про призначення судового розгляду
Справа № 338/120/26
11 лютого 2026 року Провадження 1-кп/338/71/26 селище Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження №12025091120000119, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження та проживання
АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
захисник-адвокат ОСОБА_5
До суду надійшов обвинувальний акт з додатками, за яким ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 307, ч.2
ст. 307 КК України.
Ухвалою від 02 лютого 2026 року у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 просив призначити справу до судового розгляду. Крім того, прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також враховуючи, що ОСОБА_3 не має стійких соціальних зв'язків, маючи незняту та непогашену судимість за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст.187 КК України, на шлях виправлення не став, а знову вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, тому з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиненню іншого кримінального правопорушення чи продовженню кримінального правопорушення, прокурор вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Обвинувачений та його захисник в підготовчому судовому засіданні вважали, що справу слід призначити до судового розгляду.
Обвинувачений не заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження тримання під вартою.
Щодо продовження раніше обраного запобіжного заходу, у виді тримання під вартою, захисник, заперечував. Вказав, що його підзахисний є інвалідом другої групи, має незадовільний стан здоров'я, отримує замісну терапію як наркотичнозалежна особа, його стан здоров'я погіршився, тому просить обрати щодо його підзахисного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши думку учасників процесу, щодо вирішення питання про призначення судового розгляду суд зазначає наступне.
Дане кримінальне провадження підсудне Богородчанському районному суду Івано-Франківської області, підстав для його закриття або зупинення не встановлено.
Обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні відповідає вимогам ст.291 КПК України. Застережень щодо належності та допустимості зібраних на досудовому слідстві стороною обвинувачення доказів суду не подано.
Підстави для прийняття рішень, передбачених п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України відсутні, клопотання, передбачені п.4 ч.2 ст.315 КПК України, відсутні, тому суд приходить до висновку, що слід призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участі сторін кримінального провадження.
Щодо вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд приходить до наступних висновків.
Органами досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що останній 17 жовтня 2025 року, приїхавши у селище Богородчани Богородчанської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області, перебуваючи по вул. Шевченка, буд. 5 Б, біля супермаркету "Світ Богородчан", у період часу із 13 год. 53 хв. по 13 год. 58 хв., з метою отримання прибутку, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що збуває наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, шляхом продажу, незаконно збув ОСОБА_6 за ціною 1000 грн один блістер з написом "МЕТАФІН ІС" із вмістом десяти таблеток білого кольору, що містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон.
Дії ОСОБА_3 , органами досудового розслідування, кваліфіковані за ч.1 ст. 307 КК України, як вчинення умисних дій, які виразились у незаконному перевезенні з метою збуту та збуті наркотичного засобу.
Крім того, ОСОБА_3 , продовжуючи свою злочинну діяльність, приїхав у селище Богородчани Богородчанської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області, знаходячись по вул. Шевченка, буд. 56, біля супермаркету "Світ Богородчан", у період часу із 12 год. 26 хв. по 12 год. 34 хв., з метою отримання прибутку, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи що збуває наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, шляхом продажу, повторно незаконно збув ОСОБА_6 за ціною 1000 грн три частини блістеру з написом "МЕТАФІН ІС" із вмістом таблеток білого кольору в загальній кількості десять штук, що містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон.
Дії ОСОБА_3 , органами досудового розслідування, кваліфіковані за ч.2 ст. 307 КК України, як вчинення умисних дій, які виразились незаконному перевезенні з метою збуту та збуті наркотичного засобу, обіг якого обмежено, вчиненому повторно.
Ухвалою слідчого судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 26 листопада 2025 року до обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів терміном до 22 січня 2026 року включно, який останній раз ухвалою слідчого судді від 20 січня 2026 року продовжено до 25 лютого 2026 року включно.
Дослідивши матеріали кримінального провадження в рамках заявленого клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що на стадії судового розгляду кримінального провадження, такий стандарт доказування як "обґрунтована підозра" втрачає свою актуальність і при оцінці доказів повинен бути застосований критерій доведеності «поза розумним сумнівом», який випливає із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Однак, цей критерій може бути застосований тільки під час ухвалення остаточного судового рішення, яким буде розглянуто по суті та вирішено питання про визнання особи винною у вчинені злочину та призначення їй покарання.
При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Таким чином, суд враховує характер та фактичні обставини інкримінованих
ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, які свідчать про підвищену суспільну небезпеку, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 307 КК України санкція статті (за більш тяжкий злочин) передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
При розгляді питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд також враховує наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, (обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, у яких обвинувачується), які на час продовження тримання під вартою не зменшилися.
Крім того, суд враховує, вік обвинуваченого, що ОСОБА_7 не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, має постійне місце проживання, не має офіційного місця роботи, що вказує на відсутність міцних соціальних зв'язків. Суд також враховує, що обвинувачений має непогашену судимість, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_3 в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.
Судом враховано аргументи, які наводилися захисником обвинуваченого адвокатом ОСОБА_5 , проте в даному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не підтверджені належними доказами та не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень по справі.
Достатніх доказів про наявність міцних соціальних зв'язків чи про існування інших обставин, що могли б бути підставою для обрання щодо нього більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі у виді домашнього арешту, суду не надано. Обґрунтовані підстави вважати, що запобіжний захід у виді домашнього арешту забезпечить виконання цілей та завдань кримінального судочинства у суду відсутні, на даний час відсутні підстави вважати, що запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому слід продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою.
Таким чином, суд приходить до висновку, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.
Крім того, при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим виконання обов'язків, передбачених КПК України.
З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зменшення раніше визначеного розміру застави в межах 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 199 680 гривень, що достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, визначеної ухвалою слідчого судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 20 січня 2025 року.
Саме такий розмір застави, з урахуванням майнового стану обвинуваченого, який виключно отримує пенсію, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб запобігти намірам обвинуваченого будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Окрім цього, суд, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 314-316, 376, 369 КПК України, суд
Призначити кримінальне провадження №12025091120000119 про обвинувачення ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України до судового розгляду на 13 год 30 хв 19 лютого 2026 року у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №4 в Богородчанському районному суді Івано-Франківської області за адресою: (селище Богородчани, вул. Шевченка, 68 Івано-Франківського району Івано-Франківської області, 77701).
Про час і місце судового розгляду повідомити прокурора.
Доставити обвинуваченого в судове засідання, викликати в судове засідання захисника та свідків обвинувачення, заявлених прокурором.
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 10 квітня 2026 року включно.
Тримання під вартою ОСОБА_3 здійснювати в Державній установі "Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)".
Визначити заставу в межах 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199 680 (сто дев'яносто дев'ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Богородчанського районного суду (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26289647, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA158201720355259002000002265).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 на строк до 10 квітня 2026 року включно обов'язки:
- прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Роз'яснити, що в разі невиконання таких обов'язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Роз'яснити, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суду.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Богородчанського відділу Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_4 .
Ухвала, в частині продовження запобіжного заходу, може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а для осіб які перебувають під вартою з моменту вручення ухвали.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали в цій частині можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.
Ухвала в частині продовження тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Суддя Богородчанського
районного суду ОСОБА_1