Справа № 342/278/25
Провадження № 2/342/34/2026
03 лютого 2026 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Андріюк І.Г.,
з участю:
секретаря судового засідання Малик Г.В., представника
позивачки-відповідачки адвоката Дирбавки Р.М.,
представника
відповідачів-позивачів адвоката Романенка Є.О.
(в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Городенка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Дирбавка Роман Мирославович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно та за зустрічними позовами: ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник - адвокат Романенко Євген Олександрович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Дирбавка Роман Мирославович, про визнання права власності на частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами; ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник - адвокат Романенко Євген Олександрович, до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Дирбавка Роман Мирославович, про визнання права власності на частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами,
Адвокат Дирбавка Р.М. через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та просить визнати за позивачкою право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом.
Позовні вимоги представник ОСОБА_1 мотивував тим, що постановою державного нотаріуса Городенківської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 26 листопада 2024 р. № 1989/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері на житловий будинок АДРЕСА_1 . Зазначена постанова обґрунтована тим, що документ, який підтверджує право власності на даний житловий будинок, виданий голові колгоспного двору ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якого була його дочка ОСОБА_5 , яка прийняла спадщину, однак не оформила своїх спадкових прав, що позбавляє нотаріуса можливості визначити частки в цьому господарстві між членами бувшого колгоспного двору та, відповідно, видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
Згідно свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Городенківської районної ради 22.01.1990, та виписки з інвентаризаційних матеріалів від 17.09.2024 № 11329, житловий будинок АДРЕСА_1 , належав на праві особистої власності колгоспному двору, головою був ОСОБА_4 .
Назва АДРЕСА_1 перейменовувалася із назви вулиці Леніна, адресний номер будинку не змінювався. За господарством по АДРЕСА_1 закріплена земельна ділянка площею 0,09 га.
Відповідно до ст. 112 ЦК УРСР майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Кожен член колгоспного двору є учасником спільної сумісної власності на все майно двору незалежно від того, чи брав він участь в його придбанні. Нетривале перебування працездатного члена колгоспного двору у складі двору або незначна участь працею та коштами у веденні господарства можуть бути підставою для зменшення його частини. Згідно з ч.2 ст.123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору. Всі члени колгоспного двору, які були такими станом на 15 квітня 1991 року, а також три роки до цієї дати, були співвласниками у рівних частках у праві спільної власності на майно колгоспного двору. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.
Станом на 15.04.1991 у домогосподарстві по АДРЕСА_1 проживали і були зареєстровані: голова двору ОСОБА_4 , 1903 р.н., дружина ОСОБА_6 , 1904 р.н., дочка ОСОБА_5 , 1937 р.н., зять ОСОБА_7 , 1937 р.н., внук ОСОБА_2 , 1968 р.н., внучка ОСОБА_3 , 1970 р.н.
Позивачка у період з 01 вересня 1990 року по 25 червня 1993 року навчалася у Харківському ордена «Знак Пошани» електромеханічному технікумі транспортного будівництва.
Голова колгоспного двору ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Семенівка Городенківського району Івано-Франківської області.
На день його смерті у житловому будинку по АДРЕСА_1 були зареєстровані і проживали: дружина ОСОБА_6 , 1904 р.н., дочка ОСОБА_5 , 1937 р.н., зять ОСОБА_7 , 1937 р.н., внук ОСОБА_2 , 1968 р.н., внучка ОСОБА_3 , 1970 р.н., внучка ОСОБА_1 , 1973 р.н.
Спадкоємцем першої черги за законом спадкодавця ОСОБА_4 є його дружина ОСОБА_6 , яка прийняла спадщину, однак не оформила документи про спадкування.
ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкоємцем за законом після її смерті є її дочка ОСОБА_8 .
ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 20.02.2024 у справі № 342/1253/23, що набрало законної сили 22.03.2024, встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , як дочкою та батьком, а також встановлено факт реєстрації шлюбу 21 лютого 1959 року у Семенівській сільській раді Обертинського району Станіславської області, відповідний запис за № 1 від 21 лютого 1959 року в книзі записів актів громадянського стану про одруження, між ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 . На день її смерті у житловому будинку по АДРЕСА_1 були зареєстровані і проживали: дочка ОСОБА_3 , 1970 р.н., дочка ОСОБА_1 , 1973 р.н.
Згідно заповіту від 24 вересня 2013 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Раковецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, зареєстрованого в книзі для запису нотаріальних дій за № 11, ОСОБА_5 належний на праві особистої власності жилий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , земельну ділянку, земельний пай, усе інше майно та цінні папери заповіла дочці ОСОБА_1 .
Позивачка є спадкоємцем майна, яке належало ОСОБА_5 та визначене в заповіті.
До складу спадщини входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 .
Технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами підтверджується, що вказане домоволодіння складається із: А) житлового будинку, 1928 року спорудження, площею 59,2 кв. м; В) літньої кухні, 1979 року спорудження; Г) комори, 1985 року спорудження; Д) стайні, 1965 року спорудження; Ж) вбиральні, 1990 року спорудження; З) стодоли, 1965 року спорудження; К) сараю, 1970 року спорудження; Л) сараю, 1970 року спорудження; М) сараю, 1965 року спорудження; Н) сараю, 1990 року спорудження; П) майстерні, 1990 року спорудження; Р) гаражу, 1970 року спорудження та С) сараю, 1990 року спорудження.
Ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 згідно звіту про вартість об'єкта оцінки станом на 05.02.2025 становить 148 000 грн. Відомості про реєстрацію, обмеження права власності, інші речові права, іпотеки та обтяження на будинок, що розташований за вищевказаною адресою, відсутні.
Ухвалою суду від 27.03.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.
24.06.2025 адвокат Романенко Є.О. через систему «Електронний суд» звернувся до суду із зустрічним позовом в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та просить: визнати поважними причини пропуску строку на подання зустрічної позовної заяви, прийняти до розгляду зустрічну позовну заяву; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, адвокат Романенко Є.О. 24.06.2025 через систему «Електронний суд» звернувся до суду із зустрічним позовом в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та просить: визнати поважними причини пропуску строку на подання зустрічної позовної заяви, прийняти до розгляду зустрічну позовну заяву; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Зустрічні позови мотивовані тим, що станом на 15.04.1991 у домогосподарстві по АДРЕСА_1 , яке було колгоспним двором, проживали і були зареєстровані: голова двору ОСОБА_4 , 1903 р.н., дружина ОСОБА_6 , 1904 р.н., дочка ОСОБА_5 , 1937 р.н., зять ОСОБА_7 , 1937 р.н., внук ОСОБА_2 , 1968 р.н., внучка ОСОБА_3 , 1970 р.н.
Голова колгоспного двору ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Отже, право власності на спірний житловий будинок належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1/3 частці, як членам колгоспного двору.
Ухвалами суду від 24.06.2025 зустрічні позовні заяви залишено без руху із зазначенням недоліків зустрічних позовних заяв, способу і строку їх усунення.
Ухвалою суду від 17.07.2025 ОСОБА_2 поновлено строк на подання зустрічної позовної заяви, зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом.
Ухвалою суду від 17.07.2025 ОСОБА_3 поновлено строк на подання зустрічної позовної заяви, звільнено ОСОБА_3 від сплати судового збору за подання до суду зустрічної позовної заяви майнового характеру, зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом.
31.07.2025 адвокат Дирбавка Р.М. через систему «Електронний суд» надіслав до суду відзиви на зустрічні позовні заяви, де зазначив, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору.
За даними погосподарської книги № 5 в домогосподарстві по АДРЕСА_1 станом на 15.04.1991 проживали і були зареєстровані: голова двору ОСОБА_4 , 1903 р.н., дружина ОСОБА_6 , 1904 р.н., дочка ОСОБА_5 , 1937 р.н., зять ОСОБА_7 , 1937 р.н., внук ОСОБА_2 , 1968 р.н., внучка ОСОБА_3 , 1970 р.н.
Позивачка за первісним позовом ОСОБА_1 у період з 01 вересня 1990 року по 25 червня 1993 року навчалася у Харківському ордена «Знак Пошани» електромеханічному технікумі транспортного будівництва, а отже не втратила право на частку у майні колгоспного двору.
Виходячи із кількості членів зазначеного колгоспного двору станом на 15 квітня 1991 року, кожному члену цього двору належало по 1/7 частці в його майні.
На час смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним були зареєстровані і проживали: дружина ОСОБА_6 , 1904 р.н., дочка ОСОБА_5 , 1937 р.н., зять ОСОБА_7 , 1937 р.н., внук ОСОБА_2 , 1968 р.н., внучка ОСОБА_3 , 1970 р.н., внучка ОСОБА_1 , 1973 р.н.
Частку в майні колгоспного двору померлого ОСОБА_4 успадкувала за законом його дружина ОСОБА_6 , після чого її частка склала 2/7.
На час смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з нею були зареєстровані і проживали: дочка ОСОБА_5 , 1937 р.н., зять ОСОБА_7 , 1937 р.н., внук ОСОБА_2 , 1968 р.н., внучка ОСОБА_3 , 1970 р.н., внучка ОСОБА_1 , 1973 р.н.
Частку в майні колгоспного двору померлої ОСОБА_6 успадкувала за законом її дочка ОСОБА_5 , після чого її частка склала 3/7.
На час смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з ним були зареєстровані і проживали: дружина ОСОБА_5 , 1937 р.н., дочка ОСОБА_3 , 1970 р.н., дочка ОСОБА_1 , 1973 р.н.
Частку в майні колгоспного двору померлого ОСОБА_7 успадкувала за законом його дружина ОСОБА_5 , після чого її частка склала 4/7.
На час смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , разом з нею були зареєстровані і проживали: дочка ОСОБА_3 , 1970 р.н., дочка ОСОБА_1 , 1973 р.н.
ОСОБА_1 є спадкоємицею частки у майні колгоспного двору за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_5 у розмірі 4/7. Також їй належить частка у майні колгоспного двору у розмір 1/7.
Таким чином, після смерті ОСОБА_5 частки у майні колгоспного двору становили: ОСОБА_2 - 1/7, ОСОБА_3 - 1/7, ОСОБА_1 - 5/7.
Отже, позовні вимоги позивачів за зустрічним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання за кожним з них права власності на 1/3 частки у майні колгоспного двору представник позивачки-відповідачки - адвокат Дирбавка Р.М. вважає безпідставними, необґрунтованими, тому просить в задоволенні позовних вимог за зустрічними позовами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.
