27 січня 2026 року
м. Київ
cправа № 925/401/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів: Вронської Г. О., Губенко Н. М.,
за участю секретаря судового засідання - Гнідобор А. В.,
за участю представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) - Прудивуса М. А. (адвоката),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-2000"
на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.07.2025
(суддя Зарічанська З. В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2025
(головуюча - Сітайло Л. Г., судді: Буравльов С. І., Шапран В. В.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-2000"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Груп"
про стягнення 634 856,59 грн
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Груп"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-2000"
про визнання недійсним одностороннього правочину та стягнення 167 700 грн.
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-2000" (далі - ТОВ "Агротрейд-2000") звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Груп" (далі - ТОВ "Атлантик Груп") 634 856,59 грн, з яких: 549 579,86 грн - збитки, 69 497,14 грн - інфляційні втрати, 15 779,59 грн - 3 % річних. Просило також здійснити нарахування 3 % річних та інфляційних втрат з дати ухвалення рішення до моменту його виконання.
2. На обґрунтування позовних вимог послалося на те, що збитки спричинені недоотриманням податкового кредиту, а їх сума обрахована після зарахування зустрічних однорідних вимог.
3. ТОВ "Атлантик Груп" зі свого боку у зустрічному позові просило визнати недійсним правочин у вигляді односторонньої заяви ТОВ "Агротрейд-2000" від 07.04.2025 № 111 про зарахування зустрічних грошових вимог на суму 167 700 грн та стягнути з останнього на користь ТОВ "Атлантик Груп" заборгованість за договором на транспортно-експедиційне обслуговування від 07.04.2022 № 07-04/22 у сумі 167 700 грн, що є вартістю послуг за актом приймання-передачі від 16.08.2024 № 167 (компенсація витрат за понаднормове користування вагонами), яку ТОВ "Агротрейд-2000" визнало.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
4. 07.04.2022 ТОВ "Агротрейд-2000" як клієнт і ТОВ "Атлантик Груп" як експедитор уклали договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 07-04/22. За наслідком його виконання підписали акти.
5. ТОВ "Агротрейд-2000" здійснило попередню оплату за послуги експедитора, у складі вартості яких був податок на додану вартість (далі - ПДВ), і мало його отримати як податковий кредит у сумі 717 279,86 грн.
6. За умовами пункту 8.6 договору ТОВ "Атлантик Груп" як експедитор мало обов'язок своєчасно скласти та зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі - ПК України).
7. ТОВ "Атлантик Груп" не виконало передбаченого пунктом 8.6 договору обов'язку і не зареєструвало податкові накладні, чим порушило умови пункту 201.10 статті 201 ПК України. При цьому воно подавало на реєстрацію податкові накладні і два розрахунки коригування, але Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області (далі - ГУ ДПС у Черкаській області) зупинило їх реєстрацію, а згодом відмовило у їх реєстрації. Рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації ТОВ "Атлантик Груп" оскаржило у судовому порядку і, як зазначили суди попередніх інстанцій, цей спір вирішує Шостий апеляційний адміністративний суд (справа № 580/4550/25).
8. У пункті 8.7 договору домовилися про те, що якщо одна зі сторін склала податкові накладні або розрахунки коригувань до них з порушенням норм чинного законодавства України, а також у разі відсутності їх реєстрації у ЄРПН, що тягне за собою втрату права іншої сторони на збільшення податкового кредиту чи зменшення податкових зобов'язань, сплачених (нарахованих) у зв'язку з виконанням цього договору, винна сторона компенсує іншій стороні збитки.
9. ТОВ "Агротрейд-2000" стверджує, що йому завдано збитків у розмірі 717 279,86 грн унаслідок відсутності реєстрації податкових накладних з боку ТОВ "Атлантик Груп". Тому ТОВ "Агротрейд-2000" позбавлене права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту, а також скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 717 279,86 грн. Наполягає на причинно-наслідковому зв'язку між бездіяльністю ТОВ "Атлантик Груп" щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення ТОВ "Агротрейд-2000" сум ПДВ до податкового кредиту і, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на цю суму, яка є збитками ТОВ "Агротрейд-2000".
