Номер провадження 2/243/577/2026
Номер справи 243/359/26
«12» лютого 2026 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
Головуючого - судді Хаустової Т.А.,
за участю секретаря судового засідання - Чернікової Ю.К.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат ПІКУЛІН Роман Миколайович, до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», Слов'янського відділу Державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про скасування арешту нерухомого майна, -
Позивач ОСОБА_2 та представник позивача - адвокат Пікулін Р.М. надали до суду позовну заяву до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», Слов'янського відділу Державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про скасування арешту нерухомого майна.
В обґрунтування позовної заяви зазначили, що ОСОБА_2 є власником нерухомого майна - житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Право власності зареєстровано належним чином, що підтверджується Інформаційною Довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 439193821 від 12 серпня 2025 року.
Під час перевірки інформації з Державного реєстру було виявлено, що на вказане майно накладено обтяження: тип обтяження: арешт нерухомого майна; реєстраційний номер: 9468049; дата реєстрації: 30 січня 2010 року; підстава: Постанова б/н від 19 січня 2010 року, видана ВДВС Слов'янського МУЮ.
З метою з'ясування підстав арешту та його скасування, позивач та його представник неодноразово звертався до органів Державної виконавчої служби. Листом від 06 січня 2026 року № 172/2.2-4/26 Управління забезпечення примусового виконання Рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (якому наразі підпорядкований Слов'янський ВДВС) повідомило наступне: арешт було накладено в рамках виконавчого провадження № 15391418, відкритого 20 жовтня 2009 року; стягувачем у провадженні виступав ВАТ «Державний ощадний банк України» (Слов'янське відділення № 2868); 17 серпня 2010 року Державним виконавцем було винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції 1999 року) - у зв'язку з фактичним повним виконанням Рішення. Тобто, борг перед банком був повністю погашений ще у 2010 році.
Арешт не був знятий своєчасно. У своїй Відповіді від 06 січня 2026 року орган ДВС зазначив, що не має технічної можливості зняти арешт зараз, оскільки матеріали виконавчого провадження знищені або знаходяться в паперовому архіві за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Глекова.
Через безпекову ситуацію доступ до паперових архівів відсутній, а в електронній системі (АСВП) недостатньо даних для автоматичного зняття арешту. У листі ДВС прямо зазначено: "Якщо виконавче провадження відсутнє або ідентифікувати його неможливо, арешт має бути скасований судом". Таким чином, позивач через бездіяльність виконавця у минулому та втрату архівів на сьогоднішній день, позбавлений можливості вільно розпоряджатися своєю власністю.
Підсумовуючи вищевикладене, просить скасувати арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 9468049, зареєстрований 30 січня 2010 року реєстратором Донецької філії Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі Постанови б/н від 19 січня 2010 року, виданої Відділом Державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції, об'єкт обтяження: будинок за адресою: АДРЕСА_1 , власник майна: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
09 січня 2026 року Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області було прийнято до розгляду дану позовну заяву з відкриттям провадження. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
22 січня 2026 року від представника відповідача АТ «Ощадбанк», Солдатенка ДА.М., надійшов Відзив на позовну заяву, в кому зазначено, що АТ «Ощадбанк» заперечує проти заявлених вимог в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, а тому позов не підлягає задоволенню.
На обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що арешт накладався Донецькою філією державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на майно, власником якого значиться ОСОБА_2 і АТ «Ощадбанк» не може нести відповідальність за внесення у 2010 році інформації щодо арешту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 . Слід також зазначити, що Позивачем не долучено до позову та в матеріалах справи відсутні докази як підставу обтяжень (постанова б/н, видана 19.01.2010 Відділ державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції) з огляду на що неможливо дослідити їх зміст та встановити, чи дійсно мали місце договірні відносини між Банком та Позивачами або з іншою особою щодо надання позики та/або укладання договору застави (іпотеки) нерухомого майна.
Отже, Позивачем не наведено доказів, які б свідчили про існування перешкод щодо реалізації ним права розпорядження власністю (нерухомим майном) та не наведено доказів, які б вказували на вину Банку в реалізації Позивачем своїх прав, а отже визначення АТ «Ощадбанк» Відповідачем у даній справі є необґрунтованим та помилковим. В силу вказаних вище норм матеріального права АТ «Ощадбанк», у даній справі, є неналежним Відповідачем.