12.08.2025 представник відповідачів-позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокат Романенко Є.О. через систему «Електронний суд» надіслав до суду відповіді на відзиви, де зазначив, що не визнає доводи представника позивачки-відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Дирбавки Р.М., оскільки відповідно до ч.1 ст.563 ЦК УРСР в разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривається. У зв'язку з цим просить задовольнити вимоги зустрічних позовних заяв у повному обсязі.
Ухвалою суду від 15.09.2025 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.
Судові засідання для розгляду справи по суті були призначені на 06.10.2025, 21.10.2025, 05.11.2025, 26.11.2025, 10.12.2025, 05.01.2026, 22.01.2026, 26.01.2026 та на 03.02.2026.
У судове засідання, призначене на 06.10.2025, прибули представник позивачки-відповідачки - адвокат Дирбавка Р.М. та представник відповідачів-позивачів - адвокат Романенко Є.О.
У судовому засіданні представник позивачки-відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Дирбавка Р.М. підтримав позовні вимоги ОСОБА_1 та відзиви на зустрічні позовні заяви з наведених у позові та відзивах підставах, зустрічні позови не визнав, первісний позов просив задовольнити, у задоволенні зустрічних позовів - відмовити. Суду пояснив, що всі члени колишнього колгоспного двору, які проживали у колгоспному дворі за три роки до 15.04.1991, мають частку у колгоспному дворі.
Представник відповідачів-позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокат Романенко Є.О. підтримав зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та відповіді на відзиви з наведених у зустрічних позовах та відповідях на відзиви підставах, зустрічні позови ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просив задовольнити повністю, первісний позов - частково.
У зв'язку із початком іншої справи у судовому засіданні 06.10.2025 було оголошено перерву.
Судові засідання, призначені на 21.10.2025, 05.11.2025 та на 26.11.2025, були відкладені у зв'язку із неявкою сторін та їх представників, які про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
У судове засідання, призначене на 10.12.2025, прибули представник позивачки-відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Дирбавка Р.М. та представник відповідачів-позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокат Романенко Є.О. За клопотанням представника позивачки-відповідачки - адвоката Дирбавки Р.М. у судовому засіданні було оголошено перерву.
Судове засідання, призначене на 05.01.2026, було відкладено за клопотанням представника позивачки-відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Дирбавки Р.М.
Судове засідання, призначене на 22.01.2026, було відкладено у зв'язку із неявкою сторін та їх представників, які про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Судове засідання, призначене на 26.01.2026, було відкладено у зв'язку із неявкою відповідачів-позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та їх представника - адвоката Романенка Є.О., які про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
У судове засідання, призначене на 03.02.2026, сторони та їх представники не з'явилися.
Представник позивачки-відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Дирбавка Р.М. 26.01.2026 та 03.02.2026 через систему «Електронний суд» надіслав до суду заяви про проведення судових засідань за його відсутності та за відсутності ОСОБА_1 , вказавши, що заявлені позовні вимоги підтримують, просять задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідачів-позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокат Романенко Є.О. 28.01.2026 через систему «Електронний суд» надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Дії представників сторін не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, відповідно до якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про закінчення розгляду справи за відсутності учасників справи та їх представників. Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу 21.10.2025, 05.11.2025, 26.11.2025, 05.01.2026, 22.01.2026, 26.01.2026 та 03.02.2026 за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
У Постанові Верховного Суду від 5 вересня 2022 року у справі №1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21) зазначено, що згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. З урахуванням розумності положення ч.5 ст.268 ЦПК України слід розуміти так: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати в резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте в разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не збігатимуться, це не є порушенням прав сторін.
Суд, заслухавши 06.10.2025 вступне слово представника позивачки-відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Дирбавки Р.М., представника відповідачів-позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Романенка Є.О., дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, вважає необхідним зазначити таке.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 3 ст.5 Цивільного кодексу України (у редакції 2003 року) визначено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди у період з 31.01.1966 по 19.01.1996 регулювалась підзаконними нормативними актами, зокрема Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, яка затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 р. і втратила чинність від 19.01.1996 на підставі наказу Держитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 р. № 56.
Зазначена інструкція передбачала державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання законної сили ЦК України та Законом України від 1 липня 2004 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Із копії свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 22 січня 1990 р., виданого виконкомом Городенківської районної Ради народних депутатів на підставі рішення цього ж виконкому № 247 від 13 грудня 1989 р., вбачається, що в цілому жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований у АДРЕСА_2 , дійсно належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_4 . Даний жилий будинок зареєстрований в Коломийському бюро технічної інвентаризації та записаний в реєстрову книгу за реєстровим № 54.
Вулицю Леніна у с. Семенівка перейменовано на вулицю Галицька, адресний номер житлового будинку не змінювався, що стверджується копією довідки № 350, виданої 12.06.2024 Раковецьким старостинським округом Городенківської міської ради.
Копія виписки з інвентаризаційних матеріалів ОКП «Коломийське МБТІ» № 11329 від 17.09.2024, видана згідно архівних даних Коломийського МБТІ станом на 31.12.2012, свідчить, що в реєстровій книзі під реєстровим № 54 за ОСОБА_4 , як головою колгоспного двору, зареєстровано право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами у АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності, виданого Городенківським РВК 22.01.1990 на підставі рішення цього ж виконкому № 247 від 13.12.1989.
