Справа № 210/7393/25
Провадження № 2/210/565/26
іменем України
11 лютого 2026 року
Металургійний районний суд м. Кривого Рогу у складі головуючого судді Скотар Р.Є., за участі секретаря судового засідання Колос Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги обґрунтував тим, що 02.02.2023 року відповідач ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 6,8% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом та відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 .
АТ «АКЦЕНТ-БАНК» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредитний ліміт на банківський рахунок, відповідно до умов Договору.
Відповідач, не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, що призвело до заборгованості, яка станом на дату здійснення розрахунку становить 27036,05 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом - 19458,67 грн; заборгованості по відсоткам - 7577,38 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача, а також сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 20200,00 грн.
Рух по справі
Ухвалою судді 01 грудня 2025 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 60).
Аргументи учасників справи
Представником позивача подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника Позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відзив на позовну заяву відповідач не надав.
В судове засідання відповідач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, за зареєстрованим місцем проживання (перебування).
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
У відповідності до вимог ст. 280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи за допомогою розміщення оголошення на офіційний веб-порталі судової влади України, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін - не подав, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 02 лютого 2023 року відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «А-БАНК». У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді (а.с. 9-10).
Також, 02.02.2023 року відповідач підписав паспорт споживчого кредиту, згідно якого загальні витрати за кредитом 109120,95 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту 134120,95 грн, реальна річна процентна ставка 49,34% (а.с.11-12).
Суд перевіривши наданий письмовий доказ - паспорт споживчого кредиту, який особисто підписаний Відповідачем вважає його належним та допустимим доказом.
АТ "А-БАНК" свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов Договору.
ОСОБА_1 отримав кредитну картку № НОМЕР_2 , термін дії до грудня 2031 року, № НОМЕР_3 , термін дії до грудня 2031 року, № НОМЕР_4 , термін дії до грудня 2031 року, № НОМЕР_5 , термін дії до грудня 2031 року, № НОМЕР_6 , термін дії до грудня 2031 року, № НОМЕР_7 , термін дії до грудня 2031 року (а.с. 17).
Згідно довідки за лімітами ОСОБА_1 , на підставі кредитного договору б/н від 02.02.2023 року за період з 02.03.2023 року по 11.09.2023 року встановлено кредитний ліміт, який протягом періоду користування карткою змінювався та 28.07.2025 року становив 19500,00 грн (а.с. 16).
Факт отримання відповідачем кредитних коштів та користування ними підтверджується випискою по рахунку відповідача, яка є первинним документом бухгалтерського обліку у розумінні вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
З виписки по картці ОСОБА_1 , наданого позивачем вбачається, що Відповідач по картці здійснював операції, як зняття готівкових коштів, придбання товарів, поповнення карткового рахунку, здійснював операції, у тому числі із ідентифікацією особи, яка поповнює рахунок, за період з 02.02.2023 року по 15.07.2025 року, сума витрат за період складає 172583,87 грн, сума зарахувань складає 146547,82 грн (а.с.18-27).
З наданого позивачем до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором б/н від 02.02.2023 року встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 15.07.2025 року становить 27036,05 грн, яка складається з: 19458,67 грн - заборгованість за наданим кредитом; 7577,38 грн - заборгованість по відсоткам (а.с.28-33).
Перевіривши, наданий Позивачем розрахунок заборгованості за кредитом, суд встановив, що він повністю відповідає умовам кредитування відображеним у Паспорті споживчого кредиту.
Мотивувальна частина
Позиція суду та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «АКЦЕНТ-БАНК»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Підписана відповідачем Анкета-заява про приєднання до умов і правил надання банківських послуг в А Банку, виписка по картковому рахунку, паспорт споживчого кредиту, є належними і допустимими доказами на підтвердження наявності між сторонами кредитних правовідносин.
За таких обставин, враховуючи доведення позивачем належними доказами отримання відповідачем кредиту, користування кредитними коштами та порушення позичальником грошових зобов'язань, внаслідок чого утворилася заборгованість по кредиту у загальному розмірі 27036,05 грн.
Підписавши вказану анкету-заяву, яка є складовою частиною кредитного договору, відповідач відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодилася на такі умови кредитного договору, взяла на себе відповідні зобов'язання.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
На підставі наданих Позивачем доказів суд вважає встановленою наявність кредитних правовідносин між сторонами та наявність заборгованості у Відповідача перед Позивачем.
Оскільки Відповідачем не спростовано розмір заборгованості 27036,05 грн, яка складається з:19458,67 грн - заборгованості за наданим кредитом; 7577,38 грн - заборгованості по відсоткам, нараховані Банком у відповідності з узгодженими сторонами умовами кредитування, викладеними у Анкеті-Заяві, яка підписана сторонами в день видачі кредиту, то така заборгованість підлягає стягненню у судовому порядку.
Щодо судових витрат
На виконання вимог цивільно-процесуального законодавства, звертаючи із позовом до суду, представник АТ «АКЦЕНТ-БАНК» зазначив розрахунок судових витрат у розмірі 20200,00 грн.
В обґрунтування заявленої суми на надання правничої допомоги представником позивача надано Договір про надання правової допомоги від 08.04.2025 року, укладений між позивачем та адвокатським об'єднанням «Правовий курс», Додаткова угода до Договору № 22012025 про надання правничої допомоги від 08.04.2025 року, якою сторони погодили вид та вартість послуг, Акт приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги № 22012025 від 08.04.2025 року, згідно якого адвокатське об'єднання надало послуги з консультації та складання позовної заяви про стягнення заборгованості на суму 20200,00 грн (а.с.40-44, 48).
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частинами 1-3 статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Приписами статті 137 ЦПК України встановлено, що до складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п. п. 34-36 Рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Так, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах № 810/3806/18 від 17.09.2019 року, № 320/11366/20 від 13.05.2022 року.
Враховуючи складність справи, що була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення судових витрат на правову допомогу у розмірі 10000,00 гривень.
Відповідно до п. 1 ч.2, ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 гривні.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 274, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 625, 626, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд,-
Позовні вимоги Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_8 (останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ - БАНК» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за кредитним договором б/н від 02.02.2023 року розмірі 27036,05 грн (двадцять сім тисяч тридцять шість гривень п'ять копійок), яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 19458,67 грн (дев'ятнадцять тисяч чотириста п'ятдесят вісім гривень шістдесят сім копійок); заборгованості по відсоткам у розмірі 7577,38 грн (сім тисяч п'ятсот сімдесят сім гривень тридцять вісім копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_8 (останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ - БАНК» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, ЄДРПОУ 14360080) судовий збір у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок)та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.
В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст судового рішення складено 12 лютого 2026 року.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
- позивач: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ - БАНК» (юридична адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, ЄДРПОУ 14360080);
- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_8 (останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ).
Суддя: Р. Є. Скотар