженні № 22017101110000022 від 31.01.2017.
Вказане кримінальне правопорушення (злочин) 06.11.2017 виділене з кримінального провадження №22017101110000022 від 31.01.2017 у відношенні ОСОБА_6 та внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за N?22017101110000270, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
06.08.2020 прокуратурою Київської області визначено підслідність кримінального № 22017101110000270 від 06.11.2017 за слідчими Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 187 КПК України слідчий суддя після одержання клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, який перебуває на свободі, призначає дату судового засідання і здійснює судовий виклик.
Частиною 1 ст. 188 КПК України передбачено право прокурора, слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таке клопотання може бути подане, у тому числі, одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (п. 1 ч. 2 ст. 188 КПК України).
Органом досудового розслідування подано до суду клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та одночасно подано до суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 .
Ухвала про надання дозволу на затримання з метою приводу повинна серед іншого містити посилання на обставини, які дають підстави для обґрунтованої підозри про вчинення особою кримінального правопорушення; висновку про існування ризику, зазначеного у клопотанні про застосування запобіжного заходу; висновку щодо існування обставин, зазначених у пунктах 1 або 2 частини четвертої статті 189 цього Кодексу, для прийняття рішення про надання дозволу на затримання (п. 4 ч. 1 ст. 190 КПК України).
Щодо існування обставин, які дають підстави для обґрунтованої підозри про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення.
Поняття «обґрунтована підозра» у практиці Європейського суду з прав людини передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин (рішення «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» та «Нечипорук та Йонкало проти України»).
У судовому засіданні досліджені документи, надані стороною обвинувачення в обґрунтування повідомленої ОСОБА_6 підозри, а саме: протокол обшуку від 21.10.2017, під час якого у автомобілі ОСОБА_6 марки «ВАЗ 211040» з державним реєстраційним номером НОМЕР_3 в кузові синього кольору виявлено та вилучено п?ять пакунків, всередині яких знаходиться речовина зеленого кольору з різким запахом, та вищевказаний автомобіль; висновок експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ №198/8 від 22.10.2017, відповідно до якого надана на дослідження суха речовина рослинного походження зелено-коричневого кольору масою 6, 86 г - є канабісом, маса канабісу (в перерахунку на суху речовину) на момент проведення експертного дослідження становить 5, 76 г; висновок експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ №?291/5 від 22.12.2017, відповідно до якого надана на дослідження речовина рослинного походження загальною масою (у перерахунку на суху речовину) 2153, 33 г - є канабісом - особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонений; протокол обшуку від 21.10.2017, під час якого в кв. АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено: паперовий згорток, в якому міститься речовина зеленого кольору природнього походження, схожа на канабіс; прозорий полімерний пакет, в якому міститься речовина зеленого кольору у формі шару; таблетку білого кольору; предмет схожий на ваги, на яких міститься нашарування зеленого кольору; висновок експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ №?293/5 від 18.12.2017, відповідно до якого надана на дослідження речовина рослинного походження загальною масою (у перерахунку на суху речовину) 2, 239 г - є канабісом - особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонений; висновок експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ №292/5 від 21.12.2017 відповідно до якого нашарування речовини рослинного походження, зеленого кольору що знаходяться на шальці наданих на дослідження вагів є канабісом; надана на дослідження суміш подрібненої речовини рослинного походження зеленого кольору з насінням загальною масою нетто 0,101 г, є сумішшю дозрілого насіння рослин роду коноплі та канабісу;
Щодо обставин, які вказують на наявність підстав для тримання під вартою.
З аналізу положень КПК України слідує, що запобіжні заходи (в тому числі тримання під вартою) можуть застосовуватися виключно до осіб, які у кримінальному провадженні мають відповідний процесуальний статус підозрюваного, обвинуваченого, засудженого. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).
Отже, для вирішення питання, поставленого перед слідчим суддею, необхідно встановити, чи набув ОСОБА_6 щодо якого слідчий просить надати дозвіл на затримання з метою приводу, процесуального статусу підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.