Верховний Суд у постановах від 03 травня 2022 року в справі № 520/5386/15-ц, від 22 листопада 2023 року в справі № 689/1693/20 та ін. зазначив, що колгоспний двір - це сімейно-трудове об'єднання осіб, які використовували майно двору для ведення підсобного господарства і сімейних потреб.
15 квітня 1991 року набув чинності Закон України від 07 лютого 1991 року № 697-XII «Про власність», яким було передбачено право спільної власності громадян, гарантії захисту права власності, правомірності володіння майном.
Положення статей 17, 18 зазначеного Закону щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство.
Спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за правовими нормами, які регулювали питання права власності цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, які втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в навчальному закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.
Відповідно до частини першої статті 120 ЦК Української РСР 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.
Майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам (частина перша статті 112 ЦК Української РСР).
У частині другій статті 123 ЦК Української РСР передбачено, що розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Отже, кожен член колгоспного двору є учасником спільної сумісної власності на все майно двору незалежно від того, чи брав він участь в його придбанні. Нетривале перебування працездатного члена колгоспного двору в складі двору або незначна участь працею та коштами у веденні господарства можуть бути підставою для зменшення його частини (постанови Верховного Суду від 28 листопада 2018 року в справі № 688/21/17-ц, від 08 квітня 2020 року в справі № 454/1187/17-ц).
Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню книг погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13 квітня 1979 року № 112/5, а згодом - аналогічними Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26, та Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69.
За змістом Вказівок № 112/5 і № 69 суспільна група господарства визначалася залежно від роду занять голови господарства (сім'ї). Особи, які працювали в колгоспі, але не були членами колгоспу, належали до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади. Відповідно до абзацу 2 пункту 20 Вказівок № 112/5 виключенням із загального порядку були лише господарства, в яких проживали працюючі члени колгоспу. Такі господарства, незалежно від роду занять голови господарства, відносилися до господарств колгоспників. Члени колгоспу, які працювали у міжгосподарських організаціях, відносилися до суспільної групи колгоспників.
Копіями витягів з погосподарських книг Раковецької сільської ради за 1986-1990, 1991-1995 роки, виданих Раковецьким старостинським округом Городенківської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області, підтверджується, що суспільна група господарства, розташованого по АДРЕСА_1 , - колгоспний двір, членами колгоспного двору були:
- у 1986-1990 роках: голова сім'ї ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , дружина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зять ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , дочка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , внук ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , 19.03.1984 вибув на роботу в м. Івано-Франківськ, внука ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , 01.03.1985 вибула на роботу в м. Кишинів, внук ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , 12.09.1985 вибув на навчання в СПТУ м. Коломия, повернувся 02.02.1989, внучка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , вибула на роботу в м. Івано-Франківськ, внучка ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , 01.09.1990 вибула на навчання в м. Харків;
- у 1991-1995 роках: голова сім'ї ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , дружина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , зять ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , дочка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , внук ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , внучка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , внучка ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , 01.09.1990 вибула на навчання в м. Харків, повернулася 15.10.1993.
Проте, зі змісту довідки № 03, виданої 08.01.2026 Городенківською міською радою, вбачається, що дані з погосподарської книги за 1986-1990 роки села Семенівка по особовому рахунку НОМЕР_1 є помилковими, а саме: по батькові ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , помилково зазначено « ОСОБА_15 »; прізвище та ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , помилково зазначено « ОСОБА_11 »; прізвище ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , помилково зазначено « ОСОБА_16 » та місяць її народження помилково зазначено «10». Також допущено помилки у погосподарській книзі за 1991-1995 роки села Семенівка по особовому рахунку НОМЕР_2 , а саме: прізвище ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , помилково зазначено « ОСОБА_16 »; прізвище ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , помилково зазначено « ОСОБА_16 » та місяць її народження помилково зазначено «10».
Крім того, судом взято до уваги те, що згідно словника власних імен людей жіноче ім'я «Степанія» є фонетичною модифікацією імені «Стефанія».
Відповідно до ч.1 ст.563 ЦК УРСР (у редакції 1963 року) у разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривалось.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови від 24 червня 1983 року № 4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», та в підпункті «г» пункту 6 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах права приватної власності», правила статті 563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. У разі смерті члена колгоспного двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.
Померлих до 1 липня 1990 року членів даного колгоспного двору судом не встановлено.
Колгоспний двір був припинений 15.04.1991, коли введений в дію Закон України «Про власність», у зв'язку з чим правового значення буде мати належність членів до колгоспного двору саме на цю дату.
Всі члени колгоспного двору, які були такими станом на 15 квітня 1991 року, мали право спільної сумісної власності на майно колгоспного двору. Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 22 січня 2019 року у справі № 713/1310/17-ц.
Станом на 15.04.1991 у господарстві по АДРЕСА_1 проживали та були зареєстровані: голова господарства ОСОБА_4 , 1903 р.н., дружина ОСОБА_6 , 1904 р.н., дочка ОСОБА_5 , 1937 р.н., зять ОСОБА_7 , 1937 р.н., внук ОСОБА_2 , 1968 р.н., внучка ОСОБА_3 , 1970 р.н., що підтверджується копією довідки № 25, виданою 04.02.2025 Раковецьким старостинським округом Городенківської міської ради згідно даних по господарської книги № 5.