10. Водночас ТОВ "Агротрейд-2000" підтвердило, що не сплатило ТОВ "Атлантик Груп" 167 700 грн за надані послуги за актом від 16.08.2024 № 167, як компенсацію витрат за понаднормове користування вагонами.
11. ТОВ "Агротрейд-2000" у порядку статті 601 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) заявою про зарахування зустрічних грошових вимог від 07.04.2025 № 111, направленою на електронну пошту ТОВ "Атлантик Груп", повідомило останнє про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 167 700 грн у рахунок погашення збитків з неотриманого податкового кредиту у розмірі 717 279,86 грн.
12. ТОВ "Агротрейд-2000" заявило про стягнення з ТОВ "Атлантик Груп" збитків, спричинених недоотриманням податкового кредиту, у розмірі 549 579,86 грн, тобто за вирахуванням суми, зазначеної у заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог (717 279,86 грн - 167 700 грн). На цю суму збитків у порядку частини другої статті 625 ЦК України нарахувало інфляційні втрати і 3 % річних.
13. ТОВ "Атлантик Груп" зі свого боку у зустрічному позові заявило про визнання недійсним одностороннього правочину у вигляді односторонньої заяви від 07.04.2025 № 111 про зарахування зустрічних грошових вимог та стягнення з ТОВ "Агротрейд-2000" заборгованості за названим договором у сумі 167 700 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
14. 01.07.2025 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2025, про відмову у задоволенні первісного позову, тоді як зустрічний позов задовольнив.
15. Відмова судів у первісному позові мотивована тим, що ТОВ "Агротрейд-2000" не довело понесення збитків у заявленому розмірі за відсутності усіх елементів складу правопорушення. Зауважили на тому, що право ТОВ "Агротрейд-2000" на формування податкового кредиту порушене, але цей позов передчасний, оскільки ТОВ "Атлантик Груп" вживає заходи щодо реєстрації податкових накладних, серед яких оскаржує у судовому порядку рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкових накладних. Звернули увагу на те, що на момент звернення ТОВ "Агротрейд-2000" до суду (14.04.2025) його право на зменшення податкового зобов'язання у розмірі ПДВ (717 279,86 грн) не втрачене, оскільки рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних ухвалені у період з 11.12.2024 до 11.03.2025, до цього їх реєстрація перебувала у статусі "зупинені", а тому з моменту ухвалення рішень про відмову у реєстрації обчислюється строк у 365 днів календарних днів, оскільки попередній строк у зв'язку з зупиненням реєстрації податкових накладних перервався (а не зупинився). Тож ТОВ "Агротрейд-2000" передчасно вважає, що втратило право на податковий кредит з вини ТОВ "Атлантик Груп" на суму ПДВ у розмірі 717 279,86 грн.
16. Натомість суди задовольнили зустрічну позовну вимогу про визнання недійсним одностороннього правочину у вигляді односторонньої заяви ТОВ "Агротрейд-2000" від 07.04.2025 № 111 про зарахування зустрічних грошових вимог на суму 167 700 грн як такого, що суперечить нормам частини третьої статті 203 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статті 601 ЦК України. Виснували, що ТОВ "Агротрейд-2000" безпідставно у позасудовому порядку врахувало 167 700 грн у рахунок збитків, позаяк на дату направлення заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог їх ще не завдано ТОВ "Агротрейд-2000". Звідси у нього відсутнє право вимагати їх від ТОВ "Атлантик Груп", тобто його вимоги не є безспірними.
17. Оскільки строк по сплаті ТОВ "Агротрейд-2000" 167 700 грн заборгованості ТОВ "Атлантик Груп" за отримані від нього послуги відповідно до акта надання послуг від 16.08.2024 № 167 (компенсація витрат за понаднормове користування вагонами) настав, позаяк за умовами названого договору ТОВ "Агротрейд-2000" мало внести 100 % передплати, то суди задовольнили також і цю зустрічну позовну вимогу.
Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги
18. ТОВ "Агротрейд-2000" у касаційній скарзі просить скасувати ці судові рішення й ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову. На обґрунтування підстав касаційного оскарження послалося на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
19. Скаржник наполягає на тому, що суди не врахували домовленості сторін, викладеної у пунктах 8.6 та 8.7 названого договору, і неправильно застосували норми статей 610-612 ЦК України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у подібних правовідносинах у постановах від 02.05.2024 у справі № 910/155/23, від 03.12.2018 у справі № 908/76/18, від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21, від 31.01.2023 у справі № 904/72/22, від 19.04.2023 у справі № 906/824/21 та від 07.06.2023 у справі № 916/334/22, згідно з якими факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов'язання і гарантії права контрагента за договором на користування податковим кредитом у розмірі ПДВ, який входить до складу вартості послуг.
20. Вважає також, що суди неправильно застосували приписи статей 538, 613 ЦК України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у подібних правовідносинах у постановах від 31.01.2023 у справі № 910/12671/21, від 01.04.2021 у справі № 910/1102/20, від 31.10.2019 у справі № 904/5340/18.
21. Узагальнено доводи касаційної скарги мотивовані тим, що з моменту ухвалення рішень про відмову у реєстрації податкових накладних ТОВ "Атлантик Груп" є таким, що своєчасно не виконало свого обов'язку, тоді як ТОВ "Агротрейд-2000" втратило право на податковий кредит звітного періоду і його податкові зобов'язання збільшилися на суму недоотриманого податкового кредиту. Тому воно має право на відшкодування збитків у сумі неотриманого податкового кредиту.
22. Крім того скаржник вважає, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 13.05.2025, якою суд першої інстанції поновив строк та прийняв зустрічну позовну заяву ТОВ "Атлантік Груп" до спільного розгляду з первісним позовом, постановлена з порушенням частин першої, другої статті 180 ГПК України, позаяк суд мав продовжити, а не поновити строк.
23. Одночасно ТОВ "Агротрейд-2000" заявило, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом цієї справи у суді касаційної інстанції, попередній (орієнтовний розрахунок) яких складає 15 000 грн, докази про що надасть у порядку і строк, визначені частиною восьмою статті 129 ГПК України.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
24. Відзиву на касаційну скаргу від ТОВ "Атлантик Груп" не надійшло, але 26.01.2026 воно звернулося до Верховного Суду із заявою, до якої додало копію рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 у справі № 580/4550/25 про задоволення позову ТОВ "Атлантик Груп" до ГУ ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень останнього про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування у ЄРПН і зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати у ЄРПН податкові накладні.
Позиція Верховного Суду
25. Згідно з приписами частини першої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Тож наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем.
26. Відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили, і фактом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення). Така правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 02.05.2024 у справі № 910/155/23.
27. Як установили суди у цій справі, ТОВ "Атлантик Груп" вчиняє дії по оскарженню у судовому порядку рішень податкового органу про відмову у реєстрації податкових накладних і способи такого оскарження не вичерпані. Адже, незважаючи на те, що Черкаський окружний адміністративний суд у справі № 580/4550/25 повернув ТОВ "Атлантик Груп" позовну заяву (ухвала від 30.04.2025), але за наслідком його апеляційної скарги Шостий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження з перегляду цієї ухвали і призначив її до розгляду. Оскільки перебіг строку для подання спірних податкових накладних перерваний, то ТОВ "Агротрейд-2000" не втратило права на включення у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 717 279,86 грн і його позовні вимоги передчасні. Тож суди виснували про передчасність доводів ТОВ "Агротрейд-2000" станом на день звернення з первісним позовом про понесення ним збитків на суму податкового кредиту, відповідно безспірності зустрічних однорідних вимог воно також не довело.
28. Проте скаржник із посиланням на правові позиції Верховного Суду, викладені у пункті 19 цієї постанови, наполягає на помилковості цих висновків судів попередніх інстанцій, позаяк, на його переконання, факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов'язання і гарантії права контрагента за договором на користування податковим кредитом у розмірі ПДВ, який входить до складу вартості послуг.
