Єдиний унікальний номер 160/28091/25
Номер провадження2-а/205/52/26
23 січня 2026 року м. Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Остапенко Н.Г., ознайомившись із адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
29.09.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправними та незаконними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- визнати протиправними та незаконними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення звернення до ГУНП в Дніпропетровській області для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити відомості про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомити ГУНП в Дніпропетровській області про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 31.10.2025 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 року продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позов на п'ять днів з моменту отримання цієї ухвали, витребувано у відповідача докази.
Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 року вищевказану адміністративну позовну заяву вирішено направити за підсудністю до Новокодацького районного суду міста Дніпра.
20.01.2026 року до Новокодацького районного суду міста Дніпра надійшли матеріали вказаної адміністративної справи.
Дослідивши матеріали вказаної адміністративної позовної заяви, суддя зазначає наступне.
Положеннями п. 1 ч. 1 статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Разом з тим, статтею 20 КАС України визначено розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів та вичерпний перелік категорій справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Так, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні (ч. 1 ст. 20 КАС України):
1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб'єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;
5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
6) адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Статтею 286 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно із ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 3 ст. 286 КАС України визначено повноваження місцевого загального суду як адміністративного за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Так, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Разом з тим, рішення суб'єкта владних повноважень - це адміністративний акт, виданий або прийнятий саме суб'єктом владних повноважень, що породжує права та обов'язки у фізичної або юридичної особи.
Отже, з системного аналізу положень п. 1 ч. 1 ст. 20, ст. 286 КАС України, з урахуванням вичерпного переліку рішень, які може ухвалити загальний суд за результатами розгляду справи, слідує, що умовою для віднесення такої справи до підсудності місцевого загального суду як адміністративного суду є наявність справи про адміністративне правопорушення, розглянутої суб'єктом владних повноважень, та ухваленого ним у цій справі рішення.
При цьому, предметом спору у даній справі є саме дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, звернення до ГУНП в Дніпропетровській області для здійснення адміністративного затримання та зобов'язання виключити відомості про порушення правил військового обліку з боку позивача з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також повідомити ГУНП в Дніпропетровській області про відсутність підстав для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У позові вказано, що відповідач вніс позивача до розшуку без наявності протоколу чи постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Таким чином, з матеріалів позову не вбачається, що позивач притягався до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, факт притягнення до адміністративної відповідальності відсутній.
Отже, виходячи з наведеного вище, адміністративний позов ОСОБА_1 не є справою з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, за змістом позову відсутні відомості про прийняття відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, будь-яких рішень щодо позивача у справі про адміністративне правопорушення.
Вимог, визначених 3 ст. 286 КАС України, які можуть бути розглянуті місцевим загальним судом як адміністративним, позивачем не заявлено.
Таким чином, вимоги ОСОБА_1 не стосуються рішення суб'єкта владних повноважень у справі про адміністративне правопорушення, а спір виник між фізичною особою та суб'єктом владних повноважень з приводу внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку позивача до Єдиного державного реєстру призовників та направлення відповідачем повідомлення до поліції про затримання позивача і доставлення його до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Отже, спір, за вирішенням якого звернувся позивач, віднесено до предметної юрисдикції окружних адміністративних судів.
За правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 21.07.2019 року в справі № 855/306/19, належним та компетентним судом у розумінні процесуального закону є суд, який розглядає та вирішує справу за позовною заявою, поданою із дотриманням правил територіальної, інстанційної та предметної підсудності.
Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1 ст. 318 КАС України).
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З урахуванням вищевикладеного, суддя вважає, що справа не може бути прийнята до провадження місцевого загального суду як адміністративного суду, а тому підлягає направленню до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для розгляду за підсудністю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 20, 29, 286 КАС України, суддя
Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії передати на розгляд за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (м. Дніпро, вул. Янгеля, 4).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Остапенко Н.Г.