Проте, Відповідачем по даній справі має бути особа, яка дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення щодо Позивача, тобто орган Державної виконавчої служби, за умови порушення останнім прав Позивача, а не АТ «Ощадбанк», який жодною дією чи бездіяльністю не перешкоджає володіти, користуватися та розпоряджатися належним Позивачу майном, та не вчиняє інших дій, які б порушували права та інтереси останнього.
Позов, для того, щоб бути задоволеним, має бути пред'явлений до належного Відповідача. Враховуючи вищевикладене, АТ «Ощадбанк» наголошує, що не може бути належним Відповідачем в даній справі.
22 січня 2026 року до Слов'янського міськрайонного суду надійшла Відповідь на Відзив від ОСОБА_2 , представник позивача - адвокат Пікулін Р.М., в якому зазначено, що ознайомившись із доводами Відповідача, сторона Позивача вважає їх юридично неспроможними, такими, що суперечать фактичним обставинам справи та сталій практиці Верховного Суду.
Твердження Банку про те, що він є неналежним відповідачем, оскільки "не є органом державної реєстрації" та "не накладав арешт", ґрунтується на хибному тлумаченні природи даного спору. Предметом спору є вимога власника майна про зняття арешту (реєстраційний номер обтяження 9468049), який було накладено постановою ВДВС від 19.01.2010 року в рамках виконавчого провадження № 15391418. Стягувачем у даному провадженні виступав ВАТ «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є Відповідач-1. Отже, арешт був накладений в інтересах та на користь Відповідача-1 для забезпечення його майнових вимог. Виключення Банку з кола відповідачів унеможливило б вирішення спору по суті, оскільки саме Банк є єдиним суб'єктом, який може підтвердити факт виконання зобов'язання та відсутність претензій, що є підставою для зняття арешту.
Враховуючи, що матеріали виконавчого провадження знищені/недоступні (що підтверджується листами ДВС, доданими до позову), орган ДВС (Відповідач-2) об'єктивно позбавлений можливості перевірити підстави закриття провадження у 2010 році. У такій ситуації підтвердження відсутності боргу з боку Стягувача (Відповідача-1) є ключовим доказом. Участь Банку як співвідповідача є гарантією дотримання принципу змагальності та остаточності судового рішення. Відповідач-1 стверджує, що він "не порушує права Позивача" і "не перешкоджає користуватися майном". Це твердження спростовується самим фактом існування запису про арешт та процесуальною поведінкою Банку.
Наявність запису про арешт у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно автоматично блокує право власника на відчуження майна (ст. 319, 321 ЦК України).
Відповідно до практики ЄСПЛ (зокрема, у справі «East/West Alliance Limited» проти України»), наявність арешту за відсутності боргу є непропорційним втручанням у право на мирне володіння майном (ст. 1 Першого протоколу до Конвенції). Той факт, що Банк пасивно спостерігає за цим порушенням протягом 15 років після погашення боргу, не звільняє його від відповідальності як бенефіціара цього обтяження. У прохальній частині відзиву Відповідач-1 просить суд: "1. Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог... в повному обсязі". Така вимога свідчить про те, що Банк активно заперечує проти зняття арешту, незважаючи на те, що борг погашено ще у 2010 році. Тобто, Банк наполягає на збереженні незаконного обтяження майна Позивача. Це є прямим порушенням прав Позивача і підтверджує наявність спору між сторонами.
Аргумент Банку про те, що це питання має вирішувати державний виконавець або реєстратор, не враховує реалій воєнного стану та фактичних обставин справи.
Як вбачається з листа Слов'янського ВДВС від 13.11.2025 № 92241 та листа Харківського МУ МЮУ від 06.01.2026 № 172/2.2-4/26: матеріали ВП № 15391418 від 2009 року відсутні в АСВП. Паперові архіви знаходяться у небезпечній зоні або знищені. ДВС офіційно повідомила про неможливість зняття арешту без рішення суду. Таким чином, судовий порядок є єдиним доступним та ефективним способом захисту порушеного права Позивача (ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Позиція АТ «Ощадбанк» є формальною спробою уникнути участі у справі, яка ігнорує права людини та практику Верховного Суду. Без участі Банку як належного відповідача повний та ефективний захист прав Позивача є неможливим.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 , представника позивача - адвоката Пікуліна Р.М., до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», Слов'янського відділу Державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про скасування арешту нерухомого майна - підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 12 серпня 2025 року, номер інформаційної Довідки 439193821, 30 січня 2010 року о 09 годині 55 хвилин за № 9468049 реєстратором: Донецька філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, 83001, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Артема, 74, зареєстровано арешт нерухомого майна. Підстава обтяження: Постанова, б/н, 19 січня 2010 року, Відділ державної виконавчої служби Слов"янського міськрайонного управління юстиції, Державний виконавець Іваніна Т.О. Об'єкт обтяження: будинок, Цілий будинок , адреса: Донецька обл., м. Слов'янськ, провулок Люксембург Рози, будинок 27.