29. Так, у постанові від 02.05.2024 у справі № 910/155/23, на яку послався скаржник у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції також виснував про те, що: "Оскільки у реєстрації податкової накладної № 1 від 01.09.2021 було відмовлено (зареєстрована в ЄРПН не була), то правильною є позиція суду першої інстанції про те, що це є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача".
30. Разом з тим у справі № 910/155/23 Верховний Суд зробив цей висновок з огляду на те, що: "на момент розгляду цієї справи судами першої та апеляційної інстанції рішення ДПС від 21.10.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 01.09.2021 не оскаржувалося в судовому порядку. Крім того, станом на момент перегляду цієї справи судом касаційної інстанції, рішення ДПС від 21.10.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 01.09.2021 є законним та в судовому порядку не скасоване. Верховний Суд враховує, що доводи ТОВ "Беламекс" про оскарження в судовому порядку рішення ДПС про відмову в реєстрації податкової накладної не були предметом розгляду у судах попередніх інстанцій, а отже в силу ст. 300 ГПК не можуть братися до уваги під час перегляду справи в касаційному порядку" (пункти 66, 68, 69 постанови від 02.05.2024).
31. Тож, на відміну від обставин справи № 910/155/23, у справі, що розглядається, ТОВ "Атлантик Груп" оскаржило у судовому порядку рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкових накладних і наразі спір вирішує Шостий апеляційний адміністративний суд. Отже на момент звернення ТОВ "Агротрейд-2000" до суду з цим позовом його право на зменшення податкового зобов'язання у розмірі ПДВ не втрачено.
32. У постановах від 03.12.2018 у справі № 908/76/18, від 31.01.2023 у справі № 904/72/22, від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21, від 19.04.2023 у справі № 906/824/21, від 07.06.2023 у справі № 916/334/22, на які послався скаржник у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції вбачав наявність підстав для стягнення збитків, позаяк позивач, як контрагент відповідача за договором, не зміг скористатися правом на податковий кредит з вини останнього, який не зареєстрував податкові накладні.
33. Так, за обставинами справи № 908/76/18 відповідач поставив позивачу товар, вартість якого останній оплатив з ПДВ, але не зареєстрував податкові накладні, що позбавило позивача права включити ПДВ до складу податкового кредиту та скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання. За наявності причинно-наслідкового зв'язку між такою бездіяльністю відповідача позивач поніс збитки, уникнути яких міг унаслідок зменшення податкового зобов'язання.
34. За обставинами справи № 904/72/22 причиною спору також було питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача збитків, який не зареєстрував у ЄРПН податкові накладні за наслідком надання послуг перевезень за договором, що спричинило втрату позивачем права на зменшення своїх податкових зобов'язань.
35. За обставинами справи № 910/3338/21 відповідач на виконання умов договору надав позивачу послуги, вартість яких останній оплатив. Відповідачу відмовлено у реєстрації податкових накладних, його скарги залишені без задоволення Державною фіскальною службою України, тоді як рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних у судовому порядку відповідач не оскаржував.
36. За обставинами справи № 906/824/21 на виконання умов договору відповідач поставив позивачу товар, вартість якого останній оплатив. Відповідач звернувся до контролюючого органу за реєстрацією податкової накладної у ЄРПН, але йому було відмовлено, чим завдав позивачу збитки у вигляді невключеної суми ПДВ до складу податкового кредиту. Цю відмову відповідач оскаржував у судовому порядку і суд касаційної інстанції визнав законною відмову контролюючого органу у реєстрації вказаної податкової накладної. Тому позов про стягнення збитків був задоволений.
37. За обставинами справи № 916/334/22 також йшлося про стягнення збитків з посиланням на вчинення відповідачем порушення господарського зобов'язання, встановленого умовами договору та податкового законодавства, яке полягало у порушенні норм податкового законодавства при здійсненні реєстрації податкових накладних з ПДВ у ЄРПН та складанні розрахунку коригування до податкової накладної. Відмова у позові зумовлена виконанням відповідачем договірного зобов'язання (він зареєстрував податкову накладну і розрахунок коригування у ЄРПН) і недоведенням позивачем наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення.
