11 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 914/1493/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.,
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоінвестбуд-ЛВ"
про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу
у справі № 914/1493/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоінвестбуд-ЛВ"
до Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал"
про стягнення 2 460 570,76 грн,
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоінвестбуд-ЛВ" (далі - ТОВ "Житлоінвестбуд-ЛВ") звернулось до суду з позовом до Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" (далі - КП "Львівводоканал", відповідач) про стягнення заборгованості, мотивуючи позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором підряду.
2. Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.10.2024 у справі №914/1493/24 позов задоволено частково. Стягнено з відповідача на користь позивача 568 849,90 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 25.11.2024 у справі № 914/1493/24 заяву позивача задоволено частково. Стягнено з відповідача 4 955,39 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Не погоджуючись із додатковим рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою на зазначене судове рішення.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 у справі №914/1493/24 додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2024 у справі № 914/1493/24 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ «Житлоінвестбуд-ЛВ» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції.
Постановою Верховного Суду від 12.03.2025 у справі № 914/1493/24 частково задоволено касаційну скаргу ТОВ "Житлоінвест-ЛВ". Скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.01.2025, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 у справі №914/1493/24 додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2024 у справі №914/1493/24 залишено без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Житлоінвестбуд-ЛВ" - без задоволення.
3. Не погоджуючись із додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 25.11.2024, постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 у справі № 914/1493/24 (яким додаткове рішення залишено без змін), ТОВ "Житлоінвестбуд-ЛВ" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2024 у частині відмови у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката та постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 у справі № 914/1493/24; ухвалити у цій частині нове судове рішення про задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Верховного Суду від 12.06.2024 відкрито касаційне провадження у справі №914/1493/24 за касаційною скаргою ТОВ "Житлоінвестбуд-ЛВ" на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.05.2025; справу призначено до судового розгляду.
4. Постановою Верховного Суду від 28.01.2026 касаційну скаргу ТОВ "Житлоінвестбуд-ЛВ" задоволено частково. Додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 у справі №914/1493/24 скасовано, ухвалено нове рішення, яким заяву ТОВ "Житлоінвестбуд-ЛВ" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з КП"Львівводоканал" на користь ТОВ "Житлоінвестбуд-ЛВ" 11 991, 80 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесену у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції. В іншій частині заяви ТОВ "Житлоінвестбуд-ЛВ" про ухвалення додаткового рішення залишено без задоволення.
5. ТОВ "Житлоінвестбуд-ЛВ" 30.01.2026 подало до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №914/1493/24, в якій просить здійснити розподіл витрат на професійну правничу допомогу за результатом перегляду справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Заявник вказав, що під час розгляду цієї справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій (з урахуванням направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції), позивач здійснив витрати на професійну правничу допомогу адвоката у загальному розмірі 18 855, 00 грн. До вказаної заяви позивачем додано копії таким документів:
- детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених
ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, від 30.01.2026;
- додаткової угоди від 01.07.2025 №4 до договору про надання правової допомоги від 12.05.2019;
- рахунків від 05.02.2025, 18.04.2025, 12.06.2025, 16.07.2025, 13.10.2025, 09.01.2026, 28.01.2026 та актів виконаних робіт від 05.02.2025, 18.04.2025, 12.06.2025, 16.07.2025, 13.10.2025, 09.01.2026, 28.01.2026;
- платіжних інструкцій від 17.02.2025, 30.04.2025, 24.11.2025, 18.07.2025, 24.11.2025, 30.01.20226 (2 шт);
- наказу про переведення Поради С.В. на посаду адвоката від 25.06.2025.
6. Ухвалою Верховного Суду від 03.02.2026 у справі №914/1493/24 призначено до розгляду заяву ТОВ "Житлоінвестбуд-ЛВ" про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
КП "Львівводоканал" 05.02.2026 через «Електронний суд» подало до Суду заперечення на заяву про ухваленяня додаткової постанови у справі №914/1493/24, у якій просило не покладати на підприємство витрати на правову допомогу, заявлені позивачем, та відмовити у задоволенні заяви.
7. Розглянувши подану заяву ТОВ "Житлоінвестбуд-ЛВ", колегія суддів відзначає таке.
8. Згідно з частиною першою статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема судом не вирішено питання про судові витрати.
Так, положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Стаття 16 ГПК України вказує, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частинами третьою-п'ятою статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (див. постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).
