Справа № 307/3505/25
Провадження № 2/307/1230/25
11 лютого 2026 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Чопик В.В., при секретарі Рішко О.Т., за участю відповідача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обгрунтовано тим, що 30.04.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір № 4088715.
13.04.2021 між ТОВ «Маніфою" та ОСОБА_1 укладено Договір № 2113157.
Відповідно до умов договору № 4088715 від 30.04.2021 сума позики становить 20000,00 грн., процентна ставка (базова, фіксована) становить 1,90 % яка нараховується від суми позики за кожен день користування позикою. Договір укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
Щодо договору № 2113157 від 13.04.2021 року, то за умовами даного договору позикодавець надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Кредитним договором, встановлена сума кредиту (загальний розмір) : 11400.00 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 30 днів. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до умов кредитного договору у вигляді стандартної процентної ставки, яка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту. Сторони цього договору, також узгодили, що грошові кошти кредиту надаються Кредитодавцем у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника.
30.11.2021 було укладено договір №30112021 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4088715.
23.05.2024 було укладено договір №23/05/24 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4088715.
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором №4088715.
11.08.2021 було укладено договір №11-08/2021 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МАНІФОЮ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2113157 .
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №2113157 .
23.05.2024 було укладено договір №23/05/24 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2113157.
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №2113157.
ОСОБА_1 належним чином не виконав зобов'язання щодо повернення заборгованості за договорами, відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 4088715 від 30.04.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 65600,00 грн., з яких: Заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 20000,00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 45600,00 грн. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №2113157 від 13.04.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 35248,80 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 11400,00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 23848,80 грн. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 100848,80 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 31400,00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 69448,80 грн.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 100848,80 грн. заборгованості за договорами, 2422,40 грн. судового збору, а також 25000,00 витрат на правничу допомогу.
Крім цього, позивач зазначає, що з 12.03.2020 по 01.07.2023 року перебіг строків позовної давності продовжено у зв'язку з введенням карантину, а з 24.02.2022 року та по даний час перебіг строків позовної давності зупинено у зв'язку з оголошенням на території України воєнного стану.
Таким чином, вважає, що було зазначено безумовні підстави для зупинення та продовження строків позовної давності (карантин та воєнний стан). Враховуючи, що на момент початку карантину та зупинення строку перебігу позовної давності такий строк не сплив, аргументи Відповідача, наведені у запереченні не заслуговують на увагу.
Крім того, відповідно до п. 19 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України (чинного на момент звернення із позовом) у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Наголошує, що ЦК України станом на момент звернення до суду з позовом у справі містив п. 19 Перехідних та прикінцевих положень та передбачав можливість зупинення строку позовної давності на період воєнного стану. При цьому, за змістом пункту 2 ЗУ 4434-IХ «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування.
Отже, за темпоральним критерієм законодавець застосував принцип прямої дії положень вказаного Закону у часі - тобто перехід до регулювання згідно із цим Законом здійснюється через 3 місяці після його опублікування, тобто з 04.09.2025 року, а раніше прийняті законодавчі акти не застосовуються в частинах,що суперечать цьому Закону.
Тлумачення п. 12 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України свідчить про те, що запровадження на всій території України карантину є безумовною правовою підставою для продовження строків, визначених зокремаст.ст.257,258 України, на строк дії такого карантину.
При цьому вирішувати питання поважності пропуску такого строку не потрібно, що неодноразово підтверджувалось Верховним Судом.
Крім того, положення п. 19 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України враховуються Верховним судом як безумовні підстави зупинення перебігу строку позовної давності в рамках цивільного судочинства, про що свідчить постанови Верховного суду: • https://revestr.court.gov.ua/Review/120973749; https://reyestr.court.gov.ua/Review/111972551.
Дані обставини не спростовані відповідачем, отже, строки позовної давності не були пропущені позивачем, а, підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності у суду відсутні.
Тому просить задовольнити позовну заяву в повному обсязі.