Відповідно до Листа Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Слов'янського ВДВС у Краматорському районі Донецької області №93341 від 13 листопада 2025 року, за даними системи не містяться відомості про виконавче провадження, відкрите на підставі Постанови Державного виконавця Відділу ДВС, в рамках якого було накладено арешт на нерухоме майно.
Відповідно до Листа Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області, згідно даних АСВП, на примусовому виконанні у Слов'янському відділі Державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - Відділ) перебувало виконавче провадження № 15391418, відкрите 20 жовтня 2009 року з виконання виконавчого Листа № 2-1425, виданого 12 червня 2009 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області, про стягнення боргу у сумі 4663,51 грн. з ОСОБА_2 на користь ВАТ ДОБУ Слов'янське відділення 2868.
Автоматизована система виконавчого провадження містить інформацію про арешт майна боржника за вищезазначеним виконавчим провадженням. 27 листопада 2009 року та 19 січня 2010 року Державним виконавцем винесено Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
17 серпня 2010 року Державним виконавцем винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження, керуючись пунктом 8 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999, який діяв на час винесення Постанови, у зв'язку із фактичним повним виконанням Рішення.
Згідно інформаційної Довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, постановою Відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції від 19 січня 2010 року б/н на нерухоме майно боржника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Код: НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , накладено арешт (реєстраційний номер обтяження: 9468049 від 30.01.2010), реєстратор: Донецька філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, 83001, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Артема, 74, (062) 338-05-67. Номер виконавчого провадження, за яким саме накладено арешт, не зазначено.
Надати більш детальну інформацію не уявляється можливим, оскільки працівники Відділу виконують свої обов'язки щодо примусового виконання виконавчих проваджень дистанційно, визначено нове тимчасове місце розташування Відділу, проте виконавчі провадження на паперових носіях, матеріально - технічна база, архіви, документація Відділу (акти про вилучення виконавчих проваджень для знищення тощо) на паперових носіях залишились за місцем реєстрації Відділу, а саме: АДРЕСА_2 . Державний виконавець зобов'язаний зняти арешт з усього майна боржника або його частини в разі отримання документальних відомостей про підстави, визначені частинами 2-4 статті 59 Закону № 1404-VIII. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за Рішенням суду.
На рівні національного Законодавства гарантії захисту права власності закріплені вст. 41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень встановлених законом.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як роз'яснено п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" № 5 від 03.06.2016, позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
За змістом ст. 316, 317, 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не можу бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених Законом.
Нормами ст. 391 ЦК України, передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.56 ЗУ "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Таким чином, відповідно до ч.5 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" арешт може бути знятий лише за Рішенням суду.
Отже, на час звернення із заявою до суду за наявності арешту (обтяження) накладеного на майно порушується право приватної власності позивача, внаслідок чого він позбавлений права в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.
Під час судового розгляду судом не встановлено необхідності в збереженні накладеного арешту, виконавче провадження, в рамках якого було накладено арешт на майно позивача.
Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку, та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не може, суд приходить до висновку про необхідність захисту його права шляхом скасування такого арешту, а тому позов слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 2, 54, 59 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 316, 319, 321, 328, 391, 392 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 229, 247, 263, 264, 265, 279 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат ПІКУЛІН Роман Миколайович, до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», Слов'янського відділу Державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про скасування арешту нерухомого майна - задовольнити.
Скасувати арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 9468049, зареєстрований 30 січня 2010 року реєстратором Донецької філії Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі Постанови б/н від 19 січня 2010 року, виданої Відділом Державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції, об'єкт обтяження: будинок за адресою: АДРЕСА_1 , власник майна: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового Рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового Рішення.
Учасник справи, якому повне заочне Рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного Рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги Рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття Постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 12 лютого 2026 року.
Головуючий:
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду Т.А. Хаустова