Справа № 308/18860/25
10 лютого 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Хамник М.М., секретаря судового засідання Камілли В.Я., за участю прокурора Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області Голича М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Семенова Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ужгород Закарпатської області справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Департаменту стратегічних розслідувань Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області Національної поліції України, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 12.06.2003 року Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , місце роботи, посада: Закарпатська обласна рада, начальник управління з питань організаційного забезпечення діяльності керівництва ради, міжнародних та регіональних зав'язків,
за ч.2 ст.172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
19 грудня 2025 року в провадження суду з Департаменту стратегічних розслідувань Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області Національної поліції України надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-4 КУпАП.
Обґрунтованим висновком НАЗК від 31 жовтня 2025 року зазначено, що проведено повну перевірку у період з 05.05.2025 по 16.10.2025, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної декларації за 2023 рік, унікальний ідентифікатор документа - 9e7ce1ef-f3ef-4539-b495-da5c41cсссb0, поданої 29.03.2024 до Єдиного державного реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, начальником управління з питань організаційного забезпечення діяльності керівництва ради, міжнародних та регіональних зав'язків виконавчого апарату Закарпатської обласної ради ОСОБА_1 та результатами якої встановлено, що у діях суб'єкта декларування вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУПАП.
Так згідно з відомостями ЄДР станом на 31.12.2023 ОСОБА_1 є керівником та представником ПП «ВІКТАР» (код ЄДРПОУ 37493260). Крім того, є власником 100% частки у статутному капіталі вказаного підприємства. У грошовому вираженні вказана частка становить 500,00 (п'ятсот) грн.
Відповідно до статуту підприємства воно створене, в тому числі, з метою отримання прибутку. ОСОБА_1 , як керівник підприємства, входить до виконавчого органу підприємства. Вищим органам підприємства є його власник (станом на 31.12.2023 - ОСОБА_1 ).
Згідно розпорядження голови Закарпатської обласної ради №118-К від 23.11.2023, ОСОБА_1 з 24 листопада 2023 року призначено на посаду радника відділу забезпечення діяльності керівництва виконавчого апарату Закарпатської обласної ради та присвоєно 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування.
Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 повинен був здійснити дії, спрямовані на припинення підприємницької діяльності та припинення повноважень у складі правління, інших виконавчих чи контролюючих органів, наглядової ради підприємства не пізніше 15.12.2023.
ОСОБА_1 пояснив, що дійсно був власником ПП «ВІКТАР», але з 2016 року підприємство не здійснювало своєї діяльності. Після призначення на посаду він в установлений Законом строк ініціював процедуру передачі підприємства у власність члена сім'ї (дружини).
Проте, такі дії він здійснив тільки 23.01.2024, а саме оформив та підписав договір дарування майнових прав власника ПП «ВІКТАР» від 31.01.2024.
Відповідно до умов вказаного договору, ОСОБА_1 подарував члену сім'ї (дружині) майнові права власника ПП «ВІКТАР», що було підтверджено рішенням власника ( ОСОБА_1 ) від 23.01.2024, яке засвідчено приватним нотаріусом.
ОСОБА_1 був обізнаний з нормами Закону, оскільки в день призначення та прийняття присяги посадової особи місцевого самоврядування 24.11.2023 власноруч підписав попередження про спеціальні обмеження, встановлені Законом щодо прийняття на службу в органи місцевого самоврядування та проходження служби, в тому числі з обмеженнями, вказаними в ст. 25 Закону.
Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_1 не здійснив вчасно дії спрямовані на припинення підприємницької діяльності та припинення повноважень у складі правління, інших виконавчих чи контролюючих органів, наглядової ради підприємства ПП «ВІКТАР», аби усунути порушення ним вимог ст.25 Закону України «Про запобігання корупції».
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, всупереч чинному законодавству, порушив встановлені п.2 ч.1 та ч.2 ст.25 Закону обмеження, вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією передбачене ч.2 ст.172-4 КУпАП, кваліфікуючими ознаками якого є порушення обмеження щодо строків припинення підприємницької діяльності (15 робочих днів з дня призначення), що має на меті одержання прибутку.