9. Ураховуючи, що Верховним Судом у даній справі ухвалено нове рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката, понесених позивачем у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне здійснити розподіл витрат ТОВ "Житлоінвестбуд-ЛВ" у зв'язку з переглядом справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій, у відповідності до положень статей 129, 244 ГПК України.
При цьому Суд керується таким.
Між позивачем в особі директора Вергуна Юрія Орестовича та Адвокатським об'єднанням «Греца і Партнери» (далі - АО «Греца і Партнери») в особі керуючого партнера Греци Ярослава Васильовича 12.05.2019 укладено Договір про надання правової допомоги (далі - Договір про надання правової допомоги).
Відповідно до пункту 1.1 Договору про надання правової допомоги виконавець зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, а клієнт зобов'язується прийняти (отримати) та оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання даного Договору.
Згідно з додатковою угодою від 01.07.2025 №4 до Договору про надання правової допомоги від 12.05.2019 сторони дійшли згоди, зокрема викласти пункт 5.1 Договору у наступній редакції:
« 5.1. За послуги згідно з цим Договором клієнт сплачує виконавцю гонорар у наступних розмірах:
- 1800 грн за одну годину роботи старшого партнера об'єднання;
- 1600 грн за одну годину робот партнера об'єднання;
- 1500 грн за одну годину роботи адвоката об'єднання;
- 1200 грн за одну годину роботи помічника адвоката об'єднання».
У апеляційній скарзі на додаткове рішення суду першої інстанції позивачем зазначено, що орієнтовний розмір витрат апелянта у зв'язку із апеляційним переглядом додаткового рішення складається із витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 6 000, 00 грн, докази розміру яких будуть подані у порядку частини восьмої статті 129 ГПК України. Після апеляційного розгляду справи позивачем долучено до матеріалів справи докази понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а саме: ордер про надання правничої (правової) допомоги №1131855, детальний опис робіт (послуг), виконаних адвокатом від 27.01.2025, рахунки та акти виконаних робіт від 07.01.2025, 27.01.2025, платіжні інструкції від 27.01.2025 №1247 та №1248.
У касаційній скарзі на додаткове рішення та постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 позивач відзначив, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу скаржника у зв'язку із касаційним переглядом додаткового рішення та постанови суду апеляційної інстанції становить 6 000, 00 грн, докази розміру яких будуть подані у порядку частини восьмої статті 129 ГПК України.
За результатом нового розгляду справи в суді апеляційної інстанції скаржник, подаючи касаційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 у справі № 914/1493/24, вказав, що понесе витрати на правничу допомогу, орієнтовний розмір яких становить 6 000, 00 гривень. Докази понесення таких витрат будуть надані протягом 5 днів після ухвалення постанови Верховного Суду за наслідками розгляду касаційної скарги з урахуванням застосування АО «Греца і Партнери» погодинного обліку наданої правничої допомоги. Також зазначив, що до суду апеляційної інстанції були подані докази розміру витрат позивача на професійну правничу адвоката у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції. Відтак за результатами перегляду цієї справи в суді касаційної інстанції так само розподілу підлягатимуть витрати позивача на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, від 30.01.2026 вбачається, що адвокатом надано такі ви робіт (послуг):
1) підготовка апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2024 у справі № 914/1493/24 - 2 505, 00 грн;
2) подання до суду засобами електронного кабінету ЄСІТС апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2024 у справі № 914/1493/24 - 255, 00 грн;
3) підготовка заяви про розгляд справи №914/1493/24 в суді апеляційної інстанції без участі позивача та його уповноваженого представника - 180, 00 грн;
4) підготовка клопотання про приєднання до матеріалів справи №914/1493/24 доказів понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції - 750, 00 грн;
5) подання до суду засобами електронного кабінету ЄСІТС клопотання про приєднання до матеріалів справи № 914/1493/24 доказів понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції - 255, 00 грн;
6) підготовка касаційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2024 у частині відмови у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв'язку із розглядом справи в суді першої інстанції та постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 у справі № 914/1493/24 - 3750,00 грн;
7) подання до суду засобами електронного кабінету ЄСІТС касаційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2024 у частині відмови у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв'язку із розглядом справи в суді першої інстанції та постанови Західного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 у справі №914/1493/24 - 375, 00 грн;
8) підготовка заяви про участь у судовому засіданні у справі №914/1493/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду касаційної інстанції (засідання від 12.03.2025 та інші засідання) - 375, 00 грн;
9) представництво у судовому засіданні у справі № 914/1493/24 в режимі відеоконференції у Верховному Суді, призначеного на 12.03.2025 - 285, 00 грн;
