11 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 916/5795/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,
за матеріалами касаційної скарги заступника керівника Одеської обласної прокуратури
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2025
та рішення Господарського суду Одеської області від 27.02.2025
у справі № 916/5795/23
за позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави
до Одеської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
про усунення перешкод шляхом визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсними договорів та зобов'язання повернути майно,
У грудні 2023 року заступник керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси (далі - Прокурор) в інтересах держави звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Одеської міської ради (далі - Одеська міська рада; Рада; відповідач-1), ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; відповідач-2), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ; відповідач-3), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ; відповідач-4), ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ; відповідач-5), в якому просив усунути перешкоди шляхом:
- визнання незаконним та скасування пп. 43 п. 2 рішення Ради від 04.07.2007 № 1404-V "Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2007 році", та внесення змін до рішень Ради" в частині внесення до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації підвальні приміщення площею 90,2 кв.м та 85,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 для викупу співвласниками нежилого приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у рівних частках кожний за грошові кошти;
- визнання незаконним та скасування пп. 30 п. 9 рішення Ради від 09.10.2008 № 3430-V "Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2008 році", та внесення змін до рішень Одеської міської ради" в частині внесення до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації підвальні приміщення площею 90,2 кв.м та 85,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 для викупу співвласниками нежилого приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у рівних частках кожний за грошові кошти;
- визнання незаконним та скасування пп. 11 п. 10 рішення Ради від 25.12.2008 № 3767-V "Про перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації та відчуженню", та внесення змін до рішень Ради" в частині внесення до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації підвальні приміщення площею 90,2 кв.м та 85,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 для викупу співвласниками нежилого приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у рівних частках кожний за грошові кошти;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 25.03.2009 № 1302 на нежилі підвальні приміщення № 509 та нежилі підвальні приміщення № 510, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та в цілому складаються з нежилих приміщень підвалу, загальною площею 85,8 кв.м та нежилих приміщень підвалу, загальною площею 90,2 кв.м, укладеного між територіальною громадою м. Одеси в особі Ради, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 31.07.2009 № 1403 на 1/2 частини нежилих підвальних приміщень № 509, загальною площею 1/2 від 85,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 31.07.2009 № 1404 на 1/2 частини нежилих підвальних приміщень № 510, загальною площею 1/2 від 90,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 05.01.2021 № 8 на 1/2 частки нежилих підвальних приміщень № 509, загальною площею 85,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 05.01.2021 № 11 на 1/2 частки нежилих підвальних приміщень № 510, загальною площею 95,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;
- зобов'язання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як співвласників усунити перешкоди у користуванні територіальною громадою м. Одеси приміщенням протирадіаційним укриття № НОМЕР_1, що розташоване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом його повернення територіальній громаді міста Одеси.
Прокурором позов обґрунтований тим, що вищевказані приміщення є протирадіаційним укриттям, яке у 2007 році було незаконно передано з комунальної у приватну власність фізичним особам.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.02.2025 (суддя - С. В. Літвінов) у задоволенні позову відмовлено через пропуск Прокурором позовної давності.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2025 (головуючий суддя - Н. С. Богацька, судді - Г. І. Діброва, Н. М. Принцевська) змінено рішення Господарського суду Одеської області від 27.02.2025, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення залишено без змін.
Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що єдиним належним способом захисту прав територіальної громади м. Одеси у спірних правовідносинах є позовна вимога про витребування нерухомого майна від відповідачів, за якими зареєстроване право власності на об'єкт нерухомості. Проте з вимогою про витребування майна Прокурор у цій справі не звертався.
Не погоджуючись із ухваленими у справі судовими рішеннями, Прокурор звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Скаржник мотивує подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме вказує на те, що судами попередніх інстанцій не враховано висновків Верховного Суду, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.ст. 387, 388, 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), викладених у постановах від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц.
У касаційній скарзі скаржник також зазначає таке: Прокурор звернувся із належним і ефективним способом захисту прав; у 2007 році Одеською міською радою передано у приватну власність протирадіаційне укриття за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, яке розташоване у підвальних приміщеннях будинку, які були приватизовані, а згодом відчужені іншим особам, що суперечить вимогам законодавства. Вказане протирадіаційне укриття відноситься до фонду захисних споруд цивільного захисту населення і яке може перебувати виключно у державній або комунальній власності; державна реєстрація права власності на спірну захисну споруду за ОСОБА_1. та ОСОБА_4 не зумовлює заволодіння вказаним майном за принципом реєстраційного підтвердження володіння, як помилково зазначає суд апеляційної інстанції; судами попередніх інстанцій порушено ст.ст. 3-5 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", ст. 32 Кодексу цивільного захисту України, ст.ст. 15, 16, 178, 328, 391 ЦК України, ст.ст. 11, 13, 14, 53, 76-79, 86, 236 ГПК України.
Верховний Суд ухвалою від 12.01.2026 відкрив касаційне провадження у цій справі та призначив касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10.02.2026; у судовому засіданні 10.02.2026, з урахуванням клопотання Прокурора про необхідність зупинення розгляду цієї справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2484/24, оголошено перерву до 17.02.2026.
Під час вивчення матеріалів касаційної скарги колегія суддів установила, що на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу № 922/2484/24 з метою відступу від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду (від 30.05.2018 у справі № 734/337/15-ц, від 20.06.2022 у справі № 168/626/19, від 28.06.2023 у справі № 563/501/22, від 27.11.2024 у справі № 558/450/22) щодо визначення правового режиму захисних споруд цивільного захисту та необхідністю у зв'язку з цим визначення належного та ефективного способу захисту у відповідній категорії спорів.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 21.01.2026 прийняла справу № 922/2484/24 і призначила її до розгляду на 04.03.2026.
Право суду зупинити провадження у справі регулює ст. 228 ГПК України. Так, відповідно до п. 7 ч. 1 цієї статті суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 7 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Ураховуючи наведене, предмет і підстави позову справи № 922/2484/24 та цієї справи (№ 916/5795/23), з метою дотримання єдності судової практики та принципу верховенства права, невід'ємним складовим елементом якого є юридична визначеність, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зупинення провадження в справі № 916/5795/23 до закінчення касаційного перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 922/2484/24 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого перегляду.
Керуючись ст.ст. 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Зупинити касаційне провадження у справі № 916/5795/23 за касаційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 27.02.2025 у справі № 916/5795/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2484/24 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Могил С. К.
Судді: Волковицька Н. О.
Случ О. В.