Справа № 212/12300/25
2-др/212/14/26
12 лютого 2026 року м. Кривий Ріг
Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Чайкін І.Б., ознайомившись із заявою адвоката Зарівної Світлани Володимирівни про ухвалення додаткового рішення по справі № 212/12300/25 за заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» про видачу судового наказу про стягнення боргу з житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1 , -
Судовий наказ Покровського районного суду міста Кривого рогу від 05.11.2025 року заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» про видачу судового наказу про стягнення боргу з житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1 видано стягувачу. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , власник майна за адресою: АДРЕСА_2 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» (місцезнаходження: 50014, м. Кривий Ріг вул. Руденка, 2, р/р НОМЕР_2 в КФ АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, ЄДРПОУ 37665038) суму боргу по оплаті за послуги утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_2 за період з 01.07.2023 року по 30.09.2025 року в розмірі 4587.65 гривень; суму індексу інфляції в розмірі 457.48 гривень; 3% річних у розмірі 133.54 гривень. Всього 5178.67 гривень та судовий збір 302.80 гривень
До суду надійшла заява адвоката Зарівної С.В., яка діє від імені та в інтересах ТОВ «Житлокомцентр» про ухвалення додаткового рішення по справі щодо стягнення судових витрат. Розглянувши матеріали заяви, суд приходить наступних висновків.
Глава 9 Розділу ІІІ ЦПК України визначає види судових рішень, порядок їх ухвалення, вимоги до змісту, порядок проголошення, набрання законної сили, роз'яснення, тощо.
Cудовим рішенням є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частинами третьою та четвертою статті 270 ЦПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Вжиті законодавцем в Главі 9 Розділу ІІІ ЦПК України дефініції свідчать про те, що в ряді статей використовується поняття «судове рішення», що охоплює всі види судових рішень (наприклад, стаття 268 «Проголошення судового рішення», стаття 269 «Виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні», стаття 271 «Роз'яснення судового рішення», тощо), натомість в статті 270 ЦПК України «Додаткове рішення суду» використана дефініція «рішення суду», з чого випливає, що можливим є виключно ухвалення додаткового рішення, а не додаткової ухвали, додаткового судового наказу, тощо.
Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення (пункт 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження").
За однією заявою видається судом один судовий наказ, приписами ЦПК України не передбачено можливості за однією заявою видавати два судових накази, додатковий судовий наказ, тощо.
Цивільний-процесуальний Кодекс, хоча й відносить витрати на правничу допомогу до судових витрат, а саме витрат, пов'язаних з розглядом справи (стаття 133 ЦПК України), однак виокремлює підстави, порядок їх розподілу (статті 137, 141 ЦПК України), застосовуючи принцип пропорційності тільки до судового збору (частина 1 статті 141 ЦПК України).
Так, за загальним правилом, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина 1 статті 137 ЦПК України).
Сторони є учасниками справи у позовному провадженні (частина 1 статті 42 ЦПК України, тоді як у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник (частина 2 статті 42 ЦПК України).
Отже, виходячи з аналізу змісту статей 42, 137 ЦПК України, суд вважає, що в цій справі, яка є справою наказного провадження, немає підстав стягувати з боржника судові витрати заявника, понесені ним на правничу допомогу.
Тотожні висновки викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25 березня 2020 року в справі № 607/1219/18, в якій Суд вказав на необхідність зважати на вид судового провадження та на процесуальний статус учасників того чи іншого провадження.
Дійсно в пункті 6 частини 1 статті 168 ЦПК України зазначено, що в судовому наказі серед іншого зазначається сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на користь боржника.
Однак слід зауважити, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору встановлюється законом (частини 1-2 статті 133 ЦПК України). До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед інших, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України)
Тому, виходячи з комплексного аналізу пункту 6 частини 1 статті 168, статті 133, статей 42 та 137 ЦПК України, враховуючи особливість наказного провадження (яке передбачає можливість видачі судового наказу у випадках, зазначених в частині 1 статті 161 ЦПК України, перелік яких є вичерпним), - слід виснувати, що при видачі судового наказу можуть бути стягнуті лише ті судові витрати, розмір яких закріплений в законі (судовий збір) і при розподілі якого діє законодавчо закріплене правило пропорційності (частина 1 статті 141 ЦПК України), тобто на які не розповсюджується обов'язок однієї сторони довести їх розмір, а в іншої, відповідно, виникає право заперечувати проти заявленого розміру (інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи).
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що розмір витрат на правничу допомогу підлягає доведенню, а інша сторона вправі його заперечувати, надаючи аргументи для цього, тобто при вирішенні питання стягнення витрат на правничу допомогу діє принцип змагальності (додаткова постанова ВП ВС від 13.02.2024 у справі № 910/12155/22, постанова КГС ВС від 31.01.2024 у справі № 916/192/22, постанова ВП ВС від 05.07.2023 у справі №911/3312/21, постанова ВП ВС від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 та ін.).
Відтак, з огляду на суть наказного провадження, в якому учасники справи не повідомляються про розгляд, не викликаються в судове засідання, в ході якого відсутня змагальність сторін, - стягнення витрат на правничу допомогу, розмір яких визначається в довільному розмірі між замовником таких послуг та адвокатом, - є неможливим.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 165, ст. ст. 166, 353 ЦПК України, -
Відмовити адвокату Зарівній Світлані Володимирівні, яка діє в інтересах ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» у видачі судового наказу щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Роз'яснити адвокату Зарівній Світлані Володимирівні, яка діє в інтересах ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР», що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І. Б. Чайкін