Стаття 278 КПК України врегульовує порядок вручення письмового повідомлення про підозру, відповідно до якої воно вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Відповідно до статті 111 Кримінального процесуального кодексу України, повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення учасників кримінального провадження з приводу вчинення процесуальних дій здійснюється у випадку, якщо участь цих осіб у таких діях не є обов'язковою. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
За нормами Глави 11 Кримінального процесуального кодексу України, а саме статті 135 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Водночас слідчий суддя зазначає, що згідно з частиною 1 статті 136 Кримінального процесуального кодексу України, належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Тобто, враховуючи посилання у статті 278 Кримінального процесуального кодексу України на глави 6 та 11 Кримінального процесуального кодексу України, повідомлення про підозру має бути складено слідчим чи прокурором та в той же день вручене особі, відносно якої таке повідомлення складене, після чого особа вважається такою, що набула статусу підозрюваного.
У разі, якщо таке вручення повідомлення про підозру у день складення неможливе, воно має бути вручене у спосіб, який передбачений для вручення повідомлень (частина 1 статті 135 Кримінального процесуального кодексу України).
Як вбачається з матеріалів клопотання повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, було вручене йому особисто 22.10.2017 в присутності захисника. В той же день ОСОБА_6 було допитано в якості підозрюваного.
Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими стороною обвинувачення матеріалами кримінального провадження, дають підстави вважати, що повідомлена ОСОБА_6 підозра, станом на час розгляду даного клопотання, відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно з яким «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).
Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом обґрунтованої підозри).
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років. Санкція ч. 2 ст. 307 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років.
Таким чином, виходячи з кваліфікації кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 307 КК України, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.
Щодо ризиків кримінального провадження:
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу (в тому числі у виді тримання під вартою) є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам кримінального провадження. Такі ризики закон пов'язує зі спробами переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високий ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Заявлені слідчим ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України заслуговують на увагу, з огляду на таке.
Щодо підстав вважати, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування та суду, слідчому судді належить встановити чи підтверджується факт переховування підозрюваного від органів досудового розслідування.
Згідно повідомлення ТУ БКОЗ СБ України ОСОБА_6 у грудні 2017 року виїхав до м. Луганськ, на території підконтрольній терористичній організації «Луганська народна республіка».
09.01.2018 року громадянина України ОСОБА_6 оголошено в розшук.
В межах розгляду даного клопотання встановлено, що до теперішнього часу підозрюваний продовжує умисно переховуватись від органу досудового розслідування, уникає проведенню за його участю необхідних слідчих дій, його місцезнаходження органу досудового розслідування на даний час невідомо.
Оцінюючи вказане у сукупності, слідчий суддя доходить висновку про достатність підстав вважати, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування та суду.
Згідно зі статтею 189 КПК України слідчий суддя, суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу.
Наявність обґрунтованої підозри у сукупності з ризиками кримінального провадження та обставин переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду дають слідчому судді процесуальні підстави для надання дозволу на затримання ОСОБА_6 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 183, 186-189, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання задовольнити.
Надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Азербайджан, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , з метою його приводу до Дніпровського районного суду міста Запоріжжя (м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. ) для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Копію ухвали для виконання направити до Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області.
Ухвала постановлена за клопотанням слідчого СВ Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 .
Процесуальний керівник: прокурор Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 .
Відповідно до ст.191 КПК України, затримана на підставі ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше 36 (тридцяти шести) годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу. Службова особа, яка на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання затримала особу, зобов'язана негайно вручити їй копію зазначеної ухвали. Уповноважена службова особа (особа, якій законом надане право здійснювати затримання), яка затримала особу на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання або у якої під вартою тримається особа, щодо якої діє ухвала про дозвіл на затримання, негайно повідомляє про це слідчого, прокурора, зазначеного в ухвалі.
Строк дії ухвали до 11 серпня 2026 року.
Ухвала втрачає законну силу з моменту приводу або добровільної явки підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Дніпровсього районного суду м. Запоріжжя, або після закінчення строку дії ухвали - 11.08.2026, або в разі відкликання ухвали прокурором.
Ухвала підлягає негайному виконанню і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддяОСОБА_1