06 лютого 2026 року Справа № 915/586/24
м. Миколаїв.
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль C.М.,
розглянувши без виклику сторін
справу № 915/586/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ватутіна»,
вул. Молодіжна, буд. 86, с. Казанка, Баштанський район, Миколаївська область;
до Приватного підприємства “Дар Ланів»,
вул. Першотравнева, буд. 84, с. Миколо-Гулак, Баштанський район, Миколаївська область;
про відшкодування збитків у сумі 41409 грн. 71 коп.,-
Товариство з обмеженою відповідальністю “Ватутіна» (далі - ТОВ “Ватутіна») звернулося з позовом від 20.05.2024 до Приватного підприємства (ПП) “Дар Ланів» з наступними вимогами:
“2. Стягнути з Приватного підприємства “Дар Ланів» (код ЄДРПОУ 38462631, 56023, Миколаївська обл., Баштанський р-н, с. Миколо-Гулак, вул. Першотравнева, буд. 84) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ватутіна» (код ЄДРПОУ 40126377, 56002 Миколаївська обл., Баштанський р-н, с. Казанка, вул. Молодіжна, 86) відшкодування вартості знищеного майна у сумі 41409 грн. 71 коп.
3. Стягнути з Відповідачів на користь Позивача судові витрати».
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 29.04.2021 ТОВ “Ватутіна» та ПП “Агротех» укладено договір суборенди землі, а саме: земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4823683200:10:000:0082, яка знаходиться на території Казанківської сільської ради Баштанського (раніше - Казанківського) району Миколаївської області, у подальшому власник цієї земельної ділянки змінився у зв'язку із виділом земельної частки (паю) із земель комунальної власності громадянину Константинову Євгенію Дмитровичу, втім на час реєстрації права власності Константинова Є.Д. ТОВ “Ватутіна» як правомірний користувач вже засіяв ділянку. ПП “Дар Ланів» орендувало ділянку у Константинова Є.Д. з 17.10.2023 року, який має намір провести посівні роботи на земельній ділянці.
Такими діями відповідача, на думку ТОВ “Ватутіна», останньому завдано прямі збитки у спірній сумі у вигляді понесених витрат на обробіток спірної земельної ділянки, зокрема, витрат на посівний матеріал, добрива, засоби захисту рослин, підготовку ґрунту, посівні роботи, полив, тощо, котрі, на підставі ст. 224 ГК України, належать відшкодувати за рахунок ПП “Дар Ланів».
У позивній заяві також викладено вимогу про стягнення з ПП “Дар Ланів» грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.
За такими вимогами ухвалою від 27.05.2024 відкрито провадження в даній справі, та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, а також встановлено відповідачу строк для подання заяви з запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. При цьому визначено провести розгляд справи №915/586/24 поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану.
У відзиві від 11.04.2024 р., з урахуванням заперечень від 18.06.2024 р., ПП “Дар Ланів» позов не визнало, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним. За твердженням відповідача, за події із земельною ділянкою та її стан до 17.10.2023р. відповідач не може відповідати; Акт огляду/обстеження земельної ділянки від 25.10.2023р. та протокол огляду місця події від 09.11.2023 р., не можна вважати належним доказом наявності сходів озимої пшениці, так як був складений без присутності відповідача; позивачем не обґрунтовано розміру збитків у порядку ст. 225 ГК України та не доведено, що витрати на посів на земельній ділянці складають 41409 грн. 71 коп.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
У строковому платному користуванні ТОВ “Ватутіна», згідно з умовами укладеного останнім з Приватним підприємством “Агротех» договору суборенди земельної ділянки від 29.04.2021 (далі - договір суборенди), перебувала в період 29.04.2021-10.10.2023 земельна ділянка комунальної власності площею 10,47 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4823683200:10:000:0082, розташованою на території Казанківської сільської ради Баштанського (раніше - Казанківського) району Миколаївської області. Договір суборенди укладено строком - до закінчення договору оренди землі від 01.12.2020, тобто до 01.12.2027 р., що підтверджується відомостями з витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 12.05.2021 №256184700.