Відповідач та його представник відносно заявленого позову заперечили посилаючись на те, що 30.04.2021 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір N? 4088715 та 13.04.2021 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ"МАНІФОЮ" Феєр МихайлоМихайлович ( укладено Договір N? 2113157 (далі- Договір)
Згідно вказаних договорів строк їх дії визначається 30 днів. Так, відповідно до Договору N? 4088715 від 30.04.2021 року, укладеного ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та графіком платежів до нього, датою повернення платежів визначено 30.05.2021 року.
Відповідно до Договору N? 2113157 від 13.04.2021 року, укладеного ТОВ"МАНІФОЮ" та розрахунком за ним, датою повернення платежів визначено13.05.2021 року.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до статті 258 ЦК України: 1. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна Давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.2. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);
Відповідно до статті 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Відповідно до статті 262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Відповідно до статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо). Відповідно до частини 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Таким чином, зазначає, що у даному випадку закінчилися строки позовної давності, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а саме: 30.05.2024 року та 13.05.2024 року відповідно.
Також така позовна давність, відповідно до статті 259 ЦК України, за домовленістю сторін не збільшувалася. Договір про таку не укладався.
Просять відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 16.09.2025 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, згідно поданого клопотання просить провести розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, а тому суд на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянув у його відсутності.
Відповідач та його представник в судовому засіданні просять в позові відмовити у зв'язку зі спливом строків позовної давності.
Заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 та дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контргента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Судом встановлено, що 30.04.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 4088715. За умовами даного договору кредитодавець надав споживачу кредит у гривні, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Кредитним договором, встановлена сума кредиту (загальний розмір) : 20000.00 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 360 днів. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до умов кредитного договору у вигляді стандартної процентної ставки, яка становить 1,90 % в день та застосовується у межах строку кредиту. Сторони цього договору, також узгодили, що грошові кошти кредиту надаються Кредитодавцем у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника. Також, сторони домовились, що несуть відповідальність за порушення умов цього Договору згідно чинного законодавства України, цього Договору, а також, що порушенням умов цього Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору. Кредитним договором передбачено, що внесення змін та доповнень до цього Договору оформлюється шляхом підписання Сторонами додаткових договорів/угод.
Також, зі змісту договору позики № 2113157 укладеного 13.04.2021 між ТОВ «Маніфою" та відповідачем ОСОБА_1 вбачається, що договір позики укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. 3, п. 12 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України, який був надісланий на номер моб.телефону відповідача. Згідно п. 2.1. Договору позики за цим договором позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов'язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов'язані з виконанням цього договору. Відповідно до п. 2.2. Договору позики, позика надається на умовах повернення, платності та строковості в національній валюті України - гривні. Пунктом 2.3. Договору позики встановлені параметри позики: тип позики: короткострокова; мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; сума позики: 11400.00 грн. Згідно п. 2.4.2. Договору позики середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований: 1,393 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики. Відповідно до п 2.4.3. Договору позики середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований: 1.99 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики. Згідно п. 2.4.4. Договору позики базова процентна ставка за позикою, фіксована: 1.99 % від суми позики за кожен день користування позикою. Відповідно до п. 2.5. договору позики розмір процентів на прострочену позику, фіксований: 1.01% від суми позики за кожний день з моменту прострочення сплати суми Позики та процентів за користування позикою. Згідно п. 2.6. Договору позики позика надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на веб-сайті товариства протягом 3 (трьох робочих) днів з дати підписання договору. Правилами, розміщеними на сайті товариства (https://money4you.ua/pronas/normatyvna-dokumentatsiya/), зокрема передбачено, що договір позики з фізичною особою укладається в інформаційно-телекомунікаційні системі товариства дистанційно, в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Підписанням Договору відповідач також підтвердив, що він вивчив та повністю погоджується з умовами Правил надання грошових коштів у позику, у т.ч. і на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАНІФОЮ» (далі - Правила), які є невід'ємною частиною договору; вивчив та повністю погоджується з умовами цього договору позики (п.п. 8.3.5 та 8.3.6 договору позики).