Об'єктивних причин порушення встановлених обмежень відповідно до ч.2 ст.25 Закону України «Про запобігання корупції» в діях ОСОБА_1 не встановлено.
Таким чином, даний протокол складено відносно ОСОБА_1 , який обіймаючи посаду радника відділу забезпечення діяльності керівництва Закарпатської обласної ради, будучи відповідно до підпункту «в» (посадова особа місцевого самоврядування), пункту 1 частини першої ст.3 Закону України «Про запобігання корупції (далі -Закону) суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, усвідомлюючи протиправність своїх дій, порушив обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, передбаченого ст. 25 Закону України "Про запобігання корупції", у зв'язку з чим, в його діях наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією передбаченого ч.2 ст.172-4 КУпАП.
Судове засідання про розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, призначене на 10год 20хв. 29.12.2025 не відбулося у зв'язку з неявкою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та прокурора.
13.01.2026 року до суду надійшло клопотання від особи, що притягається до адміністративної відповідальності про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю залучення адвоката. Прокурор у дане засідання також не з'явився, у зв'язку з чим до Ужгородської окружної прокуратури скеровано лист з проханням забезпечити участь прокурора в наступне судове засідання.
30.01.2026 року через електронну пошту суду було отримано клопотання адвоката Семенова Ю.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , в якому він просить відкласти судове засідання на іншу дату та надати матеріали справи для ознайомлення. Прокурор у дане засідання також не з'явився, у зв'язку з чим до Ужгородської окружної прокуратури повторно скеровано лист з проханням забезпечити участь прокурора в наступне судове засідання.
10.02.2026 року до суду адвокатом Семеновим Ю.О. було подано клопотання-заперечення, в якому він зазначив, що ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому правопорушенні не визнає в повному обсязі та вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення та існують підстави закрити провадження за відсутністю умислу його підзахисного на порушення норм антикорупційного законодавства. Зазначає, що вони не згідний із протоколом про адміністративне правопорушення та вважає, що останній складений з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, без урахування всіх фактичних обставин справи, а зібрані по справі докази не є достатніми для визнання вини гр. ОСОБА_1 винним у вчиненні зазначеного правопорушення.
На думку захисту, вказаний протокол про адміністративне правопорушення та матеріали справи про адміністративне правопорушення в цілому не можуть слугувати доказом винуватості гр. ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, оскільки він не відповідає вимогам ст.256 КУпАП і його не можна віднести до фактичних даних, на основі якого у визначеному законом порядку можливо встановити наявність в діях гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-4 КУпАП. Також не зазначено доказів вини інкримінованого адміністративного правопорушення. Крім того, в даному протоколі повинно бути зазначено не тільки пункти статей закону, які порушено, а й їх зміст, відсутність якого свідчить про неконкретність обвинувачення, що позбавляє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, права на захист.
Тобто, з огляду на те, що складання вказаного вище протоколу та оформлення даної справи про адміністративне правопорушення виконано не належним чином, а зазначені вище недоліки та неповнота не можуть бути усуненні судом, то явною причиною є за необхідне направити дану справу до органу Національної поліції для дооформлення.
Крім того, згідно з ч.2 ст.25 Закону України «Про запобігання корупції» особа, призначена (обрана) на посаду, зазначену в пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язана не пізніше 15 робочих днів з дня призначення (обрання) на посаду здійснити дії, спрямовані на припинення підприємницької діяльності та припинення її повноважень у складі правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, якщо особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.
З об'єктивної сторони правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-4 КУпАП характеризується активними протиправними діями, а саме входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.
Відтак, ключовим у цьому аспекті є визначення чи робота на посаді керівника ПП «ВІКТАР» є такою, що має на меті отримання прибутку, оскільки диспозиція ч.2 ст.172-4 КУпАП прямо передбачає настання адміністративної відповідальності за порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку. Аналогічні вимоги визначені і у пункті 10 Методичних рекомендацій Національного агентства з питань запобігання корупції №2 від 12.01.2024 року щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції.