Згідно копії диплома серії НОМЕР_3 , виданого 25 червня 1993 року, позивачка-відповідачка ОСОБА_1 у 1990 році вступила до Харківського ордена «Знак Пошани» електромеханічного технікуму транспортного будівництва і в 1993 році закінчила повний курс названого технікуму.
Отже, станом на 15 квітня 1991 року ОСОБА_1 також була членом колгоспного двору, розташованого по АДРЕСА_1 , та не втратила право на частку в його майні, оскільки в цей час навчалася в навчальному закладі.
З наведеного слідує, що житловий будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності в рівних частках по 1/7 кожному, як членам колишнього колгоспного двору, які не втратили права на частку в його майні.
Голова колгоспного двору ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_17 у с. Семенівка Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 17 від 04 листопада 1991 р., що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 04 листопада 1991 року Раковецькою сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області. Внаслідок його смерті відкрилася спадщина.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.
Оскільки ОСОБА_4 помер до 01.01.2004, застосовується Цивільний кодекс УРСР 1963 р.
Згідно ст. 524 згаданого кодексу спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом; спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Відповідно до вимог ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Згідно зі ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Згідно ст. 526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини. Відповідно до ст.525 згаданого кодексу часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; разом з ним проживали та були зареєстровані: дружина ОСОБА_6 , 1904 р.н., зять ОСОБА_7 , 1937 р.н., дочка ОСОБА_5 , 1937 р.н., внук ОСОБА_2 , 1968 р.н., внучка ОСОБА_3 , 1970 р.н., внучка ОСОБА_1 , 1973 р.н., що підтверджується копією довідки № 913, виданої 23.12.2022 Городенківською міською радою Івано-Франківської області.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , були подружжям.
Родинні відносини між ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , та ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , як дочкою, батьком та матір'ю підтверджується копіями: свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 21.09.1978, з якого слідує, що при реєстрації народження ОСОБА_18 присвоєно прізвище « ОСОБА_19 »; свідоцтва про одруження серії НОМЕР_6 , виданого 21 лютого 1959 р. Семенівською сільською радою Обертинського району Станіславської області, з якого вбачається, що ОСОБА_20 у зв'язку із реєстрацією одруження змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_19 » на « ОСОБА_21 », актовий запис за № 1 від 21 лютого 1959 р.
ОСОБА_4 заповіту не вчиняв, що стверджується копією витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 1397788, виданого 22.09.2005 Городенківською районною державною нотаріальною конторою.
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 є його дружина - ОСОБА_6 та дочка ОСОБА_5 , які прийняли спадщину в рівних частках, оскільки фактично вступили в управління та володіння спадковим майном. Інших спадкоємців першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 судом не встановлено.
Відповідно до ст.560 ЦК УРСР спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину.
Із копії спадкової справи № 600/2005, наданої суду державним нотаріусом Городенківської державної нотаріальної контори, вбачається, що ОСОБА_5 , прийнявши спадщину після смерті батька ОСОБА_4 , як спадкоємець першої черги за законом, 22.09.2005 подала нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на право на майновий пай, що належав спадкодавцю. Їй державним нотаріусом Городенківської районної державної нотаріальної контори 22.09.2005 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 2167, на право на пайовий фонд майна колективного с/г підприємства спілки селян «Червона Калина», належного померлому на підставі майнового сертифікату серії НОМЕР_7 , виданого 06 липня 2005 року.
ОСОБА_6 , прийнявши спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_4 , як спадкоємець першої черги за законом, до нотаріуса за видачею їй свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно спадкодавця не зверталася.
До складу спадщини спадкодавця ОСОБА_4 входить також 1/7 (2/14) частки житлового будинку АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - Городенківського) району Івано-Франківської області, що належала йому як члену колишнього колгоспного двору.
Дружина спадкодавця - ОСОБА_6 та його дочка ОСОБА_5 , як спадкоємці першої черги за законом, в рівних частках успадкували вищезгадану частку житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, що становить по 1/14 частці, однак документи на дані частки спадкового майна не оформили.
ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_19 у с. Семенівка Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 6 від 17 березня 1994 р., що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 , виданого 17 березня 1994 року Раковецькою сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області. Внаслідок її смерті відкрилася спадщина.
Оскільки ОСОБА_6 померла до 01.01.2004, застосовується Цивільний кодекс УРСР 1963 р.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; разом з нею проживали та були зареєстровані: зять ОСОБА_7 , 1937 р.н., дочка ОСОБА_5 , 1937 р.н., внук ОСОБА_2 , 1968 р.н., внучка ОСОБА_3 , 1970 р.н., внучка ОСОБА_1 , 1973 р.н., що підтверджується копією довідки № 168, виданої 13.06.2025 Раковецьким старостинським округом Городенківської міської ради.
ОСОБА_6 заповіту не вчиняла. Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 є її дочка ОСОБА_5 , яка прийняла спадщину, оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном. Інших спадкоємців першої черги за законом після смерті ОСОБА_22 судом не встановлено.