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.
Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст.8 Закону України « Про електроннідокументи таелектронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі/
Згідно із ч. 3ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3З Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Враховуючи факт підписання відповідачем електронного договору шляхом використання електронного підпису, суд приходить до висновку, що укладення договору № 4088715 від 30.04.2021 року, договору 2113157 від 13.04.2021 узгоджується зі ст.ст. 6 , 627 ЦК України та ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Судом встановлено, що 30.11.2021 було укладено договір №30112021 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4088715.
23.05.2024 було укладено договір №23/05/24 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4088715.
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором №4088715.
11.08.2021 було укладено договір №11-08/2021 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МАНІФОЮ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2113157 .
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором №2113157 .
23.05.2024 було укладено договір №23/05/24 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2113157.
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №2113157.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)
Згідно ч.1 ст.513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Частина 1 статті 514 ЦКУ зазначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ч.1 ст. 517 ЦКУ первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги до відповідача за вищевказаними договорами.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
За змістом ст.ст. 526, 615 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст. 629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов'язковості виконання договору.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
З наявних у матеріалах справи розрахунків заборгованості вбачається, що загальна заборгованість відповідача за вищевказаними договорами становить 27906,02 грн.
З боку відповідача та його представника у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України не надано жодного належного та допустимого доказу в спростування доводів позивача щодо нарахованих сум.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо строків давності, суд зазначає, що з 12.03.2020 по 01.07.2023 року перебіг строків позовної давності продовжено у зв'язку з введенням карантину, а з 24.02.2022 року та по даний час перебіг строків позовної давності зупинено у зв'язку з оголошенням на території України воєнного стану.
Відповідно до п. 19 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України (чинного на момент звернення із позовом) у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
При цьому, за змістом пункту 2 ЗУ 4434-IХ «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування.
Отже, за темпоральним критерієм законодавець застосував принцип прямої дії положень вказаного Закону у часі - тобто перехід до регулювання згідно із цим Законом здійснюється через 3 місяці після його опублікування, тобто з 04.09.2025 року, а раніше прийняті законодавчі акти не застосовуються в частинах, що суперечать цьому Закону.
Тлумачення п. 12 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України свідчить про те, що запровадження на всій території України карантину є безумовною правовою підставою для продовження строків, визначених зокремаст.ст.257,258 України, на строк дії такого карантину.
При цьому вирішувати питання поважності пропуску такого строку не потрібно, що неодноразово підтверджувалось Верховним Судом.
Крім того, положення п. 19 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України враховуються Верховним судом як безумовні підстави зупинення перебігу строку позовної давності в рамках цивільного судочинства, про що свідчить постанови Верховного суду: • https://revestr.court.gov.ua/Review/120973749; https://reyestr.court.gov.ua/Review/111972551.
Отже, враховуючи вище наведене, суд вважає, що строки позовної давності не були пропущені позивачем, а, підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності у суду відсутні.
Згідно ч.1ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Враховуючи задоволення позовних вимог, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.
Пунктом 1 ч.3 ст.133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
За ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
За ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи, суд бере до уваги обставини справи, те, що позов задоволено, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, а також, враховує принцип розумності та справедливості.
Враховуючи наведене, а також положення ч.2 ст. 141 ЦПК України, суд вважає вимоги позивача щодо розподілу судових витрат такими, що підлягають до часткового задоволення, а тому слід стягнути з відповідача в користь позивача 10 000 грн. 00 коп. витрат за надання правничої допомоги.
Керуючись ст.263-265,268 ЦПК України,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитним договором у розмірі 100848,80 грн., яка складається з: 31400,00 грн., заборгованості за тілом кредиту, 69448,80 грн. заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судовий судовий збір у розмірі 2422,40 гривень та 10000,00 гривень витрат на правову допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відомості про учасників справи:
Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6 офіс 521, код ЄДРПОУ - 42640371.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Повний текст рішення виготовлено 12.02.2026.
Головуючий В.В.Чопик