З установчих документів, зокрема статуту ПП «ВІКТАР» дійсно вбачається, що дане Товариство створене з метою отримання прибутку.
Однак, у матеріалах справи відсутні докази того, що ПП «ВІКТАР» з 24.11.2023 року і до 24.01.2024 року (дата зміни керівника ПП «ВІКТАР») отримувало прибуток від своєї діяльності.
Жодної вигоди від його роботи на посаді радника відділу забезпечення діяльності керівництва виконавчого апарату Закарпатської обласної ради та в подальшому начальника управління з питань організаційного забезпечення діяльності ради, міжнародних та регіональних зв'язків - фінансової, комерційної, управлінської тощо - ПП «ВІКТАР» не отримувало та отримати не можливо. З іншого боку, перебування на посаді керівника ПП «ВІКТАР» жодним чином на впливало на виконання ним обов'язків радника відділу забезпечення діяльності керівництва виконавчого апарату Закарпатської обласної ради та в подальшому начальника управління з питань організаційного забезпечення діяльності ради, міжнародних та регіональних зв'язків.
Отже, внаслідок описаного вище суміщення посад відсутня будь-яка шкода державним та суспільним інтересам. Жодних шкідливих наслідків від такого суміщення не настало. У будь-якому разі, у ОСОБА_1 не було жодного умислу на те, щоб порушувати норми антикорупційного законодавства.
Відтак, матеріали справи не містять жодних доказів, що ОСОБА_1 мав приватний інтерес перебувати одночасно на посаді радника відділу забезпечення діяльності керівництва виконавчого апарату Закарпатської обласної ради, а в подальшому начальника управління з питань організаційного забезпечення діяльності ради, міжнародних та регіональних зв'язків та керівника ПП «ВІКТАР», а отже конфлікт інтересів у даній справі відсутній.
За таких обставин захисник вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-4 КУпАП підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні прокурор підтримав доводи викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-4 КУпАП.
Захисник та особа, яка притягається до адміністративної відповідальності просили закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-4 КУпАП.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв'язку, заслухавши пояснення учасників провадження, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з відомостями ЄДР станом на 31.12.2023 ОСОБА_1 є керівником та представником ПП «ВІКТАР» (код ЄДРПОУ 37493260). Крім того, є власником 100% частки у статутному капіталі вказаного підприємства. У грошовому вираженні вказана частка становить 500,00 (п'ятсот) грн.
Відповідно до статуту підприємства воно створене, в тому числі, з метою отримання прибутку. ОСОБА_1 , як керівник підприємства, входить до виконавчого органу підприємства. Вищим органам підприємства є його власник (станом на 31.12.2023 - ОСОБА_1 ).
ОСОБА_1 пояснив, що дійсно був власником ПП «ВІКТАР», але з 2016 року підприємство не здійснювало своєї діяльності. Після призначення на посаду він в установлений Законом строк ініціював процедуру передачі підприємства у власність члена сім'ї (дружини). Проте, такі дії він здійснив тільки 23.01.2024, а саме оформив та підписав договір дарування майнових прав власника ПП «ВІКТАР» від 31.01.2024.
Відповідно до умов вказаного договору, ОСОБА_1 подарував члену сім'ї (дружині) майнові права власника ПП «ВІКТАР», що було підтверджено рішенням власника ( ОСОБА_1 ) від 23.01.2024, яке засвідчено приватним нотаріусом.
Оскільки адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 як: радника відділу забезпечення діяльності керівництва виконавчого апарату Закарпатської обласної ради, місцем вчинення правопорушення є місце його роботи Закарпатська обласна адміністрація, що розташована за адресою: пл.Народна, буд.4 м.Ужгород, Ужгородський р-н, Закарпатська обл.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності .
Згідно з положеннями ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. (ст.252 КУпАП).
В результаті дослідження матеріалів справи в ході розгляду встановлено такі обставини.