38. Отже, спільною обставиною у названих вище справах є те, що особа, обов'язком якої було зареєструвати податкові накладні у ЄРПН, цього не зробила, або взагалі не оскаржувала у судовому порядку відмову контролюючого органу у такій реєстрації, або суд підтвердив правильність такої відмови контролюючого органу. Проте у справі, що розглядається, ТОВ "Атлантик Груп" оскаржило у судовому порядку рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкових накладних і, як установили суди попередніх інстанцій, спір вирішує Шостий апеляційний адміністративний суд. Отже на момент звернення ТОВ "Агротрейд-2000" до суду з цим позовом його право на зменшення податкового зобов'язання у розмірі ПДВ не втрачено і його позовні вимоги передчасні.
39. До того ж із Єдиного державного реєстру судових рішень колегія суддів установила, що станом на момент перегляду судових рішень у цій справі у касаційному порядку спір між ТОВ "Атлантик Груп" і ГУ ДПС у Черкаській області стосовно відмови останнього у реєстрації податкових накладних у ЄРПН вирішений.
40. Так, 20.10.2025 Шостий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу про скасування ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 про повернення позову ТОВ "Атлантик Груп" і направив справу № 580/4550/25 до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
41. 08.01.2026 суд першої інстанції ухвалив рішення, яким задовольнив позов ТОВ "Атлантик Груп" до ГУ ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень останнього про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування у ЄРПН і зобов'язав Державну податкову службу України зареєструвати у ЄРПН податкові накладні.
42. Тобто висновки судів у справі, що розглядається, про передчасність позовних вимог ТОВ "Агротрейд-2000" з огляду на оскарження ТОВ "Атлантик Груп" у судовому порядку рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у справах №№ 908/76/18, 904/72/22, 910/3338/21, 906/824/21, 916/334/22, позаяк у них не мали місце такі обставини. Відповідно стверджувати про подібність правовідносин, критерії яких визначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, не можна.
43. Посилання скаржника також на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм статей 538, 613 ЦК України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у подібних правовідносинах у постановах, перелік яких визначений у пункті 20 цієї постанови, також необґрунтовані з огляду на те, що у них вирішувалися спори у правовідносинах, неподібних до правовідносин у цій справі.
44. Так, у справі № 910/12671/21 вирішувався спір про стягнення боргу за договором про надання послуг з видалення, навантаження, перевезення та утилізації відходів, а також штрафних санкцій за неналежне його виконання. Суд касаційної інстанції переглядав постанову суду апеляційної інстанції у частині задоволення зустрічного позову про відшкодування неустойки (пені, штрафу) за несвоєчасне надання виконавцем послуг. Виснував, що прострочення боржника не настало і підстави для застосування правових наслідків порушення, передбачених статтею 611 ЦК України, відсутні, тоді як суд апеляційної інстанції помилково не застосував норму частини третьої статті 538, частини четвертої статті 612 та частини другої статті 613 ЦК України та скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції в частині зустрічних позовних вимог.
45. У справі № 910/1102/20 також вирішувався спір про стягнення штрафних санкцій за порушення особою строків поставки товару за договором, а також вирішувався спір за зустрічним позовом про стягнення штрафних санкцій за прострочення проведення розрахунків за цей товар. Місцевий господарський суд послався на те, що мало місце прострочення строків поставки товару і розрахунків за нього, тож вимоги про стягнення штрафних санкцій за обома позовами обґрунтовані. Апеляційний господарський суд скасував рішення місцевого господарського суду у частині задоволення первісного позову, ухвалив у цій частині нове рішення про відмову у первісному позові, а в іншій частині залишив рішення без змін. Суд касаційної інстанції залишив без змін ці судові рішення.
46. У справі № 904/5340/18 вирішувався спір про стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання особою взятих на себе зобов'язань за договором поставки і суди вирішували питання про зменшення штрафних санкцій і застосовували положення статей 538, 613 ЦК України саме у контексті цих питань.