Із копії спадкової справи № 601/2005, наданої суду державним нотаріусом Городенківської державної нотаріальної контори, вбачається, що ОСОБА_5 , прийнявши спадщину після смерті матері ОСОБА_6 , як спадкоємець першої черги за законом, 22.09.2005 подала нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на право на майновий пай, що належав спадкодавцю. Їй державним нотаріусом Городенківської районної державної нотаріальної контори 22.09.2005 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 2168, на право на пайовий фонд майна колективного с/г підприємства спілки селян «Червона Калина», належного померлій на підставі майнового сертифікату серії ІВ-IV № 027190, виданого 06 липня 2005 року.
До складу спадщини спадкодавця ОСОБА_6 входить також 3/14 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , 2/14 (1/7) частки якого належала їй, як члену колишнього колгоспного двору, а 1/14 частки успадкована нею після смерті чоловіка ОСОБА_4 , як спадкоємцем першої черги за законом, однак документи на дану частку спадкового майна ОСОБА_6 не оформила.
ОСОБА_5 , як спадкоємець першої черги за законом, успадкувала після смерті матері ОСОБА_6 3/14 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, що розташовані за вищевказаною адресою, однак документи на дану частку спадкового майна не оформила.
Член колгоспного двору ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 74 роки у с. Семенівка Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 10 від 18 червня 2010 р., що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_9 , виданого 18 червня 2010 року Раковецькою сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області. Внаслідок його смерті відкрилася спадщина.
Оскільки ОСОБА_7 помер після ІНФОРМАЦІЯ_20 , у вказаних правовідносинах суд застосовує норми Цивільного кодексу України 2003 року.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1222 ЦК України). Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Згідно з ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними, визначено ч.1 ст.1267 ЦК України.
За ст. ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийняття спадщини це: постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, нотаріусу заяви про прийняття спадщини. Частина 1 ст.1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, визначено ч.2 ст.1220 ЦК України.
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; разом з ним були зареєстровані та проживали: дружина ОСОБА_5 , 1937 р.н., дочка ОСОБА_3 , 1970 р.н., дочка ОСОБА_1 , 1973 р.н., що підтверджується копією довідки № 79, виданої 07.03.2023 Раковецьким старостинським округом Городенківської міської ради.
Факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , як дочкою та батьком, встановлено рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 20 лютого 2024 року у справі № 342/1253/23 (провадження № 2-о/342/11/2024), що набрало законної сили 22.03.2024. Даним рішенням суду також встановлено факт реєстрації шлюбу 21 лютого 1959 року у Семенівській сільській раді Обертинського району Станіславської області, відповідний запис за № 1 від 21 лютого 1959 року в книзі записів актів громадянського стану про одруження, між ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Частиною 4 статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Родинні відносини між відповідачкою-позивачкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , та ОСОБА_7 , як дочкою та батьком, стверджуються копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_10 , виданого 24 жовтня 1970 р. Раковецькою сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 26 від 24 жовтня 1970 р.
Відповідач-позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , є сином ОСОБА_7 , актовий запис № 30 від 31 жовтня 1968 р., що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_11 , виданого 31 жовтня 1968 р. Раковецькою сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області.
ОСОБА_7 заповіту не вчиняв, що стверджується копією витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 25528515, виданого 03.12.2010 Городенківською районною державною нотаріальною конторою.
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_7 є: його дружина ОСОБА_5 , дочки: відповідачка-позивачка ОСОБА_3 , позивачка-відповідачка ОСОБА_1 та син - відповідач-позивач ОСОБА_2 . Інших спадкоємців першої черги за законом після смерті ОСОБА_7 судом не встановлено.
Із копії спадкової справи № 744/2010, наданої суду державним нотаріусом Городенківської державної нотаріальної контори, вбачається, що відповідач-позивач ОСОБА_2 , будучи спадкоємцем першої черги за законом, спадщину після смерті батька ОСОБА_7 не прийняв, оскільки постійно не проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та у строк, визначений ч.1 ст.1270 ЦК України, не подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Дружина спадкодавця - ОСОБА_5 та дочки: відповідачка-позивачка ОСОБА_3 , позивачка-відповідачка ОСОБА_1 , як спадкоємці першої черги за законом, в рівних частках прийняли спадщину після смерті ОСОБА_7 , оскільки постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з вимогами ч.1 ст. 1297 згаданого Кодексу спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
ОСОБА_5 , прийнявши спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_23 , як спадкоємець першої черги за законом, 03.12.2010 подала нотаріусу заяву про прийняття та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, що належала спадкодавцю.
Відповідачка-позивачка ОСОБА_3 та позивачка-відповідачка ОСОБА_1 , прийнявши спадщину після смерті батька ОСОБА_7 , як спадкоємці першої черги за законом, до нотаріуса за видачею їм свідоцтв про право на спадщину на спадкове майно спадкодавця не зверталися.
До складу спадщини спадкодавця ОСОБА_7 входить також 1/7 (3/21) частки житлового будинку АДРЕСА_1 , що належала йому як члену колишнього колгоспного двору.
Дружина спадкодавця ОСОБА_5 та дочки: відповідачка-позивачка ОСОБА_3 , позивачка-відповідачка ОСОБА_1 , як спадкоємці першої черги за законом, в рівних частках успадкували вищезгадану частку житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, що становить по 1/21 частці, однак документи на дані частки спадкового майна не оформили.