Відповідно до протоколу ОСОБА_1 , як радник відділу забезпечення діяльності керівництва виконавчого апарату Закарпатської обласної ради станом на 31.12.2023 входив до виконавчого органу ПП «ВІКТАР», що має на меті одержання прибутку, чим порушив обмеження, встановлене п.2 ч.1 ст.25 Закону України «Про запобігання корупції», чим вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.172-4 КУпАП.
Положеннями частини першої статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі статтею 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до статті 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Частина перша статті7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст.23 КУпАП).
Відповідно до ч.2 ст.172-4 КУпАП передбачено відповідальність за порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації).
Так, частиною четвертою статті 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
З даної норми слідує, що строк накладення стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, має відраховуватися з дня його виявлення.
Разом із тим, з листа НАЗК за вих. №47-09/27771/21 від 26.04.2021 року вбачається, що початком обчислення строку виявлення адміністративного правопорушення є момент, коли проаналізовано зібрані фактичні дані та зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформлюється у вигляді протоколу. Дії уповноваженої особи, що має право складати протоколи, до моменту його складання можуть свідчити лише про виявлені окремі ознаки правопорушення, проте факт, що виявлене діяння містить склад адміністративного правопорушення, зазначається при складенні протоколу.
З урахуванням викладеного, датою виявлення адміністративного правопорушення, пов'язаного із корупцією, є момент з'ясування всіх необхідних даних, який збігається з моментом складення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки лише після отримання таких даних можливо встановити всі необхідні ознаки складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ч.2 ст.25 ЗУ «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 у 15-денний термін після призначення повинен був виконати зобов'язання щодо здійснення дій, спрямованих на припинення своїх повноважень у складі виконавчого органу ПП «ВІКТАР».
Враховуючи те, що ОСОБА_1 згідно розпорядження голови Закарпатської обласної ради №118-К від 23.11.2023 було призначено на посаду радника відділу забезпечення діяльності керівництва виконавчого апарату Закарпатської обласної ради з 24.11.2023, відтак він повинен був здійснити дії спрямовані на припинення підприємницької діяльності та припинення повноважень у складі правління, інших виконавчих чи контролюючих органів, наглядової ради не пізніше 15.12.2023. Проте, такі дії він здійснив тільки 23.01.2024. Отже, датою вчинення даного правопорушення слід вважати 16-й робочий день з дня призначення на посаду, а саме - 16.12.2023.
Таким чином на час розгляду справи пройшло більше двох років з дня вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-4 КУпАП, відтак закінчились строки накладення стягнення передбаченістаттею 38 КУпАП.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчились строки, передбачені статтею 38 КУпАП.
Згідно з ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Верховний Суд у своїй постанові від 11 липня 2018 року (справа № 308/8763/15-а провадження № K/9901/12342/18) зауважив, що визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
При цьому наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУПАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.
Крім того, відповідно до пункту 3 Висновку Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України «Щодо встановлення вини особи під час закриття провадження про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності», під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється.
Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» зазначається, що для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення.
Відповідно до постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією» від 25.05.1998 №13 для своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи судам необхідно звертати увагу на роз'яснення в кожній справі таких питань, зокрема чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені ст.38 КУпАП.
Строк накладення адміністративного стягнення у справах про адміністративні правопорушення це певний період часу, протягом якого дія чи подія мають юридичне значення. Цей строк не поновлюється і не продовжується і є гарантією того, що будь-які дії щодо притягнення особи до відповідальності після його закінчення мають бути припинені.
Закриття провадження у справі за п.7 ч.1 ст.247 КУпАП є імперативною нормою і по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського супу з прав людини як джерело права.
Суд враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, з вимогою, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого питання, порушує вимогу «якості закону». В разі, коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Станом на момент розгляду справи у суді строк накладення адміністративного стягнення закінчився, тому суд приходить до висновку, що адміністративне провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. ст.38, 247 п.7, 284 КУпАП, суд
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку із закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу на підставі п.7 ст.247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, по терпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М.Хамник