За договором оренди землі (далі-договір оренди), укладеним 01.12.2020 Приватним підприємством “Агротех» з Казанківською селищною радою, земельну ділянку з кадастровим номером 4823683200:10:000:0082, розташовану на території Казанківської сільської ради Баштанського (раніше - Казанківського) району Миколаївської області (за межами населеного пункту с.Михайлівка), передано у користування Приватному підприємству “Агротех» на сім років, при цьому розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається у разі витребування земельної частки (паю) (п.п. 1.1, 39 договору оренди).
За твердженнями позивача, ПП “Дар Ланів» вчинено таке правопорушення.
У період користування земельною ділянкою 13.08-03.09.2023 року позивачем виконано посів озимої пшениці, що підтверджується копією витягу з табельного обліку земель, дорожніх та облікових листів за 13.07.23, 18.08.23, 19.08.23 р. на дискування, 02.09.2023, 03.09.2023 р. на посів, акту про витрати насіння, актів використання добрив, видаткових накладних, затверджених розцінок і норм витрат палива.
Як випливає з копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 20.10.2023 №351145194, з 10.10.2023 власником орендованої земельної ділянки з кадастровим номером 4823683200:10:000:0082 зареєстровано ОСОБА_1 , та яким 16.10.2023 укладено договір оренди землі з Приватним підприємством “Дар Ланів».
Після укладення вищевказаного договору оренди землі Приватним підприємством “Дар Ланів» на земельній ділянці проведено роботи з використанням сільськогосподарської техніки, а саме: здійснено дискування землі.
За твердженням ТОВ “Ватутіна», ПП “Дар Ланів» завдав збитків у загальному розмірі 41409 грн. 71 коп.
У відповідності до ч. 3 ст. 13 Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», невитребувані частки (паї) за рішенням відповідної селищної ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється. У разі якщо договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки, переданої в оренду, закінчився у зв'язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю .
Цивільним законодавством передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.ч. 1-3 ст. 22 ЦК України).
Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав є відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди.
Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України).
Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов'язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України).
Відповідачем не доведено, що шкоду заподіяно не з його вини.
За змістом указаних вище приписів законодавства відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав користувача земельної ділянки.
Згідно з частиною 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними (військовими) адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії (п.п. 1-2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284).
Таким чином, передумовою для відшкодування збитків, завданих Товариству як орендарю, є комісійний акт визначення розміру збитків, затверджений відповідним органом державної влади чи місцевого самоврядування, проте матеріали справи не містять доказів складання та затвердження такого акта.
Обставини, що розмір збитків, стягнення яких є предметом спору, без створення позивачем комісії для їх визначення та затвердження у комісійному акті розміру (матеріали справи не містять доказів складання та затвердження акта), суд визнає такими, що не узгоджуються з положеннями п. 2 Порядку відшкодування, тому що зазначеним пунктом передбачено можливість визначення збитків і, у зв'язку з цим, можливість захисту порушених прав позивача впродовж установленого цивільним законодавством загального строку.
Отже, вимога про стягнення з ПП “Дар Ланів» майнових збитків, заподіяних знищенням посівів, які були наявні на земельній ділянці є обґрунтованою. Разом із тим, суд визнає, що видокремити з поданого позивачем розрахунку збитків, суму заподіяних збитків без здійснення додаткових розрахунків є неможливим.
До того ж, подані позивачем копії фінансово-господарської документації на підтвердження понесення витрат на придбання добрив, дизпалива, обробіток та посів зернових культур, не містять посилання, що зазначені витрати були понесені ТОВ “Ватутіна» на посіви озимої пшениці саме на спірній земельній ділянці загальною площею 10,47 га.
Суд вважає, що позивачем, усупереч ч.1 ст. 74 ГПК України, у відповідності до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, не доведено вимог у визначеній в позовній заяві сумі, а тому в задоволенні позову належить відмовити повністю.
Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того, що ст. 129 ГПК України передбачено покладення на позивача судового збору в разі відмови в задоволені позову.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Ватутіна» відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Коваль.