Згідно ч.3 ст.1296 ЦПК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Частиною 1 ст.1235 ЦК України визначено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
За заповітом, посвідченим 24 вересня 2013 р. виконавчим комітетом Раковецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, зареєстрованим в книзі для запису нотаріальних дій під № 11, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , жителька с. Семенівка Городенківського району Івано-Франківської області, належний їй на правах особистої власності жилий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_1 , земельну ділянку і земельний пай, та усе інше майно, цінні папери, рухоме і нерухоме, з чого б воно не складалося і де б воно не знаходилося, що буде належати їй на день її смерті і на що вона згідно закону матиме право заповіла дочці ОСОБА_1 . Заповіт чинний, зареєстрований у спадковому реєстрі за № 55555026 (номер в реєстрі нотаріальних дій 11), що стверджується копією Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 69257134, виданої 21.06.2022 Городенківською державною нотаріальною конторою.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 84 роки у с. Семенівка Коломийського району Івано-Франківської області, актовий запис № 134 від 12 лютого 2022 р., що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_12 , виданого 12 лютого 2022 року Городенківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ). Внаслідок її смерті відкрилася спадщина.
Оскільки ОСОБА_5 померла після ІНФОРМАЦІЯ_20 , у вказаних правовідносинах суд застосовує норми Цивільного кодексу України 2003 року.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; разом з нею були зареєстровані та проживали: дочка ОСОБА_3 , 1970 р.н., дочка ОСОБА_1 , 1973 р.н., що підтверджується копією довідки № 77, виданої 07.03.2023 Раковецьким старостинським округом Городенківської міської ради.
Родинні відносини між позивачкою-відповідачкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та спадкодавцем ОСОБА_5 , як дочкою та матір'ю, стверджуються копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_13 , виданого 27 січня 1973 р. Раковецькою сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 3 від 23 січня 1973 р.
Із копії спадкової справи № 217/2022, наданої суду державним нотаріусом Городенківської державної нотаріальної контори, вбачається, що позивачка-відповідачка ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та у строк, визначений ч.1 ст.1270 ЦК України, подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини за заповітом (21.06.2022). Копією Витягу № 69257213 про реєстрацію в Спадковому реєстрі, виданого 21.06.2022 Городенківською державною нотаріальною конторою, підтверджується, що до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про реєстрацію спадкової справи № 69395355 (номер у нотаріуса 217/2022), спадкодавець - ОСОБА_5 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_11 , дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Спадкоємців, які відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України, мають обов'язкову частку в спадщині ОСОБА_5 та прийняли спадщину, - судом не встановлено. Того, хто пережив подружжя, у померлої немає.
Позивачка-відповідачка ОСОБА_1 , прийнявши спадщину після смерті матері ОСОБА_5 , як спадкоємець за заповітом, 25.04.2024 та 26.06.2024 подала нотаріусу заяви про видачу свідоцтв про право на спадщину за заповітом на спадкове майно спадкодавця.
Їй державним нотаріусом Городенківської державної нотаріальної контори 25.04.2024 видано три свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстровані в реєстрі за № 755, № 756 та за № 757, на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площами: 0,4903 га, кадастровий номер 2621683700:08:002:0007; 0,2986 га, кадастровий номер 2621683700:09:002:0204; 0,4712 га, кадастровий номер 2621683700:09:002:0203.
26.06.2024 ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за № 1298, додаткове до свідоцтва, виданого 25 квітня 2024 року за реєстровим № 755, на право на земельну частку (пай) розміром 42,84 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, належну ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії РН № 231913, спадкоємцем якого була його дружина ОСОБА_5 , яка прийняла спадщину, однак не оформила своїх спадкових прав.
До складу спадщини спадкодавця ОСОБА_5 входить також 10/21 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , 1/7 (2/14, 3/21) частки якого належала їй, як члену колишнього колгоспного двору, 1/14 частки успадкована нею після смерті батька ОСОБА_4 , як спадкоємцем першої черги за законом, 3/14 частки успадкована нею після смерті матері ОСОБА_6 , як спадкоємцем першої черги за законом, що разом становить 6/14 (3/7, 9/21) частки, та 1/21 частки успадкована нею після смерті чоловіка ОСОБА_7 , як спадкоємцем першої черги за законом, однак документи на дані частки спадкового майна ОСОБА_5 не оформила.
Державний нотаріус Городенківської державної нотаріальної контори Коломийського району Івано-Франківської області постановою № 989/02-31 від 26 листопада 2024 р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії відмовив позивачці-відповідачці ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , на житловий будинок АДРЕСА_1 з посиланням на те, що вищезгадане господарство, головою якого був ОСОБА_4 , відносилось до колгоспного двору, кожному з членів колгоспного двору, які проживали станом на 15 квітня 1991 року, належить відповідна частка житлового будинку, проте частки в цьому господарстві між членами бувшого колгоспного двору не визначені, що стало підставою звернення позивачки-відповідачки до суду з даним позовом.
З копії технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , виготовленого 22.10.2024, вбачається, що житловий будинок споруджено/реконструйовано в 1928 році, господарські будівлі та споруди - в 1965, 1970, 1979, 1985, 1990 роках.
Ринкова вартість житлового будинку літ. «А» загальною площею 59,2 кв, житловою площею 36,7 кв, господарських будівель та споруд, що розташований за вищевказаною адресою, станом на 05.02.2025 становить 148 000 грн, що стверджується копією звіту про вартість майна, складеного ЕТ-ВО «Придністров'я».