47. Тож постанови Верховного Суду та висновки, на які як на підставу подання касаційної скарги відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України послався скаржник, суттєво відрізняються за обставинами справ. Частина доводів скаржника з посиланням на висновки Верховного Суду зводяться лише до виокремлення деяких висновків Верховного Суду без урахування, зокрема, предмета та підстав позову у справі, результату вирішення спору в цілому.
48. Слід також звернути увагу на те, що посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.
49. Тому визначена ТОВ "Агротрейд-2000" підстава касаційного оскарження не підтвердилася, а інших підстав для перегляду справи у суді касаційної інстанції, крім пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник не навів, тоді як касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Стосовно ухвали суду першої інстанції про поновлення строку
50. 13.05.2025 Господарський суд Черкаської області постановив ухвалу про прийняття зустрічної позовної заяви ТОВ "Атлантик Груп" до спільного розгляду з первісним позовом ТОВ "Агротрейд-2000", об'єднавши вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом. У цій же ухвалі суд поновив відповідачеві строк для подання відзиву на позов і відповідно поновив строк для подання зустрічного позову.
51. Скаржник вважає, що ця ухвала постановлена з порушенням частин першої, другої статті 180 ГПК України, позаяк суд мав продовжити, а не поновити строк для подання зустрічного позову. Утім колегія суддів не погоджується з його доводами з огляду на таке.
52. Частина перша статті 180 ГПК України передбачає, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву, а частина шоста цієї ж статті унормовує, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частини першої статті 180 ГПК України, ухвалою суду повертається заявнику.
53. Отже, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії (частина перша статті 118 ГПК України).
54. Частина друга статті 176 ГПК України містить процесуальні вимоги до змісту ухвали суду про відкриття провадження у справі, одним з обов'язкових реквізитів якої є встановлення судом строку для подання відповідачем відзиву на позов (пункт 8 частини другої цієї статті).
55. У пункті 6 резолютивної частини ухвали Господарського суду Черкаської області від 22.04.2025 йдеться про строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі для подання ним відзиву на позовну заяву. У цій же ухвалі суд визнав справу малозначною та постановив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами.
56. Ця ухвала доставлена до електронного кабінету відповідача 22.04.2025. Тож відповідач мав подати відзив у строк до 07.05.2025.
57. Суд встановив, що право подання до суду відзиву на позов було реалізовано відповідачем 12.05.2025. Цього ж дня відповідач подав зустрічний позов. Разом із відзивом на позов і зустрічним позовом він також клопотав про поновлення пропущеного строку на їх подання і навів причини пропуску цього строку.
58. Частини перша-четверта статті 119 ГПК України передбачають, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
59. Зі змісту цієї норми вбачається, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим, на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена. Такі висновки сформульовані у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16 (пункт 23).
60. Частина перша статті 251 ГПК України, яка врегульовує особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні, визначає строк для подання відзиву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
61. Цей строк відповідач пропустив і до його закінчення не подав відзиву, але після спливу цього строку клопотав про його поновлення і разом з клопотанням подав відзив на позов і зустрічний позов.
62. Оскільки суд визнав поважними причини пропуску строку на подання відзиву на позов і поновив цей строк, то відповідно поновив і строк для подання зустрічного позову, який у силу частини першої статті 180 ГПК України подається у строк для подання відзиву.
63. Аргументи скаржника про те, що суд мав продовжити, а не поновити цей строк не знайшли підтвердження, позаяк він був пропущений, тоді як у силу частини другої статті 119 ГПК України строк може бути продовжений лише до його закінчення і у випадку, коли він установлений судом.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
64. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду та на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
65. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
66. Згідно з вимогами статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Судові витрати
67. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника та не підлягає поверненню відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір".
68. Оскільки касаційне провадження у цій справі підлягає закриттю, то відповідно до передбаченого статтею 129 ГПК України розподілу судових витрат витрати на професійну правничу допомогу за розгляд цієї справи у суді касаційної інстанції скаржнику не відшкодовуються.
Керуючись статтями 129, 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-2000" на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.07.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 у справі № 925/401/25 з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.
2. В іншій частині касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-2000" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча І. Кондратова
Судді Г. Вронська
Н. Губенко