10) підготовка заяви про участь у судовому засіданні у справі №914/1493/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (засідання в суді апеляційної інстанції від 14.05.2025) - 255, 00 грн;
11) подання до суду засобами електронного кабінету заяви про участь у судовому засіданні у справі № 914/1493/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (засідання в суді апеляційної інстанції від 14.05.2025) - 255, 00 грн;
12) представництво у судовому засіданні у справі № 914/1493/24 в режимі відеоконференції у Західному апеляційному господарському суді, призначеного на 14.05.2025 - 450, 00 грн;
13) підготовка касаційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2024 у частині відмови у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв'язку із розглядом справи в суді першої інстанції та постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 у справі № 914/1493/24 - 3 000, 00 грн;
14) подання до суду засобами електронного кабінету ЄСІКС касаційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2024 у частині відмови у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв'язку із розглядом справи в суді першої інстанції та постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 у справі №914/1493/24 - 375, 00 грн;
15) підготовка заяви про участь у судовому засіданні в суді касаційної інстанції у справі № 914/1493/24 в режимі відеоконференції (новий розгляд справи в суді касаційної інстанції) - 255, 00 грн;
16) подання до суду засобами електронного кабінету ЄСІКС заяви про участь у судовому засіданні в суді касаційної інстанції у справі № 914/1493/24 в режимі відеоконференції (новий розгляд справи в суді касаційної інстанції) - 255, 00 грн;
17) підготовка до судового засідання в суді касаційної інстанції від 09.07.2025 у справі № 914/1493/24 - 300, 00 грн;
18) участь у судовому засіданні в суді касаційної інстанції від 09.07.2025 у справі № 914/1493/24 (відкладено на 16.07.2025 на стадії ухвалення рішення) - 300, 00 грн;
19) підготовка та участь у судовому засіданні від 16.07.2025 у справі №914/1493/24 в суді касаційної інстанції (за результатами засідання вирішено справу передати на розгляд палати) - 120,00 грн;
20) підготовка заяви про участь у судовому засіданні в суді касаційної інстанції у справі № 914/1493/24 в режимі відеоконференції (засідання від 08.09.2025 після передачі справи на розгляд палати) - 210,00 грн;
21) підготовка та участь у судовому засіданні палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.09.2025 у справі №914/1493/24 (справу передано на розгляд об'єднаної палати) - 930, 00 грн;
22) підготовка і подання заяви про участь у судовому засіданні в суді касаційної інстанції у справі № 914/1493/24 в режимі відеоконференції (засідання від 15.12.2025 після повернення справи на розгляд палати) - 255, 00 грн;
23) представництво з метою участі у судовому засідання в суді касаційної інстанції у справі № 914/1493/24 (16 хв. - очікування судового засідання, 14 хв. - безпосередня участь у судовому засіданні) - 750,00 грн;
24) підготовка і подання заяви про участь у судовому засіданні в суді касаційної інстанції у справі № 914/1493/24 в режимі відеоконференції (засідання від 28.01.2026 після повернення справи на розгляд палати) - 255,00 грн;
25) представництво з метою участі у судовому засіданні від 28.01.2026 у справі № 914/1493/24 (01 год. - очікування судового засідання, 05 хв. - безпосередня участь у судовому засіданні) - 1 635, 00 грн;
26) підготовка заяви про прийняття додаткової постанови у справі №914/1493/24 щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв'язку із розглядом справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій - 525, 00 грн.
10. Отже, з наданих доказів вбачається, що адвокатське об'єднання надало правову допомогу ТОВ "Житлоінвестбуд-ЛВ" на суму 18 855, 00 грн.
Дії позивача, який попередньо заявив про судові витрати у апеляційній та касаційних скаргах, подав заяву про ухвалення додаткового рішення разом із усіма доказами на підтвердження понесених витрат на правову допомогу протягом п'яти днів після ухвалення постанови Верховним Судом, з огляду на те, що частина доказів фізично не існувала на момент ухвалення постанови суду (28.01.2026), узгоджуються з положеннями частини восьмої статті 129 ГПК України та статті 221 ГПК України.
11. Проаналізувавши надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, колегія суддів відзначає таке.
12. Відповідно до статті 19 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно із статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки:
(1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені у частині другій статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);
(2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;
(3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;
(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;
(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
(6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у п. п. 130-131 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку / дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України, так і відповідно до частини п'ятої статті 129 цього Кодексу.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.
Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів відзначає, що у розгляді питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд повинен враховувати, що:
- не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);
- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);
- суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);
- витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).
13. Суд у контексті оцінки доказів, поданих Товариством на обґрунтування заяви, звертається до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19. У означеній постанові Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
У вирішенні питання заяви Товариства Суд звертається до критеріїв визначених вище у цій постанові та зазначає, що для включення всієї суми витрат на професійну правничу допомогу у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Ураховуючи наведене вище у своїй сукупності, керуючись зазначеними критеріями оцінки судових витрат на професійну правничу допомогу, ураховуючи характер спору та розумну необхідність судових витрат для розгляду конкретної справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій, колегія суддів касаційної інстанції, дослідивши заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та додані до неї документи, вважає, що розмір заявлених позивачем до розподілу витрат на професійну правничу допомогу в сумі 18 855,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), та не є співрозмірними із виконаним адвокатом обсягом робіт (наданими послугами).
Так, оцінюючи перелік наданих адвокатом послуг Товариству, колегія суддів, з огляду на критерії обґрунтованості, реальності (дійсності та необхідності) витрат на правову допомогу, їх співмірності зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, вважає, що обґрунтованими та підтвердженими у даній справі є витрати у розмірі 13 725, 00 грн, зокрема, щодо: підготовки апеляційної скарги на додаткове рішення (2 505, 00 грн); підготовки касаційної скарги на додаткове рішення та постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 (3 750,00 грн); представництва 12.03.2025 у судовому засіданні у справі в режимі відеоконференції у Верховному Суді (285, 00 грн); представництва 14.05.2025 у судовому засіданні у справі в режимі відеоконференції у Західному апеляційному господарському суді (450, 00 грн); підготовки касаційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 (3 000, 00 грн); участі 09.07.2025 у судовому засіданні в суді касаційної інстанції (300, 00 грн); підготовки та участі у судовому засіданні 16.07.2025 у справі в суді касаційної інстанції (120,00 грн); підготовки та участі у судовому засіданні палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 08.09.2025 у справі (930, 00 грн); представництва з метою участі у судовому засідання в суді касаційної інстанції (750,00 грн); представництва з метою участі у судовому засіданні 28.01.2026 у справі (1 635, 00 грн).
При цьому Суд відзначає, що такі послуги як «підготовка клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу», «підготовка заяви про прийняття додаткової постанови», є діями спрямованими на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною, і можуть бути складовою апеляційної / касаційної скарги / відзиву, тобто фактично є проявом реалізації принципів диспозитивності та відшкодування судових витрат. Так, об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 02.02.2024 у справі №910/9714/22 зазначила, що заява про ухвалення додаткового рішення фактично є поданням доказів щодо витрат на правничу допомогу, а тому витрати на її підготовку не підлягають відшкодуванню.
Крім того, такі складові надання професійної правової допомоги, визначені адвокатським об'єднанням, як «подання до суду засобами електронного кабінету ЄСІКС апеляційної, касаційних скарг» охоплюються послугою з підготовки апеляційної / касаційної скарг, отже, також не підлягають виокремленню.
Щодо обґрунтованості надання таких послуг як «подання до суду заяв щодо форми участі у судових засіданнях представника позивача», на переконання колегії суддів, не є необхідними витратами у даній справі.
Отже, оцінивши доводи заяви позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, доводи заперечень відповідача, виходячи з вищенаведених критеріїв їх оцінки та керуючись статтями 126, 129 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу, які пов'язані з апеляційним та касаційним переглядом судових рішень (ухвалених за результатом розподілу витрат на професійну правничу допомогу) у справі №914/1493/24, підлягають частковому задоволенню у розмірі 13 725, 00 грн.
В іншій частині заяви Суд не покладає такі витрати на відповідача.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоінвестбуд-ЛВ" про прийняття додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №914/1493/24 задовольнити частково.
2. Стягнути з Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" (79017, м. Львів, вул. Зелена, буд. 64, код ЄДРПОУ 03348471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоінвестбуд-ЛВ" (79026, м. Львів, вул. Володимира Великого, буд. 2, код ЄДРПОУ 33667445) витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 13 725, 00 грн (тринадцять тисяч сімсот двадцять п'ять гривень 00 копійок), понесених у зв'язку з переглядом справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій.
3. У задоволенні іншої частини заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоінвестбуд-ЛВ" про прийняття додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Доручити Господарському суду Львівської області видати наказ.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Студенець
Судді С. Бакуліна
О. Кібенко