Згідно даних погосподарської книги № 5 площа земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташований по АДРЕСА_1 , становить 0,09 га, про що свідчить довідка № 23, видана 31.01.2025 Раковецьким старостинським округом Городенківської міської ради.
Згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який набув чинності 03.08.2004, державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 418535537, сформованої 19.03.2025, вбачається, що відомості про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 відсутні.
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.
Таким чином, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, чи в який передбачений законом спосіб позивач набув права власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту у порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.
Тобто, за вказаною нормою права вимога про визнання права власності може бути пред'явлена лише власником спірного майна, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Досліджені судом докази підтверджують, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - Городенківського) району Івано-Франківської області станом на 15 квітня 1991 року належав до суспільної групи господарств - колгоспний двір, головою якого був ОСОБА_4 відповідно до свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого 22.01.1990. Враховуючи, що членами колгоспного двору станом на 15 квітня 1991 року були ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , відповідач-позивач ОСОБА_2 , відповідачка-позивачка ОСОБА_3 та позивачка-відповідачка ОСОБА_1 , тому даний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами належав їм на праві спільної сумісної власності в рівних частках по 1/7 кожному.
ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , як спадкоємці першої черги за законом, в рівних частках успадкували після смерті ОСОБА_4 1/7 (2/14) частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , що становить по 1/14 частці, однак до нотаріуса за видачею їм свідоцтв про право на спадщину за законом на дану частку спадкового майна не зверталися. Крім того, їм належало по 1/7 (2/14) частці у даному житловому будинку, як членам колишнього колгоспного двору, що, з урахуванням спадщини, становить по 3/14 частки.
ОСОБА_5 , як спадкоємець першої черги за законом, успадкувала після смерті матері ОСОБА_6 3/14 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , однак не зверталася до нотаріуса за видачею їй свідоцтва про право на спадщину за законом на дану частку спадкового майна. Крім того, ОСОБА_5 належало 3/14 частки у даному житловому будинку, що, з урахуванням спадщини, становить 6/14 частки (3/7, 9/21).
Крім того, ОСОБА_5 та відповідачка-позивачка ОСОБА_3 , позивачка-відповідачка ОСОБА_1 , як спадкоємці першої черги за законом, в рівних частках успадкували після смерті ОСОБА_7 1/7 (3/21) частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , що становить по 1/21 частці, однак не зверталися до нотаріуса за видачею їм свідоцтв про право на спадщину за законом на дану частку спадкового майна. Отже, з урахуванням спадщини, ОСОБА_5 належало 10/21 частки у даному житловому будинку. Враховуючи, що позивачці-відповідачці ОСОБА_1 та відповідачці-позивачці ОСОБА_3 належало по 1/7 (3/21) частці у даному житловому будинку, як членам колишнього колгоспного двору, то, з урахуванням спадщини, їхня частка у даному житловому будинку становить по 4/21 частки.
Позивачка-відповідачка ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, успадкувала після смерті матері ОСОБА_5 10/21 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , та фактично стала власником, однак через те, що спадковий житловий будинок відносився до колгоспного двору і частки членів бувшого колгоспного двору у ньому не визначені, немає можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкову частку нерухомого майна.
Отже, з урахуванням спадщини, позивачці-відповідачці ОСОБА_1 належить 14/21 (2/3) частки у даному житловому будинку.
Також судом встановлено, що відповідач-позивач ОСОБА_2 правомірно набув право власності на 1/7 (3/21) частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , як член колишнього колгоспного двору, оскільки не вчиняв дій, що можуть свідчити про його відмову від права власності у порядку ст. 347 ЦК України.
Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 за первісним позовом та часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за зустрічними позовами з підстав та в обсязі, наведеному в мотивувальній частині рішення.
На підставі ст.ст. 112, 120, 121, 123, 524-526, 529, 548, 549, 560, 563 ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст. 316, 317, 325, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1233, 1241, 1258, 1261, 1268-1270, 1296, 1297 ЦК України (2003 р.), керуючись ст. ст. 76, 81, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Дирбавка Роман Мирославович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майнозадовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на 14/21 (2/3) частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Зустрічний позов ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник - адвокат Романенко Євген Олександрович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Дирбавка Роман Мирославович, про визнання права власності на частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , право власності на 4/21 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Зустрічний позов ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник - адвокат Романенко Євген Олександрович, до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Дирбавка Роман Мирославович, про визнання права власності на частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , право власності на 3/21 (1/7) частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Учасники справи:
- позивачка-відповідачка ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_14 , виданий Городенківським РВ УМВС в Івано-Франківській області 09.11.1996;
- представник позивачки-відповідачки - адвокат Дирбавка Роман Мирославович, адреса робочого місця адвоката: вул. Демчука, буд.3, літ.А, м. Городенка, Коломийський район, Івано-Франківська область, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_15 ;
- відповідач-позивач ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_16 ;
- відповідачка-позивачка ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_17 , виданий Городенківським РВ УМВС в Івано-Франківській області 09.04.1996;
- представник відповідачів-позивачів - адвокат Романенко Євген Олександрович, адреса робочого місця адвоката: вул. Львівська, буд.7, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_18 .
Повний текст судового рішення складено 12.02.2026.
Суддя: Андріюк І.Г.