Справа № 178/214/26
04 лютого 2026 року суддя Криничанського районного суду Дніпропетровської області Лісняк В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів,
Адвокат Горкун Д.О., що діє в інтересах заявниці звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, з моменту подання заяви та до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дитини - однієї третини, на трьох і більше дитиниполовини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Як визначено ст.181 СК України та Пленумом ВСУ № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів при відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно частини 3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Тобто, за змістом вищевказаної правової норми, право на звернення до суду заявою про видачу судового наказу чи з позовом про стягнення аліментів має той із батьків, або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина та знаходиться на її утриманні.
Відповідно до пунктів 4,5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України, у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Однак, до заяви про видачу судового наказу не долучено доказів, які б підтверджували факт проживання дітей з матір'ю (довідка уповноваженого органу, довідка про склад сім'ї, акт про проживання однією сім'єю) та перебування дітей на утриманні заявниці, що позбавляє суд можливості встановити наявність правових підстав для стягнення з боржника на користь стягувача аліментів на утримання дітей.
Крім того, в матеріалах заяви відсутня копія свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та копія свідоцтва адвоката (представника заявника), що зазначені в додатку до заяви.
Таким чином, заява про видачу судового наказу була подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України, що є підставою для відмови у видачі судового наказу згідно з п.1 ч.1 ст. 165 ЦПК України.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2,21, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1ст. 166 ЦПК України).
На підставі вищенаведеного, з огляду на безспірність характеру наказного провадження, приходжу до висновку, що заявниці ОСОБА_1 слід відмовити у видачі судового наказу.
Керуючись ст.ст. 161, 163, 165, 167 ЦПК України, суддя -
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з стягнення з ОСОБА_2 аліментів.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя: В. В. Лісняк